А.1.3.4. Розробити маркетингові
звернення інформаційно-мотиваційного змісту та спрямувати
їх на посередників (туроператорів і турагентів)
і кінцевого споживача цільової аудиторії (в) і (с):
- Туристичному інформаційному центру Чернівецької області налагодити тісну співпрацю з провідними ініціативними туроператорами у цільових країнах і регіонах України, а також забезпечити їх усіма необхідними рекламними матеріалами: відеофільмами, каталогами, проспектами, буклетами тощо. Щороку брати активну участь у міжнародних, національних і регіональних туристичних ярмарках;
- розробити і розмістити на національних рейтингових телевізійних каналах рекламні ролики про туристичні можливості Чернівецької області. Сприяти показу в їхньому ефірі сюжетів про принади Буковини у спеціалізованих телепередачах, висвітленню у новинах подій і акцій, що відбуваються в області, для цього заохотити журналістів до співпраці;
- розробити і розмістити у журналах, які виходять загальнонаціональним накладом, та іноземних виданнях рекламні матеріали про туристичні можливості Чернівецької області. Сприяти друку на їхніх сторінках статей про принади Буковини, для цього заохотити журналістів до співпраці.
A.2. Поліпшити
пропозиції Чернівецької області
на туристичних ринках через
розробку конкурентоспроможних
диверсифікованих турпродуктів, підвищення
комплексності обслуговування
туристів.
А.2.1. На основі регіонального
аналізу розвитку туризму в Чернівецькій
області розробити комплексні диверсифіковані
туристичні продукти згідно схеми кластерного
розвитку туризму.
А.2.1.1. У Чернівецькому
туристичному районі поліпшити пізнавально-рекреаційний
продукт шляхом розробки нових тематичних
міських і заміських екскурсій, прокладання
короткотривалих пішохідних, велосипедних
і кінних прогулянково-споглядальних
маршрутів у заміській рекреаційні зоні
міста. Розширити комплексність продукту,
що пропонується Чернівецьким туристичним
вузлом, за рахунок використання можливостей
зони заміської рекреації, наприклад обслуговування
туристів побудувати за схемою – екскурсії
по Чернівцях + активний відпочинок за
містом або навпаки. У зоні заміської рекреації
Чернівців сприяти розвитку туристичних
кластерів шляхом об’єднання рекреаційних
можливостей суміжних туристичних комплексів.
Зокрема розвивати такі кластери:
- Цецинський;
- Сонячно-долинський;
- Кам’янський;
- Валя-Кузьминський.
А.2.1.2. У Буковинських Карпатах на територіях
з високим рекреаційно-ресурсним потенціалом,
задовільною транспортною та туристичною
інфраструктурою сприяти розвитку туристичних
кластерів із комплексним диверсифікованим
турпродуктом, що включає спортивно-оздоровчу
рекреацію з пішохідною, гірськолижною
і водно-спортивною спеціалізацію, а також
природознавчо-екологічну, пізнавально-етнографічну
та бальнеокліматичну рекреацію. Зокрема
розвивати такі кластери:
- Вижницько-Підзаричський, що знаходиться навколо Вижниці та перевалу «Німчич»;
- Берегометсько-Миговський із провідним в області гірськолижний комплексом «Мигове»;
- Путильський, розташований у Путильському низькогір’ї;
- Долішньошепітсько-Шурдінський з найвищим в області перевалом «Шурдін»;
- Банилів-Підгірський, має найменш розвинуту туристичну інфраструктур, проте є найближчим до обласного центру.
Відштовхуючись від
інфраструктури цих кластерів прокласти
гірськими річками, хребтами і долинами
одноденні радіальні та багатоденні
лінійні й кільцеві водні, пішохідні,
кінні та велосипедні маршрути. Сполучити
ці кластери за допомогою автомобільних
шляхів сполучення у кільцеві маршрути:
Мале Карпатське кільце (Вижниця – Путила
– Долишній Шепіт – Берегомет – Вижниця);
Велике Буковинсько-Карпатське кільце
– (Чернівці – Лужани – Вашківці – Вижниця
– Путила – Долишній Шепіт – Берегомет
– Сторожинець – Чернівці).
А.2.1.3. У Дністровській
зоні на територіях (акваторіях) з високим
рекреаційно-ресурсним потенціалом,
задовільною транспортною та туристичною
інфраструктурою сприяти розвитку туристичних кластерів із комплексним
диверсифікованим турпродуктом, що включає
купально-пляжну рекреацію, рибальство,
водні екскурсії та прогулянки, у т.ч. на
катерах і яхтах, пішохідні і велосипедні
екскурсії, спелеотуризм. Зокрема розвивати
такі кластери:
- Репуженцько-Дорошівецький з базами відпочинку на Дністрі;
- Рашківський – осередок агротуризму, розташований на північних схилах Хотинської височина біля річки Дністер;
- Хотинський – осередок пізнавального туризму, що базується на унікальній пам’ятці «Хотинська фортеця»;
- Вороновицько-Дністрівський, охоплює Вороновицький меандровий вузол з агросадибами та яхт-клубом;
- Непоротовський з базою відпочинку та агросадибами на Дністрі.
