План дій щодо реалізації стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області

Жіночий православний монастир Святої Праведної Анни розташований біля м. Вашківці Вижницького району. Монастир засновано у 1993 р. на Аниній горі. В давнину тут існувала жіноча обитель. Поруч з монастирем у підніжжя гори розташовані археологічні пам’ятки, поселення початку нової ери.

Чоловічий православний Свято-Миколаївський  монастир УПЦ розташований біля с. Непоротове Сокирянського району в печерах на березі Дністра поблизу хутора Галиця. Документально відомо, що монастир існував до 1800 р., хоча археологи вважають, що монахи поселились у печерах ще у ХІІ ст. Неодноразово занепадав та відроджувався знов. Останнє відродження відбулося у 1999 р. На території монастиря знаходяться печерна Свято-Миколаївська церква, печерна трапезна і келії монахів та інші споруди.

Чоловічий православний Свято-Вознесенський  монастир УПЦ розташований в с. Банчени  Герцаївського району. Монастир засновано у 1996 р. На території знаходяться: церква Вознесіння Господнього, церква Покрови Пресвятої Богородиці та підземний храм преподобного Сергія Радонезького, два братські корпуси, будинок настоятеля, два готелі для богомольців, Свято-Преображенський скит з церквою Преображення Господнього, господарські приміщення.

Історико-етнографічні пам’ятки Чернівецької області

Етнокультурна спадщина. На Буковині сформувались, збереглись і підтримуються самобутні багаті культурні традиції, які відрізняють її від інших регіонів України. Край можна сміливо вважати етнографічною перлиною України. Багата матеріальна культура краю, яка проявляється у неповторних виробах прикладного мистецтва, відомих у всьому світі. До духовної культури буковинців належать багаті народні традиції та звичаї. Це, насамперед, святкування традиційних релігійних свят Святвечора, Різдва, св. Василя, Водохреща, а також свят, пов'язаних з виходом і поверненням пастухів з полонин, що давно вже набули рис театралізованого дійства і збирають велику кількість шанувальників народної екзотики. Новорічні релігійні свята з традиційними обрядами, колядою, Маланкою, щедрівками тощо привертають увагу численних гостей Буковини в будь-якому містечку чи селі. Ці свята перетворюються на справжні фестивалі-ярмарки, під час яких господарі демонструють свої набутки й майстерність, пригощають традиційними буковинськими чи бессарабськими стравами.

Вашковецька «Маланка»

Щороку 14 січня, у день святого Василія  у містечку Вашківці відбувається народний костюмований карнавал – Вашковецька переберія, чи Маланка, на яку збираються тисячі гостей із усього краю та з-поза його меж. Сама переберія розпочинається увечірі напередодні «старого» Нового року, на Меланії. Ледь не в кожній вашковецькій оселі всі – від малого до великого перебираються у фантастичні маски та костюми: «дідів», «баб», «циганів», «ведмедів» та інших казкових і невигаданих істот. І в такому чудернацькому вбранні переберія ходить від оселі до оселі, віншуючи господарів, відганяючи та задурюючи всіляких злих духів і відьом.

А наступного дня, на Василя, уся галаслива  переберія із дзвіночками, батогами, петардами, на фірах, коровах, машинах  сходиться із трьох вашковецьких кутів: Гнатишиного, Затеплишного і  Горішнього – на Хрестовій дорозі. Своєрідною кульмінацією свята є купіль переберії, яка відбувається у потічку, що зветься Глибічок, у Долішньому куті. Вашківчани вірять, що завдяки цьому стародавньому за походженням ритуалу перебрані у маски звільняються від усілякої «нечистої» сили, яка могла до них випадково пристати під час нічних обходів оселями.

Вихід на полонину «Полонинська ватра»

Щороку останньої неділі травня у селищі Путила проводиться традиційне свято виходу на полонину – «Полонинська ватра». У цей день пастухи збирають отари і відправляються у верхів’я гір, де вони пробудуть до осені. Все розпочинається з того, що трембіти сповіщають про початок свята, з гір у національному гуцульському вбранні спускаються мешканці довколишніх сіл і пастухи на конях. Лунають пісні, вихряться танці. Головним символом свята є величезна ватра, адже цього дня вогонь запалиться на 30 полонинах і буде підтримуватися там аж до завершення літування. Ватаг промовляє до чабанів: «Запаліть, хлопці, ватри, несіть цей вогонь полонини, та щоб не згасав він там все літо!» Дівчата співають, кроплять дорогу водою, встеляють її квітами, а пастухи вирушають у гори.

Протягом дня музично-танцювальні  народні колективи розважатимуть  гостей та учасників свята. Усі бажаючі  матимуть змогу скуштувати страви гуцульської  кухні: бануш, кулешу, гуслянку та бринзу. У програмі свята також – виставка-продаж виробів декоративно-прикладного мистецтва, концерт, спортивні заходи, гуцульські забави.

Захарецький гарчик

В селі Підзахаричі у 2001 році був  заснований фольклорно – етнографічний  фестиваль–ярмарок «Захарецький гарчик», який з кожним роком збирає все більше гостей, а з 2009 року став міжнародним. В селі є п’ять музеїв народних ремесел, родинні школи мистецтв, музей етнографії та ремісництва Гуцульщини, народний етнографічний колектив «Черемош». Тут збереженні автентичні народні традиції, справляються колоритні гуцульські весілля, тут пізнається історія гуцульського роду не лише за підручниками та музейними експонатами, а через безпосередню участь при виготовленні ремісницьких виробів власноруч.

Фестиваль «Від Різдва до Йордана»

Фольклорно-етнографічне свято «Від Різдва Христового до Йордана» традиційно проводиться в Чернівецькому  музеї народної архітектури та побуту в середині січня. Воно присвячене багатовіковій  спадщині зимових свят та обрядів  буковинського краю, автентичного фольклору в піснях, театралізованих виставах, народній музиці, костюмах. Біля традиційних осель Буковини відбуваються веселі дійства на теми зимових свят – переберія, вертеп, колядки.

Фестиваль «Буковинські зустрічі»

Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі» проводиться у Чернівцях на початку жовтня, під час святкування Дня міста. Протягом свята відбуваються святкова хода і виступи фольклорних колективів та підсумковий гала-концерт, який збирає всіх учасників в одній програмі, де глядачі спостерігають стародавні обряди та звичаї, слухають народні пісні, насолоджуються запальними буковинськими танцями.

Музеї Чернівецької області. Першу спробу створення музею на Буковині було зроблено у 1863 році любителями старовини. Проте відсутність фінансової підтримки та інші обставини призвели до припинення його діяльності. У 1877 р. колекції музею були передані Чернівецькому університету. Лише 14 травня 1893 року завдяки зусиллям видатного дослідника-краєзнавця професора К.А. Ромшторфера було урочисто відкрито Крайовий музей, який проіснував до початку Першої світової війни. У травні 1887 року під егідою Палати ремесел і торгівлі було створено Музей ремесел (пізніше Промисловий музей). З червня 1899 року в Чернівцях діяв Музей церковного мистецтва, пізніше – музей Буковинської митрополії, створений зусиллями професора Є. Козака. У 1935 році Крайовий музей було об’єднано з Промисловим під назвою Музей Короля Кароля II.

Чернівецький краєзнавчий  музей

У 1940 р. колекції вищезгаданих музеїв були об’єднані у краєзнавчий музей, який спочатку розмістився в колишній Резиденції Буковинських митрополитів. З 1956 року й по сьогоднішній день він знаходиться у будівлі колишньої Дирекції володінь Православного релігійного фонду на вулиці О. Кобилянської. Сьогодні краєзнавчий музей – це майже 90 тисяч експонатів: колекція стародруків з унікальною Острозькою Біблією, друкованою Іваном Федоровим у 1581 р.; нумізматична колекція, яка налічує понад 3 тис. монет; цікава колекція зброї; археологічна колекція, що нараховує понад 12 тисяч музейних предметів. Гордістю музею є колекція творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, основу якої складають ікони XVI–XVIII ст., роботи видатних буковинських митців. Природнича збірка налічує майже 10 тисяч натуральних зразків (чучела, мокрі препарати, гербарій, ентомологічні колекції тощо).

Чернівецький художній музей

Художній музей знаходиться в унікальній пам'ятці архітектури на Центральній площі. Сама споруда музею має художню цінність: в її оформленні віртуозно поєднані скульптура, живопис, ліпнина, вітражі, художній метал. Загальна кількість експонатів музею перевищує 8400. Тут створено колекцію унікальних буковинських народних образів та ікон на склі XIX–XX ст., буковинських народних килимів XIX–XX ст., буковинських i гуцульських писанок, а також зберігаються такі рідкісні пам'ятки, як композиція «Страшний суд», буковинські ікони XVII–XX ст. та стародруки, серед них «Апостол» 1632 р. В експозиції живопису художнього музею представлені загалом рідкісні полотна, які належать пензлям знаних буковинських малярів, що працювали переважно в класичній манері.

Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту

Музей являє собою архітектурно-ландшафтний  комплекс, який складається з пам'яток народної архітектури кінця ХVІІІ – першої половини ХХ ст. Просто неба відтворене стародавнє буковинське село, де можна ознайомитися з народною архітектурою та побутом буковинців різних районів та етнографічних груп. Експозиція музею включає близько 35 споруд, перевезених з різних куточків області й відтворених у первісному вигляді з відповідним природним оточенням. Всередині приміщень відтворені історичні інтер'єри та експонуються предмети традиційної народної культури і побуту.

