Лекции по "Социологии туризма"

 

4. Інституалізація соціології  туризму розуміється як процес  виокремлення її з предметного  поля загальної соціології, набуття  нею атрибутивних характеристик  автономної науки.

 

5. Інституалізація соціології  туризму відбувається шляхом  підтвердження наявності у неї  атрибутивних характеристик соціологічними  дослідженнями; легітимація її  в такому статусі через апробацію  на наукових конференціях та  в наукових публікаціях; організаційних  дій щодо утворення асоціацій  професіоналів у цій галузі  та їх професійної підготовки.

 

6. Важливою умовою інституалізації  соціології туризму є поява  соціальної потреби певної групи  людей, на задоволення якої  буде спрямована ця інституалізація.

 

 Тема 2. Туризм як соціокультурний  феномен та його інституціональні  характеристики

 

2.1 Соціокультурні явища  і феномени: сутнісні ознаки

 

Визначення туризму як соціокультурного феномена вимагає  зіставлення цього поняття з  іншими соціологічними поняттями та категоріями: соціальне, соціальне  явище, соціальний факт, соціальний феномен. Адже поняття "соціокультурне явище" і "соціокультурний феномен" конкретизують, вбирають в себе сутнісні ознаки зазначених вище родових соціологічних понять.

 

Починаючи розгляд визначених понять з категорії "соціальне "(від  лат. socialis- спільний, товариський, суспільний), слід зазначити, що вона визначається як основна категорія соціології, що служить для виявлення та відображення:

 

а) сутності суспільного життя  людей (теоретичні та прикладні проблеми взаємодії природи та суспільства);

 

б) специфіки вищої (соціальної) форми руху матерії, відмінності  суспільства від угруповань тварин (надбіологічний характер соціальних організмів та законів їх розвитку);

 

в) суперечливої єдності людини як суспільної істоти і разом з  тим біологічного організму (співвідношення біологічного та соціального);

 

г) структури суспільних систем з погляду оптимізації їх функціонування та розвитку (місце соціальної сфери  суспільства, взаємозумовленість соціальних та економічних, культурних, національних та інших процесів і явищ).

 

Аналіз показує, що термін "соціальний" виник для позначення тих принципово нових явищ, які  властиві тільки людині, виникають  в угрупованнях людей. Це якісно інший  тип зв'язку, зумовлений не інстинктами (доброзичливості чи, навпаки, агресивності), а необхідністю сумісної діяльності із забезпечення засобів до життя. Соціальний зв'язок у всіх його різноманітних  формах породжується й відновлюється  самими умовами життя людей, які  спонукують індивіда до об'єднання  з іншими індивідами в колективній  праці з виробництва всього необхідного  для задоволення життєвих потреб. Без такого зв'язку неможливе самозбереження, виживання людини, і тому він - перша  і найголовніша умова існування  суспільного життя.

 

Зазначимо, що поняття "соціальне "в науковій літературі вживається у двох розуміннях: в широкому - як синонім суспільного на відміну  від суспільного життя поряд  з економічним, юридичним, політичним і т.д. соціального у вузькому сенсі. Адже соціальне, яке розуміється  у вузькому сенсі, відображає спосіб взаємодії між соціальними групами  та індивідами як представниками цих  груп щодо їх становища й ролі в  суспільстві, способу життя, забезпечення умов для якнайповнішої реалізації. Тут соціальне розглядається  не як індивідуальне, а як загальне, типове. Поняття "соціальне" пов'язане  зі становищем людей у суспільстві, їхнім способом життя, з діяльністю щодо зміни суспільного становища  і способу життя. Соціальне визначається через взаємодію великих груп людей з приводу умов їх життєдіяльності.

 

Як бачимо, туризм цілком підходить під визначення категорії "соціальне", оскільки в ньому  відбувається широка і різноманітна взаємодія людей, соціальних груп і  організацій у відповідності  з їх місцем у сфері туризму, яке  визначається їх соціальними статусами  і соціальними ролями.

 

В той же час категорія "соціальне" відображає широкий  спектр елементів соціальної реальності, які відрізняються за масштабами, типовістю, повторюваністю - соціальні  явища, соціальні факти і соціальні  феномени. Отже, важливо з'ясувати, наскільки  і в яких формах соціальне представлено в туризмі.

 

В сучасній соціології соціальне  явище розуміють як елемент соціальної реальності, якому притаманна вся  повнота соціальних властивостей та ознак; усе те в соціальній дійсності, що являє себе, свідчить про стан, зміни, взаємодію, процеси в соціальних об'єктах.

