Социальная работа с молодой семьей

91

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                                                                            6

РОЗДІЛ 1. МОЛОДА СІМ’Я ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

    1.1. Характеристики сучасної молодої сім’ї                                                                                      10

    1.2. Особливості соціальної роботи з молодими сім’ями                                                          20

    1.3. Мета і завдання соціальної роботи з молодою сім’єю                                            25

РОЗДІЛ 2. НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З МОЛОДИМИ СІМ’ЯМИ

    2.1. Досвід соціальної роботи з молодими сім’ями в Україні                                            37

    2.2. Нормативно-правова база щодо підтримки молодих сімей                                            42

    2.3. Основні напрями соціальної роботи з молодими сім’ями                                            48

РОЗДІЛ 3. МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З РІЗНИМИ ТИПАМИ СІМЕЙ

    3.1. Бездітна сім’я, багатодітна сім’я, молодіжна сім’я                                                          60

    3.2. Позашлюбна сім’я, вторинно-шлюбна сім’я, міжнаціональна сім’я                70

    3.3. Проблемі сімей: неповні сім’ї, первинна сім’я, вторинна сім’я,

    дистантна сім’я                                                                                                                                              76

ВИСНОВКИ                                                                                                                                                            89

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                                                    92

ДОДАТКИ

    Додаток А                                                                                                                                                            96

    Додаток Б                                                                                                                                                          101

    Додаток В                                                                                                                                                          114

    Додаток Г                                                                                                                                                          120

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сім’я є складним соціокультурним явищем. Вона представляє собою практично всі аспекти людської життєдіяльності і виходить на всі рівні соціальної практики: від індивідуального до суспільно-історичного, від матеріального до духовного.

На сучасному етапі в житті українського суспільства сім’я і сімейний добробут серед переліку цінностей людини виходить на чільне місце. Особливо важливим для українського суспільства, яке шукає дійсні принципи власного розвитку, є дослідження проблем молодої сім’ї, зумовлене необхідністю пошуків і впровадження в соціальну практику принципів розвитку суспільства і людини.

Негативні явища повсякденного життя, такі, як інфляція, соціальна і політична нестабільність, відсутність правових гарантій, невизначеність майбутнього і навіть сама ситуація соціальних змін дають поштовх соціальній дезадаптації людей у багатьох її проявах і розвитку девіацій. Завдяки цьому ієрархія загальнолюдських цінностей в індивідуальній свідомості зазнала істотної деформації. Цей процес, обтяжений станом хронічного емоційного стресу, охопив усі верстви населення і вплинув на складні соціальні структури. В умовах, що склалися особливого значення набувають міжособистісні стосунки, яким в більшій мірі, ніж інші соціальні структури, здатна забезпечити гармонійна сім’я.

В українському суспільстві залишається напружена соціально-економічна ситуація, коли значна частка громадян живуть за межею рідної сім’ї. Економічне неблагополуччя посилюється негативними тенденціями в демографічних процесах, морально-психологічних настановах громадян, поширенням особливо небезпечних епідемій ВІЛ/СНІД та туберкульозу, наркоманії та алкоголізму. Надзвичайно високим є рівень дитячої смертності, захворюваності дітей, інвалідності. Безсистем­ні зміна моделей господарювання та колапс економічного життя 90-х призвели до масового безробіття, перерозподілу трудових ресурсів, переходу легального сектору економіки в «тіньовий», збільшенню трудової, в тому числі нелегальної міграції, злочинності, правового нігілізму, житлових проблем. На місце зруйнованої патерналістської системи соціального захисту лише поступово з'являються елементи механізму державної підтримки сімей.

В даний час в українському суспільстві здійснюється модернізація найважливіших сфер його життєдіяльності, визначаються довгострокові перспективи соціально-економічної політики. Відповідно до них повинен встановитися пріоритет громадянина над державою, коли самореалізація кожного члена суспільства може забезпечити послідовне підвищення життєвого рівня населення, зміцнення економічної і політичної ролі країни в світовій спільноті. Об'єктом і суб'єктом такої політики є молодь і молода сім'я.

