МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АЗОВСЬКОГО  РЕГІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ УПРАВЛІННЯ

ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ 

Кафедра економіки та менеджменту 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОЕКОНОМІКА»

на тему: «ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ» 
 
 
 

                                                  Виконала:

                                                  студентка 2 курсу

                                                  факультету управління

                                                  групи 203-А

                                                  Торба Ганна Андріївна

                                                  Науковий керівник:

К.е.н. доц. Несторенко Тетяна Петрівна 
 
 
 
 
 

Бердянськ – 2009 
ЗМІСТ 
 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ                                        5

1. Поняття часткової та загальної рівноваги                                                     5

1.2   Методи  аналізу загальної рівноваги                                                              8

1.3  Поняття економічної ефективності                                                              13

1.4  Визначення  взаємозв’язку загальної рівноваги  і економічної       ефективності                                                                                                          15

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ  ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ РИНКУ ЗНАНЬ ІЗ РИНКОМ ПРАЦІ В УКРАЇНІ                                                                                                18

2.1   Розкриття поняття ефекту зворотного зв’язку                                           18

2.2  Взаємозв’язок ринку знань із ринком праці                                               20

2.3   Дослідження  попиту на знання та їхня  пропозиція на ринку праці        23

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 

 

ВСТУП 
 

     Економіка – це тісний клубок найрізноманітніших зв'язків між господарюючими суб'єктами: економічний імпульс від одного з них через систему ринку  обов'язково передається іншим. Тому необхідний аналіз загальної рівноваги, тобто всеохоплюючий розгляд взаємозв'язків між усіма ринками і цінами, які утворюють ринкову систему в цілому.

     Проблема  взаємодії ринку праці та ринку  освітніх послуг є важливою та актуальною сьогодні. Без її вирішення неможливе  формування якісно нової робочої сили, забезпечення кваліфікованими кадрами економіки країни. Однак перехідний період до ринкової економіки виявив таку проблему, як невідповідність параметрів функціонування ринку освітніх послуг потребам ринку праці. Незважаючи на те, що останнім часом намітилася позитивна тенденція розвитку ринку праці (збільшились обсяги зайнятості населення та знизився рівень безробіття), незайнятість випускників вищих навчальних закладів є значною. Отож змарновано кошти, зокрема державні, випускники не можуть реалізувати набуті професійні знання, а підприємства не одержують кваліфікованих фахівців.

      Поняття "ринок знань" виникло в умовах ринкової трансформації соціально-економічних  процесів. Воно відображає не лише новий  підхід до аналізу ролі знань у  процесі формування і розвитку людського капіталу, а й зростання значення інтелектуальної діяльності для всього відтворення суспільного життя.

         Звідси, особливу значимість здобуває завдання виявлення особливостей попиту та пропозиції знань як суспільних благ в цілому, зокрема, умов і механізму встановлення рівноваги в суспільному секторі, а також розкриття ролі фінансово-бюджетної, податкової, цінової і маркетингової політики у відтворенні знань, як суспільних благ.

     Мета  курсової  роботи –   розглянути взаємозв’язок між ринком праці й ринком освіти, що складають ринкову систему.

     У перспективі досліджень – визначення принципів сегментування ринку  підприємств та пошук способів позиціювання випускників вищих навчальних закладів на ринку праці.

      Для досягнення поставленої цілі в курсовій роботі були сформовані й вирішені наступні завдання:

1. визначення поняття загальної рівноваги та економічної ефективності;
2. розкриття поняття ефекту зворотного зв’язку;
3. дослідження попиту на знання та їхня пропозиція на ринку праці;
4. взаємозв’язок ринку знань із ринком праці.

      В теоретичній частині роботи завданням  дослідження є визначення часткової  та загальної рівноваги, методи аналізу  цих рівноваг, поняття економічної  ефективності, вимірювання ефективності на мікро - і макрорівні та ін.

     В практичній частині курсової роботи на прикладі двох ринків (ринку освітніх послуг і ринку праці) проаналізований і розглянутий взаємозв’язок цих ринків і проблеми(способи) їх вирішення.    
 
 
 
 
 
 
 
 

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА  РІВНОВАГА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ 
 

      1.1. Поняття часткової та загальної рівноваги 

         

      До  цих пір процес встановлення ринкової рівноваги часто розглядався  тільки на моделях часткової рівноваги. При цьому не враховувалося, як зміна  ціни одного блага впливає на ціни інших благ, і ігнорувався що виникає в цьому випадку ефект зворотних зв'язків. Насправді всі ціни знаходяться в тісній взаємодії. Ціни факторів виробництва визначають витрати на блага, що лежать в основі їх цін. При заданих витратах ціни благ визначають обсяг випуску, від якого залежить обсяг попиту на фактори виробництва, а, отже, і їх ціни. Оскільки одні й ті ж фактори застосовуються при виробництві різних благ, то ціни останніх виявляються взаємопов'язаними.

      Крім  того, від цін факторів виробництва  залежать доходи їх власників, а доходи споживача, визначаючи його попит, що безпосередньо впливають на ціну блага. Кількісною мірою такого впливу, є коефіцієнт еластичності попиту по доходу. До взаємозалежності всіх цін призводить і та обставина, що будь-яке благо (за винятком благ "першої необхідності") за своїми споживчими властивостями є або взаємозамінним, або взаємодоповнюючими до якихось інших благ.

