Лекции по "Социологии туризма"

 

1.3 Функції соціології  туризму

 

Місце і роль соціології туризму  у практичній діяльності людей, у  життєдіяльності суспільства в  цілому реалізується через ті функції, які вона виконує. Функції соціології, таким чином, визначають основні  її обов'язки перед суспільством, найважливішу спрямованість і коло її діяльності. Головними функціями соціології туризму є пізнавальна, практична, теоретична, описова, інформаційна, прогностична, управлінська, гуманістична, ідеологічна  й соціалізаційна.

 

Пізнавальна функція пов'язана  з вивченням закономірностей  соціального розвитку, тенденцій  зміни різних соціальних явищ і процесів у сфері туризму. Особливе місце  тут належить соціологічним теоріям, які на основі соціологічних досліджень розкривають закономірності й перспективи  розвитку цієї сфери суспільства, дають  наукові відповіді на актуальні  проблеми сучасності, вказують шляхи  й методи соціального перетворення туристичної галузі.

 

Практична функція визначається ступенем участі соціології туризму  у розробці практичних рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності управління різними соціальними  процесами в сфері туризму  та сферою в цілому.

 

Практична функція соціології тісно пов'язана з пізнавальною. Єдність теорії і практики - характерна риса соціології.

 

Теоретична функція полягає  у концентрації, поясненні, поповненні та збагаченні наявного соціологічного знання про сферу туризму, в розробці законів, категорій і методів  цієї науки на основі дослідження  соціальної діяльності в галузі.

 

Описова функція соціології туризму передбачає систематизацію, опис, нагромадження одержаного дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних  розвідок, різного роду наукових звітів, статей, книг. У них відтворюється  реальна картина туризму як соціального  об'єкта, що вивчається. При виконанні  цієї роботи вимагається висока моральність  і добропорядність ученого, бо на основі таких матеріалів робляться  практичні висновки і ухвалюються  управлінські рішення. Ці матеріали  є джерелом виміру, підрахунку, порівняння для майбутніх поколінь.

 

Інформаційна функція - це збирання, систематизація та нагромадження  соціологічної інформації про галузі туризму, яку одержують у результаті проведення досліджень. Соціологічна інформація - найоперативніший вид  соціальної інформації. У великих  туристичних центрах вона концентрується в пам'яті ЕОМ. її використовують соціологи, керівники державних  та інших установ для управління туристичною галуззю, соціальними  процесами і явищами, соціальною діяльністю й поведінкою людей, задіяних у сфері туризму.

 

Прогностична функція  полягає у підготовці соціальних прогнозів у соціологічній галузі. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуванням короткострокового, середньострокового чи довгострокового прогнозу досліджуваного об'єкта. Короткостроковий аналіз спирається на виявлену тенденцію, а також на зафіксовану закономірність і віднайдення  фактора, який вирішальним чином  впливає на прогнозований об'єкт. Відкриття такого фактора - це складний вид наукової роботи. Тому в соціологічній  практиці частіше використовуються короткострокові та середньострокові прогнози розвитку галузі.

 

Управлінська функція  соціології туризму пов'язана передусім  з використанням знань для  розробки і створення ефективних моделей управління різноманітними соціальними системами та інститутами, соціальними процесами і об'єктами туристичної галузі.

 

Гуманістична функція  соціології туризму полягає в  розробці цілей соціального розвитку сфери, формуванні соціальних ідеалів  і цінностей, програм науково-технічного й соціокультурного розвитку туристичної  галузі.

 

Ідеологічна функція випливає з об'єктивної участі соціології туризму  в духовному житті суспільства, виробленні перспектив його розвитку, поширенні наукової ідеології серед  населення, підготовці висококваліфікованих кадрів і компетентних кадрів спеціалістів туристичної сфери.

 

Соціалізаційна функція  соціології туризму полягає в  тому, що сприяючи підвищенню ефективності управління сферою, вона розширює можливості позитивного впливу туризму на соціалізацію людей, задіяних у ньому. Ці можливості додатково розширюються завдяки  реалізації соціологією туризму  ідеологічної функції.

