План дій щодо реалізації стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області

Чернівецький туристичний  район

Чернівецький  туристичний район включає туристичний  вузол «Чернівці» та зону заміської  рекреації, що поширюється на прилеглі території сусідніх адміністративних районів в радіусі 18 км від центру міста. Район має дві виражені спеціалізації: Чернівці є провідним в Україні центром пізнавального туризму, а зона заміської рекреації спеціалізується на активному відпочинку на лоні природи (прогулянково-споглядальна, купально-пляжна та гірськолижна рекреація, різноманітні розваги та ін.)

Туристичний вузол «Чернівці» охоплює територію столиці Буковини. Місто розташоване на пагорбах долини річки Прут на межі Прут-Дністровського межиріччя та Передкарпатського передгір’я. Завдяки цьому лівобережна частина Чернівців належить до Східноєвропейської рівнинної країни, а основна частина обласного центру з правого берега Прута – до Карпатської гірсько-складчастої країни.

Місто має фокусне  положення в регіоні, а тому слугує транспортним вузлом і відправною точкою у заміських екскурсіях по Чернівецькій області. Туристичний потенціал міста зумовлений насамперед наявністю великої кількості пам’яток містобудування різних архітектурних стилів (класицизм, запізнілий класицизм, неоренесанс, необароко, віденська сецесія, ар-деко та конструктивізм) і багатою культурною спадщиною.

Чернівці по праву вважаються архітектурною  перлиною України. На державному обліку в історичній частині столиці  Буковини знаходиться 706 пам’яток архітектури, 20 з яких загальнонаціонального значення. Історична забудова старого міста – це цілісний, майже недоторканий ансамбль XIX – початку XX століть, що сформувався в Австро-Угорський період історії Буковини. Центральна частина міста загальною площею 226 га має статус заповідної території. Тут зосереджено більшість пам’яток містобудування: колишня Резиденція митрополитів Буковини; архітектурні ансамблі Театральної та Центральної площ, вулиць О. Кобилянської (яка є пішохідною), І. Франка, Головної та багато інших. Найбільш цінні з-поміж них:

• колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації – архітектурна перлина міста, збудована у 1864-1882 рр., сьогодні тут знаходиться Чернівецький університет;
• музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської – творіння віденських архітекторів Фельнера і Гельмера, що з 1905 року прикрашає Театральну площу;
• Вірменська католицька церква, збудована у 1875 році за проектом Йосефа Главки, нині органний зал Чернівецької обласної філармонії;
• міська ратуша, яка з 1847 року височіє на Центральній площі й відтоді незмінно є резиденцією міського самоврядування;
• будівля художнього музею, збудована у 1901 р. як дирекція ощадних кас, вважається однією з найбільш вишуканих пам'яток модерну;
• Кафедральний собор Святого Духа – головний храм православних Буковини, освячений митрополитом Євгеном Гакманом у 1864 р.;
• дерев’яний храм Святого Миколая, збудований у 1607 році, є найстарішою пам'яткою архітектури Чернівців.

Місто має багату культурну спадщину. Впродовж віків Чернівці сформувались як багатонаціональне місто з толерантною атмосферою, яке стало колискою митців різних культур. Літературна творчість Буковини представлена багатьма іменами. Найвідоміші з-поміж них: Ольга Кобилянська, Юрій Федькович – класики української літератури; Міхай Емінеску – видатний румунський поет; Роза Ауслендер і Пауль Целан – німецькомовні єврейські поети. Творчість Пауля Целана увійшла до скарбниці світової літератури. Більшість з них народились у Чернівцях, тут отримали освіту й сформувались як творчі особистості. На весь світ відомий тенор Йозеф Шмідт – «німецький Карузо» з Буковини, який розпочинав кар’єру співака у дитячому хорі Чернівецького Темпля. В Чернівцях жив і творив відомий український композитор Володимир Івасюк – автор легендарної «Червоної рути».

У Чернівцях  є кілька музеїв:

• Чернівецький краєзнавчий музей – найбільше зібрання матеріалів і артефактів природи, історії та культури Північної Буковини: колекція стародруків з унікальною Острозькою Біблією, друкованою Іваном Федоровим у 1581 р,; археологічна колекція, що нараховує понад 12 тисяч музейних предметів. Гордістю музею є колекція творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, основу якої складають ікони XVI–XVIII ст., роботи видатних буковинських митців. Природнича збірка налічує майже 10 тисяч натуральних зразків;
• Чернівецький художній музей. Загальна кількість експонатів музею перевищує 8400. Тут створено колекцію унікальних буковинських народних образів та ікон на склі XIX–XX ст., буковинських народних килимів XIX–XX ст., буковинських i гуцульських писанок. В експозиції живопису художнього музею представлені загалом рідкісні полотна, які належать пензлям знаних буковинських малярів, що працювали переважно в класичній манері;
• Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту являє собою архітектурно-ландшафтний комплекс, який складається з пам'яток народної архітектури кінця ХVІІІ – першої половини ХХ ст. Просто неба відтворене стародавнє буковинське село, де можна ознайомитися з народною архітектурою та побутом буковинців різних районів та етнографічних груп;
• Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської;
• Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича;
• Меморіальний музей В. Івасюка та ін.