Молода сім'я має свої, властиві тільки їй, особливості.

Перша з них - недостатній рівень матеріальної і фінансової забезпеченості, і в той же час об'єктивно підвищена матеріальна і фінансова потреба у зв'язку з необхідністю організації сімейного життя.

Друга особливість - специфічний віковий період членів сім'ї. Це час, коли молоде подружжя вимушене проходити певні ступені соціалізації: отримувати освіту, професію, робоче місце.

Нарешті, третя особливість - необхідність психологічної адаптації до сімейного життя і до появи дітей. Як правило, саме молоді сім'ї мають малолітніх дітей, які потребують індивідуального підходу до їх виховання, навчання і зміцнення здоров'я. Від того, як успішно буде пройдений даний адаптаційний період, багато в чому залежить збереження і міцність сімейного союзу.

В даний час значущим стає ще один чинник, що негативно впливає на якість життя молодих людей - спостерігається загальне погіршення здоров'я молоді. Зокрема, значно погіршала епідемічна обстановка по Віл-інфекції. Гостро стоїть проблема розповсюдження наркоманії серед молоді.

Наукові дослідження, практика роботи з молодою сім'єю свідчать, що ефективність розвитку власного потенціалу сім'ї, її психічне здоров'я багато в чому визначаються змістом соціально-педагогічного забезпечення, ступенем відповідності системи заходів соціальної роботи потребам молодих сімей.

Інакше, некомпетентність в соціальній роботі з молодою сім'єю може ще більш ускладнити внутрисімейні проблеми.

У сучасній літературі робота фахівців - педагогів, психологів, соціальних працівників - розглядається стосовно сім'ї в цілому, без виділення такої важливої групи, як молода сім'я. У реальній практиці не враховуються специфічні соціальні процеси, що відбуваються в молодих сім'ях.
Аналіз підходів до проблеми виявив багатоплановість наукових інтересів дослідників, що вивчали різні аспекти соціально-педагогічної роботи з сім'єю: становлення і зміцнення сім'ї (Ю.А. Альошина, Б.І. Антонов, С.І. Голод, І.С.Даніленко, А.Ф. Євченко, В.І. Зацепін та ін.); виховна робота з дітьми в сім'ї (В.А.Гурьяк, Н.Т.Молчанов, Н.І.Стрекалова та ін.); психолого-педагогічна допомога сім'ї (А.К. Агішева, В.Н. Дружінін, Н.В.Піддубний та ін.); соціально-психологічний клімат і виховний потенціал сім'ї (І.В. Гребенніков, О.А. Добриніна, М.С. Мацковський та ін.). Роботи цих та інших авторів не охоплюють всієї повноти проблем, що виникають в молодих сім'ях, і заходів ефективної соціальної підтримки.

Саме тому актуальною є тема дослідження «Соціальна робота з молодою сім’єю».

Об’єктом дослідження є молода сім’я в Україні.

Предметом дослідження є особливості соціальної роботи з молодою сім’єю.

Головною метою дослідження є розкриття особливостей соціальної роботи з молодою сім’єю, визначення специфіки та можливих шляхів удосконалення.

Для реалізації поставленої мети визначено завдання:

– розкрити поняття молодої сім’ї та визначити особливості й напрямки соціальної роботи з молодою сім’єю;

– здійснити аналіз нормативно-правової бази щодо соціальної роботи з молодою сім’єю;

– узагальнити досвід соціальної роботи з молодою сім’єю, показати особливості державної сімейної політики в Україні і проаналізувати ефективність діючих програм з підтримки молодих сімей;

– визначити напрямки соціальної роботи з сім’ями, відповідно до їх типів.

Наукова новизна одержаних результатів. Особливості предмету та завдань дослідження викликали необхідність використання результатів роботи Запорізького міського центру соціальних служб для молоді. На основі системного аналізу літератури формулюється розуміння проблеми молодої сім’ї, її існування на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Теоретична і практична цінність дослідження полягає у здійсненні спроби узагальненого аналізу особливостей соціальної роботи з молодою сім’єю в Україні на сучасному етапі розвитку.

