Організація перевезень вантажів у змішаному сполученні

Ритм  роботи пункту навантаження – це проміжок часу між закінченням завантаженням двох АТЗ, що послідовно прибувають на НРП. Він розраховується як відношення часу завантаження (розвантаження) одного АТЗ до кількості НРП. Інтервал руху АТЗ – це проміжок часу між проходженням любого пункту маршруту двома АТЗ, що слідують один за іншим.

Умовою синхронної роботи транспорту та НРП є рівність інтервалу руху АТЗ на маршруті І та ритму роботи пункту  R:

І = R , або t₀ / A_м = t_н-р / Х_п-р ,   (1)

де t₀ – час обороту АТЗ; A_м – кількість АТЗ, що працюють на маршруті; t_н-р –  час навантаження t_н та розвантаження t_р контейнеру; Х_п-р – число НРП.

Рівність інтервалу  руху АТЗ на маршруті та ритму роботи пункту навантаження (розвантаження) вказує, що проміжки часу між двома АТЗ, що слідують один за одним, співпадають  з періодами часу між відправленнями з пункту двох послідовно завантажених (розвантажених) АТЗ.

        Розрахувуємо час виконання навантажувально-розвантажувальних  робіт при перевантаженні контейнерів  з судна на АТЗ та з АТЗ  на контейнерну площадку (КП).

Оскільки за даними розрахунками необхідно перевезти – 840 контейнери вагою – 24000 тонн, то:

• для контейнеру 1B вагою – 25,2 тонни (а всього таких – 600 штук і масою вантажу відповідно - 15200 тонн) обираємо автомобілі:

1. Визначимо оборот крану: Тц= tпід + tперем + tоп + tпов= 80/70 + 140/32 + 70/70 + 5,3 =14,5 (хв.)

2. Розрахуємо час перевантаження з судна на АТЗ 600 контейнерів

Т1= 600*14,5 = 8700 (хв.)= 145 (год)

3. Врахуємо, що водії та крановик працюють в день:

Тр= 8-(1+0,16*2)=6,6 (год)

4. Крановщик працюватиме:

Тк=Т1/Тр= 145/6,6= 21 (год); тобто необхідно приблизно 3.

5. Час їздки АТЗ від пункту навантаження до КП (приймаємо tнр=5хв.):

   t0 =2Lї/Vт + tнр=2*0,6/30 + 5= 12 (хв.)

6. Час оберту 1-ого автомобіля:

tоб= 14,5+ 12= 26,5 (хв.)

Отже, необхідно 4 автомобілі на перевезення 600 контейнерів типу 1B – для забезпечення безперебійної роботи крану.

• для контейнеру 1СС вагою – 20,3 тонни (а всього таких – 200 штук і масою вантажу відповідно - 4060 тонн) обираємо автомобілі:

1. Визначимо оборот крану:

Тц= tпід + tперем + tоп + tпов= 80/70 + 140/32 + 70/70 + 5,3 =14,5 (хв.)

2. Розрахуємо час перевантаження з судна на АТЗ 200 контейнерів

Т1= 200*14,5 = 2900 (хв.)= 48 (год)

3. Врахуємо, що водії та крановик працюють в день:

Тр= 8-(1+0,16*2)=6,6 (год)

4. Крановщик працюватиме:

Тк=Т1/Тр= 48/6,6= 7,2 (год); тобто необхідно приблизно 1,3 дні.

5. Час їздки АТЗ від пункту навантаження до КП (приймаємо tнр=5хв.):

   t0 =2Lї/Vт + tнр=2*0,6/30 + 5= 12 (хв.)

6. Час оберту 1-ого автомобіля:

tоб= 14,5+ 12= 26,5 (хв.)

Отже, необхідно 4 автомобілі на перевезення 200 контейнерів типу 1DX – для забезпечення безперебійної роботи крану.

 

 

 

 

Розділ 6. Розрахунок тривалості виконання  рейсу судна і загального часу доставки вантажу.

Порт погрузки: Kankesatura

Порт выгрузки: Іллічівськ, UA

Протяженность: 3713 морских миль

Скорость движения судна: 12 узлов

Время: 12 дн 21 ч

Експлуатаційні  показники роботи судна

 

1. Бюджет часу рейса t_р:

 

t_р = t_х + t_ст , діб.

