План дій щодо реалізації стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 13:05, курсовая работа

Описание работы

Багата історія краю знайшла своє відображення в численних пам’ятках історії та культури, культових спорудах, серед яких пам’ятки археології доби мезоліту – печери з наскальними малюнками та місця стоянок первісних людей, тисячолітній Хотин з фортецею. В цілому в області нараховується 112 об’єктів архітектури й містобудування, які внесені до переліку загальнонаціональної спадщини та понад 800 місцевого значення. Багато з них можуть бути використані в пізнавальному туризмі.

Содержание

ВСТУП …………………………………………………………………………………………….. 2
1. ДІАГНОСТИЧНА ЧАСТИНА …………………..…………...………………………………. 5
1.1. Транспортно-географічне положення та інфраструктура Чернівецької області …………..……………...…………………………………. 5
1.2. Ресурсні чинники розвитку туризму в Чернівецькій області … 10
1.2.1. Природні чинники розвитку туризму в Чернівецькій області …...... 10
1.2.2. Культурно-історичні чинники розвитку туризму в Чернівецькій області …………..……………...…………………………………………….…. 22
1.3. РИНОК ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ …………….…... 32
1.4. Заклади розміщення та рекреації Чернівецької області ….……. 40
2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА …………………..…………...…………...……………………. 53
2.1. РеГіонАЛьНИЙ АНАЛіЗ розвитку туризму в Чернівецькій області…………..………………………………...…………………………………... 53
2.2. SWOT–АНАЛіЗ розвитку туризму в Чернівецькій області ………… 63
3. КОНЦЕПТУАЛЬНА ЧАСТИНА ………..…..…………...…………...……………………. 69
3.1. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА ЦІЛІ розвитку туризму в Чернівецькій області …………..………………………………...………………………………….. 69
3.2. План дій щодо реалізації стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області ……..………………………………...…………….…….. 71
4. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА ………..…..……………….…...…………...……………………. 89
4.1. ВПРОВАДЖЕННя, Моніторинг ТА ОЦІННЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ ..………... 89
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………………….. 92

Работа содержит 1 файл

Стратегія розв.туризму Буковини (1).doc

— 6.97 Мб (Скачать)


ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………………….. 2

1. ДІАГНОСТИЧНА ЧАСТИНА …………………..…………...………………………………. 5

1.1. Транспортно-географічне  положення та інфраструктура  Чернівецької області …………..……………...…………………………………. 5

1.2. Ресурсні  чинники розвитку туризму в Чернівецькій області … 10

1.2.1. Природні чинники  розвитку туризму в Чернівецькій  області …...... 10

1.2.2. Культурно-історичні  чинники розвитку туризму в  Чернівецькій області …………..……………...…………………………………………….…. 22

1.3. РИНОК  ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ …………….…... 32

1.4. Заклади  розміщення та рекреації Чернівецької  області ….……. 40

2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА  …………………..…………...…………...……………………. 53

2.1. РеГіонАЛьНИЙ  АНАЛіЗ розвитку туризму в  Чернівецькій області…………..………………………………...…………………………………... 53

2.2. SWOT–АНАЛіЗ розвитку туризму в Чернівецькій області ………… 63

3. КОНЦЕПТУАЛЬНА ЧАСТИНА  ………..…..…………...…………...……………………. 69

3.1. СТРАТЕГІЧНЕ  БАЧЕННЯ ТА ЦІЛІ розвитку туризму  в Чернівецькій області …………..………………………………...………………………………….. 69

3.2. План  дій щодо реалізації стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області ……..………………………………...…………….…….. 71

4. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА  ………..…..……………….…...…………...……………………. 89

4.1. ВПРОВАДЖЕННя, Моніторинг ТА ОЦІННЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ ..………... 89

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………………….. 92

 
ВСТУП

Обласний центр:

місто Чернівці (250 тис. осіб)

Територія:

8,1 тис. кв. км (1,3% всієї площі  території України)

Чисельність населення:

900 тис. осіб

Кількість населених пунктів:

