Психологические особенностий женщин с вегето-сосудистой дистонией, работающих на производстве

Дослідження жіночої  вибірки всіх груп характеризується більш високим ступенем товариськості: вони більш добродушні, емоційні й прагнуть до спілкування.

Шкала В, що дозволяє аналізувати  інтелектуальний рівень досліджуваних  осіб, свідчить про те, що він найбільш високий в оптантів у віковому періоді від 18 до 24 років (6,3 бали) у  жінок 6,6 балів. Випробувані 14-18 літнього віку показали рівень інтелекту в межах 5,7 балів у осіб чоловічої статі й 5,9 у жінок, а у засуджених всього близько 4,2 -4,1 балів відповідно. Однак, аналіз ситуативних факторів, осмислювання своєї поведінки й особливо результатів своїх дій особами з останньої групи здійснюється слабко.

За шкалою С аналізується емоційна стійкість суб'єкта. За нашими даними виявилося, що вона найвища у  школярів обох статей. У дівчат вона дорівнює 7,8 балів, а у хлопців 8,0 балів. І знову найбільш низькою емоційною стабільністю характеризувалися засуджені: 5,8 чоловіки й 5,1 - жінки.

Варто підкреслити, що низькі бали за цією шкалою трактуються  як нездатність суб'єкта контролювати свої емоції й імпульсивні пориви і нездатність виражати їх у соціально-прийнятій формі. Ці люди мають низький поріг фрустрації, емоційно порушені, швидко стомлюються й дратівливі. Вони погано володіють контролем своїх емоцій і в них відсутнє або слабко виражене почуття відповідальності.

Фактор F, що дозволяє оцінювати ступінь стриманості у поведінці, зростає у осіб від 14 до 24 років і найвищі дані за ним у засуджених. Діапазон виявлених змін коливається від 6,6 - 7,0 балів до 8,4 - 8,8 балів (табл.2.2.1). Збільшення кількості балів за цим фактором відображає наявність у даної людини рис характеру, які характеризуються безлаберністю, імпульсивністю, безтурботністю.

На жаль, за фактором G підлітки обох статей юнаки й дівчата  мають приблизно однаково низький  рівень нормативності поведінки (5,0 - 5,3 балів). Багато хто з них характеризується безвідповідальністю, безпринципністю й неорганізованістю у поведінці.

Аналізуючи дані за фактором Н слід зазначити, що досліджені особи у віці 14-18 років володіли більшою розв’язністю, неприборканістю  дій і хвастощами. Показники цієї групи обстежених на рівні 6,9 балів - у хлопців і трохи менше (6,4 балів) у дівчат. У віковій групі від 18 до 24 років виявляються особи більш схильні до аналізу своїх дій, стримані у своїх вдачах. Найбільш високі оцінки в осіб засуджених за карні злочини: вони тримаються розгальмовано, розв'язно, мають більшу схильність до ризику.

Ступінь співчуття  й розуміння навколишніх визначається за даними шкали I. Як видно з отриманих  результатів, вона найбільш низька в  засуджених. Справа в тому, що при  низьких оцінках за цією шкалою ми можемо говорити про наявність у даного суб'єкта самовпевненості, твердості, черствості стосовно навколишніх. Навіть у жінок із цієї групи  цей показник на рівні 5,5 балів (у чоловіків і зовсім 5,0 балів), тобто в них здатність до емпатії дуже низька.

У підлітків рівень жорсткості щодо прояву поведінкових дій вище, ніж у юнаків і дівчат. Вони мають такі риси характеру як напускна сміливість (яка демонструється одноліткам), нерозуміння проблем  навколишніх, навмисно тверде й глузливе відношення до дій інших.

