План дій щодо реалізації стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області

Сильні  сторони

Слабкі  сторони

Природно-рекреаційний потенціал

• Область має значне природне розмаїття – тут лісостепові ландшафти Східно-європейської рівнини поєднуються з передгірськими і гірськими ландшафтами Карпатської гірсько-складчастої системи, причому на гори припадає 18% території краю.
• Клімат в регіоні має яскраво виражені сезони зі сприятливим умовами для літніх і зимових видів відпочинку.
• Лісистість області складає майже 30%; на її теренах налічується 330 об’єктів різних категорій природно-заповідного фонду, які займають більше 10,5% території, зокрема Національні природні парки «Вижницький», «Черемоський» та «Хотинський».
• Територією області протікає річка Дністер, яка нижче по течії перетворюється на водосховище. Дністер тут утворює мальовничий каньйон, включений до семи чудес природи України.
• На території області відомо чимало підземних порожнин у т.ч. одна з найбільших карстових печер світу «Попелюшка», що знаходиться біля села Подвірне.

• Рівнинні території області у більшості своїй розорані, а гірська частина краю важкодоступна, насамперед середньогір’я Буковинських Карпат.
• На річках області можливі повені, особливо руйнівними вони бувають на гірських річках; Дністровське водосховище значною мірою має замулені береги або великі глибини від самого берега.
• Літній сезон, особливо у горах, є дощовим – максимальна кількість опадів за рік випадає у червні, а взимку на рівнинних територіях області можливі відлиги із повним таненням снігового покриву.
• Існує проблема збереження та забруднення навколишнього середовища – популярні місця відпочинку забруднені побутовим сміттям від самодіяльної рекреації, а у горах здійснюється промислова та стихійна рубка лісу.
• Усі підземні порожнини області не обладнані для відвідування, а печера «Попелюшка» взагалі не має входу з території України.

Культурно-історична  спадщина

• Область має багато пам’яток археології доби мезоліту – печери з наскальними малюнками та місця стоянок первісних людей.
• В області нараховується 112 об’єктів архітектури, які внесені до переліку загальнонаціональної спадщини. Найбільше їх знаходиться в Чернівцях, де центральна частина старого міста має статус історико-архітектурного заповідника. Тут знаходиться 706 пам’яток архітектури, 20 з яких загально-національного значення, зокрема колишня Резиденція митрополитів Буковини (включена до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО).
• У місті Хотин на березі Дністровського водосховища розташована унікальна пам’ятка військової фортифікації ХІІІ–ХІV ст. Хотинська фортеця – одне із семи чудес України.
• На території області знаходиться чимало пам’яток сакральної архітектури: дерев’яні храми Буковинських Карпат; численні православні монастирі, зокрема Галицький печерний монастир.
• У селі Біла Криниця знаходиться всесвітній центр старовірів з унікальним Успенським собором, збудованим в 1908 р.
• Край має багату етнокультурну спадщину, пов’язану з різними народами: українцями, румунами, євреями, поляками, німцями. У Буковинських Карпатах проживають гуцули, які зберегли свої традиції.

• Чимало пам’яток археології та архітектури знаходяться у незадовільному стані, а ті, що відреставровані, мають неавтентичний вигляд; історичний центр Чернівців відкритий для автомобільного руху.
• Хотинська фортеця недостатньо обладнана для огляду – найцікавіші місця (фортечні мури та вежі) закриті для відвідування через незадовільну безпеку огляду.
• Пам’ятки сакральної архітектури розпорошені по території області, а дерев’яні храми Буковинських Карпат знаходяться у важкодоступних місцях.
• Радянські часи суттєво підірвали статус Білої Криниці як світового центру старовірів, а її населення зменшується та поступово втрачає свою самобутність.
• Гуцульське населення Буковинських Карпат зазнає впливу «цивілізації» та не зацікавлене у збережені своїх етнокультурних особливостей і традицій.