     а)  розрахунок ходового часу:

L_таб – відстань переходу, милі;

l_кан – протяжність каналів, милі;

V_кан – норматив швидкості судна, вузли;

V_е – експлуатаційна швидкість судна, вузли;

t_зат – час затримки в шляху, години.

l_кан = 1% L_таб

Відстань від  ПВ (Kankesantura, GM) до ПП (Іллічівськ, UA) дорівнює 3713 милі.    Звідси:

L_таб = 3713 миля;

l_кан = 37,13 миля;

V_е = 12 вузлів/год = V_кан ;

t_зат = 1 год = 0,04 доби.

 

 

     б)  розрахунок  стояночного часу:

t_ст = t_ст^нав + t_ст^роз,

 

       Припустимо, що в Kankesatura, (пункт відправлення – ПВ) на завантаження судна було виділено один портальний кран, який схожий за своїми характеристиками на електричний козловий кран КДКК-32.

Технічна  характеристика електричного козлового  крану КДКК-32:

Вантажопідйомність …………………………………………….  32т

Проліт ……………………………………………………………. 25м                                                                      

Виліт консолі  ……………………………………………………….  5м

Висота підйому  вантажу ………………………………………..  8,5м

Швидкості:

• підйому ………………………………………………. 12м/хв
• пересування візка ……………………………………  50м/хв
• пересування крана  ………………………………….  63м/хв

Загальна маса ………………………………………………….  130т

 

    Розрахуємо  стояночний час під навантаження (t_ст^нав)

Продуктивність  крана:

 

Т_ц – тривалість циклу;

Р – маса вантажу, що переміщується машиною за один цикл.

Враховуючи  масу тари отримуємо:

Р_{1 АА} = 21.76 + 3,6 = 25.2 (т)

Р_{1 СС} = 18,3 + 2,2 = 20.5 (т)

Т_ц = k_зм · Σt_і

k_зм – коефіцієнт, який враховує часткове суміщення елементів циклу по часу та приймається до 1.

k_зм = 0.8

Σt_і – визначаємо, опираючись на технічні характаристики крана.

Σt_і = 1,2хв = 72сек

Т_ц = 0.8·72 = 57,6 (сек)

 

 

 

       Всього на судно треба завантажити 200 контейнерів типу 1 СС та 640 контейнери типу 1B.

 

 

Звідси:

 

t_ст^нав = t_ст^нав(1 B) + t_ст^нав(1 DX) = 10.24+3,19 = 13.43 (год)

 

 

Розраховуємо t_ст^роз

       Вже відомо, що на завантаження  портальним краном, що схожий за технічними характеристиками на електричний козловий кран  КДКК-32, вантажу масою 1100т (враховуючи масу тари 1245,2т) відбувається за 0,72 години, а це значить, що і розвантаження цього вантажу таким портальним краном здійснюється за той самий час.

 

       За умовою потрібно розвантажити все судно (24000т).

       Враховуючи вище викладене, матимемо:

 

Р = 24 т (будемо вважати, що на судні залишились контейнери 1 B, коефіцієнт використання вантажопідйомності яких = 1).

Час, за який судно-контейнеровоз буде розвантажено повністю:

t_ст^роз = 13,43 + 1 = 14,43 (год)

Стояночний  час:

 

t_ст = 13,43 + 14,43 = 28,86 (год) = 2,04 (доби)

 

Отже,

t_р = 12 + 2,04 = 14,04 (доби).

2. Провізна спроможність за рейс П_р:

 

П_р = Q · 1 = 24000 тонно/миль

3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності α_В:

 

 

 

 

4. Середньодобова експлуатаційна швидкість V_с:

 

 

5. Коефіцієнт ходового часу ε_х:

6. Середньодобова валова норма вантажних робіт М_в:

7. Продуктивність однієї тони вантажопідйомності в добу експлуатації μ_в:

 

 μ_в = α_В · V_с · ε_х = 0,8 · 309 · 0,85 = 305 т/добу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 7. Розробка розвізних маршрутів  для організації перевезення  дрібних партій вантажу автомобільним  транспортом.