Рівень довірливості, відвертості, лагідності з віком: від 14 до 24 років зростає – про  це свідчать отримані нами дані за шкалою L. У підлітків він найвищий: 5,0 балів у хлопців і 5,2 балів у  дівчат.  У юнаків відбувається збільшення до 6,5 балів, а в дівчат 6,3 балів. У той же час засуджені особи мають більше особистісних якостей, що проявляються в високій підозрілості, заздрості, ревнощах.

Цей показник у них  на рівні 7,9 балів (у жінок) і 80 балів (у чоловіків).

За шкалою М виявлені найбільш високі показники у засуджених (7,0 і 7,1 балів). Останнє можна трактувати як розвинену здатність до уяви, надію на себе, тобто недовіру до інших.

Збільшення ступеня  ощадливості - це те, що демонструють досліджувані при переході від підлітків до юнаків і дівчат; саме це підтверджують дані експерименту: у підлітків установлено 7,3 балів - у хлопців і 7,6 балів - у дівчат; при цьому в юнаків 7,7 балів, а в дівчат - 8,0 балів.

Всі групи показали досить високий ступінь вразливості, депресивності й тривожності.

Дані отримані за шкалою Q1 свідчать про наявність радикалізму  тільки у віковій групі від 18 до 24 років (він на рівні 6,6 - 6,7 балів). Особи  у віці від 14 до 18 років і особливо засуджені характеризуються більшою  мірою консервативністю й мало цікавляться інтелектуальними новинами. Особлива відсутність інтелектуальних інтересів властива засудженим: їхні показники  за цим фактором на рівні 5,0 - 5,1 балів (табл. 2.2.1).

Фактор Q2 дозволяє судити про ступінь залежності суб'єкта від групи. Вона послаблюється зі збільшенням віку, тобто найвища вона у підлітків (5,3 - 5,1 балів) і найбільш низька - у засуджених (7,4 - 7,1 балів). Особи цієї групи характеризуються незалежністю, прагненню до домінування, до прийняття самостійних рішень.

Рівень самоконтролю у всіх обстежених, на жаль, не дуже  високий. Їх зовсім не хвилюють соціальні вимоги, норми моральності й моралі.

Ступінь напруженості може бути визначена  після аналізу  даних за шкалою Q4. Як виявляється  за результатами опитування досліджених  груп, ступінь напруженості зростає від підлітків до юнаків і дівчат і досягає високого рівня в засуджених.

У осіб у віці 14-18 років  вона на рівні 4,8 балів - у хлопчиків  і 5,0 балів - у дівчаток. Далі у юнаків (5,6 балів) і у дівчат (5,5 балів).

Високі оцінки за цим фактором у засуджених означають, що для них властива фрустрація, напруженість, підвищений рівень занепокоєння й збудливості. У осіб із цієї групи 7,0 балів у чоловіків і 6,8 балів у жінок.

Отримані результати показали, не тільки наявність, але й прояв у формі поведінкових реакцій цілої групи особистісних якостей, які при наявності криміногенної ситуації можуть привести до здійснення протиправних або злочинних дій.

Дані, отримані за методикою FPI (шкала F1), свідчать про підвищення рівня невротичності, з віком від підлітків до юнаків і дівчат вона підвищується й особливо вона висока у засуджених. Варіює рівень невротичності від 5,8 - 5,9 балів (у підлітків) до 6,3 - 6,9 балів  (у юнаків і дівчат) і, нарешті, до 8,0 балів у засуджених (чоловіків) і 8,3 балів (жінок). 

Результати цієї частини  дослідження представлені у таблиці 2.2.2.

Як відомо висока невротичність  означає, що у даного суб'єкта спостерігається  емоційна нестійкість, тривожність, низька самоповага й вегетативні розлади.

Таблиця 2.2.

