Психологічні аспекти міжособистісних стосунків учнів підліткового віку

− учень (23%);

− той, хто є причиною конфлікту (54%).

5. Нетактовна поведінка і неповага є причиною конфлікту:

Вчителі:

− досить часто є причинами конфлікту (73%);

− завжди (27%).

Учні:

− дуже часто (35%);

− часто (53%);

− рідко (12%).

6. Найчастіше провокують конфлікт:

Вчителі:

− учні (42%);

− вчителі (18%);

− однаково (40%).

Учні:

− учні (73%);

− вчителі (27%).

7. Конфлікти у стосунках мають такі наслідки:

Вчителі:

− негативні (10%);

− безрезультативні (10%).

Учні погоджуються з даними твердженнями.

8. Запобіганню та подоланню конфліктів можуть сприяти:

Вчителі:

− більша взаємоповага (78%);

− бажання учнів вчитися (22%).

Учні:

− більше розуміння (54%);

− сприйняття учня таким як є (23%);

− однакове ставлення до всіх учнів (23%).

Часто підлітки зустрічаються з  труднощами, які не дають їм можливості ефективно взаємодіяти та встановлювати  емоційні контакти з дорослими та однолітками. Саме для визначення цих  труднощів була використана методика В. Бойка “Діагностика “перешкод” у встановленні емоційних контактів” (див. Додаток Д).

Дана методика містить 25 запитань, на які респонденти повинні дати відповідь “так” чи “ні” і визначити  типи “перешкод” у встановленні емоційних  контактів. Ось ці типи “перешкод”:

І. тип – невміння керувати емоціями, дозувати їх;

ІІ. тип – неадекватне виявлення емоцій;

ІІІ. тип – негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій;

VІ. тип – домінування негативних емоцій;

5. тип – небажання зближуватись з людьми на емоційній основі.

Обрахунки проводились згідно з  ключем, підраховували суму балів  за типом „перешкод” виділяючи  ту шкалу, де набрано понад 3 бали.

Результати методики представлені у табл.  2.2.7, 2.2.8 та у додатках (див. Додаток К).

Таблиця 2.2.7

Результати вибору за методикою В. Бойка 

“Діагностика “перешкод” у встановленні емоційних контактів”

 

№	Типи “перешкод” у  встановленні емоційних контактів	Учні, які набрали високий  бал
І.	Невміння керувати емоціями, дозувати їх	14 учнів
ІІ.	Неадекватне виявлення емоцій	20 учнів
ІІІ.	Негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій	31 учень
IV.	Домінування негативних емоцій	18 учнів
V.	Небажання зближуватись з людьми на емоційній основі	39 учнів

 

Таблиця  2.2.8

Кількість учнів, які  набрали середній та низький бали

Учні, які набрали середній бал	Учні, які набрали низький бал
27 учнів	34 учні
32 учня	23 учня
18 учнів	26 учнів
20 учнів	37 учнів
13 учнів	23 учня

 

З результатів табл. 2.2.7 видно, що учні підліткового віку найчастіше зустрічаються з ІІ, ІІІ і V типами перешкод, а саме: найбільших труднощів учні зазнають через неадекватне виявлення емоцій, негнучкість нерозвиненість, невиразність емоцій, та через небажання зближуватись з людьми на емоційній основі.

ВИСНОВКИ

Результати емпіричного дослідження свідчать про те, що взаємодія з однолітками стає надзвичайно важливим чинником розвитку і формування особистості підлітка. Вона робить його життя емоційно насиченим, багатим і цікавим. Стосунки з однолітками дають підліткові незамінний досвід соціального спілкування, практичного життя в групі.

Учні підліткового віку у стосунках з друзями найбільше цінують вміння берегти таємниці, дотримання слова, у розмовах бути щирими та відвертими. Підлітки прагнуть до спілкування і дружби з однолітками, які користуються авторитетом та повагою серед товаришів, а також мають подібні інтереси і улюблені заняття. Такі негативні якості як байдужість, брехливість, зухвалість, гордість, грубість та ін., найбільш дратують підлітків і часто стають причинами конфліктів та непорозумінь.

Значних змін у підлітковому віці набувають стосунки хлопців з  дівчатами. З’являється інтерес  один до одного, бажання подобатися, а отже з’являється більший інтерес  до власної зовнішності, виникають турботи про привабливість.

Стосунки учнів підліткового віку, як міжособистісні так і міжгрупові, часто відрізняються від стосунків з дорослими і мають свій зміст і власну логіку розвитку. Основною вимогою до ровесників є повага і рівність у стосунках.

В учнів підліткового віку, поряд  з фізичним дозріванням, чітко простежується розвиток особистісної сфери, самосвідомості, про що можна судити спостерігаючи за їхніми міжособистісними стосунками та спілкуванням. І саме це накладає велику відповідальність на тих дорослих, які безпосередньо взаємодіють з підлітками, серед яких вагоме місце займають батьки та вчителі.

Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити наступні висновки:

1. Динаміка системи міжособистісних стосунків учнів підліткового віку зумовлена діями обставин (спілкування з різним соціокультурним оточенням) і суб’єктивними чинниками.

2. Підлітки орієнтовані на абстрактного ровесника, на думку найближчих друзів.

3. Доведено, що підлітки орієнтовані у міжособистісних стосунках на світ дорослих (батьків, вчителів).

4. Встановлено, що міжособистісні стосунки учнів підліткового віку з однокласниками, ровесниками і дорослими необхідно вважати важливою психологічною умовою їхнього особистісного розвитку. Невдачі у спілкуванні приводять до внутрішнього дискомфорту, компенсувати які не можуть ніякі об’єктивні показники в інших сферах життя та діяльності.

5.  Доведено, що найчастіше підлітки зазнають невдач у міжособистісних стосунках через неадекватне виявлення емоцій, негнучкість, нерозвиненість, невиразність почуттів (3 тип) і небажання зближуватись із людьми на емоційній основі (5 тип).

6. Встановлено, що вчителі і підлітки в основному розуміють одне одного, знаходять спільну мову, довіряють і прагнуть уникати конфліктів.

Спільно вирішуючи всі проблеми вчителі та підлітки стають ближчими один до одного, знаходять шляхи для взаєморозуміння та довіри.