Відштовхуючись від
інфраструктури цих кластерів прокласти
Дністровським каньйоном: водні маршрути із використанням
різних видів плавзасобів – від надувних
плотів до катерів і яхт; одноденні радіальні
та багатоденні лінійні пішохідні, кінні
та велосипедні маршрути.
А.2.1.4. Сприяти створенню
кластерів вузької спеціалізації
на базі туристичних пунктів, що не входять до
основних туристичних регіонів, проте
мають високий рекреаційно-ресурсний
потенціал, задовільну транспортною та
туристичну інфраструктуру.
А 2.2. Підвищити конкурентоздатність
туристичних продуктів Чернівецької
області через поліпшення атрактивності природних
та культурно-історичних чинників розвитку
туризму.
А.2.2.1. Підвищити атрактивність природних
об’єктів і чинників розвитку туризму
в Чернівецькій області через запровадження
таких заходів:
- облаштувати на Дністрі та Дністровському водосховищі придатні для купання пляжі зі зручними підходами та під’їздами, очистити береги від побутового сміття;
- на території державних лісових господарств області облаштувати стоянки та кемпінги, зони відпочинку з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог; забезпечити підходи та під’їзди до цих територій, провести там очистку від побутового сміття та впорядкувати туристичні стежки;
- облаштувати зони регульованої рекреації на природоохоронних територія області з урахуванням норм антропогенного навантаження, прокласти мережу екологічних стежин, провести їхнє маркування;
- облаштувати найатрактивніші підземні порожнини для відвідування туристами, зокрема забезпечити освітлення печер, прокласти маршрути, вжити заходів безпеки.
А.2.2.2. Підвищити атрактивність культурно-історичних
об’єктів і чинників розвитку туризму
в Чернівецькій області через запровадження
таких заходів:
- відреставрувати пам’ятки архітектури Чернівців з дотриманням автентичності та відповідності історичній епосі;
- вжити заходів щодо включення історичної частини старого міста до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО;
- обмежити автомобільний рух в історичній частині обласного центра, натомість запровадити рух прогулянкових кінних екіпажів і екскурсійних автопотягів;
- забезпечити підсвічення пам’яток архітектури у темний час, а також тематичне святкове освітлення вулиць Чернівців на найбільші свята (новорічні та різдвяні свята, великодні свята та інші);
- поліпшити пізнавальні можливості Хотинської фортеці: облаштувати для огляду найцікавіші місця (фортечні мури та вежі), які закриті для відвідування через відсутність заходів безпеки;
- відреставрувати пам’ятки сакральної архітектури Чернівецької області, зокрема, дерев’яні храми Буковинських Карпат;
- зберегти самобутність старовірів села Біла Криниця та етнокультурні особливості, ремесла і традицій Гуцульського населення Буковинських Карпат;
- сприяти створенню нових об’єктів з краєзнавчою та етнографічною тематикою (музеїв, експозицій, виставок тощо), а також мережі приватних тематичних музеїв;
- забезпечити належну кількість якісних, привабливих культурно-мистецьких, спортивно-масових, ділових та інших заходів, цікавих туристам, а також сформувати фестивальну основу з десяти найбільш привабливих туристам щорічних масових заходів;
- забезпечити відображення народних та місцевих традицій у святкуваннях та подіях – майстер-класи, ярмарки народних ремесел під час фестивалів;
- ініціювати проведення в області локальних туристично-привабливих акцій, які можуть зацікавити туристів – флеш-моби, квести, ігри тощо;
- забезпечити анімаційні програми в основних туристичних центрах області, на історичній основі створити нематеріальний туристичний продукт (легенд, міфи тощо) та використовувати його для анімації.
А 2.3. Розробити транзитні
маршрутні та транскордонні тури
використовуючи переваги транспортно-географічного
положення, а також спільну з Румунією
історичну спадщину.
А.2.3.1. Розробити маршрутну
ділянку пізнавального туру по Західній
Україні від Кам’янця-Подільського
через Чернівецьку область до
Яремчі чи навпаки з трьох-п’ятиденною програмою перебування
на Буковині. Для цього налагодити співпрацю
із зацікавленими сторонами у відповідних
областях, а також провідними Українськими
ініціативними туристичними операторами.
А.2.3.2. Розробити в рамках
Єврорегіону «Верхній Прут» транскордонний пізнавальний туристичний
маршрут, що пролягає територіями Сучавського
повіту (Румунія) та Чернівецької області;
охопити цим маршрутом як румунського
туриста, так й іноземців, які подорожують
Південною Буковиною (Румунія) і котрі
не потребують візи для в’їзду до України.
Для цього налагодити співпрацю із зацікавленою
стороною в Сучавському повіті.