Для визначення раціонального маршруту завезення вантажів, необхідно розрахувати класичну задачу, визначення кільцевого маршруту, що проходить через кілька пунктів, за умови, що кожний пункт відвідується лише раз і кінцевий співпадає з початковим.

Вибравши спеціалізацію, вантажопідйомності та марки автомобілів, слід скласти початковий план використання рухомого складу у вигляді таблиці.

Кількість автомобілів мінімальної вантажопідйомності дорівнює кількості вантажоодержувачів, кількість автомобілів середньої вантажопідйомності дорівнює 5 одиницям, кількість автомобілів максимальної вантажопідйомності також дорівнює 5 одиницям.

В наступній таблиці вказуємо відстані між вантажовідправником та вантажоодержувачами, та будуєм план виграшів.

Алгоритм Кларка-Райта передбачає комплексне вирішення задачі маршрутизації перевезень, що виконуються парком автомобілів різної вантажопідйомності. Використання цього методу для маршрутизації партіонних перевезень дозволяє одночасно визначати раціональні маршрути перевезення вантажів, ефективний рухомий склад для їх виконання та його кількість.

Основними етапами  при використанні цього метода є:

• побудова початкового плану використання автомобілів різної вантажопідйомності;
• побудова плану,  що складається із маятникових маршрутів, на кожному із яких передбачається обслуговування одного споживача;
• побудова початкового плану проїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та виграшів від об'єднання маятникових маршрутів у розвізні маршрути.

Час проїзду  визначається за умови, що відома технічна швидкість автомобілів та відстані між усіма пунктами завозу вантажу. Виграші від об'єднання двох маятникових маршрутів в один розвізний маршрут проставляються у лівій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Вони визначаються як різниця між сумою часу завозу в кожний пункт двох маятникових маршрутів, які об'єднуються в один розвізний маршрут, та часом завозу, на який скоротиться очікуваний розвізний маршрут.

Після виконаних  розрахунків та побудови початкового  плану часу проїзду та виграшів, цей план переписується з внесенням тільки величин виграшів. Окрім цього в плані визначається індекс маршруту, який може приймати одне із можливих значень: індекс = 2 - відповідність маятниковому маршрутові; індекс = 1 - відповідність наявності першого або останнього пункту на розвізному маршруті; індекс = 0 - відповідність наявності пункту всередині розвізного маршруту.

• для кожного маятникового маршруту призначається автомобіль можливої мінімальної вантажопідйомності (передбачається, що існуючий парк рухомого складу надає таку можливість).
• два маятникових маршрути за найбільшим виграшем об'єднуються в один розвізний маршрут. Об'єднання таких двох маршрутів в один можливе, якщо загальний обсяг вантажу, що буде перевозитися на такому маршруті, не перевищує існуючої вантажопідйомності автомобіля. При цьому змінюється індекс маршрутів. Рядок, для якого індекс визначений як 0, більше не розглядається.

Вирішення задачі маршрутизації партіонних перевезень за допомогою методу Кларка-Райта  та побудова початкового плану проїзду та виграшів починається з припущення, що перевезення вантажу кожному вантажоодержувачу здійснюються на маятникових маршрутах. Згідно цього припущення слід розрахувати сумарну довжину всіх маятникових маршрутів.

 

В моїй курсовій роботі дано:

- 12 вантажоодержувачів;

- 25200 кг обсягу вантажу, який треба перевезти;

Q_і= N_сп*100 ± N_сп*20 =21*100±21*20=2100±420(кг)

∑Q_і= N_сп*100*12 (кг)=13*100*12= 25 200 (кг)

Для створення  розвізних маршрутів з маятникових, виконуємо наступні дії:

 

Маршрути

Р₀-Р₁₂-Р₁₁-Р₂-Р₀=6200

Р₀-Р₃-Р₄-Р₆-Р₀=6400

Р₀-Р₁₀-Р₉-Р₈-Р₀=6500

Р₀-Р₁-Р₃-Р₄-Р₀=5700

Р₀-Р₈-Р₆-Р₇-Р₀=6400