Лекции по "Социологии туризма"

 

Лідер сфокусований на стилі  й ідеях, тоді як менеджер - на методі й процесі. Лідер - вождь, і він  прагне не до акуратності й порядку, а до руху. Він прагне вести людей, а не управляти ними. Лідерство  починається там, де закінчується менеджмент, де система заохочень і покарань, обліку й контролю поступається мужності переконань, яскравій індивідуальності й новаторству.

 

Водночас у ефективних лідерів та досвідчених менеджерів є один спільний спосіб досягнення успіху туристичною організацією. Це - мистецтво спілкування з підлеглими.

 

Якщо Ви бажаєте стати  лідером, а не просто менеджером, дотримуйтесь таких рекомендацій:

 

1. Будь рішучим: менеджерові  доводиться приймати сотні рішень  на день. Ти начальник, тому  приймай такі рішення, які найкраще  відповідають твоїм цілям і  не суперечать твоїй етиці.  А потім обнародуй свої рішення.

 

2. Будь обов'язковим: ніколи  не обіцяй того, чого не зможеш  зробити, ніколи не сій обманливих  надій. Розбиті надії службовця  - тріщина в репутації боса.

 

3. Бери у свою команду  кращих: начальника роблять його  підлеглі, і якщо ти хочеш бути  гарним начальником, оточуй себе  гарними фахівцями, на думку  яких ти завжди зможеш покластися. Не квапся скорочувати кількість  вакансій: вивчай анкети, проводь  співбесіди, відсівай навіть кваліфікованих  працівників, які не мають необхідних  особистіших якостей.

 

4. Вселяй у підлеглих  упевненість: дай їм можливість  проявити себе в роботі, відчути  свою незамінність. Чим вище їхня  самоповага, тим краще вони працюють.

 

5. Допомагай людям рости.  Більшість працівників хочуть  підвищувати кваліфікацію, і гарний  начальник повинен надавати їм  цю можливість. Але після того  як компанія витратить час  і засоби на навчання працівника, його можуть переманити конкуренти. Щоб цього не відбувалося, треба  забезпечувати гарним працівникам  постійне просування по службових  сходинах усередині фірми.

 

6. Заручайся підтримкою. Індустрія  гостинності змінюється кожний  божий день - від типів пропонованих  послуг до способів їхньої  пропозиції. І залежно від того, наскільки вміло нововведення  вбудовуються у сформовану систему,  службовці можуть пручатися їм  або підтримувати. Тому перш ніж  вносити які-небудь зміни, здатні  зачепити інтереси твоїх підлеглих,  завжди намагайся заручатися  підтримкою твоїх підлеглих.

 

7. Не будь всезнайком: начальник,  який боїться зізнатися, що  чогось не знає, та вважає, що  в нього є відповіді на всі  питання, не має ніяких шансів  високо піднятися по службових  сходинах.

 

8. Не лізь напролом: спочатку  люди можуть із переляку виконати  всі твої вимоги, але коли такі  наскоки стають регулярними, страх  змінюється роздратуванням. Якщо  хочеш, щоб люди підкорялися  твоїм наказам з доброї волі, створи в них мотивацію до  дії на їхніх умовах, а не  на твоїх. Все це значить,  що треба виявляти чуйність, спілкуючись  із підлеглими.

 

9. Не грайся в політику. Деякі менеджери закладають своє  майбутнє, щоб добре виглядати  зараз. Знати потрібних людей  і вміти домогтися від них  підтримки - це гарний спосіб  забезпечити майбутнє, але в якийсь  момент можна переграти й поставити  під загрозу і свою кар'єру,  і престиж компанії.

 

10. Не розстрілюй гінця  з поганими новинами - цим не  зміниш новини на гарні. Розстріляти  гінця можна й не кулями, а  просто обвинуваченнями на зборах  усього колективу в тім, що  він протистоїть прогресу та  взагалі нечесна людина.

 

Отже, закономірність ефективного  менеджера в туристичній організації  та сама, що й ефективного керівництва  в туристичній групі: для цього  і менеджер, і керівник мають стати  лідерами відповідних соціальних спільнот.

 

Висновки

 

1. Туристична господарча  організація - це форма об'єднання  людей, що працюють у туристичній  галузі і здійснюють туристичну  діяльність щодо вироблення і  продажу (реалізації) туристичних  товарів і послуг з метою  отримання прибутків.