Туристичні продукти та їх маркетинг

• В області виділяються три основні туристичні регіони, які пропонують відмінні турпродукти та можуть позиціонуватися на ринку окремо кожен під своїм брендом: туристичний район «Чернівці», який спеціалізується на екскурсійно-пізнавальному туризму в місті Чернівці та прогулянково-споглядальній, купально-пляжній та інших видах рекреації у заміській рекреаційній зоні міста; Туристичний район «Буковинські Карпати», який спеціалізується на спортивно-оздоровчому туризмі з пішохідною, гірськолижною, водноспортивною спеціалізацією, а також сільському та екологічному туризмі; Туристична зона «Дністровський каньйон», яка спеціалізується на купально-пляжній рекреації, рибальстві, водних екскурсіях та прогулянках, у т.ч. на катерах і яхтах, а також екскурсійно-пізнавальному туризмі в Хотині.
• Кожен з вищевказаних туристичних регіонів має свої брендові «візитівки» з досить високим рівнем популярності: Резиденція буковинських митрополитів у Чернівцях – увійшла до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО; Хотинська фортеця та Дністровський каньйон – включені до переліку семи чудес України у т.ч. природних; Карпатські гори – загальновизнаний туристичний регіон в Україні та за її межами.
• Наявність у Чернівцях Туристично-інформаційного центру міської ради, що забезпечує маркетингову підтримку не лише по місту, але й по області в цілому – випуск рекламної друкованої продукції, участь у туристичних ярмарках, адміністрування сайту www.city-tour.cv.ua та ін.
• Здійснення відділом з питань туризму обласної державної адміністрації маркетингових заходів, спрямованих на просування області на ринку турпослуг – випуск рекламної друкованої продукції, участь у туристичних ярмарках, адміністрування сайту www.buktour.cv.ua та ін.

• Деякі туристичні продукти через брак матеріально-технічного та інфраструктурного забезпечення є неконкурентоспроможними, зокрема турпродукти Буковинських Карпат значно поступаються на ринку перед аналогічними турпродуктами інших областей Карпатського регіону.
• Відсутня маркетингова концепція просування Чернівецької області на ринку туристичних послуг під єдиним брендом «Буковина», що складається з суббрендів «Чернівці», «Хотинська фортеця», «Дністровський каньйон», «Буковинські Карпати».
• Туристичні бренди «Буковина», «Чернівці», «Хотинська фортеця», «Дністровський каньйон», «Буковинські Карпати» мало «розкручені» та потребують значних маркетингових зусиль для подальшого просування, проте не мають негативного іміджу, який слід було б розвіювати.
• Більшість маркетингових заходів є малобюджетними і мають локальний вплив, майже відсутні рекламні компанії та промо-акції національного масштабу.
• Офіційні WEB-ресурси зроблені з «підручних матеріалів» і містять інформацію низької якості: спеціально для цих ресурсів не писалися тексти, не робилися фотографії, карти та інші матеріали.
• Офіційні органи влади, що уповноважені представляти область в інформаційному просторі, не користуються всесвітньовідомими WEB-ресурсами, як-от «Wikipedia» «Google-планета» та ін.
• Відсутність регіональних Туристично-інформаційних центрів, зокрема в Хотині, Вижниці та ін.
• Відсутність вказівників і стендів з туристичною інформацією на дорогах, маркування туристичних маршрутів тощо.

Туристична й транспортна  інфраструктура

• В області знаходиться багато закладів розміщення – 102 готелі, туристичні та рекреаційні комплекси; з них в м. Чернівці – 4 «великих» готелі на 1171 ліжко-місць та 19 «малих» готелів на 584 ліжко-місць.
• В останні роки зростає кількість закладів розміщення, зокрема у Чернівцях загальна кількість місць в готелях за останні 5 років зросла у півтора рази, а кількість номерів категорії «люкс» та «напівлюкс» збільшилась у 2,8 рази.
• В області функціонує 11 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, зокрема Брусницька водолікарня на базі унікальних джерел мінеральних вод типу «Мацеста», «Єсентуки» та «Миргородська».
• В області нараховується 56 приватних садиб сільського зеленого туризму, більше половини з яких розташовані у Буковинських Карпатах.
• В області налічується 111 ліцензіатів туристичної діяльності: з них туроператорів – 32 та турагентів – 79.
• Пріоритетним напрямком в області є внутрішній туризм. В цілому на нього припадає 54% туристів.
• Область має вигідне транспортно-географічне положення та досить щільну транспортну мережу: загальна довжина залізниць складає 460 км, майже всі автошляхи – близько 3 тис. км – з твердим покриттям. У Чернівцях функціонує міжнародний аеропорт.