 

Як бачимо, туризм повною мірою відповідає ознакам соціального  явища; він є результатом соціальної реальності, виявляє себе у виконанні  певних соціальних функцій - задоволення  потреб у пізнанні, відпочинку, розвагах та здійснення функцій релаксації, засвідчує при цьому певні  стани, зміни, взаємодію і потреби  в туристичній сфері.

 

Соціальні явища неоднорідні  за своїм значенням та своєю роллю  у суспільному житті. Розрізняють  такі соціальні явища, що розкривають  другорядні, випадкові зв'язки і  відношення, та ті, що містять інформацію про суттєві характеристики соціальних об'єктів. Зрозуміло, серед сукупності соціальних явищ соціологи вирізняють насамперед останні, тобто ті, що характеризують стійкі, повторювані, типові зв'язки між  об'єктами соціальної дійсності. Такі соціальні явища в соціології відносять до категорії "соціальніфакти".

 

Отже, будь-яке соціальне  явище може розглядатися як факт соціальний, якщо його повторюваність, типовість, масовість, суспільна значущість встановлені, тобто якщо зафіксовані його ознаки і властивості.

 

Як бачимо, туризм цілком відповідає ознакам соціального  факту - він існує вже майже  століття і набув типових ознак  у різних країнах; із середини XX століття туризм став масовим, його суспільна  значущість проявляється у спрямованості  на задоволення загальносуспільних потреб людини - у пізнанні, відпочинку, розвагах; і, нарешті, ознаки і властивості  туризму досліджуються і зафіксовані  у результатах цілої системи  наук, яка отримала назву "туризмологія".

 

Отже, соціальне притаманне туризму в тій формі соціального  явища, яка визначається як соціальний факт.

 

Та чи є туризм соціальним феноменом?

 

У пошуках відповіді на це питання звернемось, перш за все, до словника. Феномен (гр. phainomenon - існуюче) у філософії те ж, що й явище. Дійсно, у вітчизняній філософії поняття "феномен" традиційно ототожнюється  з поняттям "явище" - філософською категорією, що відображає зовнішні властивості  предмета, що розкривають його сутність. Водночас з поняттям "феномен" у сучасному його розумінні пов'язують складні багатофакторні явища, що потребують комплексного, системного підходу до їх вивчення. Іншими словами, соціальний феномен може включати в себе сукупність простих соціальних явищ і соціальних фактів.

 

Як наголошує білоруський  соціолог Є.Н. Гурко, соціологічне дослідження  соціальних феноменів передбачає підхід до цих феноменів як до цілісних утворень, взятих комплексно і у  всій сукупності своїх зв'язків та залежностей, в контексті мети, для  досягнення якої вони виконують в  соціальному організмі певні  функції, що перебувають у безперервному  процесі змін та розвитку.

 

До основних характеристик  соціальних феноменів належать: цілісність, системність, комплексність, багатофакторність, доцільність, динамізм, а також суб'єктивно  опосередкований характер, пов'язаний з неможливістю використання пристроїв  при його фіксації.

 

Кожна з визначених характеристик  притаманна також і туризму. Так, цілісність проявляється в інтегрованій спрямованості всіх соціальних явищ і соціальних фактів, що входять  до соціального феномена "туризм", на досягнення спільних цілей - задоволення  суспільних потреб людини у пізнанні, відпочинку і розвагах.

 

Системність притаманна туризму  як сукупність взаємодіючих елементів - туристичних груп, організацій, форм і напрямків турис¬тичної діяльності на задоволення потреб туристів.

 

Динамізм характеризує розвиток усіх видів туризму, перетворення його в дозвіллєву індустрію.

 

Суб'єктивно опосередкований  характер притаманний туризму завдяки  його антропоцентричній спрямованості, орієнтованості на диференційовані  потреби різних груп населення, що утворюють  велику соціальну спільноту із спільним соціальним статусом "турист " - суб'єктів  туристичної сфери.

 

Отже, завдяки всім основним характеристикам соціального феномена туризм визначається повноправним представником  цього найскладнішого виду соціальних явищ.

 

Наступним кроком до розуміння  соціального феномена туризму має  бути його диференціація за змістом  домінуючих соціальних відносин, що визначають суспільну сферу, до якої належить туризм.

 

Нагадаємо, що категорія "соціальні  відносини "належить до групи методологічних соціологічних категорій, що розкривають  сутність соціальних зв'язків у суспільстві6.

 

Соціальні відносини - вид  суспільних відносин, що тлумачаться  у науковій літературі двояко: в  широкому і вузькому значеннях. У  широкому сенсі вони означають відносини  між будь-якими соціальними спільнотами (наприклад, колективами підприємств, населенням різних регіонів та ін.), у  вузькому - відносини між класами, соціальними прошарками і групами, що мають різне положення в  суспільстві, беруть неоднакову участь у його економічному, політичному  і духовному житті та розрізняються  рівнем і джерелом доходів, структурою особистого споживання. Стрижнем соціальних відносин є відносини рівності і  нерівності.

