Роль і місце творчості у процесі трудової фігні

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Октября 2011 в 12:08, курсовая работа

Описание работы

Завдання дослідження: теоретичне обґрунтування дослідження, проведення емпіричного дослідження з метою перевірки зазначених гіпотез та формулювання висновків роботи.
Таким чином, в даній роботі передбачається виконати наступні процедури:
Підбір та аналізування літературних та інформаційних матеріалів з метою теоретичного обґрунтування проблемної області дослідження.
Формування досліджуваної вибіркової сукупності, обґрунтування принципів і методів її формування.
Підбір та апробація психодіагностичних і дослідницьких методик.
Вибір та обґрунтування процедурної схеми проведення емпіричного дослідження.
Проведення емпіричної частини дослідження.
Обробка та аналіз отриманих результатів дослідження; статистичне та математичне обґрунтування достовірності та надійності отриманих емпіричних даних.
Формулювання висновків та узагальнень дослідження.

Содержание

Вступ...........................................................................................................

Розділ I. Теоретична частина.................................................................

1.1. Аналіз стану вивчення проблеми творчості.....................................
1.2. Основні підходи до феномену творчості в сучасних вітчизняних та західно-европейських психологічних дослідженнях.........................
1.2.1. Інтелектуально-процесуальний підхід (інтелектуалізація поняття творчості) ....................................................................................
1.2.2. Мотиваційно-особистісний підхід.................................................
1.2.3. Системний підхід............................................................................
1.3. Психологічні характеристики самоактуалізованної особистості.................................................................................................
1.4. Творчість як показник самоактуалізації..........................................

Розділ II. Емпірична частина................................................................
2.1. Характеристика вибірки піддослідних та стратегія формування дослідних груп...........................................................................................
2.2. Характеристика психодіагностичного інструментарію та процедура проведення емпіричного дослідження ................................
2.3. Опис результатів дослідження, їх аналіз та інтерпретація...........
2.4. Узагальнення результатів дослідження та табличне представлення емпіричних даних............................................................

Заключення...............................................................................................
Використана література.........................................................................
Додатки......................................................................................................

Работа содержит 1 файл

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ТВОРЧОСТІ В ПРОЦЕСІ.doc

— 1.03 Мб (Скачать)

      Позитивне самовідношення (самосимпатія) – шкала “Самоприйняття” –8, САТ (F=0.69) і шк. “ Самоповага” – 7, САТ (F=0.66). Полягає в здатності цінувати свої достоїнства та визнавати недоліки, в той же час спрямовуючи їх в позитивне русло.

      Оригінальність – вербальна креативність без задіяння мотиваційної сфери – тест С.Медніка, серія 1 (F=0.69), особистісна креативність – шк.14 мет. САТ (F=0.60). Вербальна креативність припускає схильність використовувати символічні, асоціативні засоби для виразу своїх думок, вміння “ в простому бачити складне, а в складному – просте” [93]; особистісна креативність – це сила прояву індивідуальності, ступінь її вираженості. В обох випадках креативність розцвітає в індивідуальних відмінностях і уявляє собою виразну оригінальність як бажання бути “самим собою”. Чим сильніше бажання “бути собою”, тим сильніше внутрішня мотивація та прагнення до незалежності.

      Особливо  значимою для прояву оригінальності є наявність внутрішньої мотивації ( так званої “свідомої” мотивації), яка підтверджує особистісну незалежність індивіда. Факторне навантаження вербальної креативності з нав’язаною установкою на творчість ( тест С.Медніка, серія 2) є значно меншим (F=0.59), ніж вербальної креативності без стимуляції мотиваційної сфери ( F= 0.69).

      Природність способів поведінки – шк.6 мет.САТ (F=0.67) – зовсім не припускає невихованість, навпаки, вказує на природну тактовність у поєднанні з невимушеністю поведінки.

      Гнучкість в реалізації своїх цінностей – шк.4 мет.САТ (F=0,59) – передбачає адекватне та швидке реагування на життєві події, легку переключаємість суб’єкта.

      Розвинута чуттєвість – шк.5 мет.САТ (F=0.59) – означає сприйнятливість, відкритість чуттєвим враженням, нестримуваність власних чуттєвих реакцій, тобто відсутність боязкості до почуттів.

      Гуманна” толерантність – шк.11 мет.САТ (F=0.55) – виявляється у відношенні до негативних проявів людської поведінки та полягає не в поспішливості їх критикування та однобокості оцінювання ( що властиве більшості людей), а в спокійній сприйнятливості негативних проявів як цілком природних.

      Реалістичність – шк. 1 мет.САТ (F=0.54) – інтерпретовано як компетентність у часі, що виключає зацикленість на певних подіях життя, а характеризує здатність відчувати нерозривність минулого, теперішнього та майбутнього часів та, як наслідок, комфортно почуватися в сучасному світі людей та речей.

