Скандинавія: специфіка зовнішньополітичної співпраці

 Багато творів сучасної скандинавської культури по праву можна вважати вкладом у світову культуру, яка збагатила і літературу, і мистецтво останнього десятиліття ХХ ст. Світове визнання отримав скандинавський дизайн. Саме мистецтво дизайну стало відмітною рисою сучасних років і вийшло на міжнародну арену. Вражаючи архітектурні проекти в Скандинавських країнах отримали загальноєвропейське визнання. Стали широко відомими міжнародні театральні фестивалі Скандинавії. Багато скандинавських режисерів театру і кіно в останні роки були удостоєні міжнародних нагород і премій. Скандинавська література, яка відображає зміни в сучасному суспільстві і світосприйняття людей, переводиться на інші мови, розширюючи коло своїх шанувальників не тільки всередині країн Північної Європи, а і в усьому світі.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Регіон Північної Європи залишається  одним з важливіших світових регіонів, який має особливе значення в багатьох аспектах. Особливо це проявляється у  всебічній співпраці між цими країнами, з чого можна судити про  її суб’єктивну необхідність і воно є невід’ємним компонентом їхньої зовнішньої політики.

Активізація зв’язків країн Півночі, що динамічно розвиваються, накопичення досвіду, особливостей, результатів і моделей економічного розвитку можуть ефективно використовуватись іншими країнами задля вирішення власних проблем розвитку демократії, подолання труднощів у власних соціально – економічних реформах.

У розвитку відносин та інтеграційних  процесів важливу роль зіграли традиції багатолітнього добросусідства цих  країн, накопичений досвід в різних сферах. Це також вказує на те, що між країнами не існує значних невирішених проблем, які б могли призвести до нестабільної ситуації у відносинах між ними.

На сьогодні основною метою Скандинавських країн є визначення основних можливостей, орієнтирів та перспектив, визначити межі реальних можливостей для їх подальшої реалізації. При цьому потрібно звертати увагу на зміни, що відбуваються в світі, особливо у міжнародному середовищі Європейського континенту.

Розвиваючи відносини і продовжуючи  курс на зближення відносин між країнами Скандинавські країни визначають лінію сфери зовнішньої політики, яка буде проводитись у рамках політики безпеки та погодження позицій у багатьох питаннях як північноєвропейського, так і глобального характеру. Вирішення взаємних проблем мають базуватися на базисі балансу взаємних інтересів між країнами, який буде сприяти ефективному вирішенню цих проблем.

Регіон Північної Європи є зоною  стабільності, яким він був навіть у такі напружені історичні етапи, як роки “холодної війни “. Взаємна користь, врахування спільних інтересів служать прикладом плодотворності співпраці в цьому регіоні і визначать майбутній розвиток цього діалогу.

Поєднання політики соціальних держав, які заснована на активній ролі держав в регулюванні, з перегулюванням економіки, яке передбачає усунення держави від управління економічними процесами, є досить складно досяжним процесом і вони є вкрай суперечливими. При такому поєднанні зміщується акцент з соціальної ролі держав, який і є візитною карткою цих країн. Таке порушення могло б загострити соціальну атмосферу всередині країн. Однак на сьогодні позиції країн Північної Європи в світі продовжуюсь залишатися міцними і сприятливими, бо країни цього регіону лідирують по ряду показників, які характеризують високий рівень їх економіки, умов життя і економічної політики.

У процесі дослідження систем країн  Північної Європи можна зробити  висновок, що на теперішній час економічний  стан цих країн значно вище за європейські  країни, а безробіття – нижче. Внаслідок  цього логічно допустити, що інтеграційні процеси не несуть в собі ніяких додаткових переваг, згідно з цим країни міцно кооперують між собою і не проявляють зацікавленості щодо певних зближень з іншими європейськими країнами. Такі процеси по зближенню можуть негативно вплинути на соціальну сферу, ризикуючи знизити сферу соціальних стандартів, допущенню значного впливу іноземного капіталу на теренах своїх країн внаслідок лібералізації та приватизації, єдині громадянства і вільний ринок призвели б до посилення імміграційних процесів, який би зруйнував скандинавський стабільний порядок.

В ході дослідження автор визначив особливості зовнішньої кооперації Скандинавських країн у спектрі  їх регіональних інтересів, описавши особливості  цих відносин і їхні перспективи  для цих країн, визначив необхідність таких зв’язків, на яких будується політика Скандинавських країн, проаналізував основні етапи розвитку цих відносин в процесі їх економічної, політичної, соціально – культурної кооперації, описав необхідність розбудови даної співпраці в контексті регіональної безпеки і підсумував основні пріоритети, якими Скандинавські країни будуть оперувати в своїй майбутній зовнішній політиці як по відношенню одна до одної, так і в регіональному та глобальному масштабах.