 

1.4 Поняття та категорії  соціології туризму

 

Поняття та категорії соціології туризму утворюють мисленнєвий  апарат розуміння і опису соціальних процесів і явищ у сфері туризму, своєрідну соціологічну мову дослідження, аналізу та інтерпретації його результатів. Сам термін "поняття" розуміється  як форма мислення, що відображає істотні  властивості, зв'язки і відносини  предметів та явищ у їхній суперечності та розвитку; думка або система  думок, що узагальнює, виділяє предмети певного класу за певними загальними і в сукупності специфічними для  них ознаками. Розрізняють поняття  в широкому і в науковому значенні. Перші формально виділяють спільні (схожі) ознаки предметів та явищ і  закріплюють їх у слова. Наукові  поняття відображають істотні і  необхідні ознаки, а слова і  знаки (формули), що їх виражають, є науковими  термінами.

 

Соціологічні категорії  являють собою основні і найбільш загальні поняття соціології, що відображають об'єктивну соціальну дійсність  в узагальненому вигляді, у її становленні, розвитку й утвердженні  і, крім того, вони виступають "сходинками" соціологічної науки і соціологічного знання. Вони складають основу процесу  мислення про соціальну дійсність, про ті явища та процеси, що відбуваються у тому чи іншому суспільному організмові.

 

Розглядаючи поняття і  категорії соціології туризму, слід виділити серед них дві основні  групи.

 

До першої слід зарахувати основні категорії науки соціології, які є родовими для всіх рівнів соціологічного знання.

 

До другої групи доцільно віднести ті специфічні соціологічні поняття і категорії, що притаманні саме соціологічному баченню предмета соціології туризму.

 

Розглянемо категорії  кожної з груп.

 

Для науки соціології гранично широкою та центральною категорією є категорія "соціальне" (від  лат. socialis - спільний, товариський, суспільний). Тому уявляється доцільним прояснити  суть цієї категорії більш предметно. Так, у "Тлумачному словнику живої  великоросійської мови" В. Даля соціальність визначається як "общественность, общежительность, гражданственность, взаимные отношения и обязанности гражданского быта, жизни", тобто як конкретно-емпіричне, що виявляється в поведінці людей і їх взаємодії. У цьому визначенні "соціальне" притаманне як особистості - через громадянськість позиції, так і спільноті - через соціальні відносини.

 

Зміст категорії "соціальне" розкривається у таких поясненнях.

 

По-перше, соціальне - це властивість, внутрішньо притаманні індивідам і  спільнотам, що формується в результаті процесів соціалізації й інтеграції людини в суспільство, в суспільні  відносини.

 

По-друге, соціальне відбиває зміст і характер взаємодій між  суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами) як результат виконуваних людиною  визначених соціальних ролей, що він  бере на себе, стаючи членом певної соціальної спільноти.

 

По-третє, соціальне є результатом  взаємодії і може бути виражене в  культурі, оцінках, орієнтаціях, поведінці, духовній діяльності, способі життя  людей і т. ін. Отже, сучасне суспільство  можна представити як свого роду систему, яка складається із окремих  рівнів соціальних груп та їх зв'язків, і розглядається з таких позицій:

 

- фундаментальний рівень  формування організації суспільства  - це людство в цілому, яке формує  свої інтереси як єдина цивілізація;

 

- соціальні інститути  - стійкі, організовані форми спільної  діяльності людей;

 

- соціальні класи, групи,  спільноти, прошарки, верстви, кола;

 

- рівень окремого індивіда, особи, оскільки для соціології  сама особистість є предметом  вивчення - як суб'єкт та об'єкт  соціальних відносин.

 

Нарешті, соціальне може мати і позаособистісну форму буття. Наприклад, духовні і матеріальні  цінності суспільства, груп, особистості; твори мистецтва і літератури та багато чого іншого, де відбита соціальна  ідея людини як їх духовного творця.

 

Як бачимо, категорія "соціальне" служить, насамперед, для виявлення  відображення сутності суспільного  життя людей (теоретичні і прикладні  проблеми взаємодії природи і  суспільства); специфіки соціальної форми руху матерії, тобто відмінності  суспільства від об'єднань тварин; суперечливої єдності людини як суспільної істоти і разом з тим біологічного організму; структури суспільних систем з погляду оптимізації їх функціонування і розвитку.

 

Отже, категорія "соціальне" відображає і виражає специфіку  буття суспільства як суб'єкта життєвого  процесу в цілому, а відповідно - специфіку всіх соціальних процесів і соціальних суб'єктів.

 

Складність фактичного здійснення соціального процесу, різноманіття його соціальних суб'єктів, кожний з  який являє собою соціальну цілісність, відображається відповідною категорією (особистість, колектив, родина, соціальна  група, спільнота, суспільство і  т. ін.), а також має свої сутнісні характеристики, які виявляються  через категорію "соціальне".

