Лекции по "Правознавство"

1. У законодавчій сфері – внесення змін до Конституції України, прийняття законів.
2. У зовнішньополітичній сфері – оголошення за поданням Президента України стану війни і укладання миру, ратифікація і денонсація міжнародних договорів;
3. Участь у формуванні органів виконавчої влади. Призначенням за поданням Президента України Прем’єр –міністра України й інших посадових осіб;
4. Участь у формуванні органів судової влади. ВР призначає третину складу Конституційного суду України, обирає суддів судів загальної юрисдикції;
5. Здійснення парламентського контролю у межах визначених Конституцією та законами;
6. Усунення Президента України з посади в порядку особливої процедури (імпічменту).

   Президент України - гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Він є главою держави і виступає від імені держави. Президент обирається громадянами строком на 5 років. Повноваження Президента України починаються з моменту складання ним присяги на урочистому засіданні Верховної Ради. Повноваження Президента України припиняються достроково в разі: відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, усунення з поста в порядку імпічменту, смерті.

     Основні напрямки діяльності Президента України:

• гарантування державного суверенітету, тобто неподільності, верховенства, незалежності державної влади в Україні;
• забезпечення територіальної цілісності України, тобто недоторканості кордонів держави;
• забезпечення відповідності зовнішньої політики держави визначеним у Конституції України засобом;
• гарантування прав і свобод людини, забезпечення відповідності міжнародно-правовим актам і реальності змісту як правового статусу особи в цілому, так і окремих категорій;

   Закріплені  в Конституції України повноваження Президента можна поділити на наступні групи:

• у сфері забезпечення державного суверенітету – Президент є Верховним Головнокомандуючим Збройних Сил України, очолює Раду Національної безпеки й оборони України, вносить до Верховної Ради подання про оголошення стану війни, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану;
• у сфері зовнішньої політики – представляє державу в міжнародних відносинах, веденні переговорів, укладанні міжнародних договорів, призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах, приймає вірчі грамоти від дипломатичних представників іноземних держав;
• у сфері внутрішньої політики – призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції, проголошує референдум за народною ініціативою, вносить до Верховної ради України подання про призначення Міністрів оборони закордонних справ, підписує закони, має право вето щодо законів прийнятих Верховною Радою.
• у сфері правосуддя - створює суди, призначає на посади, здійснює помилування.
• у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина – приймає рішення про прийняття до громадянства України, надання притулку в Україні.

   Виконавчі органи влади – Кабінет міністрів України, міністерства і відомства, місцеві державні адміністрації в областях, районах, містах Києві і Севастополі. Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед президентом України і Верховною Радою України, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України.

   До  складу Кабінету Міністрів входять: Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр міністри, міністри. Прем’єр міністр України призначається Верховною радою України за поданням Президента України. Міністри оборони та закордонних справ України призначаються Верховною Радою за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем’єр міністра України

   Повноваження  Кабінету Міністрів України:

1. Забезпечення державного суверенітету й економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2. Вжиття заходів і забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3. Проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи;
4. Розробка і здійснення законодавчо-державних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5. Забезпечення рівних умов розвитку усіх форм власності;
6. Розробка проекту закону про Державний бюджет України і виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України;
7. Здійснення заходів із забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
8. Організація і здійснення зовнішньо-економічної діяльності України;
9. Керівництво і координація роботи міністрів, інших органів виконавчої влади;

   Юридичною формою рішень Кабінету Міністрів є  обов’язкові для виконання постанови  і розпорядження, які підписує Прем’єр-міністр України. Міністерства – це галузеві органи управління. Їхня мета – організація державного управління в найбільш важливих сферах життя суспільства. Державні комітети і відомства переважно здійснюють міжгалузеве управління. Міністерства, відомства, державні комітети створюються реорганізуються і ліквідуються кабінетом міністрів України.

   Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Вони відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

     На відповідній території місцеві  державні адміністрації забезпечують:

• виконання Конституції і законів України актів Президента, кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
• законність і правопорядок, дотримання прав і свобод громадян;
• виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони навколишнього середовища, програм національно-культурного розвитку корінних народів і національних меншин;
• підготовку і виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
• звіт про виконання відповідних бюджетів і витрат;
• взаємодію з органами місцевого самоврядування;
• реалізацію інших наданих державою і делегованих відповідними радами повноважень;

   Повноваження  місцевих адміністрацій конкретизовані Законом України «Про місцеві державні адміністрації»

   Правосуддя – це особливий вид державної діяльності, суть якої полягає в розгляді та вирішенні кримінальних, цивільних та інших справ у строго визначеній законом процесуальній формі.