Багатий туристичний потенціал  Чернівців зумовив значний розвиток туристичної індустрії. У місті  на кінець 2010 року функціонувало 23 готелі, з них – 4 «великих» на 1171 ліжко-місць та 19 «малих» на 584 ліжко-місць. Провідними закладами розміщення в Чернівцях є «великі» готелі «Черемош», «Буковина», «Турист» і «Київ». На них припадає 66% місць від загального номерного фонду готелів Чернівців.

В Чернівцях готельна мережа за кількістю  ліжко-місць задовольняє потреби гостей міста, але в більшості готелів рівень обслуговування та пропоновані послуги не відповідають прийнятим в Європі стандартам. При цьому вартість проживання досить висока й постійно зростає, а комфорт і сервіс відстають від міжнародних вимог. Середньорічна завантаженість готелів міста складає 30–40%.

У Чернівцях діє один мережевий  хостел TIU Chernivtsi Backpackers, інформація про  який наявна на спеціалізованих он-лайн ресурсах та є можливість бронювання місць через Інтернет.

В останні роки в Чернівцях зростає кількість місць в закладах розміщення як за рахунок відкриття нових, насамперед «малих» приватних готелів і апартаментів, так і за рахунок реконструкції вже існуючих «великих» готелів. Як результат загальна кількість місць в закладах розміщення у 2010 р. порівняно з 2005 р. зросла у півтора рази, а кількість номерів «люкс» та «напівлюкс» збільшилась у 2,8.

Отож пізнавальний туризм у Чернівцях  має усі передумови для свого  розвитку. Крім того місто може використовуватись  як база для здійснення заміських автобусних екскурсій по теренах Чернівецької області. У цьому випадку пізнавальні туристи здійснюють одноденні (в окремих випадках дводенні) виїзди автобусним транспортом із використанням існуючої мережі автошляхів до заміських екскурсійних об’єктів, розміщуються у готелях м. Чернівці харчуються у ресторанах при готелях або тих, що знаходяться на маршрутах екскурсій. Тобто розвиток пізнавального туризму можливий без значних капіталовкладень із використанням існуючої матеріально-технічної бази та потребує лише організаційних і маркетингових заходів.

Зона заміської рекреації Чернівецького туристичного району поширюється на прилеглі території сусідніх з обласним центром адміністративних районів в радіусі 18 км від центру Чернівців. Вона розташована на залісених південних схилах Хотинської височини з найвищою для рівнинної частини України точкою – 515 м на горі Берда, в долині річки Прут та на Чернівецькій височині, де величним кам’яним конусом височить вкрита лісом гора Цецино (537 м). У ближньому і далекому сусідстві піднімають свої голови інші п’ятисотники аж до с. Кам’яна. У межах заміської зони рекреації частково розташований Чернівецький регіональний ландшафтний парк.

Зона заміської рекреації розрахована  на відпочинок і оздоровлення насамперед чернівчан. Проте її досить розвинута  матеріально-технічна база може бути використана  й для туризму. Однак її рекреаційні  ресурси (лісові масиви та озера) недостатньо  привабливі для туристів. Тому заміська рекреаційна зона не може самостійно здійснювати туристичну діяльність. В обслуговуванні туристів вона цілком і повністю «зав’язана» на обласному центрі. Наприклад, організація активного дозвілля для туристів, які відвідують Чернівці з екскурсійної програмою, або їх розміщення.

Готельно-ресторанні та рекреаційні  комплекси зони заміської рекреації  знаходяться у мальовничих місцевостях  у безпосередній близькості до обласного  центру та неподалік від основних автошляхів. Найбільшим серед них є туристично-оздоровчий комплекс «Сонячна долина» в с. Бояни. Тут активний відпочинок на лоні природи (два стави у лісовому масиві) поєднуються з гірськолижним відпочинком та різноманітними розвагами. У с. Кам’яна на межі лісу біля озера розташований найбільший водно-рекреаційний комплекс «Аква-плюс», де знаходиться один із двох офіційних пляжів Чернівців (другий знаходиться на річці Прут у межах міста). Заміські готельно-ресторанні рекреаційні комплекси також представлені спортивно-оздоровчим комплексом «Цецино», що знаходиться на однойменній горі на околиці Чернівців, готельно-ресторанним комплексом «Під липами» у с. Шипинці, ресторанно-відпочинковим комплексом «Смерекова хата» у с. Валя Кузьмина та ін.

