Роль і місце творчості у процесі трудової фігні

Формула індексу унікальності:

Nун. = l/X, 

де   Nун. – індекс унікальності відповідей;

        l – кількість унікальних відповідей; 

     Після аналізування результатів, індексовані  дані піддослідних були упорядковані за шкалою креативності у відповідності  з показником оригінальності, потім скоректовані за показником унікальності. 

4. Субтест “Завершення картинок”.

     Первинна  обробка даних полягала в розподіленні даних (малюнків) за певним типом; для  обробки використовувався атлас  типових малюнків [27, с.285-309].

     За  допомогою атласу було підраховано індекси оригінальності та унікальності кожного піддослідного.

     Індекс  оригінальності підраховувався як середнє арифметичне всіх картинок.

     Індекс  унікальності визначався як кількість унікальних картинок для окремого піддослідного (якщо оригінальність малюнка піддослідного дорівнювала одиниці, то такий малюнок визнавався унікальним).

     Таким чином, оригінальність в даному випадку  розумілась як статистична рідкість відповіді, а унікальність – як здатність  піддослідного до створення нового продукту. Для оцінки креативності більше значення має індекс унікальності, який показує наскільки дійсно нове може створити людина, але диференційована сила зазначеного індексу занадто мала, тому як допоміжний використовувався індекс оригінальності. 

       Первинна статистична обробка результатів емпіричного дослідження та порівняльний аналіз даних:. 

1. Аналіз  результатів дослідження  за методикою САТ.

     Первинний статистичний аналіз результатів тесту  виявив кількісні показники, продемонстровані в Табл. 2.  Показники частотного розподілу даних методики САТ наведені на Граф. 1. 

     Таблиця 2.

     Показники первинного статистичного  аналізу даних  методики САТ (окремо по кожній виборці)

     Граф. 1. Показники частотного розподілу  даних методики САТ (N=90) 

     Якісне  аналізування показників тесту по кожній виборці дозволило визначити наступне:

     1) Найбільш вираженою рисою для  піддослідних групи А являється  креативність (шк. 14), що узгоджується з гіпотезами дослідження та підкреслює важливість творчого компоненту для процесу самоактуалізації; до того ж зазначений показник (“Креативність”) виявився досить низько розвиненим у піддослідних групи В, що при переважно низьких показниках самоактуалізації (по даній виборці) також зазначає значимість даного показника для процесу самоактуалізації.

     Низький рівень креативності піддослідних групи В пов‘язаний, мабуть, не тільки з відсутністю природної обдарованості зазначеною рисою, а й з відсутністю сприятливих умов мікросередовища (стандартизація учбового процесу в школі, відсутність поглиблених курсів та ін.), або з відсутністю значимих для наслідування творчих особистостей, на чому особливо наголошував В.М. Дружинін [27,с. 215].

     2) Наступна характерна риса для  піддослідних групи А – сформованість системи ціннісних орієнтацій (шк. 3). Високий показник зафіксований у 50% піддослідних даної вибірки (для порівняння – лише у 13% піддослідних групи Б і 7% групи В), низький показник – у 7% піддослідних групи А ( гр.. Б – 23%, гр.. В – 40%).

     За  даними вітчизняних та західних вчених (В.М. Доній, Л.В. Сохань, А. Маслоу, Е. Фромм) саме ціннісні орієнтації спрямовують процес самоактуалізації та обумовлюють ступінь її досягнення. Цінності є тим орієнтиром на життєвому шляху, який спрямовує та дозволяє досягнути поставленої мети.

     3) У піддослідних групи А суттєво  виражена особистісна незалежність (або внутрішній локус контролю, шк.. 2) – високий показник зафіксований у 47% (низький у 7%), тоді як у піддослідних групи Б високий показник – у 13% (низький також у 13%), у піддослідних групи В високий показник по зазначеній рисі взагалі відсутній (зате низький – у 47%).

