Організація перевезень вантажів у змішаному сполученні

Терміни доставки цих вантажів відповідно продовжуються  на час затримки в портах.

Переадресування вантажів, що перевозяться у прямому  змішаному сполучені, провадиться: при зміні станції призначення - з дозволу начальника залізниці, при зміні порту призначення - з дозволу начальника порту. Про переадресування вантажу залізниця чи порт зобов'язані протягом доби повідомити пункт відправлення і перший пункт призначення. Оформлення переадресування провадиться стороною, що його дозволила.

Пропуск суден  під розвідними залізничними мостами  забезпечується залізницями на замовлення судновласників. Витрати залізниць  на піднімання та опускання прогінних споруд мостів відшкодовуються судновласниками на договірній основі.

 

    4.1. Операції, що здійснюються  під час приймання вантажу  і завантаження його в контейнери.

Вантажі до перевезення  приймаються за наявності місячного  плану або дозволу на перевезення, оформленого відповідно до Правил планування перевезень вантажів.

Відправники можуть пред'являти вантажі до перевезення  на місцях загального й незагального користування.

Відповідно  до статті 9 Статуту залізниць України  місця загального користування - це місця виконання вантажних операцій біля колій, що перебувають на балансі залізниці і розташовані у межах смуги відведення; місця незагального користування - це місця виконання вантажних операцій, розташовані поза смугою відведення, та місця загального користування, надані у тимчасове користування вантажовласникам за договором.

Перевезення вантажів здійснюються вагонними, дрібними, контейнерними, груповими або маршрутними відправками.

Вантажі, що потребують тари для збереження їх від утрати, псування або пошкодження при перевезенні, повинні пред'являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає стандартам або технічним умовам, а вантажі, на тару і упакування яких стандарти та технічні умови не встановлено, - у справній тарі, що забезпечує їх збереження. Упаковка, в якій вантаж пред'являється до перевезення, не повинна завдавати шкоди рухомому складу, залізничній колії й навколишньому середовищу.

Відправник  несе відповідальність за пред'явлений  до перевезення вантаж у нестандартній  і неякісній упаковці.

Якщо при  зовнішньому огляді тари або упаковки пред'явленого до перевезення вантажу  будуть помічені недоліки, які можуть призвести до втрати, псування або  пошкодження вантажу, то відправник зобов'язаний на вимогу станції привести тару або упаковку у відповідність до вимог стандартів або інших нормативно-технічних документів на продукцію.

Відправник  зобов'язаний на вимогу станції пред'явити  стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також  на її тару.

Залізниця може не приймати вантаж до перевезення  у разі відсутності або неналежного  його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів.

Перевезення вантажів у контейнерах здійснюється за запірно-пломбувальними пристроями (далі - ЗПП) відправника.

На кожний контейнер  відправник складає накладну прямого  змішаного сполучення, у відповідних  графах якої зазначає:

"Знаки і  марки" - номер контейнера;

"Число місць" - слово "один";

"Рід упаковки" - слово "контейнер";

"Найменування  вантажу" - тарифне найменування  всіх вантажів, завантажених у  контейнер; 

"Маса" - маса  вантажу кожного найменування  разом з упаковкою, а також  загальна маса вантажу, маса  тари контейнера і загальна  маса брутто.

Під найменуванням вантажу зазначаються належність ЗПП (відправнику, залізниці, порту, експедитору) та їх контрольні знаки.

Вантажі в контейнерах  розміщуються відправниками так, щоб  навантаження на підлогу контейнера і тиск на його стінки були рівномірні. Двері контейнера повинні вільно зачинятися і відчинятися.

Вантаж завантажується у контейнер з такою щільністю, при якій унеможливлювалося б  переміщення вантажу в середині контейнера.

Вантажі приймаються  до перевезення, як в приймальному пункті, так і з виїздом на склад Відправника.

