Роль і місце творчості у процесі трудової фігні

 

     В результаті  якісного аналізування наведених показників було виявлено наступне:

Диференціація особистісних рис  по кожній виборці  окремо.

1. Найбільша частота високого рівня прояву нервовості зафіксована у піддослідних групи В (за шкалою “Невротичність” – 17 із 38 випадків);
2. Дані, отримані за шкалою “Депресивність”, ставлять під сумнів загальноприйняте уявлення про переважання зниженого тонусу настрою саме у творчих осіб – високий рівень прояву депресивності було виявлено тільки у 11 осіб групи А (гр.Б – 13 осіб, гр.В – 10 осіб), тоді як низький рівень прояву в цій же групі – 6 осіб ( для порівняння: гр.Б – 1 чол., гр.В – 4 чол.
3. Більше половини всіх піддослідних (66.7%) виявили високий рівень подразливості емоційного стану (шкала “Дратівливість”); найвищий рівень прояву зазначеної риси зафіксований в групі Б (у 80% піддослідних даної групи).
4. Половина піддослідних групи В виявила значну вираженість невпевненості, скованості ( шк. “Сором’язливість”)- 15 осіб має високий показник зазначеної риси, і лише 3 особи з групи має низький показник.
5. Тяжіння до домінування (шкали “Спонтанна агресивність” та “Реактивна агресивність”) більш за все властиве членам групи Б, хоча високі показники конфліктності ( шк. “Реактивна агресивність”) зафіксовані також у піддослідних групи В; найнижчий рівень прояву рис агресивності виявився у піддослідних групи А.
6. Прагнення до довірливо – відвертих відносин (шкала “Відкритість”) спостерігається у більшості піддослідних ( 66.7% загальної кількості), але найбільша частота прояву даної риси зафіксована у членів групи А.

У Таблиці 5 подано рангові місця, що посідають групи за кількісними показниками виявлених осіб з високим рівнем прояву особистісних рис по кожній шкалі (менші ранги позначають вищі рівні показників). 

Статева диференціація особистісних рис:

      1). Виявилося, що жіночій половині піддослідних більше, ніж чоловічій, властива  нервовість (шк.2) – високий показник зафіксовано у 28 жінок ( із 38 загальної кількості осіб з вираженою рисою); інших суттєвих відмінностей між вираженістю особистісних рис у чоловіків та жінок не виявлено.

      2). При аналізуванні даних, отриманих  за шкалою “ Маскулінізм –  фемінізм”, спостерігається тенденція  до “фемінізації” чоловіків  та “маскулінізації” жінок –  вираженість фемінності ( жіночості)  зафіксовано у 11 чоловіків ( і  тільки у 18 жінок) із загальної  кількості піддослідних, маскулінізм (мужність) виражений у 10 жінок ( і у 13 чоловіків). 

Таблиця 5.

Рангові місця вибіркових груп за кількісними  показниками по даних  тесту  FPI

 

      3. Аналіз результатів дослідження творчих здібностей.

      Результати  дослідження вербальної креативності ( за тестом С.Медніка).

      Дослідження вербальної креативності проводилося  за допомогою двох серій, одна з яких (серія 2), містила в собі мотиваційний компонент. Критерії оцінювання для обох серій були вибрані однакові (підрахування індексів оригінальності та унікальності роботи кожного піддослідного), що надало можливість порівняльного аналізу отриманих даних по кожній серії завдання.

      Підрахування  результатів за даною методикою  відбувалося в ІІІ етапи:

• підрахування результатів по кожній виборці окремо;
• упорядкування проіндексованих даних по кожній виборці у відповідності з показником оригінальності та коректування їх за показником унікальності;
• загальне ранжирування отриманих даних (див. додаток №8).

      Первинний статистичний аналіз отриманих даних  по тесту виявив статистичні показники ( середнє значення – М, станд. відхилення - σ), проілюстровані в Таблиці 6. 

Таблиця 6.

Статистичні показники (М, σ) по даних тесту С.Медніка

 

      Наведені  дані свідчать про суттєву відмінність  в результатах, отриманих окремо по серії 1 та серії 2, що пов’язано з задіянням мотиваційної сфери особистості піддослідних.

      В кількісному відношенні були отримані наступні дані:

Серія 1 – 37 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор = 0.50- 0.74); 14 чоловік з високим рівнем прояву вербальної креативності ( N ор= 0.75-0.95); 1 чол. з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1)

Серія 2 –12 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор= 0.28-0.52); 36 чоловік з середнім рівнем прояву ( Nор = 0.53- 0.76); 37 чоловік з високим рівнем прояву (Nор = 0.77-0.98); 5 чоловік з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1).