Кількісні дані про особистісні властивості досліджених груп

(у балах)

Шкали	Досліджувані групи осіб
	Особи жіночої статі		Рівень вірогідності (Р)
	1 група	2 група
F1	5,8+1,13	6,3+1,47	≤0,05
F2	6,6+1,38	6,3+1,60	≤0,05
F3	5,5+1,03	7,2+1,44	≤0,05
F4	7,1+1,48	7,0+1,50	≤0,01
F5	5,3+1,08	4,3+0,80	≥0,01
F6	5,1+0,86	6,1+1,24	≤0,01
F7	7,0+1,46	6,5+1,30	≤0,05
F8	6,2+1,07	6,7+0,98	≤0,01
F9	6,5+0,88	5,4+1,01	≤0,01
F10	4,8+0,72	4,9+0,80	≤0,01
F11	7,2+1,06	7,9+1,11	≤0,05
F12	5,4+1,08	4,7+0,93	≤0,01

 

Спонтанна агресивність найбільш низька у досліджених у віці від 18 до 24 років (6,3 балів у юнаків і 6,0 балів - у дівчат). Однак, у підлітків, цей показник вище (6,6 і 6,5 балів), що означає наявність слабко контрольованої агресивності в підлітковому середовищі. Хоча, звичайно, найвищий рівень спонтанної агресивності в засуджених: 8,6 балів - у чоловіків і 8,2 балів - у жінок. Це означає, що ці особи здатні афектно реагувати у складних ситуаціях.

Вони імпульсивні, напористі  й недостатньо володіють у  фрустрованих обставинах, крім того, вони схильні до ризику й мають ознаки емоційної незрілості.

Відносно депресивності, що визначають за даними третьої шкали, можна відзначити, що і її рівень збільшується з віком і досягає  максимуму в обстежених засуджених.  Так, у підлітків вона на рівні 5,5 балів - у хлопчиків і 5,9 балів - у дівчаток. Після 17 років і до 24 її рівень зростає до 7,2 - 7,8 балів. Цікаво, що в осіб жіночої статі вона завжди вище.

Результати отримані за шкалою F4, що дозволяє судити про  рівень дратівливості, свідчить про те, що вони практично однакові в перших двох досліджених групах осіб, тобто в підлітків, юнаків і  дівчат: вони на рівні 7,0 - 7,9 балів, хоча в перших вона вище на 0,5 -0,6 бала.

У той же час у  засуджених ступінь прояву дратівливості значно вище. Так, у чоловіків вона дорівнює 9,1 балів, а в жінок - 9,3 балів. Товариські відносини можна визначити за даними п'ятої шкали. На жаль, з віком вони послабляються: від 5,3 балів у хлопчиків і 5,8 балів у дівчаток до 4,3 балів і 5,0 балів, відповідно, у юнаків і дівчат. Для групи засуджених неповнолітніх властивий ще більш низький рівень товариства.  Дані за цією шкалою в них на рівні 4,0 - 4,2 балів. Виявляється, що потреба в дружнім спілкуванні в них невисока.

Група досліджуваних  засуджених мала найнижчі показники врівноваженості: від 3,0 балів у жінок до 3,4 балів у чоловіків. Варто підкреслити, що особи з низькими показниками врівноваженості мають слабку захищеність від впливу стресогенних факторів.

Реактивна агресивність у підлітків також вище, ніж у старших за віком досліджених. Викладене вище свідчить про те, що зазначені особи здатні на складні ситуації реагувати агресією, причому рівень її в жінок практично такий же як і в чоловіків. Аналогічні зміни виявлені й за восьмою шкалою, що дозволяє визначити рівень соромливості. Виявилося, що він високий у юнаків і дівчат (6,7 і 6,8 балів) і більш низький у підлітків (6,2 і 5,8 балів). Як видно з таблиці 3.2. в дівчаток значно нижче, ніж у хлопчиків. Найнижчий рівень за цією шкалою в засуджених 4,0 балів - у чоловіків і 4,7 балів - у жінок.