В.1. Сприяти
модернізації та розвитку туристичної
індустрії Чернівецької області
через реконструкцію старих і
відкриття нових туристичних
підприємств, поліпшення
якості їхніх послуг.
В.1.1. На основі схеми кластерного
розвитку туризму в Чернівецькій
області розробити заходи щодо сприяння
реконструкції та розвитку старих,
а також будівництва нових
готельних підприємств і туристичних
комплексів, поліпшення якості їхніх послуг.
В.1.1.1. Розробити заходи
щодо сприяння реконструкції та розвитку
існуючих готельно-туристичних комплексів
і санаторно-курортних закладів,
поліпшення якості їхніх послуг за
такими напрямами:
- забезпечення мінімального комплексу характерних туристичних послуг – розміщення + харчування; для цього готельним і туристичним підприємствам привести номерний фонд у відповідність до мінімальних санітарно-гігієнічних вимог, створити власну матеріально-технічну базу харчування туристів;
- приведення послуг гостинності до Європейських стандартів через категоризацію рівня комфорту за Європейською системою «зірок»;
- забезпечення асортименту послуг гостинності за всіма категоріями орієнтовно у таких пропорціях: економ-клас (1 чи 2 «зірки») – 25%, туристський клас (3 «зірки») – 50%, перший або люкс-клас (4 чи 5 «зірок») – 25%; на високоатрактивних територіях частка люкс-класу може зростати за рахунок економ-класу і навпаки.
- розширення комплексу послуг, що надають готельні та туристичні підприємства, за рахунок організації екскурсійних, анімаційних, спортивно-рекреаційних і розважальних програм; створення матеріально-технічної бази для забезпечення цих програм (басейни, тенісні корти, ковзанки, барбекю-альтанки, дитячі майданчики, транспорт для екскурсій і трансферу, прокат туристичного спорядження, човнів, велосипедів, квадроциклів та ін.);
- поліпшення профільної матеріально-технічної бази на туристичних комплексах, зокрема на гірськолижних: прокладання нових трас, заміна бугельних витягів на крісельні, встановлення снігових гармат, оновлення прокатного гірськолижного спорядження та ін.;
- запровадження комплексної терапії в санаторно-курортних закладах на основі використання як місцевих, так і привозних природних лікувальних чинників, запровадження новітніх методик лікування; організація обслуговування за формулою профілактичне лікування + активний відпочинок і розваги;
- облаштування автомобільних під’їздів до готельних і туристичних підприємств, місць паркування для транспорту гостей.
В.1.1.2. На основі схеми кластерного розвитку туризму
в Буковинських Карпатах розробити техніко-економічне
обґрунтування та проекти будівництва
нових «якірних» туристичних об’єктів,
які б слугували «локомотивами» туристичного
господарства регіону. Зокрема підтримувати
такі проекти:
- великі гірськолижні комплекси на схилах північної експозиції з перепадами висот 300–600 м, розвинутою мережею трас різної категорії складності загальною протяжністю не менше 10 км, канатно-крісельними дорогами та бугельними витягами;
- великі спортивні туристичні бази – місця початку і закінчення радіальних та кільцевих маршрутів, пункти відпочинку на лінійних маршрутах різної категорії складності (пішохідних, водних, велосипедних та ін.).
В.1.1.3. На основі схеми
кластерного розвитку туризму в
Дністровській зоні розробити техніко-економічне
обґрунтування та проекти будівництва
нових «якірних» туристичних об’єктів,
які б слугували «локомотивами» туристичного
господарства регіону. Зокрема підтримувати
такі проекти:
- великий водно-рекреаційний туристичний комплекс з аквапарком в районі Дністровського водосховища зі значною площею водного плесо та пляжами, придатними для родинного відпочинку з дітьми;
- центр водно-технічної рекреації з можливістю прокату яхт, катерів, водних скутерів та ін., а також інфраструктурою, що забезпечує активний відпочинок на воді;
- тематичний військово-історичний парк в районі Хотинської фортеці з музейними експозиціями, анімаційними програмами, середньовічними тирами, майстер-класами зброярських ремесел, продажем старовинних обладунків і зброї.
В.1.1.4. Розробити техніко-економічне
обґрунтування та проекти будівництва
нових готелів, мотелів і рекреаційних
комплексів у місті Чернівці, зокрема
підтримувати такі проекти:
- готелі категорії 3 та 4 «зірки» стилізовані під «віденську сецесію» місткістю не менше 200 місць, розташовані у центральній частині старого міста;
- мотелі, розташовані біля основних автомагістралей на під’їздах до Чернівців або околицях міста, неподалік від зупинок міського громадського транспорту;
- рекреаційний комплекс із аквапарком, що функціонував би цілорічно та забезпечував відпочинок на відкритій воді у літній період, розташований в межах міста у лісовому масиву біля річки Прут.
В.1.2. На основі схеми кластерного
розвитку туризму в Чернівецькій
області розробити заходи щодо сприяння реконструкції старих
і будівництва нових садиб сільського
зеленого туризму, поліпшення якості їхніх
послуг.