При прийманні вантажу в приймальному пункті:

Відправник  зобов'язаний:

• забезпечити розвантаження вантажу з машини та подачу його на приймальний пункт власними силами;
• впевнитися в правильності зважування та виміру об'єму вантажу та підрахувати кількість вантажних місць;

- упакувати вантаж, нанести відповідне маркування, опломбувати вантаж;

• надати повну та коректну інформацію для заповнення вантажної декларації(адресу, телефон) перевірити правильність її заповнення та поставити свій підпис;
• повідомити Вантажоодержувача наступні данні: номер вантажної декларації та дату прибуття вантажу у пункт призначення.

Представник Експедитора зобов'язаний:

• зважити вантаж;
• виміряти об'єм, для вантажів які приймаються за тарифом Вага/Об`ем;
• порахувати кількість вантажних місць чи паллетомісць;
• перевірити упаковку, маркування, пломбування вантажу;
• промаркувати вантаж у відповідності з номером вантажної декларації;
• заповнити, зі слів Відправника, вантажну декларацію та передати її Відправнику для перевірки та підпису.

При прийманні вантажу на складі Відправника:

Відправник  зобов'язаний:

• забезпечити завантаження вантажу на машину Експедитора своїми силами;
• забезпечити зважування,  виміряти об'єм вантажу та підрахувати кількість вантажних місць в присутності водія-експедитора, або здійснити контроль зважування та виміряти вантаж в приймальному пункті Експедитора;
• упакувати вантаж, нанести відповідне маркування, опломбувати вантаж;
• забезпечити оформлення документів та здійснити завантаження протягом 30 хвилин з моменту прибуття машини Експедитора. ( В разі затримки надурочного строку, а також в разі необхідності завантаження (отримання документів) в декількох місцях, Експедитор може вимагати сплати додаткового тарифу за доставку по місту за кожні 30-ть хвилин надурочного строку або додаткове місце завантаження).
• надати повну та коректну інформацію для заповнення вантажної декларації, перевірити правильність її заповнення та поставити свій підпис;
• повідомити Вантажоодержувачу наступні данні: номер вантажної декларації та дату прибуття вантажу у пункт призначення.

Водій – експедитор зобов'язаний:

• перерахувати кількість вантажних місць;
• перевірити упаковку, маркування, пломбування вантажу;
• заповнити, зі слів Відправника, вантажну декларацію та передати її Відправнику для перевірки та підпису.

          4.2.  Операції під час завантаження  партій вантажу на судно.

При морських перевезеннях вантажів перевізник повинен заздалегідь, до початку рейсу, привести судно  в морехідний стан; забезпечити технічну придатність судна до плавання, належним чином спорядити його, укомплектувати екіпажем і забезпечити всім необхідним, а також привести трюми та всі інші приміщення судна, де перевозиться вантаж, у такий стан, який забезпечував би приймання, перевезення й схоронність вантажу (ст.143 Кодексу торговельного мореплавства).

Перевізник повинен  забезпечити цілість і схоронність  прийнятого до перевезення вантажу. Цей обов'язок виникає з моменту  одержання перевізником вантажу  до перевезення і до видачі його одержувачеві у пункті призначення. Порушення перевізником цього обов'язку призводить до відповідальності за втрату, недостачу, псування чи пошкодження вантажу. Забезпечення цілості й схоронності вантажу включає також і дотримання особливих правил перевезення, що стосуються певних видів вантажів. Наприклад, вантаж, який швидко псується при перевезенні, потребує дотримання відповідних температур.

На морському  транспорті строки доставки вантажів можуть бути встановлені законом  чи договором, а в разі їх відсутності  вантаж доставляється відповідно до строків, звичайно прийнятих у морській практиці (ст. 160 Кодексу торговельного мореплавства).

Нарешті, у пункті призначення  перевізник повинен видати вантаж одержувачеві, зазначеному в транспортному  документі. Видача вантажу одержувачеві — завершальний процес перевезення. Перевізник повинен повідомити одержувачеві про прибуття вантажу на його адресу.