За даними дев'ятої шкали визначають відкритість. Її рівень знижується з віком: від 6,54 - 6,9 балів  у підлітків, до 5,4 - 6,0 балів - у юнаків і дівчат. Значно більш низький  рівень відкритості в засуджених. Як виявилося, вони здебільшого інтровертовані, тобто схильні основне значення в подіях, що відбуваються, віддавати власним переживанням або сприйняте ними із зовнішнього світу пізнається й здобуває важливість для них не саме по собі, а тільки через вплив на їхній внутрішній світ. Шкала емоційної лабільності також демонструє більш-менш однаковий рівень цієї якості в підлітків, юнаків і дівчат варіюючи від 7,2 до 8,0 балів. У той же час значно більш високий рівень емоційної лабільності виявлений у засуджених. Вони слабко контролюють свої емоції й виражають це діями в соціально неприйнятній формі. Визначення зсуву поведінкових реакцій за вектором маскулінізм-фемінізм показало, що він зміщується убік першої якості й особливо проявляється у засуджених навіть жінок. Кількісно він виражається на рівні 3,5 балів у чоловіків і 4,0 - у жінок. Всебічне дослідження проблеми протиправної поведінки молоді припускає вивчення аналізу факторів і причин, що визначають формування противоправної поведінки різними категоріями людей, які відносяться до різних вікових груп і розрізняються за статтю.

Також було проведено дослідження стійкості до стресів та соціальної адаптації за методикою Холмса та Рагге, у хворих на ВСД.

Таблиця 2.3.

Результати  дослідження стійкості до стресів та соціальної адаптації за методикою Холмса та Рагге у хворих на

Групи хворих	Бали за методикою
	1 група		2 група
	кіл.	бали	кіл.	бали
Група хворих на бронхіальну астму, виражено алекситимічних	4	170,5	5	166,5
Група хворих на бронхіальну астму, слабо алекситимічних	6	205,4	9	191,5

 

Якісний аналіз. За методикою Холмса та Рагге виявлено в осіб з бронхіальною астмою з високим та помірним рівнями алекситимії низьку стійкість до стресів, у порівнянні з контрольною групою.

У чоловіків сумарна  кількість балів вираженості стресу більша ніж у жінок, завдяки особливостям чоловічої роботи, що показано в таблиці 2.4. Це свідчить про високий ступінь стресового навантаження серед осіб чоловічої групи, а також це є певним сигналом тривоги, що попереджує про небезпечне зниження стійкості до стресів та необхідності приймати запобіжні міри щодо ліквідації чи вирішення провокуючих ситуацій.

У осіб контрольної групи показник набраних балів за методикою Холмса та Рея нижчий, що свідчить про більш високу стійкість до стресів.

Важливим аспектом дослідження  була самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності (адаптований варіант методики Г.Айзенка)

В другому опитувальнику експериментальній  та контрольній групі було запропоновано  провести самооцінку психічних станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності (адаптований варіант методики Г. Айзенка). Ці стани відносяться до психічних станів, що тісно пов’язані з розвитком психосоматичної патології.

Отримані результати можна зобразити  у вигляді порівняльної таблиці 2.5, де наведена середня кількість балів по кожному психічному стану.

 

Таблиця 2.5.

Результати дослідження  самооцінки психічних станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності за методикою Айзенка у хворих на бронхіальну астму та хворих, що не мають ознак бронхіальної астми

 

№	Психічний стан	Група хворих на бронхіальну астму, виражено алекситимічних, N=9				Група хворих на бронхіальну астму, слабо алекситимічних, N=15					Група хворих, без ознак бронхіальної астми, N=19
		чол.		жін.		чол.			жін.		чол.		жін.
1.	Тривожність		16,9		19,1		14,2	16,4		8,9		10,4
2.	Фрустрація		17,9		19,2		16,2	16,8		13,0		14,2
3.	Агресивність		8,2		4,9		10,2	8,9		15,2		14,0
4.	Ригідність		16,0		17,1		12,2	12,9		8,9		9,3