      Для наочності відмінність  між отриманими результатами проілюстрована у  вигляді графіків (див. Граф.2, Граф.3).

Граф. 2. Частотний розподіл даних  тесту С.Медніка, серія 1 

Граф. 3. Частотний розподіл даних тесту  С.Медніка, серія 2 
 
 

      Результати  дослідження невербальної креативності (субтест “Завершення картинок”).

 При аналізуванні отриманих даних за цією методикою, виявилося значне розходження між показниками оригінальності та унікальності (на відміну від попереднього тесту, див. додаток №8). Оскільки індекс унікальності вважається більш показовим для визначення креативних здібностей людини, то упорядкування проіндексованих даних дослідження відбувалося у відповідності з показником унікальності та коректувалося за показником оригінальності (окремо по кожній виборці). В результаті подальшого ранжирування отриманих даних по всім піддослідним, було отримано наступні кількісні показники : 5 чоловік з дуже низьким рівнем прояву невербальної креативності (Nун =0); 36 чоловік з низьким рівнем прояву (Nун=1-2); 38 чоловік з середнім рівнем прояву (Nун=3-4); 9 чоловік з високим рівнем невербальної креативності (Nун=5); 2 чоловік з дуже високим рівнем прояву невербальної креативності (Nун=6)- див. Графік 4. Середнє арифметичне показника унікальності невербальної креативності по всім піддослідним – М=2.82 (σ=1.36).

Граф. 4. Частотний розподіл даних тесту  “Завершення картинок” 

      В результаті дослідження креативності було виявлено, що високий рівень розвитку вербальної креативності не припускає  високого рівня розвитку невербальної креативності і навпаки. За даними дослідження, піддослідні, які при ранжируванні зайняли перші місця за проявом вербальної креативності, опинилися на середніх (або навіть на останніх) місцях за проявом невербальної креативності(див.додаток №8). Таким чином, вербальна та невербальна креативність являються цілком самостійними, незалежними один від одного, проявами творчих здібностей.

      Це  положення було також підтверджено в результаті аналізування даних  дослідження вербальної та невербальної креативності студентів ІІ курсу  історичного факультету ЧДПУ ( 40 осіб віком від 18 до 20 років).

 Середнє арифметичне показника унікальності невербальної креативності по студентській виборці – М=2.6. Кількісні дані : 16 чоловік з низьким рівнем прояву невербальної креативності ( Nун=1-2); 22 чол. з середнім рівнем прояву (Nун = 3-4); 1 чол. з високим рівнем прояву (Nун=5); 1 чол. з дуже високим рівнем прояву невербальної креативності (Nун=6) – див. Граф. 5.

Граф. 5. Частотний розподіл даних тесту  “Завершення картинок” по студентській виборці 

      Середнє арифметичне показника оригінальності вербальної креативності по виборці студентів – М=0.39. Кількісні дані : 15 чол. з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор = 0.12-0.33); 17 чол. з середнім рівнем прояву (Nор= 0.34-0.54); 8 чол. з високим рівнем прояву (Nор = 0.55-0.75) див. Граф. 6.

Граф. 6. Частотний розподіл даних дослідження вербальної креативності (вибірка студентів) 

      При ранжируванні отриманих даних також  були виявлені значні розходження між  показниками піддослідних по вербальній та невербальній креативності.

      За  кількісними показниками результати дослідження студентської вибірки виявилися близькими до показників експериментальної групи Б (див. для порівняння – Граф.4 та Граф.5; Граф.1 та Граф.6).

      За  якістю виконання завдань в цілому всі відповіді піддослідних можна  розподілити на три групи:

1). Стереотипні. Зустрічаються найчастіше та виникають в результаті очевидних ознак. Продукування стереотипних відповідей свідчить про автоматичну актуалізацію та нетворче тиражування наявних знань про світ.

2). Незвичайні. Визначаються за рідкістю зустрічаємості. Іноді спостерігається відсутність смислового зв’язку із завданням.

3). Змістовно-оригінальні. Такими визначаються унікальні відповіді, які відрізняються метафоричністю (вербальна креативність) або образністю (невербальна креативність). Дані відповіді піддослідних відповідають наступним критеріям креативності (за Торренсом): емоційна виразність, незвичність поглядів, гумор, зіставлення несумісних елементів, чарівництво [27,с.186].