 

2. Теоретичні засади дослідження  туристичних господарчих організацій  розвивались як в економіці  (теорії фірм), так і в соціології (структурний підхід, теорії соціальної  дії). До переваг соціологічного  аналізу цих організацій належать: 1) врахування їх структурної різноманітності; 2) врахування географічних (територіальних) особливостей; 3) поєднання культурних  норм і цінностей туризму з  управлінськими вимогами і моделями  спілкування.

 

3. Господарча туристична  організація, як різновид соціальної, перебирає на себе такі її  родові ознаки: це об'єднання людей  з метою досягнення певних  соціально-економічних результатів  на засадах по-заособистісних  стосунків, відповідно система  соціально-економічних відносин, що  орієнтується на досягнення відповідних  цілей, що має власні ресурси,  внутрішню нормативну і статусну  структури, в межах якої члени  організації за відповідну винагороду  виконують відведені їм функції.

 

4. Господарчим туристичним  організаціям притаманні також  спе¬цифічні характеристики: тенденція  до монополізму; прагнення до  замк¬нутості; побудова позиційної  ієрархії; підпорядкування індивідів  ко¬лективним інтересам; перетворення  винагород у привілеї; стратифікація  індивідів і груп.

 

5. Господарча туристична  організація належить до надскладних  соціальних систем, що вимагає  зменшення складності в побудові  організації. Механізмами такої  побудови є: систематизація, декомпозиция, агрегування та соціальна формалізація.

 

6. У соціології склалось  декілька підходів до типології,  які можуть застосовуватися і  щодо туристично-господарчих організацій.  Найпоширеніші: 1) за способом підкорення  своїх членів (примусові, утилітаристські,  символічні); 2) ділові, громадські (масові), проміжні, асоціативні, поселення.

 

7. У туристичних господарчих  організаціях проблеми лідерства  розглядаються у взаємодії з  проблемами менеджменту. При цьому  менеджмент розуміється як процес, завдяки якому туристичне підприємство  реалізує свої цілі, організуючи  для цього зусилля працівників,  а лідерство - як процес, завдяки  якому людина з ідеями впливає  на поведінку (в тому числі  і трудову) інших працівників  туристичної господарчої організації.

 

 Тема 2. Туристична група  та її соціологічна характеристика

 

2.1 Соціально-групові характеристики  туристичних груп

 

Виходячи з визначеної в попередніх лекціях різниці  між туристичною діяльністю і  туристичною поведінкою, слід визнати, що обидві відбуваються в межах певних соціальних спільнот. При цьому туристична діяльність здійснюється в професійних  групах фахівців - менеджерів, службовців різного фаху, спеціалістів певних професій і обслуговуючого персоналу. Туристична діяльність відбувається в  певним чином організованих спільнотах - соціальних організаціях туристичної  галузі. За таких обставин доцільно розглянути сутнісні ознаки зазначених професійних груп у відповідній  лекції - "Туристичні господарчі організації"". В той же час простором здійснення туристичної поведінки є туристична група - специфічна соціальна спільнота, яка є предметом дослідження.

 

Слід визначити, що поняття "туристична група" ще недостатньо  вивчене і описане в соціологічних  джерелах та в літературі з туризмології. Наприклад, визначення поняття "туристична група" в одному з довідникових джерел виглядає таким чином: "туристична група - суб'єкт туристичної діяльності, основна організаційна одиниця  туристського потоку". Як бачимо, це визначення не дуже вдале. Адже навряд чи туристична група є суб'єктом  туристичної діяльності, оскільки не пов'язана з випуском та продажем туристичних товарів і не є  суб'єктом надання туристичних  послуг, організації цієї діяльності. До того ж і як "організаційна  одиниця" туристична група створюється  для спільної реалізації туристичних  потреб учасників подорожі, а не для створення туристичного продукту. Отже, таке визначення більш придатне для дійсного суб'єкта туристичної  діяльності - соціальної групи (персоналу) туристичного підприємства, фірми, агенції  тощо.

 

Соціальні групи є найбільш представницьким різновидом соціальних спільнот. Соціальну групу розуміють  як найбільш загальне і специфічне поняття соціології, що означає певну  сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки і  об'єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними  і неформальними соціальними  інститутами. Для виникнення групи  необхідна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального  контролю, зразки діяльності. Як висхідна підсистема в соціальній структурі  людських відносин, соціальна група  є проміжною ланкою в системі "суспільство - група -особистість".