• Загальна місткість закладів розміщення та пропускна здатність туристичної інфраструктури набагато менша за рекреаційну ємність основних туристичних регіонів області; особливо відчувається брак туристичних підприємств у Подністров’ї.
• Більшість закладів розміщення області зорієнтовані на українського туриста, зокрема працівники рецепції, обслуга, власники агросадиб майже не володіють англійською та іншими мовами основних цільових сегментів; у готелях неможливо розрахуватися кредитними картками.
• В закладах розміщення області зустрічається низький рівень обслуговування, невишколеність персоналу, непередбачуваність якості послуг та їхня невідповідність європейським стандартам. При цьому ціни на послуги завищенні.
• Більшість закладів розміщення не сертифіковано щодо рівня комфорту та обслуговування, лише три готелі Чернівців позиціонують себе як тризіркові.
• Санаторно-курортні заклади області у більшості своїй капітально не реконструювалися від «радянських часів» й пропонують відповідний сервіс.
• Ліцензіати туристичної діяльності здебільшого зорієнтовані на виїзний туризм і рідко роблять інвестиції у створення власної акомодації на теренах Чернівецької області.
• Чернівецький аеропорт є застарілим і не спроможний приймати літаки коду 4D.
• Автошляхи області знаходяться у незадовільному стані, в Буковинських Карпатах дорожня мережа малорозвинена й часто потерпає від повеней на гірських річках. Через це найбільш привабливі для туристів території є важкодоступними.

Інституції та фахова підготовка в галузі туризму

• Бачення місцевою владою туризму як одного із пріоритетних напрямків розвитку економіки, що зафіксовано у затвердженій програмі розвитку туризму в Чернівецькій області на 2011–2012 рр.
• Наявність в органах обласної та міської влади підрозділів, які відповідають за розвиток туризму: Відділ з питань туризму обласної державної адміністрації, Туристично-інформаційний центр міської ради.
• Наявність неурядових організацій, які займаються розвитком туризму в Чернівецькій області: Асоціація «Туристична Буковина», Федерація спортивного туризму, Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму, Туристична громадська організація «Палітра Буковини» та ін.
• Наявність вищих навчальних закладів, які готують фахівців у галузі туризму: Чернівецький національний університет (спеціальності «міжнародний туризм» і «туристичний менеджмент»), Торговельно-економічний інститут (спеціальності «внутрішній туризм» і «готельний менеджмент»); Чернівецький промислово-економічний технікум, який готує молодших спеціалістів у сфері організації обслуговування в готелях і туристичних комплексах та ін.

• Програма розвитку туризму має здебільшого декларативний характер і є «малобюджетною», тобто не передбачає реалізацію скільки-небудь значимих заходів, здатних реально стимулювати розвиток туризму.
• Підрозділи, які відповідають за розвиток туризму, в органах обласної та міської влади мають невиправдано низький статус і надзвичайно малий бюджет. Як наслідок, відсутнє стабільне державне фінансування туристичної галузі в значних обсягах.
• Діяльність неурядових туристичних організацій є нескоординованою і справляє незначний вплив на розвиток туристичного господарства в регіоні.
• Підготовка фахівців в галузі туризму має здебільшого теоретичний характер. Як наслідок, випускники навчальних закладів, які закінчили туристичні спеціальності, не мають достатньої практичної підготовки.
• Відсутність курсів підвищення кваліфікації для працівників туристичної галузі та власників агросадиб.