417, в тому числі: міста –  11, селища міського типу – 8, села – 398

Адміністративний поділ:

11 районів (Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький,  Кіцманський, Новоселицький, Путильський,  Сокирянський, Сторожинецький, Хотинський)




Чернівецька область знаходиться  на південному заході України і розташована в трьох природно-географічних зонах: лісостеповій, яка займає Прутсько-Дністровське межиріччя, передгірській, розташованій між Карпатами та рікою Прут, і гірській, яка охоплює Буковинські Карпати. Територією області протікає 75 річок довжиною понад 10 км. Найбільші з-поміж них: Дністер з довжиною на території області 272 км, Прут – 128 км, Сірет – 113 км. 56% території області займають рівнини, на височини (300–500 м) припадає 26%, а на гори – 18% території. Лісистість області складає майже 30%.

Область Межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою областями, Румунією та Республікою  Молдова. По території області проходить  державний кордон протяжністю 404,4 км, в тому числі: з Румунією 226,4 км, з  Республікою Молдова 178 км. Область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних шляхів сполучення.

Область володіє багатьма компонентами рекреаційних ресурсів, є регіоном багатопрофільного туризму. Край має  сприятливі кліматичні умови, високий природно-рекреаційний потенціал, чимало історичних і архітектурних пам'яток, діючі традиційні народні промисли та ремесла тощо. Тут поєднуються живописні гірські ландшафти та мальовничі ліси передгір’я, численні річки й джерела лікувальних мінеральних вод, ліси та гірські луки багаті на мисливську фауну, гриби та ягоди.

Помірно континентальний, м’який, вологий  клімат з вираженими сезонами, з  середньою кількістю днів у зимовий  період  із сніговим покривом від 80 (у рівнинній частині) до 120 (в горах) в поєднанні з гірськими ландшафтами Буковинських Карпат сприяє розвитку зимових видів відпочинку. Регіон характеризується значною кількістю сонячної радіації та достатніми температурами повітря і води в літній період, що в поєднанні з річкою Дністер та Дністровським водосховищем створює сприятливі умови для літніх видів відпочинку.

На теренах області налічується 330 об’єктів різних категорій природно-заповідного  фонду, які займають більше 10,5% території. За цим показником край входить  до чільної п’ятірки найзаповітніших областей України. Це створює сприятливі умови для розвитку екологічного туризму.

Багата історія краю знайшла  своє відображення в численних пам’ятках  історії та культури, культових спорудах, серед яких пам’ятки археології доби мезоліту – печери з наскальними малюнками та місця стоянок первісних людей, тисячолітній Хотин з фортецею. В цілому в області нараховується 112 об’єктів архітектури й містобудування, які внесені до переліку загальнонаціональної спадщини та понад 800 місцевого значення. Багато з них можуть бути використані в пізнавальному туризмі.

Загалом у області забезпеченість природними рекреаційними ресурсами  на 1 км2 території та 1 жителя відповідно в 1,4 та 1,8 разу вищі, ніж в Україні.

Алгоритм розробки Стратегії:

 

1. ДІАГНОСТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Транспортно-географічне  положення та інфраструктура  Чернівецької області

Чернівецька область знаходиться  на південному заході України, межує  з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою областями, Румунією та Республікою Молдова. По території області проходить державний кордон протяжністю 404,4 км, в тому числі: з Румунією 226,4 км, з головним транспортним переходом «Порубне» на автостраді М-20; з Республікою Молдова 178 км. Область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну транспортну мережу: загальна довжина залізниць – 460 км, майже всі автошляхи – близько 3 тис. км – з твердим покриттям. Головний залізничний вузол – Чернівці. У обласному центрі також є міжнародний аеропорт.

Залізничне сполучення

Загальна довжина залізничних  колій загального користування в  Чернівецькій області складає 460 км. Їхня експлуатація здійснюється двома  залізницями – Львівською та Південно-Західною. Щільність залізничних колій становить 51 км на 1000 км2 території (по Україні – 35,9 км). За цим показником область посідає третє місце після Донецької та Львівської областей.

