Ринок праці України: сучасний стан та тенденції розвитку

В умовах відродження  виробництва зростає потреба  у кваліфікованих конкурентоспроможних кадрах робітників та спеціалістів, які б відповідали вимогам міжнародних стандартів якості. Збалансування попиту та пропонування робочої сили на ринку праці з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки, підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців забезпечить їх подальше працевлаштування.

Прогнозується зростання обсягу навчання персоналу  на виробництві за новими професіями на 40—50 відсотків (до 450— 500 тис. чоловік щороку).

Посилення мотивації  до легальної продуктивної зайнятості є найвагомішим фактором детінізації  відносин у сфері зайнятості населення. Для реалізації зазначеного напряму  передбачається здійснення заходів  щодо: запровадження державного соціального  стандарту — погодинної оплати праці  та організації контролю за його застосуванням; забезпечення захисту прав працівників  на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати; впровадження економічного механізму стимулювання роботодавців до збільшення витрат на працівників, у тому числі до підвищення рівня оплати їх праці; дотримання міжпосадових та міжгалузевих співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери; усунення диспропорції між розміром оплати праці та рівнем отриманих доходів від соціальної допомоги і трансфертів. Детінізація відносин на ринку праці здійснюватиметься шляхом: активізації державного контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення та легалізацією господарської діяльності; посилення відповідальності роботодавців за використання праці найманих працівників; легалізації статусу зайнятості осіб, які провадять господарську діяльність на земельних ділянках, що перебувають у приватній власності або користуванні; посилення відповідальності суб’єктів господарювання за якість послуг з посередництва у працевлаштуванні шляхом включення такого виду господарської діяльності, як добір кадрів для підприємств, до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню .( http://zakon.rada.gov.ua/signal/strateg.pdf)

    З метою підвищення рівня зайнятості на перспективу до 2014 року  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Основних напрямів реалізації державної політики зайнятості на 2012 – 2014 роки» передбачається:

• збереження рівня доходів населення, пом’якшення ситуації на ринку праці міста, забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення;
• підвищення ефективності енергоспоживання, здійснення заходів із енергозбереження в усіх галузях і сферах діяльності;
• надійне функціонування систем життєзабезпечення населення, реформування і розвиток житлово-комунального господарства;
• підвищення рівня соціальних стандартів і якості послуг, які безпосередньо надаються населенню, удосконалення діяльності та матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, соціального захисту, розвиток освіти, створення належних умов для всебічного та повноцінного розвитку дітей, підтримка національного усиновлення, відродження культурних і просвітницьких традицій;
• активізація інвестиційної діяльності, продовження будівництва об’єктів життєзабезпечення, розвиток мережі автомобільних доріг;
• розв’язання екологічних проблем;
• спрямувати організаційну роботу на закріплення позитивних тенденцій щодо створення умов для економічного зростання, поліпшення добробуту населення;
• забезпечити умови для нарощування конкурентоспроможної  продукції шляхом зниження її енергоємності, покращення якості, розвитку маркетингу та збільшення споживчого попиту на вітчизняну продукцію, зокрема, на внутрішньому ринку;
• забезпечити створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва, у першу чергу - виробничого, як невід’ємної  частини нової структури економіки міста, основного джерела створення нових робочих місць, залучення додаткових інвестицій, збільшення податкових надходжень до бюджету;
• створити сприятливі умови для більш широкого залучення іноземних інвестицій у народне господарство міста;
• вжити конкретні заходи для забезпечення продуктивної зайнятості населення.

Основними проблемними питаннями  у 2012 – 2014  роках залишаються:

• необхідність посилення державної допомоги у працевлаштуванні неконкурентоспроможних на ринку праці верств населення (молоді, випускників навчальних закладів, жінок, які мають малих дітей);
• професійно кваліфікаційна незбалансованість попиту та пропозиції робочої сили внаслідок реструктуризації економіки;
• невелика кількість вакансій для осіб з обмеженою працездатністю.