 

Соціологічні категорії  умовно поділяють на два типи: методологічні  та процедурні. До методологічних належать категорії, які розкривають: сутність соціальних зв'язків (соціальні системи, інститут, організація, контроль, дія, відносини, сфера); зміст соціальних спільнот (суспільство, спільнота, клас, прошарок, група, особистість); сутність соціальних процесів (соціальні адаптація, мобільність, інтеграція, конфлікт, дезорганізація, соціалізація); сутність соціального  розвитку (соціальний прогрес, дія, рух, діяльність, розвиток, інновація); характер використання соціологічних знань  у практиці суспільного життя (соціальне  проектування, прогнозування, планування, технології). Процедурні категорії  відображають особливості збору, аналізу  й обробки соціальної інформації, організації соціологічних досліджень і обробки їх результатів (соціологічне дослідження, методологія, методика і  техніка дослідження, соціологічний  вимір і його прийоми, емпірична  інтерпретація понять, програма і  технології дослідження та ін.).

 

Всі ці категорії першої групи  зберігають своє значення на всіх рівнях соціологічного знання, в тому числі  і в соціології туризму.

 

У той же час соціологічні категорії і поняття наповнюються реальним соціальним змістом через  свої системоутворюючі елементи - практичну  діяльність конкретних індивідів у  конкретних сферах суспільства, в тому числі у сфері туризму.

 

Щодо категорій другої групи, слід зазначити певну запозиченість  значної їх частини із туризмології - системи знань і наук про туризм - з наданням їм соціологічного змісту. Розглянемо основні з них.

 

Туризм - тимчасове переміщення  людей з місця свого постійного проживання в іншу країну чи іншу місцевість у межах своєї країни у вільний  час з метою отримання задоволення  та відпочинку, в оздоровчих, лікувальних, гостьових, пізнавальних, релігійних чи професійно-ділових цілях, але без  занять оплачуваною роботою з  джерела у відвідуваному місці.

 

Туризм - соціальна, тобто  організовувана, забезпечувана та здійснювана  людьми діяльність з розвитку та вдосконалення  інтелектуальних та фізичних властивостей та здібностей людини, складова частина  культури, галузь соціальної діяльності, що являє собою сукупність духовних та матеріальних цінностей, створюваних  та використовуваних суспільством з  метою розвитку людства та зміцнення  його здоров'я.

 

Турист (лат. tornus - рух по колу; крутити, обертати) - людина, яка здійснює або бере участь в туристичній  подорожі, туристичній поїздці, поході; громадянин, який відвідує країну (місце) тимчасового перебування в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, спортивних, релігійних чи інших цілях; людина, яка, пізнаючи, задовольняє свої потреби  та бажання в даній сфері.

 

З погляду соціології туризму - турист є основним об'єктом вивчення як особистість, з усіма властивими їй характеристиками та властивостями. Основну увагу науки зосереджено  на вивченні структури особистості  туриста (спрямованість, потреби, мотивація, установки, розвиток, саморозвиток, пізнання та ін.), його соціальної поведінки та діяльності. З другого боку, він  є основним суб'єктом туризму, пізнаюча і діюча людина, що задовольняє  свої потреби, інтереси і бажання  в даній сфері".

 

Туристична діяльність - діяльність з організації та здійснення (супроводу) туристичних подорожей, "туроператорський та турагентський різновид сервісної  і, зокрема, соціокультурної діяльності, а також інша діяльність з організації  подорожей", спрямована, з одного боку, на реалізацію людьми своїх потреб в активному відпочинку та туристичних  подорожах, з другого - на організацію  цих подорожей та надання споживачам великої кількості предметів, продуктів  та послуг різноманітного типу, виду та якості.

 

Туристична група - мала соціальна  група, яка є суб'єктом туристичної  діяльності, основна організаційна  одиниця туристичного потоку.

 

Туристична організація - спільнота чи група людей, об'єднана спільними інтересами щодо задоволення  своїх потреб і інтересів у  сфері туризму. Можуть функціонувати  формальні і неформальні туристичні організації.

 

Управління туризмом - цілеспрямований  вплив на об'єкт (туризм) для бажаної  зміни його якісних параметрів. Іншими словами, управління туризмом - діяльність з оптимізації організованого розвитку та вдосконалення природних якостей  та здібностей людини шляхом залучення  її до туристичної діяльності.