На прикладі співпраці Скандинавських країн автор набув теоретичних знань щодо особливості зовнішньо – політичної співпраці, як багатогранної діяльності країн задля досягнення ефективного діалогу і розвитку сприятливих відносин між собою, а також розбудови сприятливого середовища в межах свого регіону. Практична цінність отриманих результатів полягає у визначенні особливості даної тематики та цінності результатів, які були зроблені внаслідок прикладу Скандинавської моделі розвитку, яка є прикладом для багатьох країн світу, в тому числі і для України. Ця цінність полягає, по – перше, у тому, що вона доказує не повну ефективність традиційної європейської моделі розвитку, в бік якої прямує Україна, по – друге, приклад їхньої власної соціальної моделі розвитку доказує високий ступінь важливості такої моделі для доброту власної нації, а це має стати головним пріоритетом будь – якої демократичної країни, і, по – третє, скандинави на власному прикладі доказали важливість збереження власного навколишнього середовища, до збереження якого вони так прискіпливо ставляться і це надає іміджу і поваги цим країнам на світовій арені. І цей шлях вже давно став візитною карткою країн Північної Європи – світових лідерів за рівнем людського життя і загального благоустрою.

 

 

Список посилань

 

 

 

До вступу

1. Павлова О.К. Страны Северной Европы (Региональный аспект): Учеб. пособие. – СПб.: Нестор, 2006. – 191 с.

2. Дерябин Ю.С., Антюшина Н.М. Северная Европа: Регион нового развития. М.: Старый свет – новые времена, 2008; Антюшина Н. Норвежская модель управления ресурсами // Экономист. – 2005. – №11. – С.63–74

3. Nordic Statistical Yearbook. 2006. Vol. 44. P.221; Nordic Statistical Yearbook. Vol. 45. P.9, 227-228.

4. Перфильева О.Е. Социальная политика Дании на современном этапе // Материалы XVI Конференции по изучению Скандинавских стран и Финляндии (Архангельск, 9–12 сент. 2008 г.). – М.; Архангельск, 2008. – Ч.1. – С.249–252.

5. Аксенов С.М. Трансформирование шведской модели социально-экономического развития в современных условиях: Автореф. дис. ... канд. экон. наук: Спец. 08.00.14 / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 2006. – 23 с.; Антропов В.В. Шведская модель социальной защиты // Народонаселение. – 2005. – №4. – С. 122–129; Антропов В.В. Шведский опыт социального обеспечения // Соврем. Европа. – 2007. – Вып.1. – С.78–86.; Волков А.В. Шведская модель // Эксперт. – 2007. – №22. – С.105–108.

6. Шведская модель современного постиндустриального развития: Новые проблемы и характеристики социального развития: Материалы теорет. семинара ИМЭМО / Ред. В.А. Мартынов. – М., 2006. – 80 с.

7. Филлипова Л.В. История и современная роль Швеции в международной валютной системе // Соврем. аспекты экономики. – СПб., 2005. – №4. – С. 206–213.

8. Сыченкова Е.В. Перспективы межрегионального взаимодействия на севере Европы // Регионализация и глобализация: Общественные процессы в России и на Европейском Севере в ХХ – XXI вв.: Сб. науч. ст. – Архангельск, 2007. – С.383–393.

9. Яковец Ю.В. Глобализация и  взаимодействие цивилизаций. М.: Экономика, 2003. С. 260.

10. «Особенности шведской экономической системы» - в материалах конференции «Сущность и метаморфозы шведской идентичности», организованной Шведским Центром РГГУ в Москве 16-17 марта 2006 г., М., РГГУ, Российско-шведский учебно-научный центр, 2008, с. 229-248.

11. Юнес Кхалед. Особенности социально-экономического развития современной Швеции: Автореф. дис. ... канд. экон. наук: Спец. 08.00.14 / С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов. – СПб., 2008. – 19 с.

12. Косов Ю.В. Развитие трансграничных региональных связей в зоне Балтийского моря // Санкт-Петербург и страны Северной Европы: Материалы 8-й Междунар. науч. конф. – СПб., 2007. – С.380–386.

13. Фокина В.В. Стратегия и концепции региональной интеграции стран Северной Европы // Санкт-Петербург и страны Северной Европы: Материалы 8-й Междунар. науч. конф. – СПб., 2007. – С.453–457.

 

До розділу І

1. Nordic Statistical Yearbook. Vol. 45. P.9

2. CIA – The World Factbook. 2007

3. OECD in Figures 2006-2007. OECD Observer, 2006, Suppl. 1.

4. Норвегия: Курс на приоритетное развитие добычи и экспорта природного газа // БИКИ. – 2007. – №82. – С.1, 4.

5. Филлипова Л.В. История и современная роль Швеции в международной валютной системе // Соврем. аспекты экономики. – СПб., 2005. – №4. – С. 206–213.

6. http://www.icetourist.ic

7. Nordic Statistical Yearbook. 2006. Vol. 44. P.221.

8. UNCTAD. Handbook of International Trade and development Statistics. 2004. UN, NY. 1997. P.2-9. Direction of Trade Statistics. Quarterly. June 2004. IMF. P.2-9.