   Правосуддя  в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій  іншими органами або посадовими особами  не допускається.

   Судову  систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний суд України.

     Правосуддя здійснюється за такими  принципами:

1. законність;
2. рівність всіх учасників судового процесу;
3. забезпечення доведеності вини;
4. змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості;
5. підтримка державного обвинувачення в суді прокурором;
6. забезпечення обвинувачуваному права на захист;
7. гласність судового процесу і його повна фіксація технічними засобами;
8. забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9. обов’язковість рішень суду;

   Місцеве самоврядування – це право певної територіальної громади (жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду кількох сіл, селища або міста) самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

   Місцеве самоврядування - тобто вирішення територіальною громадою питань місцевого значення, може здійснюватися у двох формах:

1. безпосередньо – через проведення місцевих референдумів для вирішення питань на сходах (зборах) жителів села, певної території, виборів;
2. через виборні органи, якими є:

• сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;

• виборні голови органів місцевого самоврядування;
• виборні районні й обласні ради, що представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст;

   До  компетенції органів місцевого самоврядування належать:

• управління майном, що знаходиться у комунальній власності;
• затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контроль за їх виконанням;
• встановлення місцевих податків і зборів;
• проведення місцевих референдумів і реалізація їх результатів;
• створення, реорганізація і ліквідація комунальних підприємств, організацій і установ;

   Питання для самоперевірки:

1. Що таке Конституція?
2. Який орган прийняв Конституцію і коли?
3. Які принципи правового статусу людини і громадянина закріплює Конституція України?
4. Які види прав і свобод людини  і громадянина закріплює Конституція України?
5. Які обов’язки людини і громадянина закріплено в Конституції України?
6. Що таке безпосереднє народовладдя?
7. Що таке представницька демократія?
8. Що таке референдум? Його види?
9. Ким може призначатися референдум в Україні?
10. Яка роль Верховної Ради в системі державних органів України?
11. Які основні напрямки діяльності Президента як глави держави?
12. Яка структура органів виконавчої влади?
13. Судові органи за Конституцією України.
14. Самоврядування в Україні.

    Нормативні джерела:

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України 1996р. №30. ст. 141., зі змінами ВВР, 1996 р. № 30 ст. -141
2. Закон України „Про всеукраїнський і місцевий референдум” від 26.07.1991р. Відомості Верховної Ради України 1991р, №33, ст. 443.
3. Закон України „Про вибори Президента України” від 18.03.2004р. Газета „Урядовий кур’єр”, №64 від 6 квітня 2004р.
4. Закон України „Про вибори народних депутатів” від 25.03.2004р. Газета „Урядовий кур’єр” №64 від 06.04.2004р.
5. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Газета „Урядовий кур’єр” №68, 69 від 10 квітня 2004р.
6. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. Відомості Верховної Ради України 1999р., №20, 21, ст. 190.
7. Закон України „Про судоустрій”. Відомості Верховної Ради України 2002р., №27, 28, ст. 180.
8. Закон України „Про статус суддів”. Від 15.12.1992р. Відомості Верховної Ради України, 1993р., №8, ст. 56.
9. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Відомості Верховної Ради України, 1997р., №24, ст. 170.
10. Закон України „Про органи самоорганізації населення”. Відомості Верховної Ради України, 2001р., №48, ст. 254.
11. Закон України  «Про Кабінет Міністрів України» Урядовий газета Урядовий кур’єр № 20 від 2 лютого 2007 р.

   Тема 3. Цивільне законодавство України

   План 

1. Цивільне право як самостійна галузь права.
2. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
3. Захист права власності. Право власності та інші речові права.
4. Правочини . Зобов’язання. Договір.
5. Спадкове право.

   1. Цивільне право – галузь права України, яка регулює майнові й особисті немайнові відносини фізичних і юридичних осіб. Основи цивільно-правового регулювання закріплює Конституція України. Це непорушність права приватної власності, економічне різноманіття, свобода підприємницької діяльності, право на результати своєї інтелектуальної та творчої діяльності.