 

Соціальні відносини завжди "присутні" в економічних, так  само як і в політичних, культурних та інших видах суспільних відносин, але не вичерпують їх, не позбавляють  їх специфіки.

 

Отже, в категоріях "соціально-економічне", "соціально-політичне", "соціально-культурне" підкреслюється єдність та взаємне  перетинання різних сфер суспільства, а також певний примат соціального, який пояснює сутність історично  визначеного способу взаємодії  лю¬дей (спільнот, об'єднань, груп, організацій, інститутів).

 

Для розуміння сутності та генези терміна "соціально-культурні  відносини "доречно звернутись до розуміння предмета загальної соціології та інтерпретації його щодо галузевих  соціологічних теорій. Тобто виходячи з того, що предметне поле соціологічних  теорій середнього рівня не можна  порівнювати з предметом загальної соціології - соціальними відносинами, то предметом тієї чи іншої галузевої або спеціальної соціологічної теорії мають також бути соціальні відносини, але - специфічні, наповнені за змістом специфікою тих сфер або галузей, в яких ці відносини проявляються. Отже, для соціології праці це будуть соціально-трудові відносини, для соціології економіки - соціально-економічні відносини, а для сфери культури - соціально-культурні відносини, які поширюються на всі складові елементи сфери культури, в тому числі і на сферу туризму.

 

Таким чином, соціально-культурні (соціокультурні) відносини охоплюють  всі прояви соціального у всіх елементах сфери культури - соціокультурні явища, соціокультурні факти, соціокультурні феномени. А отже, статусу "соціокультурний  феномен "набуває і туризм, вже  визначений нами раніше як соціальний феномен.

 

Саме таке розуміння туризму  як соціокультурного феномена покладається в теоретичні засади аналізу сутнісних  соціокультурних характеристик  туризму.

 

2.2 Соціокультурні характеристики  туризму

 

У сучасних соціологічних  джерелах соціокультурні характеристики туризму представлені не в цілісному, систематизованому вигляді, а як розрізнені фрагменти в різних наукових джерелах з проблем туризму, аналіз яких доцільно здійснити у трьох  дискурсах: термінологічному, класифікаційному, структурно-функціональному.

 

Термінологічний дискурс  має на меті порівняльний аналіз представлених  у туризмології визначень туризму  для виділення серед них тих, що несуть у собі соціологічний, зокрема  соціокультурний, контекст.

 

Розглядаючи етимологію слова "туризм", слід зазначити декілька трактувань щодо його походження. Так, відомий представник американської  школи туристичного бізнесу Джон Уокер посилається на англомовне походження цього терміна. На його думку, слово tourism виникло в англійській  мові десь на початку XIX ст. Його корінь tour викликає асоціації швидше з "турне" театральної групи, ніж з "індивідуальними  поїздками для власного задоволення", що більш актуально в світлі сучасного  вживання цього слова. Вебстерський словник англійської мови дає  таке визначення слову tourist: той, хто  здійснює поїздку заради власного задоволення  чи розширення культурного світогляду (one, who makes a tour for plersure or culture).

 

З другого боку, російські  автори словника-довідника "Туризм, гостеприимство, сервис" (М., 2002) посилаються  на походження терміна "туризм" від  латинського tornus - рух по колу; крутити, вертіти.

 

Обґрунтованим є етимологічне дослідження авторів "Фундаментальної  соціології" т. XI (М., 2007) В.І.Добренькова  та А.І.Кравченка, за результатами якого  вони стверджують, що етимологічно слово "туризм" сягає французького tour, що в перекладі значить "прогулянка, поїздка". "Современный словарь  иностранных слов" (СПб., 1994) наводить таке визначення туризму: "вид активного  відпочинку - подорожі (поїздки, походи), які здійснюються організовано чи самостійно для відпочинку, зі спортивною метою (гірський, водний та лижний туризм) або  з пізнавальними цілями (науковий туризм)".

 

Зазначимо, що в загальних  рисах таке трактування поняття "туризм" увійшло в ужиток у  сучасній туризмології. При цьому  міра наближення різних авторів до цього визначення досить різна.

 

Більшість представлених  у джерелах з туризмології визначень  доцільно об'єднати у дві групи.

 

До першої групи включимо визначення, які можна умовно назвати  вузъкогалузевими. Кожне з них  відображає специфіку тієї чи іншої  галузі суспільства-економічної, політичної, культурної і т.д.