Туристичний район «Буковинські Карпати»

Сюди входить вся територія Путильского та гірські частини Вижницького і Сторожинецького адміністративних районів. Цікавими для туристів є місто Вижниця, с.м.т. Путила, с.м.т. Берегомет та ін. Привабливі з точки зору туристсько-рекреаційного освоєння внутрішнє Путильське низькогір’я, перевали Німчич і Шурдин та ін. Район має виражену спортивно-оздоровчу спеціалізацію з пішохідним, гірськолижним і водними видами спортивної рекреації, а також розвинутий сільський зелений і екологічний туризм. Тут є умови для розвитку санаторно-курортного та пізнавального туризму.

Головними чинниками розвитку туризму  й рекреації є природні передумови. Район являє собою вкриту лісом  гірську систему, яка знаходиться  на південному заході області і простягається  майже паралельними хребтами з північного заходу на південний схід. Пересічні висоти тут сягають 900 м, а максимальна – 1574 м (гора Яровиця). Гірський рельєф у поєднані зі сприятливими кліматичними умовами створює передумови для розвитку як літніх, так і зимових видів активного відпочинку: пішохідного, гірськолижного; для альпінізму придатні скельні утворення Буковинських Карпат, як то скеля «Соколине око» та ін.

До великих річок гірського  характеру, що протікає районом, належить Черемош. Глибокі долини, звивистість  русел, швидка течія, нестійкий водний режим, наявність бистрин і перекатів придають особливу своєрідність гірським річкам і створюють широкі можливості для організації маршрутів водноспортивного та екстремального туризму, насамперед для сплаву на каяках i каное.

До цікавих природних об’єктів, придатних для природознавчих екскурсій, належать: печера Олекси Довбуша – відважного народного ватажка 30–40 років XVIII ст.; дивовижні скельні утворення Соколине око та Протяте Каміння; річка Смугарів з Буковинськими водоспадами. Там, де хребет Ракова прорізає річка Путила, височіє скеля Кам’яна Багачка, або Заклята скеля, про яку на Путильщині дотепер живе легенда.

В організації екологічного туризму  значна роль відводиться національному  природному парку «Вижницький», територією якого розроблені маршрути екотуризму. В с.м.т. Берегомет можна відвідати еколого-просвітницький центр та зону стаціонарної рекреації парку. Національний природний парк «Вижницький» був створений у 1995 р. на базі заказників Стебник і Лужки. Він займає площу близько 8000 га. Тут – самісінький центр тисячолітніх лісів, реліктової флори цілої Європи. У парку зростає понад 600 видів рослин, 31 з яких занесено до Червоної Книги, а місцева фауна нараховує 486 видів, 28 з них так само занесено до Червоної Книги. На території парку б’ють численні джерела мінеральних вод.

Привабливими для туристів є  етнографічні особливості району, що знаходиться в межах Гуцульщини. Кілька гуцульських фестивалів проходять  у Вижниці та Путилі. В с.м.т. Путила щорічно відбуваються традиційні проводи пастухів на полонини. виходу на полонину – «Полонинська ватра». У цей день пастухи збирають отари і відправляються у верхів’я гір, де вони пробудуть до осені. Головним символом свята є величезна ватра, адже цього дня вогонь запалиться на 30 полонинах і буде підтримуватися там аж до завершення літування. Путила є місцем проведення мистецького фестивалю «Шовкова косиця» та фестивалю сиру, в с. Підзахаричі щорічно проводиться фестиваль гумору «Захарецький гарчик».

У Вижниці функціонує музей Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка, створений у 1966 р. Фонди музею нараховують понад 7 тис. оригінальних творів, виготовлених випускниками та викладачами коледжу. Тут виставлені різьба по дереву, ткацтво, одяг та різноманітні вишивки, металева орнаментика, ювелірні прикраси, сучасні декоративно-ужиткові мистецькі вироби, живопис, графіка та ін.

З архітектурних пам'яток району виділяються  дерев’яні храми Буковинських Карпат. У с. Селятин зберігся унікальний зразок сакральної дерев’яної архітектури – церква Різдва Пресвятої Богородиці – найстаріший дерев'яний храм у Буковинських Карпатах. Зведена у 30-ті роки XVII ст. без єдиного цвяха, будівля увібрала в себе елементи буковинського так званого «хатнього типу» та гуцульського купольного. На околиці Вижниці у Рівні знаходиться збудована ще у першій половині XIX ст. дерев’яна церква Св. Дмитра. Вона є довершеним зразком гуцульських трикупольних храмів. Слід зауважити, що населенні пункти Буковинських Карпат буквально рясніють дерев'яними храмами, дзвіницями та капличками. Миколаївська церква в Путилі, Успенська церква в Розтоках, Дмитрівська церква в Дихтинці, церква Св. Параскеви в Усть-Путилі, церква Симеона Стовпника в с. Мариничі (усі храми ХІХ ст.) – лише невелика частина дерев’яної сакральної архітектури Буковини.