Економiчна ефективнiсть виробництва соняшнику та шляхи її пiдвищення

Коефіцієнт множинної кореляції знаходимо за формулою :

R =

де rух1, rух2, rх1х2 – парні коефіцієнти кореляції

R =0,4297,або 42,97%

Коефіцієнт множинної (сукупної) кореляції показує, що зв'язок між урожайністю та дозами внесення органічних добрив та часткою посівів соняшнику низький, а коефіцієнт детермінації означає, що на 42,97 урожайність в господарстві залежить від факторів, які включені в кореляційну модель ( частка посівів та органічні добрива ). Решта – 57,03% зумовлена впливом інших факторів.

РОЗДІЛ 4

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

Підвищення економічної ефективності сільського господарства передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції.

Шляхи підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, які забезпечують дальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, передбачають комплекс таких основних заходів:

1.      поліпшення використання землі, підвищення її родючості;

2.      впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

3.      поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;

4.      раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

5.      впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва;

6.      підвищення якості і збереження виробленої продукції;

7.      широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання;

8.      розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

Пріоритетне значення серед шляхів підвищення займає дотримання науково обґрунтованої технології вирощування та переробки культури. Для умов вирощування соняшнику в зоні Причорномор’я нами рекомендовані технології виробництва та розраховані показники використання комплексів машин для вирощування та збирання соняшнику за критерієм мінімуму приведених затрат. Це дає змогу зменшити собівартість насіння соняшнику на 24%, а за критерієм мінімуму затрат робочого часу – на 20% зменшити затрати праці.

Одним із основних напрямів підвищення ефективності виробництва насіння соняшнику є впровадження у виробництво нових, більш перспек­тивних та високоврожайних сортів та гібридів Харківський 3, Харківський 7, Ранок, Родник та гібридів Візит, Ковчег, Сівер, Харківський 58, Згода, Еней, Запо­різький 28, що пристосовані до регіону. Крім оптимальної сорто-гібридної структури посівів, важливе значення має чітке додержання місця соняшнику в сівозміні. Як показали дослідження, найвищі показники продуктивності та найменший ступінь ураження хворобами й шкідниками було відмічено при поверненні соняшнику на попереднє місце через 9 років та при розміщенні у ланці сівозміни чорний пар – озима пшениця – соняшник. Важливим резервом підвищення врожайності культури є збільшення зрошених земель під посівами соняшнику.

Основним напрямком збільшення виробництва насіння соняшника є впровадження у виробництво нових високоврожайних гібридів та інтенсивних технологій їх вирощування. По врожайності насіння гібриди соняшника на 20-30%, а по олійності – на 15-20% переважають кращі районовані сорти. Для отримання гібридів соняшника в якості батьківських форм можна використовувати самозапилені лінії, прості міжлінійні гібриди та сорти. В залежності від того, які форми беруть для схрещування та яким способом його проводять, розрізняють наступні типи гібридів соняшника виробничого направлення.

Для підвищення прибутку пропонується ввести новий сорт соняшнику «МІЛУТІН». Велика площа листової поверхні, пізнє відмирання нижніх листків, висока стійкість до хвороб забезпечують цьому гібриду високий потенціал урожайності. Кращі результати він показує в посушливих районах України. Був розроблений в Інституті рільництва та овочівництва, м. Нові-Сад (Сербія) та АФ «Сади України», м. Харків (Україна). Строк вегетації складає 115-120діб, а генетичний потенціал врожайності-вище 53 ц/га. Дуже висока стійкість до комплексу грибкових захворювань, стійкий до п’яти рас (А, В, С, Д, Е) вовчку. Вміст олії-48,8-52,3%, лушпинність-21-24%

За основу розрахунку візьмемо показники звітного року, тобто 2009р. так в 2009р.урожайність соняшника становила 20,06 ц/га. Новий сорт «обіцяє» збільшити його урожайність більш ніж на 53ц/га., тобто приріст становить: 53 ц/га -20,06 ц/га =32,94ц/га.

Тоді валовий збір приросту соняшника становить при площі посіву 700 га:

32,94 ц/га х700га =23058 ц

При плановому розрахунку кількості реалізації насіння соняшника, скористуємося рівнем товарності, який у 2009р. становив 94,80%:

23058 ц х 94,80%=21858,4ц

Собівартість реалізації 1 ц соняшника становить 45,22 грн, тоді:

21858,4ц х 45,22 грн = 9884,85 тис. грн..

А ціна реалізації становила 184,48грн.: 21858,4ц х 182,48грн = 39887,8 тис.грн.

Отже, можливий прибуток становить:

39887,8 тис.грн.- 9884,85 тис.грн =300,95 тис.грн

Рівень рентабельності: 33,12%.

Отже, при впровадженні запропонованого сорту соняшника можна додатково отримати прибуток у розмірі 493,08 тис.грн.

Впровадження у виробництво нових високопродуктивних гібридів є однією з задач інтенсифікації, раціонального та ефективного використання зрошуваної ріллі. Як видно з огляду на біологічні та господарські особливості вибраних нами гібридів вони пристосовані до посушливих природних умов, що є актуальним для нашого регіону.

ВИСНОВКИ

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Соціалізм»  Березнегуватського району Миколаївської області розташоване на півдні України в південному агро-кліматичному районі. Господарський центр підприємства знаходиться в селі Нововолодимирівка.