      Для кількісної характеристики даної взаємозалежності цін використовується коефіцієнт перехресної  еластичності.

      З перерахованих обставин більш достовірне представлення про процес ринкового ціноутворення та його ролі в національній економіці можна отримати на основі побудови моделі загальної економічної рівноваги, в якій досліджується механізм формування системи рівноважних цін, що забезпечують рівність попиту і пропозиції одночасно на всіх ринках. Велика кількість чинників, що визначають систему рівноважних цін, робить моделі загальної економічної рівноваги значно більш складними в порівнянні з моделями часткової рівноваги.

     У політичній економії, що обслуговувала адміністративно-командну систему, стверджувалося, що ринкова економіка в умовах капіталізму має хаотичний характер розвитку. Насправді ж ринкова економіка здатна до саморегулювання. Воно відбувається під впливом вільної конкуренції, постійної зміни цін, регулювання економічних процесів на основі співвідношення попиту і пропозиції.

     Хоча  в ринковій економіці можливі  прорахунки, але по кожному товару встановлюється певний рівень ціни на основі рівноваги попиту і пропозиції. Діє система саморегулювання. У кожний певний момент виникає конкретна рівновага між попитом і пропозицією. І ця рівновага досить ефективна.

     При встановленні такої рівноваги випуск продукції досягає економічно доцільного, витрати чинників виробництва —  мінімального рівня. В результаті, як дотепно зауважує П. Самуельсон, людям, які люблять яблука, ніхто не пропонує апельсини і навпаки.

     Автором теорії загальної рівноваги є  відомий швейцарський економіст  Леон Вальрас (1834-1910), професор Лозаннського університету, за походженням француз. Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття він зробив на основі математичних висновків.

     Леон  Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

     Рівноважна  ціна — це ціна на конкурентному  ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів ні послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва.

     Основні постулати теорії рівноваги Л. Вальраса:

1. зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту впливає на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги;
2. рівноважна ціна встановлюється в результаті конкуренції, співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників;
3. загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання м'яса залежить від наявності кави;
4. рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність товарів — це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що ґрунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються;
5. рівновага досягається на основі дії всіх учасників ринку;
6. рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, за наявності ресурсів);
7. попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а й від цін на всі інші товари. Наприклад, зростання цін на деякі продукти харчування призвело в Україні до зменшення попиту на періодичні видання. Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі;
8. сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки за вартістю дорівнює сумі всіх проданих ним товарів і послуг (у тому числі послуг праці);
9. ринок безперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін;
10. конкуренція — це важливий чинник встановлення рівноваги (через ціни). Існуючі цінові сигнали регулюють ринок, з допомогою їх досягається рівновага;
11. для рівноваги потрібний ринковий механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому так звана планова система.

     Однією  із особливостей ринкової економіки  є те, що рівновага на окремому ринку  залежить від рівноваги на інших  ринках. В умовах вільної конкуренції  сукупність цін на товари відповідає стану загальної рівноваги (рівноваги на всіх ринках).

     На  встановлення рівноваги впливає  взаємозв'язок між попитом і пропозицією. Зміни цін впливають на попит  і пропозицію і навпаки; зміна  попиту впливає на пропозицію. За лінійних функцій попиту і пропозиції на двох ринках взаємозамінних благ може існувати стійка спільна рівновага тільки за умови, коли попит і пропозиція кожного з благ в більшій мірі реагують на зміну ціни цього, а не іншого блага, тобто коли коефіцієнт прямої цінової еластичності більше за коефіцієнт перехресної цінової еластичності благ. 
 
 

     1.2. Методи аналізу загальної рівноваги 
 

     Одні  й ті ж ресурси можуть бути використані  для виробництва різних благ, а  ціна фактора виробництва визначається ціною продукції, яка виробляється із даного ресурсу. Це говорить про те, що ціни на різних типах ринків є взаємопов'язаними. Окрім того, від ціни ресурсу залежать доходи їх господарів, а доходи споживача визначають його попит і безпосередньо впливають на ціну блага. Кількісною мірою такого впливу є коефіцієнт еластичності попиту від доходу. На взаємозалежність всіх цін вказує і те, що будь-який товар, за виключенням товарів першої необхідності, є або ж взаємозамінним, або взаємодоповнюючим. Кількісною оцінкою такої залежності є коефіцієнт перехресної еластичності.

     Отже, однією із особливостей ринкової економіки  є те, що рівновага на окремому ринку  залежить від рівноваги на інших  ринках. В умовах вільної конкуренції  сукупність цін на товари відповідає стану загальної рівноваги (рівноваги  на всіх ринках), якщо задовольняються наступні вимоги:

1. усі споживачі максимізують свою корисність за даних бюджетних обмежень;
2. усі виробники максимізують свій прибуток за даної технології;
3. для кожного блага попит дорівнює пропозиції.

     На  відміну від аналізу часткової рівноваги, аналіз загальної рівноваги здійснюється з передумови, що ціни і кількість благ на всіх ринках визначаються одночасно з урахуванням факторів зворотних зв'язків. Ефектом зворотного зв'язку називають зміну ціни і кількості товару на деякому ринку у відповідь на аналогічні зміни, що виникають на спряжених ринках. Наприклад, зміна ціни на нафту обов'язково позначиться на ринку газу, вугілля, а зміна цін на бензин - на ринку автомобілів і т. д.