Враховуючи актуальність досліджуваної теми, а також недостатність її розробки у вітчизняній літературі, проведене дослідження заповнює прогалини в даній галузі знань, а одержані за допомогою різних методичних підходів теоретичні положення і висновки можуть слугувати основою для подальшої розробки проблем сім’ї та сімейних відносин.

Матеріали дослідження можуть бути широко використані в лекційних курсах з соціальної роботи, у практичній діяльності соціального працівника.

Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з питань, які розглядаються в роботі.

РОЗДІЛ 1. МОЛОДА СІМ’Я ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

1.1. Характеристики сучасної молодої сім’ї

Сім'я, як соціальний інститут, існує багато тисячоліть. Таємниця її довговічності полягає у тому, що вона є найважливішою ланкою відносин людини з навколишнім світом і найефективніше сприяє соціалізації особи в соціумі. Проте сім'я існує не тільки тому, що виконує життєво важливі для суспільства функції, а також тому, що вступ до шлюбу, народження і виховання дітей властиве людині.

Проблемам сім'ї і сімейних відносин, питанням устрою, функцій, суспільної і державної ролі сім'ї, як одній з якнайдавніших форм людської спільності присвячено немало робіт. В даний час проблеми сім'ї вивчаються демографами, психологами, медиками, соціологами, економістами, що відзначають вплив негативних трансформацій в сім'ї на динаміку народонаселення, якість індивідуального і колективного здоров'я, на формування деструктивних типів поведінки, на бідність, на етичний стан суспільства в цілому. У світлі вказаних напрямів в системі державного управління на різних рівнях розробляються підходи до сімейної і демографічної політики, програми дій відносно сімей з дітьми, тендерних відносин.

Сім'я розглядається як соціалізуюча структура, відтворююча людину не тільки як біологічну одиницю, але як індивіда з певним набором соціальних, культурних, етичних якостей. Саме тому соціалізуюча функція сім'ї визнається як одна з найважливіших і затребуваних суспільством, оскільки ще не створений інститут, здатний замінити сім'ю в її функції соціалізації і самоідентифікації особи.

Становлення сім'ї як соціального інституту відбувалося ще в Античності, і аж до середини XIX століття про сім'ю існували тільки умоглядні уявлення.

Платон висував утопічні ідеї щодо спільності дружин і дітей. Йому протистояв Аристотель, що затверджував автономність сім'ї щодо держави.

Вже за часів Платона і Аристотеля розбіжність трактувань сім'ї не була підсумком чистого філософствування, а полемікою про майбутнє сім'ї, про шляхи зміни її устрою і функціонування.

«Кризова» і «трансформаційна» парадигми виходять із стереотипу сім'ї часів аграрного домогосподарства, але при цьому «прогресистська» парадигма проголошує прогрес сім'ї, а «кризова» - прояв системної кризи суспільства в цілому. Цим підходам протистоїть центристська соціологія, що розглядає як початковий елемент аналіз сім'ї як цінності, а не індивіда, групу, що володіє цілісністю, холістичними властивостями, що не зводяться до суми індивідів, які становлять цю групу.

Гоббс, Руссо обвинувачували сім'ю в «деспотизмі» і людському «приниженні».

Сім'ю вважали міні-суспільством, а суспільство розуміли як сім'ю, що розрослася. Філософи і історики (до Гегеля, Канта) будували суспільні відносини подібно до сімейних.

Існували також уявлення про суспільство без сім'ї - про початковий проміскуїтет з безладними статевими зв'язками. З нічим не обмежуваної сексуальності виводилися соціальні особливості життя людей.

Тільки в XIX столітті сім'ю стали вивчати, спираючись на конкретні факти і емпіричний матеріал, зібраний в ході досліджень і порівняльно-історичного аналізу. Саме в цей час поява соціології як самостійної науки з її полярними теоріями сімейної динаміки похитнула біблійне уявлення про парну сім'ю як незмінну і вічну суть.