     Майже всі дослідники проблеми самоактуалізації зазначають про особистісну незалежність як найважливішу характеристику, в  той же час головною рисою креативів  також вважається незалежність, тільки дещо в іншому контексті – як незалежність мислення, здатність уникати стереотипів.

     Таким чином загальною рисою і креативів  і самоактуалізованої особистості  є незалежність,що надає можливість стверджувати, що дана риса є головною характеристикою творчої самоактуалізації особистості.

     4) Показник самоповаги (шк.. 7) виявився суттєво вираженим у піддослідних групи А і групи Б (у 40% піддослідних кожної групи) при низькому рівні зазначеного показника у піддослідних групи В (43% піддослідних групи В має низький рівень і лише 7% високий); показник самоприйняття (шк.. 8) максимально виражений майже у половини піддослідних групи А (47%), навпаки, максимальний рівень невираженості зазначеної риси зафіксовано у половини піддослідних групи В (50%).  До того ж високий рівень самоприйняття зафіксовано переважно у жіночої половини піддослідних ( гр. А – 37% із 40%; гр.. Б – 20% із 27%).

     Показники самоповаги та самоприйняття пов‘язані (за В.В. Століним) із самовідношенням  особистості [77, 273], тому можна припустити, що низький рівень показників є супутником самонезадоволеності внаслідок незабезпечення наявних потреб, тоді як високий рівень, навпроти, свідчить про ефективне самозабезпечення власних потреб шляхом самоактуалізації та, як наслідок, про аутосимпатію.

     5) У порівнянні з іншими групами,  у піддослідних групи А зафіксована суттєва вираженість показника прийняття агресії (шк.. 11) – у 33% піддослідних (із них – 27% жіночої статі) мають високий показник, що свідчить про здатність сприймати негативні прояви людської поведінки як цілком природні та про толерантність до цих проявів. До того ж з‘ясувалося, що високий рівень показника не властивий жодному з піддослідних групи В (при низькому рівні вираженості показника у 37% піддослідних), що зазначає про підвищену вразливість до агресивних проявів та прагнення до їх уникнення.

     Вираженість показника прийняття агресії  пов’язано, мабуть, з кращим розумінням природи людини, тобто є ознакою  так званого “саморобного” психолога. На наш погляд це сприяє успішності встановлення міжособистісної взаємодії, відкритості зовнішньому життєвому досвіду. Зазначене підтверджують нижченаведені дані.

     6) Здатність до швидкого встановлення  доброзичливих міжособистісних  контактів (шк. 12 – “Контактність”) виражена, переважно, у піддослідних групи А (високий показник – у 43% піддослідних), у піддослідних групи Б та групи В суттєво виражений низький рівень прояву зазначеної риси (у третини піддослідних кожної групи).

     Таким чином, первинна статистична  обробка результатів  дослідження за методикою  САТ та порівняльний аналіз даних свідчать про суттєві розходження в показниках експериментальних та контрольних груп. Позитивні характеристики процесу самоактуалізації властиві переважно піддослідним які самоактуалізуються в творчій діяльності (гр. А); значний розвиток важливих показників самоактуалізації зафіксовано також у піддослідних групи Б, які мають сприятливі умови для прояву своїх природних здібностей (розвиваючі курси, диференціація учбового процесу та ін.); найнижчий рівень прояву характеристик самоактуалізації спостерігається у піддослідних групи В, які позбавлені можливості розвитку свого природного потенціалу та є далекими від впливу творчого середовища.

     Дані  визначення достовірності різниці  між змінними вибіркової сукупності групи А та групи В (контрастні групи) наведені в Таблиці 3. 

     Таблиця 3.

     Вибіркові середні значення, стандартні відхилення і оцінка різниці (t-критерій) за методикою САТ

 
 
 
 
 
 

2. Аналіз  результатів дослідження  за даними тесту FPI

 

Кількісні показники первинної статистичної обробки наведені вТабл. 4. 

Таблиця 4.

Показники первинного статистичного аналізу даних тесту FPI