Пасажирське залізничне сполучення Чернівецької області здійснюється зі залізничного вокзалу Чернівців. Звідси відправляються потяги як за кордон, так і в усіх напрямках по Україні. На вокзалі працюють каси продажу квитків, є зали очікування, камери зберігання, туалети, медпункт, перукарня, готель. Тут працює ресторан «Вокзальний» та буфет. Тут є також пункт обміну валют, пошта, телеграф, таксофони з міжнародним зв`язком, надаються послуги Інтернету.

Пряме залізничне сполучення Чернівців  здійснюється з містами: Івано-Франківськ, Київ, Львів, Ужгород, Одеса, Харків, Ковель, Окниця, Москва, а влітку ще й Софія (Болгарія). При цьому слід зауважити, що пересування потягами, при існуючому розкладі та матеріально-технічному стані, за європейськими мірками є морально застарілим засобом сполучення. Так, поїздка залізницею Київ–Чернівці (потяг 627/628 «Буковина») триває 15 годин (при відстані між містами 560 км), а до Львова – понад 10 годин (при відстані 300 км). Сполучення залізничним транспортом через Чернівці, що зорієнтоване на туристів зі східних, південних і центральних областей України, є проблематичним. Тут краще планувати маршрути через Кам'янець-Подільський, який має пряме залізничне сполучення з більшістю обласних центрів, а далі здійснювати трансфер автотранспортом. Особливо це стосується таких туристичних центрів і регіонів, як Хотинська фортеця та Подністров’я, куди зручніше дістатися саме у такий спосіб.

Повітряне сполучення

На Буковині функціонує міжнародний  аеропорт «Чернівці», що перебуває  в комунальній власності міста  з 2007 року. У 2008 році проводилась робота з реконструкції та розширення транспортних можливостей аеропорту: здійснювалась реконструкція злітно-посадкової смуги; для обладнання аеропорту та забезпечення його ефективної роботи була придбана сучасна техніка. Це дало можливість з березня 2009 р. відновити авіасполучення з Туреччиною, а у травні розпочати регулярне авіасполучення з містом Тімішоара, про що було досягнуто домовленості з румунською авіакомпанією «Саrраtаіr».

Сьогодні в аеропорту працюють каси продажу квитків, є зали очікування, готель і ресторан. Завантаженість літовища надзвичайно низька, здійснюються лише два регулярних рейси: щоденний Чернівці–Київ–Чернівці та 6 разів на тиждень Чернівці–Тімішоара (Румунія)–Чернівці. Окрім регулярних рейсів, виконуються чартерні авіарейси до міст Італії (Мілан, Неаполь, Бергамо) та до Анталії (Туреччина).

Матеріально-технічна база Чернівецького  аеропорту не була серйозно модернізована. Літовище приймає літаки ТУ-134, ЯК-40, ЯК-42, АН-24, Saab 2000, Saab SF340A/340B на 30-50 місць. В даний час здійснюється поетапна реконструкція штучного покриття аеродрому та заміна світлосигнального обладнання, що дозволить приймати літаки коду 4D (Боїнги, Аеробуси та інші), також здійснювати польоти вночі та при наявності туману. Крім того, спільно з обласною і міською владою розроблені плани щодо збільшення пасажиропотоків аеропорту і приведення його стану до сучасних вимог. Серед них, крім реконструкції злітно-посадкової смуги, – переобладнання і ремонт аеровокзалу, будівництво готелю для пілотів і пасажирів, автостоянки та ін.

Задля збільшення пасажиропотоків  і відкриття нових рейсів досить перспективним є залучення європейських бюджетних авіакомпаній, т.зв. лоукостерів, оскільки вони обслуговують «невибагливий» сегмент туристичного ринку, який готовий відвідати Буковину, з її нижчим за середньоєвропейський рівень інфраструктури та сервісу.