      Найменше  факторне навантаження припадає на характеристики соціальної взаємодії – товариськість, як потребу у спілкуванні – шк.5 мет. FPI ( F= - 0.00) та  відкритість, як прагнення до довірливо – відкритих відносин – шк.9 мет. FPI (F =0.04). Це означає, що дані психологічні характеристики не пов’язані з іншими та майже ніяк не впливають на них. Таким чином творча самоактуалізація припускає деяку ступінь егоцентричності, коли на перше місце ставиться власна особистість та інтереси, а все інше розуміється тільки як засоби (тобто можливий девіз такої особистості – “ Я сам собі король”).

      Наочно  даний стиль самоактуалізації можна уявити у вигляді “піраміди”, основа якої – найвагоміша характеристика особистісної самоактуалізації, на якій грунтуються всі інші ( див. мал. 4). 
 
 
 
 

            Реалістичність r=0,46

            F=0,54

            Толерантність r=0,59

            F=0,55

            Сенситивність r=0,64

            F=0,59

            Пластичність r=0,67

            F=0,59

            Креативність r=0,50

            F=0,60

            Спонтанність r=0,58

            F=0,67

            Самовідношення r=0,77

            F=0,69

            Цінності r=0,65

            F=0,70

            Незалежність r=1

            F=0,90

 

      Мал. 4. “Пірамідальна модель” уявлення про творчий стиль самоактуалізації. 

      2. Другий фактор, інтерпретований як “демонстративна  самоактуалізація” ( S²= 4.0 з  загальним вкладом в сумарну дисперсію – V = 12.6%), включає в себе характеристики, важливі для процесу соціальної взаємодії:

      Невичерпувальна” активність – шк. “Екстраверсія –інтроверсія” – 10, FPI (F= 0.79). Характеризується підвищеною активністю у спілкуванні, енергійністю, постійною жадобою діяльності.

      Прагнення до домінування – шк. “ Реактивна агресивність” – 7, FPI (F=0.70) та шк. “Спонтанна агресивність “ – 2, FPI (F=0.66). Характеризується здатністю до лідерства і ризику, але в той же час зазначає про імпульсивність і , навіть, конфліктність поведінки, яка має місце внаслідок нав’язувальних дій, “напористої експансивності”.

        “Невгамовна” збудливість  - шк. “Дратівливість” -  4, FPI (F= 0.62). Також характеризується підвищеною імпульсивністю, схильністю  до неконтрольованих вчинків внаслідок нестійкості емоційного стану.

        Схильність до  маскулінізму – шк. “Маскулінізм- фемінізм” – 12, FPI (F=0.59) – засвідчує про переважання маскулінних засобів поведінки та вираженість традиційно “мужніх” рис (владність, сміливість, рішучість, відносна грубуватість та ін.).

      Тяжіння до спілкування – шк. “Товариськість” – 5, FPI (F =0.55) та шк. “Відкритість” – 9, FPI (F =0.44).

      Спонукається  невгамовною потребою у визнанні та прихильності. В даному випадку спілкування носить “легковажний” характер, тому що характеризується непостійністю зв’язків та егоїстичною спрямованістю. Це підтверджують дані негативного факторного навантаження шк. “Контактність” – 12, САТ (F=-0.22) та  досить низьким значенням для даного фактору наступних шкал : шк. “Ціннісні орієнтації” – 3,САТ (F=0.06), шк. “Сенситивність” – 5 , САТ (F=0.10),  шк. “Уявлення про природу людини” – 9, САТ (F=0.13).

      Творчий компонент в даному факторі має значиме негативне навантаження – невербальна креативність ( тест “Завершення картинок”) – F= -0.48; вербальна креативність ( тест С. Медніка) – F=- 0.26. Таким чином, даний стиль самоактуалізації не передбачає творчої спрямованості особистості; низька вираженість невербальної креативності припускає бідність фантазії та нездатність до образних асоціацій.

      Взагалі складається враження, що при даному стилі самоактуалізації особистість  тікає від самої себе, боїться  свого істинного внутрішнього “Я”  та прагне створити зовнішнє “Я” ( щось на зразок привабливого плафону для занадто “простої” лампочки), яке б подобалося в першу чергу іншим та забезпечувало би постійну потребу у підтвердженні своєї значимості. Відбувається орієнтація не на власні цінності, а на зовнішні, тобто на те що модне, потрібне, що користується попитом, а це виключає особистісну незалежність, яку заміняють наслідування та конформізм. Можливий девіз : “Я стану тим, хто треба”. 

      3. Третій фактор (S²=3.5; загальний вклад в сумарну дисперсію – V=10.9%) інтерпретовано як “компенсована самоактуалізація”. Цей фактор характеризується значимими негативними навантаженнями та відображає особливості психічного регулювання, необхідного для становлення здорової особистості. Значимими виявилися наступні характеристики:

      Підвищений  тонус настрою – шк. “Депресивність” – 3, FPI (F =- 0.73). Визначається веселістю, позитивною сприйнятливістю та оптимістичним поглядом на життя.