З метою ефективного  використання транспортних засобів  відправник повинен, за загальним правилом, повністю і раціонально завантажувати  їх. Зокрема контейнери завантажуються не нижче технічних норм, а якщо їх немає, — до повного використання місткості контейнерів, але не вище їх вантажопідйомності. Водночас на морському транспорті на вимогу відправника, якому для перевезення надано все судно (чартер), перевізник повинен відправити судно в плавання, хоча б не весь вантаж був завантажений. Перевізник у цьому разі зберігає право на повний фрахт, тобто плату за перевезення (ст.155 Кодексу торговельного мореплавства).

При морських перевезеннях строк, протягом якого вантаж повинен  бути завантажений на судно (стадійний  час), визначається угодою сторін, а  за її відсутності — строками, прийнятими в порту завантаження. Угодою сторін може бути встановлений додатковий по закінченні строку завантаження час для очікування (контрсталшний час). Перевізник має право по закінченні контрсталійного часу відправити судно в плавання, якщо навіть увесь обумовлений вантаж не завантажено на судно з причин, не залежних від перевізника. При цьому він зберігає право на одержання повного фрахту (ст.148— 150 Кодексу торговельного мореплавства).

За договором морського  перевезення всі належні перевізникові  платежі сплачуються відправником (фрахтувальником). У випадках, передбачених угодою відправника з перевізником, а при перевезеннях у каботажі — діючими на морському транспорті правилами, допускається переведення платежів на одержувача. Фрахт сплачується повністю за вантаж, що загинув або пошкоджений з причин, за які перевізник не несе відповідальності, За вантаж, який загинув внаслідок аварії судна чи іншого нещасного випадку або був насильно захоплений, фрахт не береться. Проте повертається у разі його внесення наперед. Якщо після загибелі судна вантаж було врятовано чи після його захоплення було звільнено, то перевізник має право на фрахт пропорційно фактично пройденій судном відстані (ст.170, 174 Кодексу торговельного мореплавства).

 

3. Операції під час перевезення вантажів  морським транспортом.

Для ефективних перевезень вантажів морськими суднами повинен бути забезпечений необхідний рівень навігаційної і морехідної безпеки. Морехідна безпека належного рівня не може бути забезпеченою без коректного завантаження судна. Вантажні операції суден, що приймають на борт генеральні вантажі, мають ряд особливостей, які утрудняють їх проведення. До таких особливостей відносяться: велика кількість вантажних партій, які належить коректно розмістити у вантажних приміщеннях; врахування сумісності партій вантажу в одному приміщенні; розміщення партій вантажу в трюмах відповідно до їх ротації; розміщення і укладання партій вантажу. Окремою проблемою є кріплення прийнятого на борт генерального вантажу, особливо за нестандартних умов перевезення. Тому, необхідність планувати проведення вантажних операцій при обробці генеральних вантажів, не допускаючи втрати морехідності судна в процесі всього переходу, визначає актуальність і перспективність дисертаційної тематики.

 

 

 

4. . Операції під час перевантаження партії вантажу з морського транспорту на залізничний.

Вантажі приймаються станціями перевалки і здаються портам відповідно до діючих на залізниці Правил приймання вантажів до перевезення і Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих 24.11.2000 відповідно за N 861/5082 і N 862/5083.

Вантажі в опломбованих вагонах та контейнерах передаються  в пунктах перевалки з перевіркою справності вагонів і контейнерів  та ЗПП (пломб) і відповідності відомостей на них даним, які зазначені в  перевізних документах.

Тарні й штучні вантажі, які перевозяться на відкритому рухомому складі, передаються з перевіркою кількості місць і стану вантажу за наявності ознак недостачі, псування або пошкодження.

Вартість послуги  зважування у пунктах перевалки  включається у перевізні документи  і стягується у пункті призначення з одержувача вантажу на користь сторони, на вагах якої здійснювалося зважування.

Передача вантажів з водного транспорту на залізничний  і навпаки здійснюється за передавальними відомостями встановленої форми.

Передавальні  відомості складаються у чотирьох примірниках по два примірники для водного і залізничного транспорту стороною, що здає вантаж, з дотриманням порядкової нумерації з початку року.

Передавальні  відомості пред'являються: