Скандинавія: специфіка зовнішньополітичної співпраці

Представник Норвезької компанії “Статойл” заявив, що компанія зацікавлена в співпраці з освоєння енергетичних ресурсів Баренцевого моря і хотіла би придбати 25%-ову частку в Штокмановському проекті. “Статойл” є першою компанією, яка була зацікавлена в участі з освоєння цього родовища і готова була надати свій досвід і технології, які були використані під час розробки родовища “Сневіт”. Обидва проекти мають багато спільного з енергетичної і геологічної точок зору. “Статойл” володіє заводами з виробництва зрідженого газу на острові Мелькьойа та Хаммерфесті, виробничі потужності якої дозволяють перероблювати не лише власні родовища, але і родовища на східній териториції Баренцевого моря. Представник “Статойла” зауважив, що в майбутньому компанія збирається співпрацювати з нафтогазовою промисловістю РФ і навіть хотіла би ввійти до кількості акціонерів “Газпрому” [10].

Хоча РФ і наклала деякі обмеження  на видобуток мінералів на її території  іноземними компаніями, це не розповсюджується на морський континентальний шельф, тому що вона потребує технології з  його освоєння. Виходячи з того, що такі проекти є досить масштабними для здійснення однією компанією, вважається за потрібне розробляти континентальний шельф на основі кооперації декількох крупних компаній.

 В липні 2005 р. в норвезькому місті Кіркенес на засіданні міністрів з енергетики Норвегії та РФ обговорювались перспективи розробки нафтових родовищ Баренцового моря. Засідання проходило під гаслом: “Порядок денний Арктичної енергетики”. Після довгих переговорів була досягнута домовленість про розробку Штокмановського родовища новою компанією, акції яких розподілились між “Газпромом” (51%), “Тоталь” (25%) і “Статойл” (24%).

Таким чином взаємодія по лінії  РБЄС сприяє створенню сприятливих  умов для інвестиційної співпраці  і спільного освоєння вуглеводних  ресурсів, розташованих на континентальному шельфі північних морів, що стає актуальним завданням на сьогоднішній день.

2.3. Рада держав Балтійського моря

Цілі багатосторонньої співпраці  в регіоні РДБМ і РБЄС багато в  чому аналогічні, вони направлені на сприяння формуванню цілісної і стабільної Європи, яка не розділена бар’єрами за політичними міркуваннями. РДБМ орієнтований на економічне зближення між країнами регіону, підтримці ринкових реформ в країнах Центральної і Східної Європи, на досягнення економічного зростання на основі ринкового господарства.

Початок історії Ради держав Балтійського моря було покладено у 1992 р., коли Копенгагенська зустріч міністрів закордонних справ 10 країн, розташованих в басейні цього моря (Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви, Естонії, Німеччини та РФ) поклала початок про створення нової регіональної організації в 1995 р. В 1995 р. до організації приєдналася Ісландія.

Основи розвитку регіональної співпраці  в Балтиці були покладені ще у 1969 р., коли був підписаний Договір про охорону водного середовища Балтійського моря. З 1992 р. цей вид діяльності організовує Гельсінська комісія. В цьому ж році була укладена згода більш широкого змісту – про створення Ради держав Балтійського моря, в якій брали участь усі держави регіону, включаючи Норвегії та Ісландію. Одним з головних стратегічних партнерів є Комітет з розвитку Балтійського регіону. Цей комітет сприяє розвитку балтійської співпраці згідно концепцією “Уявлення про регіон Балтійського моря в період до 2010 р. і стратегії з його досягнення” (Vision and Strategies around the Baltic Sea 2010). Статус спеціальних партнерів РДБМ має Парламентська конференція країн Балтійського моря, Союз балтійських держав, Субрегіональна співпраця Балтійських країн, Конференція перефірійних прибережних регіонів Європи та ін. [11].

Сумарний ВВП всіх країн –  учасниць досягає 45% по відношенню до сукупного  ВВП, який виробляється країнами –  членами ЄС. Він в 2,25 рази перевищує  показники регіону РБЄС.

Склад РДБМ визначає його більш протилежний  характер порівняно з РБЄС: наряду з яскраво вираженими регіональними диспропорціями за рівнем благоустрою більш широко представлений спектр політичних орієнтацій, присутня група країн Балтії, яка відрізняється особливою лінією поведінки, в рамках РДБМ діє балтійській фактор. Скандинавські країни і Фінляндія надають всебічну допомогу і підтримку країнами Балтії в цілях закріплення їх нового політичного і економічного курсу, особливо щодо ЄС та НАТО.

Складність розвитку балтійської  співпраці обумовлена різноплановістю  тих структурних проблем, які доводиться вирішувати країнам, які утворили цей регіон. На Півночі Європи структурна перебудова господарства виражається в тому, що акцент переноситься з традиційних галузей (метало оброблювальна і целюлозо – паперова промисловість, кольорова металургія, АПК та ін.) на прискорення розвитку промисловості засобів зв’язку, інформаційного комплексу, інноваційного бізнесу, тобто наукоємних галузей.

Організаційний характер РДБМ також  нагадує РБЄС: щорічно проводяться наради міністрів закордонних справ країн – учасниць РДБМ. В проміжках між засіданнями працює комітет старших повноважних осіб (КСПО), які ведуть підготовку до чергової сесії РДБМ. Були встановлені три робочі групи (з демократичних інститутів, з економічної співпраці і з ядерної безпеки) і дві групи експертів (з громадянської безпеки) [12].

У 1996 р. підвищився політичний рівень Балтійської ради, яка вперше була проведена на рівні глав держав, с тих пір сесії стали регулярними. На сьогодні відбулися шість нарад у верхах, остання шоста була у Рейк’явіку. Голови держав розробили ряд важливих ініціатив з розвитку балтійської співпраці, погодивши Порядок денний для Балтії на ХХІ ст. (1998), Електронний план дій з “Північного виміру” (2001), вони прийняли рішення про створення цільових груп з боротьби з організованої злочинності (2004), а також по боротьбі з контактними захворюваннями (2000). В 1998 р. було прийняти рішення про утворення постійного секретаріату РДБМ, який розмістився у Стокгольмі. Всі рішення, що приймаються, мають рекомендаційний характер і фінансуються з національних державних бюджетів. Функції Голови РДБМ виконують представники країн – учасниць на ротаційній основі, які міняються через рік.

Порівняння Балтійської ради з  Баренцевою показує, що в цілому напрямки співпраці співпадають, хоча в системі балтійської спільноти більш яскраво виражений акцент на політичні питання. Практично балтійська спільнота охоплює напрямки сучасних міжнародних міжурядових зв’язків, крім оборони. Діапазон балтійської співпраці, в цілому, співпадає з діапазоном Баренцової. Але є 2 принципові відмінності: не вирішуються питання, пов’язані з корінними народами Півночі, а також деякі напрямки гуманітарної співпраці, які активно проводила РБЄС з 1998 р. Регулярно проводяться засідання галузевих міністрів: з енергетики, захисту навколишнього середовища, освіти, культури, з труду та зайнятості, торгівлі та економіки. Пріоритетами є усунення економічних бар’єрів на шляху торговим обмінам і інвестиціям, забезпечення безпеки ядерних об’єктів, сприяння розвитку прикордонної співпраці між регіонами.

На відміну від РБЄС в рамках РДБМ функціонував специфічний інститут – незалежний Комісар з демократичних інститутів і громадянських прав, який спостерігав також за дотриманням прав національних меншин. Цей інститут був встановлений у 1994 р. і його мандат продовжувався двічі. В липні 2000 р. було змінено на Комісар РДБМ з демократичного розвитку, але в 2003 р. його мандат було припинено за рішенням 12-ої міністерської сесії.

Перша зустріч глав урядів РДБМ уточнила стратегію балтійської співпраці, а глави зовнішньополітичних відомств на зустрічі в Кальмарі підтвердили програму дій в області економіки, екології і гуманітарної співпраці за наступними критеріями: закріплення основ демократії і нових демократичних інститутів; економічна співпраця і технічна допомога; гуманітарні питання і охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища; енергозбереження і енергетика; питання культури, наукової співпраці; освіта і обмін інформацією, а також туризм; транспорт і комунікації. Загальна стратегія регіональної співпраці в Балтійському регіоні уточнюється в конкретних проектах.

Для підтримки ринкової трансформації  в колишніх соціалістичних країнах  в рамках РДБМ була створена постійна робоча група, яка організовує обмін досвідом в сфері законодавства, правового регулювання, функціонування системи парламентаризму і міських органів влади. Група організовує різні заходи у формі семінарів, симпозіумів, курсів і стажувань, які орієнтовані на забезпечення прав людини, розвиток нових демократичних інститутів, розвиток демократичного суспільства. Співпраця проходить шляхом обміну досвідом роботи демократичних інститутів по відношенню до законодавчої діяльності, функціонування громадянського суспільства, державного управління, доступності інформації, розвитку міського самоврядування і демократії на місцях, здійснення конкретних проектів, направлених на укріплення демократичних інститутів і дотримання демократичних принципів.

В сфері економіки головним для  балтійських країн стало сприяння взаємним інвестиціям, становлення ринкових механізмів, його основних інститутів в країнах з перехідною економікою, досягнення сприятливого інвестиційного клімату, визначення конкретних цілей для його досягнення, усунення перепон подальшого розвитку взаємної торгівлі. Велика увага приділяється створенню сучасної транспортної, комунікаційної та інформаційної інфраструктури, що є необхідною передумовою для виходу економічної співпраці на інтенсивні форми взаємодії у формі промислової співпраці. В цьому ж напрямку працює Консультативна рада ділових кіл балтійських країн, доповнюючи роботу міжурядових органів взаємодією на рівні керівництва приватними компаніями. Був здійснений Бергенський план бій (2000) з розвитку торгівлі і інвестицій в балтійському регіоні, транскордонної співпраці. Ці плани направлені на створення сприятливих умов для малих і середніх підприємств, поліпшення прикордонних правил і процедур, сприяння розвитку підприємства, боротьбі з корупцією, створення загального інвестиційного простору, координацію дій з політикою “Північного виміру”. За деякими напрямками рбляться дії, які направлені на захист інтелектуальної власності, туризму, економічним аспектам захисту навколишнього середовища в Балтійському регіоні [13].

Відмінною рисою економічної кооперації РДБМ є розробка в 1992-1994 рр. комплексного плану, розрахованого на реалізацію до 2010 р. (Vision and Strategies around the Baltic Sea 2010 – VASAB-2010) [14]. Цей план, погоджений четвертим засіданням міністрів країн – учасниць РДБМ в травні 1995 р., направлений на забезпечення стабільного і інтенсивного економічного розвитку всього Балтійського регіону на основі розвитку його транспортної і енергетичної інфраструктури, досягнення екологічного балансу. План має культурно – історичні, туристичні, регіональні, освітні та інші компоненти. Він носить рекомендаційний характер і не спирається на конкретні джерела або показники фінансування. Однак частково він був конкретизований у вигляді 14 завдань, частина з яких вже реалізована або реалізується. В кількість запланованих проектів входять наступні:

• розвиток міського господарства (ряд міст отримав назву “перлин” Балтії, які мають бути об’єднані в Балтійське “намисто”);
• побудування транспортних “стрічок”, зв’язуючих Балтію в єдиний регіон, в тому числі були задумані “Віа Балтика”, яка пов’язала б Гельсінкі з Таллінном, Ригою, Каунасом, Варшавою і Берліном;
• об’єднання енергомереж в усьому Балтійському регіоні в рамках Балтійського енергетичного кільця (Baltic Ring), яке здійснюється з 1997 р. на основі розширення створеної ще в 1963 р. Північноєвропейської системи енергозабезпечення;
• поліпшення системи захисту Балтійського моря від забруднення та ін.

Хоча план VASAB-2010 не був детально розроблений з точки зору його фінансування, але він створив перспективне бачення розвитку регіону, і таким чином він допомагає потенційним інвесторам (в тому числі інституціональним) розробити свої плани капіталовкладень, завдяки чому багато з його проектів були прийняті до реалізації.

У вересні 2001 р. засідання міністрів, які відповідальні за сучасні технології інформації та зв’язку, прийняло рішення про розробку Електронного плану дій з “Північного виміру”, а координацію процесів реалізації Плану доручила КРДК РДБМ.

В 1997 р. Був створений незалежний орган – Консультативна рада ділових кіл (КРДК), яка виступає від імені бізнесменів балтійських країн і представляє в РДБМ рекомендації про розвиток бізнес середовища в Балтійському регіоні. Рада активно бере участь в діяльності робочої групи РДБМ з економічної співпраці, надає доклади для розгляду на засіданні міністрів країн – учасниць РДБМ.

В період 1995-2004 рр. велика увага приділялась митній співпраці. Було проведено три конференції, робота яких була направлена на прискорення проходження митних процедур, розповсюдження інформації з митних правил балтійських країн, пере адресації основної уваги прикордонних і митних служб на нерегулярне і нелегальне перевезення товарів. Була організована співпраця між прикордонними службами країн – учасниць для обміну інформацією, посилення співпраці з Інтерполом і Європолом, поліпшення прикордонного контролю.

Як і в РБЄС, в реалізації регіональних програм і проектів РДБМ розраховує на залучення ресурсів міжнародних  фінансових інститутів. Найбільші проекти  – Балтійське енергетичне коло і побудування додаткових трубопроводів для транспортування російського природного газу в Захід ну Європу. В 2005 р. була досягнута аналогічна домовленість між РФ та Німеччиною.

Робоча група з економічної  співпраці своїми завданнями вважає стимулювання інвестицій, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату і визначення конкретних цілей для його досягнення в країнах з економічними реформами. Група розробляє програми дій, вивчає конкретні пропозиції з реалізації інвестиційних проектів, рекомендує проекти для фінансування міжнародними фінансовими інститутами. Робоча група також займається розробкою пропозицій з уніфікації митних і комерційних процедур, зближенню і гармонізації економічного законодавства між країнами регіону, підтримці малих і середніх підприємств, які беруть участь в регіональній співпраці.

Одним з перших документів, спільно  розроблених в рамках РДБМ, стала  Декларація, прийнята міністрами культури країн Балтійського моря, в якій країни – учасниці виразили рішучість  встати на шлях розширення і поглиблення культурних зв’язків в регіоні шляхом створення єдиного культурного простору. Це поняття включає в себе інтенсифікацію взаємного обміну інформацією про культурне життя на двосторонній та багатосторонній основах. В 1997 р. була утворена робота група старших експертів з культурного спадку.