      Емоційна  стабільність – шк. “Емоційна лабільність” – 11,  FPI (F=- 0.70) – зазначає відсутність коливань настрою через здатність до самовладнання, заспокійливості.

      Спокій –шк. “Невротичність” – 1, FPI (F=- 0.58) – характеризується незосередженістю на власних почуттях і проблемах та , як наслідок, невираженістю нервового реагування.

      Повільність – шк. “Дратівливість” – 4, FPI (F= - 0.51) – припускає емоційну стійкість та уникнення напруженості.

      Товариськість – шк. 5 мет. FPI (F =0.31) – характеризується дружністю, але негативне факторне навантаження на шк. “Відкритість” – 9, FPI (F=- 0.36) – свідчить про вибірковість спілкування та обережність у встановленні контактів.

      Допитливість  – шк. “Пізнавальні потреби” – 13, САТ (F= 0.29) – вказує на відкритість новим враженням, сприйнятливість зовнішнього досвіду.

      Найменше  факторне навантаження припадає на шкали : “Сенситивність” – 5, САТ (F=0.03), ”Самоприйняття” – 8, САТ (F= 0.08),  “Підтримка” – 2 , САТ (F= -0.04), “Ціннісні орієнтації” – 3, САТ (F= - 0.09). Факторне навантаження на креативність є негативним та найбільшим серед усіх виділених факторів (F= - 0.42).

      Можна припустити, що даний стиль самоактуалізації властивий впевненому життєрадісному екстерналу, який будь-що прагне зберігати  свій внутрішній спокій, внаслідок  чого може лінуватися коли виникають  труднощі та із задоволенням використовувати чужу допомогу та досвід. Характерний девіз : “Я все зможу, особливо якщо хтось допоможе”.

      4. Четвертий з інтерпретованих  факторів – “блокована самоактуалізація” ( S²=1.8;  загальний вклад в сумарну дисперсію – V= 5.7%) – включає в себе наступні психологічні характеристики:

      Конформізм – шк.”Орієнтація у часі” – 1, САТ (F=0.48), шк. “Пластичність поведінки “ – 4, САТ (F=0.39), шк. “Синергійність” – 10, САТ (F=0.31). Свідчить про здатність адекватно реагувати на зовнішні зміни та пристосовуватися до них.

      Надмірна  рефлексивність або  зосередженість на самому собі – шк. “Сором’язливість” – 8, САТ (F= 0.43) – розуміється як головне гальмо не тільки самоактуалізації, але й творчості. Характеризується самокритичністю. невірою в себе та провокує появу комплексу неповноцінності.

      Найменше  факторне навантаження припадає на шк. “Спонтанність” – 6, САТ (F=-0.00), шк. “Прийняття агресії” –11, САТ (F= - 0.00), шк. “Креативність” – 14, САТ (F= -0.02), що зазначає про їх невпливовість на даний фактор.

      Творчий компонент також має негативне навантаження, особливо значиме – на характеристики вербальної креативності з задіянням мотиваційної сфери ( тест С. Медніка, серія 2) – F=- 0.40; факторне навантаження характеристик вербальної креативності без задіяння мотиваційної сфери ( тест С.Медніка, серія 1) – F= - 0.11. Тобто виходить, що мотивація, в даному випадку, не покращує, а навіть погіршує результат. Можна припустити, що зовнішня мотивація, яка орієнтує на досягнення певного результату, стимулює у сором’язливого суб’єкта зростання схвильованості, яка заважає ефективному самовираженню та блокує прояв творчості. Тільки при наявності сильної внутрішньої мотивації, яка буде здатна приборкати сором’язливість, стане можливою ефективна самоактуалізація та вільний прояв творчості (девіз “Я це зможу, якщо себе переможу”).

      Даний стиль самоактуалізації можна проілюструвати у вигляді “віяла” – модель, в якій різноманітні психологічні характеристики можна розташувати на сегментах  віяла та припустити, що можлива  різна ступінь розкриття віяла в залежності від того яким чином буде “переможена” сором’язливість( як головна перепона на шляху до самоактуалізації) та якою ціною це обійдеться самому переможцю.

      

      * - характер штрихування вказує на ступінь кореляційного зв‘язку (відсутність штрихування – відсутність кореляції)

      Мал. 5. “Віяльна модель” уявлення про блокований стиль самоактуалізації 

      Таким чином, емпірично  виявлені стилі самоактуалізації особистості визначаються особистісними характеристиками, які наповнюють зміст  самоактуалізації, і рівнем прояву творчості, яка впливає на її ефективність. 

2.4. Узагальнення результатів  дослідження та  табличне представлення  емпіричних даних

Информация о работе Роль і місце творчості у процесі трудової фігні