Сполучення по автошляхах

Автомобільний транспорт на сучасному  етапі є одним з основних видів, який забезпечує пересування регіоном і за його межі. Щільна мережа автошляхів сполучає Чернівці з усіма районами області та регіонами України. Загальна протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям по області становить близько 3 тис. км, а щільність – 354,2 км на 1000 км2 території, що є одним з найвищих показників по України після Львівської і Тернопільської областей. В цілому по Україні цей показник становив 274,6 км на 1000 км2 території.

Автодороги області за багатьма параметрами (стан дорожнього покриття, кількість проїзних частин, швидкість  пересування автотранспорту, забезпеченість дорожніми знаками і дорожньою  розміткою, об'єктами сервісу) не відповідають європейським стандартам. Трохи більше половини з них – це дороги з удосконаленими типами покриття (цементобетонне, асфальтобетонне, чорне шосе і чорне гравійне). Ще велику частину (більше 47%) в структурі автодоріг загального користування займають дороги, у яких тип покриття біле шосе (щебеневе, шлакове і гравійне) – це покриття перехідного типу, яке потребує вдосконалення. Основна частина автодоріг (81,4% від загальної їх протяжності) належить до четвертої та п'ятої (найнижчих) категорій і лише незначна їх частина (8,1%) – до першої та другої категорій.

Територією Чернівецької області  проходять: міжнародна автомагістраль Е-85, яка з’єднує Чернівці з Сучавою (Румунія) і прямує далі на південь; державна автомагістраль М-20 «Житомир–Чернівці–Тереблече»; регіональна автомобільна дорога державного значення P-04 «Стрий–Івано-Франківськ–Чернівці».

Відстані від Чернівців до деяких міст і державних кордонів:

Київ – 569 км

Москва – 1457 км

Львів – 272 км

Варшава – 630 км

Одеса – 750 км

Польський кордон – 350 км

Харків – 999 км

Словацький кордон – 430 км

Дніпропетровськ – 852 км

Румунський кордон – 40 км


 

На сьогоднішній день операторами  пасажирського автотранспорту обслуговується маршрутна сітка, яка включає 45 автобусних маршрутів внутрішньоміського, 186 – приміського і 101 – міжміського (включаючи міжміське внутрішньообласне) сполучення. Регулярним транспортним сполученням охоплено 380 із 417 населених пунктів області. Однак попри жваве автобусне сполучення, більшість автобусів та мікроавтобусів, не надають послуг з перевезення пасажирів на відповідному європейському рівні. В транспортних засобах часто відсутні кондиціонери, бракує чистоти, не вистачає місця для багажу (особливо в мікроавтобусах), водії порушують правила дорожнього руху, збільшуючи вірогідність дорожніх пригод.

В Чернівцях функціонує центральний  автовокзал, який обслуговує 69 напрямів, з них 9 – міжнародних (рейси на Стамбул, Палермо, Прагу, Севілью та інші). Прямі рейси з'єднують Чернівці з Києвом, Дніпропетровськом, Рівним, Львовом, Ужгородом, Одесою, Донецьком, Ялтою, Севастополем, Миколаєвом та іншими обласними центрами України.

Заміські поїздки у межах  Чернівецької області здійснюються маршрутними автобусами, які відправляються від центрального автовокзалу або ж від приміських автостанцій № 2 і 3. Дістатися до східних районів області, зокрема до Хотина, можна від автостанції № 2. Поїздки в напрямку Карпат (Вижницький і Путильський райони) здійснюються від автостанції № 3.

Відстані від Чернівців до деяких міст і селищ міського типу області:

Вижниця – 77 км

Кельменці – 90 км

Вашківці – 38 км

Кіцмань – 23 км

Берегомет – 56 км

Лужани – 14 км

Герца – 33 км

Путила – 125 км

Глибока – 27 км

Сокиряни – 146 км

Заставна – 38 км

Сторожинець – 23 км

Новодністровська – 150 км

Красноїльськ – 45 км

Новоселиця – 30 км

Хотин – 64 км


 

В межах регіону автотранспорт  є основним, найзручнішим та, іноді, єдиним доступним засобом пересування  між туристичними місцями, особливо в Буковинських Карпатах.

Информация о работе План дій щодо реалізації стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області