Чернівецькі меморіальні  музеї:

• Літературно-меморіальні музеї Ольги Кобилянської та Юрія Федьковича – класиків української літератури;
• Меморіальний музей Володимира Івасюка – відомого композитора, автора легендарної «Червоної рути»;
• Літературно-меморіальний музей Miхая Емінеску – класика румунської літератури.

Вижницький музей прикладного  мистецтва

Музей Вижницького коледжу прикладного  мистецтва ім. В. Шкрібляка, створений  у 1966 р. Фонди музею нараховують  понад 7 тис. оригінальних творів, виготовлених випускниками та викладачами коледжу. Тут виставлені різьба по дереву, ткацтво, одяг та різноманітні вишивки, металева орнаментика, ювелірні прикраси, сучасні декоративно-ужиткові мистецькі вироби, живопис, графіка та ін.

Інші музеї

Музей гончарства знаходиться при  школі с. Коболчин Сокирянського району, засновником якого став гончарних справ майстер Іван Гончар. Експозиція висвітлює історію коболчинської кераміки, стародавні та сучасні вироби, етнографічне середовище, демонстрацію всього процесу гончарного виробництва.

Цікавими є музей села Ст. Вовчинець Глибоцького району, музей природи с. Зеленів Кіцманського району та багато інших.

1.3. РИНОК ТУРИСТИЧНИХ  ПОСЛУГ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Для здійснення ґрунтовного аналізу  динаміки, структури, цілей та мотивів  туристичних потоків у Чернівецькій області були використані: первинні джерела інформації, а саме статистична звітність «Звіт про діяльність туристичної організації» (форма 1-Тур) та «Звіт про діяльність закладів готельного господарства» (форма 1-Готель); оперативне опитування (анкетування) в 15 міні-готелях міста, які не подають статистичну звітність 1-Готель; маркетингове дослідження туристичних потоків, проведене працівниками Туристично-Інформаційного Центру міської ради; розрахунок обсягів туристичних послуг та туристичних потоків Чернівецької області за 2005–2009 роки відповідно до Методики, рекомендованої Всесвітньою туристичної організацією.

З форми 1-Тур використані дані про  обсяги послуг, структури та цілей  туристичних потоків, а також  фінансові показники діяльності туристичної галузі за відповідні роки. З форми 1-Готель використані статистичні дані кількості іноземних туристів, що проживали у закладах готельного господарства. Відповідно варто врахувати, що у формі 1-Готель представлені статистичні дані надані тільки готелями «Черемош», «Буковина», «Турист», «Київ» м. Чернівці. Для більш об’єктивного дослідження, використані оперативні дані про кількість туристів, які проживали у наступних місцях розміщення (готелі, міні-готелі): «Кайзер», «Бульвар», «Леотон», «Магнат», «Магнат Люкс», «Дельта», «Корал», «Вокзал», «Мрія», «Парус», «Преміум», «Апартаменти Кнаус», люкс-апартаменти, оздоровчий комплекс «Прем’єр-клуб». А загальна кількість місць в цих закладах складає 439 або 28 % від всіх місць готелів.

Окрім цього, статистична звітність  як така, містить в собі похибку (йдеться про те, що певна кількість туристів відвідує м. Чернівці та регіон без поселення в готелях та не користуються послугами турфірм. Це так звані самодіяльні туристи, які зупиняються у родичів, знайомих і знімають квартири, особливо їх багато з Росії, Німеччини, Ізраїлю. А також ділові туристи, які приїжджають для вирішення бізнесових питань на 1 день (Румунія, Молдова).

Згідно з фактичними даними форми 1-Тур за період 2005–2010 рр. в період до 2007 р. спостерігалася тенденція зростання кількості обслугованих туристів та обсягів наданих туристичних послуг. За 2008–2010 рр. було зафіксоване істотне зменшення майже за всіма показниками туристичної діяльності, що пов’язане з негативним впливом світової фінансово-економічної кризи на туристичний попит через зменшення реальних доходів населення України та європейських країн (див. табл. і рис.).

Кількість внутрішніх туристів, які  відвідали регіон у 2010 р. становила 36732 осіб, тобто порівняно з 2009 р. відбулося скорочення на 1,4%. Що стосується іноземних туристів, то їх кількість у 2010 р. становила 4082 осіб або на 30% менше порівняно з попереднім роком. Серед країн походження іноземних туристів лідирувала Білорусь – 1499 осіб (36,7%); друге місце посіли туристи з німецькомовних країн – 560 осіб або 13,7%, з яких на Німеччину припадало 7,4%, Австрію – 3,9%, Швейцарію – 2,4%; третє та четверте місця посіли туристи з Туреччини – 6,5% і Польщі – 5,8%.

Туристичні потоки в  Чернівецькій області (за формою 1-Тур)