 

В соціологічній літературі можна зустріти багато різних класифікацій груп. Можна навести сім принципів, на які ці класифікації спирались:

 

1) на основі етнічної  чи расової приналежності;

 

2) на основі рівня культурного  розвитку;

 

3) на основі типів структури,  які існують у групах;

 

4) на основі завдань  та функцій, виконуваних групою  в більш широких спільнотах;

 

5) на основі переважаючих  типів контактів між членами;

 

6) на основі різних видів  зв'язку, що існує в групах;

 

7) різні класифікації, засновані  на інших принципах.

 

У вітчизняній літературі з туризмології розглядають основні  критерії виділення таких типологій:

 

- кількість людей у  групі;

 

- суспільний статус;

 

- рівень розвитку і  т.ін.

 

Найчастіше використовуються типології за кількістю людей  та рівнем розвитку. За кількістю людей  виділяють великі, малі групи та мікрогрупи.

 

До складу мікрогрупи входять  три чи дві людини (відповідно, тріади та діади). Незважаючи на малу кількість  членів, групам все ж притаманні певні характеристики соціальної групи.

 

У туризмі розрізняють  також закриті групи, групи з  однорідним складом, групи спеціалізовані. Закрита туристична група містить  учасників, які належать до однієї професійної  чи суспільної організації. Місця (путівки) в таку групу не надходять у  вільний продаж, а поширюються  серед працівників чи членів трудового  колективу, які організовують певну  подорож. До групи з однорідним складом  зараховують учасників, об'єднаних  спільністю професійних чи будь-яких інших інтересів. Такі групи формуються для організації подорожей за програмами, однаково цікавими для  усіх її учасників. Група спеціалізована об'єднує учасників з вузькими професійними інтересами (музейні, археологічні, театральні та ін. тури).

 

Туристичні групи слід віднести до цільових груп, що об'єднують  своїх членів для реалізації певних цілей відповідно до характеру об'єднуючих інтересів.

 

Цільові групи можуть бути різного роду, в залежності від  характеру інтересів, що поєднують  їх членів. Вони можуть бути групами, що реалізують економічні, політичні, культурні, наукові, спортивні, розважальні, благодійні, товариські цілі, можуть служити яким-небудь місцевим інтересам. Змістовні цілі групи можуть бути різними, і ця різниця  в цілях спричиняє, звичайно, різницю  в складі членів, обсязі та способах діяльності і т.ін. Окремі розділи  конкретної соціології, наприклад соціологія політики, соціологія праці та промисловості, соціологія науки та інші розділи, займаються конкретним аналізом цільових груп, які  виступають у цих сферах суспільного  життя. Зокрема, туристичні групи досліджує  соціологія туризму.

 

Цільові групи створюються  з усвідомленням припущення, що вони будуть прагнути до досягнення цілей  або визначених задумом організаторів, або виражених у формалізованому  статуті. Та можуть існувати також цільові  неформальні групи. В їх основі, як і в основі всіх галузей суспільного  життя, лежать певні людські потреби, які під час спільного життя  набувають вигляду різних інтересів. Під "інтересом" тут розумітимемо який-небудь предмет, комплекс предметів  чи стан речей, досягнення якого індивід  чи група вважають бажаним чи необхідним для свого життя, які мобілізують  у ній емоції, прагнення й установки  на дії для його досягнення. В  побутовій мові інтересом зазвичай називають стійке прагнення до досягнення будь-якої мети, яка вважається важливою.

 

Людина може прагнути до досягнення своїх цілей трояким способом: самостійно, не озираючись на те, що роблять  інші; в боротьбі з іншими, коли вона прагне до отримання предметів чи досягнення певного стану речей, до якого прагнуть також й інші, та їй необхідно їм протистояти; у  співпраці з іншими, причому ця співпраця регулюється і визначається організаційними приписами, які  поєднують співпрацюючих людей  у цільову групу.

 

Як бачимо, туристичну групу  можна ідентифікувати як цільову, яка  створюється для реалізації потреб туристів, що об'єднуються для задоволення  схожих інтересів у оздоровленні, відпочинку та розвагах. Таке об'єднання відбувається зазвичай за допомогою працівників-організаторів сфери туризму.

 

Слід зазначити, що всі  складові елементи групи (зокрема, туристичної) розміщені певним чином, що забезпечує функціонування групи. Система складових  елементів групи та принцип їх взаємного упорядкування називають  структурою групи.

 

Термін "соціальна структура" вживається в кількох значеннях. Говорячи про структуру повністю розвинених груп, варто розрізняти мікро- та макроструктури. Соціальна  структура найчастіше означає систему  і принципи взаємного впорядкування  членів, інститутів, підгруп, що складають  групу. В цьому визначенні беруться до уваги тільки "соціальні" елементи, тобто члени та відносини між  ними.