9. Веттенберг Гуннар. Новое общество. О возможностях общественного сектора М.: Ad Marginem, 1999. С. 147

10. Nordic Statistical Yearbook. Vol. 45. P.9, 227-228.

11. Europe. No 1287. 10.05.2003.

12. Taxation Trends in the EU. Eurostat. 2007.

13. World Investment Report 2007. UNCTAD. Country Fact Sheet, Denmark, Finland, Iceland, Norway, Sweden.

 

До розділу ІІ

1. Дерябин Ю.С., Антюшина Н.М. Северная Европа: Регион нового развития. М.: Старый свет – новые времена, 2008

2. Там само.

3. Гришин И. Экономическая демократия: Шведский казус // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2006. – №5. – С.40–52.

4. Danish Financial Supervising Authority. Copenhagen Stock Exchange. Ministry of Finance SOE Portfolio.

5. «Развитие системы социального диалога в странах Северной Европы в условиях глобализации и интеграции» – в журнале «Государственная власть и местное самоуправление», № 6, 2006 г., с. 42 –47.

6. Дерябин Ю.С., Антюшина Н.М. Северная Европа: Регион нового развития. М.: Старый свет – новые времена, 2008

7. Пусенкова Н. «Страна фьордов» научит нефть добывать // Нефть России. – 2008. – №9. – С.96–99.

8. Там само.

9. Аксенов С.М. Трансформирование шведской модели социально-экономического развития в современных условиях: Автореф. дис. ... канд. экон. наук: Спец. 08.00.14 / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 2006. – 23 с.

10. Сыченкова Е.В. Перспективы межрегионального взаимодействия на севере Европы // Регионализация и глобализация: Общественные процессы в России и на Европейском Севере в ХХ – XXI вв.: Сб. науч. ст. – Архангельск, 2007. – С.383–393.

11. Косов Ю.В. Развитие трансграничных региональных связей в зоне Балтийского моря // Санкт-Петербург и страны Северной Европы: Материалы 8-й Междунар. науч. конф. – СПб., 2007. – С.380–386.

12. Там само.

13. Кононов В. Скандинавия срастается с Европой // Новые рубежи. – Хельсинки, 2007. – №4. – С.25–28.

14. Антюшина Н. Норвежская модель управления ресурсами // Экономист. – 2005. – №11. – С.63–74

15. Там само.

16. Дерябин Ю.С., Антюшина Н.М. Северная Европа: Регион нового развития. М.: Старый свет – новые времена, 2008

17. Там само.

 

До розділу III

1. Demokrati i Norden. Nordisk Ministerr d 2004. ANP 2005:701. S. 70.

2. Павлова О.К. Страны Северной Европы (Региональный аспект): Учеб. пособие. – СПб.: Нестор, 2006. – 191 с.

3. Там само.

4. Сыченкова Е.В. Перспективы межрегионального взаимодействия на севере Европы // Регионализация и глобализация: Общественные процессы в России и на Европейском Севере в ХХ – XXI вв.: Сб. науч. ст. – Архангельск, 2007. – С.383–393.

5. Перфильева О.Е. Социальная политика Дании на современном этапе // Материалы XVI Конференции по изучению Скандинавских стран и Финляндии (Архангельск, 9–12 сент. 2008 г.). – М.; Архангельск, 2008. – Ч.1. – С.249–252.

6. Дерябин Ю.С., Антюшина Н.М. Северная Европа: Регион нового развития. М.: Старый свет – новые времена, 2008.

7. Там само.

 

 

Список джерел і  літератури

 

 

 

1. Аксенов С.М. Трансформирование шведской модели социально-экономического развития в современных условиях: Автореф. дис. ... канд. экон. наук: Спец. 08.00.14 / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 2006. – 23 с.

2. Антропов В.В. Шведская модель социальной защиты // Народонаселение. – 2005. – №4. – С. 122–129.

3. Антропов В.В. Шведский опыт социального обеспечения // Соврем. Европа. – 2007. – Вып.1. – С.78–86.

4. Антюшина Н. Норвежская модель управления ресурсами // Экономист. – 2005. – №11. – С.63–74

5. Веттенберг Гуннар. Новое общество. О возможностях общественного  сектора М.: Ad Marginem, 1999. С.147

6. Виноградов В.А., Можаева Л.Г. Приватизация в странах Северной Европы // Приватизация: Глобальные тенденции и национальные особенности. – М., 2006. – С.430–454.

7. Волков А.В. Шведская модель // Эксперт. – 2007. – №22. – С.105–108.

8. Галкин А.А. Размышления о  политике и политической науке.  М., 2004. С. 27.

9. Гришин И.В. Шведская модель как общественно-исторический феномен // Шведская модель современного постиндустриального развития: Новые проблемы и характеристики социального развития: Материалы теорет. семинара ИМЭМО. – М., 2006. – С.4–29.

10. Гришин И.В. Шведская модель общественного развития: Дихотомия рынок—политика // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2005. – №10. – С.76–87; №11. – С.86–95.

11. Гришин И. Экономическая демократия: Шведский казус // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2006. – №5. – С.40–52.