Розширення  сфери застосування праці здійснюватиметься  шляхом:

- реструктуризації  державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на основі модернізації застарілих і створення нових робочих місць;

- встановлення  сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, на яких створюються нові робочі місця;

- запровадження  системи державного замовлення  на створення нових робочих  місць та зайняття населення  на оплачуваних громадських роботах; 

- надання  державної підтримки депресивним регіонам; підтримки самостійної зайнятості населення та розвитку підприємництва;

- використання  потенціалу вакансій та незайнятих  робочих місць; 

- економічного  стимулювання підприємств до  створення робочих місць для  безробітних і підтримки підприємницької ініціативи безробітних, зокрема шляхом зменшення відсотків за кредитами для суб’єктів господарювання, що створюють нові робочі місця в регіонах з критичною ситуацією на ринку праці;

- гарантованого  надання робочого місця спеціалістам, підготовленим за державним замовленням; стимулювання фахівців дефіцитних професій для працевлаштування у сільській місцевості.

Отже, першочерговими заходами державної політики зайнятості є: запровадження системи довгострокових прогнозів попиту на робочу силу за професіями і формування за результатами прогнозування державного замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів; розвиток співпраці між навчальними закладами і підприємствами (роботодавцями) з метою формування, відтворення та збереження кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації; запровадження системи підготовки кваліфікованих робочих кадрів на підприємствах; гарантування надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних ступенів акредитації, підготовлених за державним замовленням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Перехід до ринкової економіки передбачає формування ринку праці як частини економічної  системи, в межах котрої відбувається залучення праці як економічного ресурсу до сфери національного  виробництва. Ринок праці охоплює  сукупність механізмів, що забезпечують узгодження та координацію попиту і  пропозиції праці, купівлю-продаж робочої  сили та визначення її ціни, організацію  оплати праці й соціальних захист найманих працівників через систему  соціального страхування. Процес формування національного ринку праці відбувається повільно й суперечливо. Попит на працю, як відомо, є похідним від  попиту на товари і послуги. Звуження сукупного попиту в Україні внаслідок  скорочення інвестиційних видатків фірм та споживчих видатків домогосподарств  зменшило і попит на працю.

У спадок від СРСР на початку 90-х рр. Україна  отримала серед інших невирішених  питань ще й проблему працевлаштування населення. І це аж ніяк не випадково, оскільки сфера зайнятості була однією з найбільш здеформованих сфер економіки України за часів її перебування. Ситуація на ринку праці України почала покращуватися з 2000р., навіть в кризовий період рівень безробіття в Україні був нижчий, ніж в країнах ЄС. Зниження чисельності зайнятих відбулося за рахунок зменшення кількості працівників на державних підприємствах і в установах, у громадському господарстві колгоспів та зайнятих на підприємствах споживчої кооперації, в кооперативах. Одночасно зростає кількість зайнятих у нових, недержавних формах у господарських товариствах, на малих і спільних підприємствах, у фермерських господарствах та в особистому підсобному господарстві. Слід зазначити, що зростання чисельності офіційно зареєстрованих безробітних відбувається водночас на фоні зростання потреби підприємств, установ та організацій у робітниках і службовцях. Зростання потреби у працівниках відбулося внаслідок плинності кадрів, їх перерозподілу до сфер економічної діяльності з більш високим рівнем доходів. Однак негативним явищем є диспропорції у структурі попиту та пропозиції на ринку праці.

 Однією  з важливих проблем працевлаштування  є невідповідність професійно-кваліфікаційної  структури безробітного населення  потребі робочої сили. Для її  вирішення існує система переорієнтації, перепідготовки та підвищення  кваліфікації незайнятого населення.  Поряд з працевлаштуванням на  постійній основі одним з напрямів  реалізації політики зайнятості  є організація громадських робіт.  Це дозволяє створити нові  робочі місця, дещо зменшити  пропозицію робочої сили на  ринку праці України. Подальша  політика, спрямована на зайнятість  населення в господарстві країни, дозволить знизити рівень безробіття  в державі.

В 2011р. ситуація на ринку праці суттєво покращилася, безробіття скороилося, зайнятість збільшилася, середнья заробітня плата зросла. Хоча існує багато проблем, серед них чинне місце посідає низький рівень кваліфікації робочої сили, дикимінація жінок на ринку прці України, недостатня закодавче врегулювання ринку праці ітд.

Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення  системи оплати праці, розширення можливостей  отримання населенням офіційних  основних і додаткових доходів, соціальна  підтримка окремих груп; підвищення якості та конкурентоспроможномті робочої  сили; сприяння ефективним і доцільним  переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць  за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і  перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.