Спеціалізація виробництва значно впливає на структуру грошових надходжень від реалізації товарної продукції, адже виручка залежить від виробництва тої товарної продукції, на якій спеціалізується підприємство. Саме аналіз розміру та структури грошових надходжень від реалізації товарної продукції в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Соціалізм» надасть можливість визначити найбільш прибуткову галузь виробництва на даному підприємстві та визначити його спеціалізацію.

Аналізуючи зроблені розрахунки за три досліджувані роки, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у структурі грошових надходжень займає сільськогосподарське виробництво, де найбільше виручки отримали від реалізації продукції рослинництва(67,83%). Найдоходнішим в середньому за 3 роки в рослинництві виявилось виробництво соняшнику – 41,67 та 47,66%  від загального обсягу грошових надходжень відповідно. А найменше виручки було отримано внаслідок виробництва кукурудзи на зерно, саме тому її не виробляли на продаж в 2007-2008рр.

Питома вага площі під посіви соняшнику має тенденцію до зменшення, так в 2007р.по відношенню до 2009р., питома вага площі посівів соняшнику склала 68,09%, то в 2008р. по відношенню до2009р., цей показник вже складав 60,98%, з урахуванням того, що загальна площа посівів і площі посівів соняшнику зменшувалася пропорційно. Збільшується також і валова продукція і грошова виручка від реалізації соняшника у загальній структурі сільськогосподарського виробництва. Позитивним чинником є зменшення витрат праці: з 29 тис.люд-год у 2004р. до 24 тис.люд-год у 2006р., а негативним є збільшення виробничої собівартості соняшнику. Не дивлячись на те, що у 2008р. на підприємстві було отримано найменший прибуток за 3 роки, у зв’язку з кліматичними умовами, у розмірі  2830,6 тис.грн., тоді як в 2009р. прибуток склав 5518,7 тис.грн, що по підприємству склало 73,27%.

Середній рівень врожайності соняшнику у 2003-2009рр. склав 10,37 ц з 1га. Максимальний рівень врожайності соняшнику склав у 2001р. 13,1 ц з 1 га. Врожайність соняшника в господарстві щорічно щорічно коливається в 2007р., становить 12,07 ц з 1га., 2008р., відповідно 10,01 ц з га., і в 2009р., 20,06 ц з га.

Основними факторами врожайності є мінеральні добрива та площа висіву соняшнику, рівняння кореляційної залежності має вигляд:

ух = 2,3 + 0,133х1 +0,13 х2

Коефіцієнт регресії показує на скільки зміниться урожайність при зміні відповідного фактора на одиницю, при умові, що другий фактор, включений у рівняння перебуває на середньому рівні. Отже, a1 = 0,133 показує, що при збільшенні дози внесення органічних добрив на 1кг, при сталій частці посівів соняшнику, урожайність збільшується на 0,133 ц з 1 га; а2 = 0,13 показує, що при середній дозі внесення органічних добрив, збільшення площі посівів забезпечують підвищення урожайності на 0,13 ц з 1 га.

Коефіцієнт множинної (сукупної) кореляції показує, що зв'язок між урожайністю та дозами внесення органічних добрив та часткою посівів соняшнику тісний, а коефіцієнт детермінації означає, що на 88,13% урожайність в господарстві залежить від факторів, які включені в кореляційну модель ( частка посівів та органічні добрива ). Решта – 11,87% зумовлена впливом інших факторів.

Впровадження у виробництво запропонованих у розділі 4 заходів щодо вдосконалення роботи в галузі зерновиробництва надасть змогу  позбутися  або зменшити збитки, отримані у попередні 2004 та 2006рр., а також додатково збільшити урожайність зернових.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Указ Президента України «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільського призначення» від 1 грудня 1995року

2.      Закон України « Про охорону земель» від 1 грудня 1995 року

3.      Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероб. К.: КНЕУ, 2002. – 624с.

4.      Аврашков Л.Я. Економіка підприємств. М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998.-172 з.

5.      Бутуцький О. А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики – К.: Вища школа, 1984.

6.      Воэводин С.А. Экономические механизмы управления промышленным производством. – К.: Вища школа, 19991. – 159с.

7.      Горкавий В.К. Статистика: Підручник. – Вища школа, 1995.-300с.

8.      Экономика рынка. Основные понятия и термины. Словарь – справочник делового человека. –К.: СП «Свенас».,-1994.-174с.

9.      Економіка підприємств.-К.:КНЕУ, 200.-355с.

10. Економіка підприємства: Підручник. / Під ред. Сафронова н.А. -М.: видавництво Юрист, 1998.-584 с.

11. Иванух Р.А., Пантелійчук М.М., Попович И.В. Справочник экономических показателей сельського хазяйства.

12. Кованов С.И., свободи В.А. Экономические показатели деяльности сельськохозяйственных предприятий: Справочник.  2-е издательство, переработаное и дополненное.- М.: Агропромиздат, 1991. – 216с.

13. Оверченко Б. Шляхи підвищення врожайності соняшнику// Економіка АПК.-2001.-№3.-С.32

14. Оверченко Б. Підвищення врожайності соняшнику в Ураїні// Економіка АПК.-2001.-№5.-С.39

15. Пулім В.А. Реформи на селі: напрям до ринку// Економіка АПК.-1997.-№1.-С.37

ДОДАТКИ

48