Особенности проявления дислалии у детей дошкольного возраста при аномалиях строения органов артикуляционного аппарата

       У дітей с середнім рівнем сформованості фонематичних процесів спостерігалися деякі труднощі: повторення опозиційних складів в нормі, диференціація змішуваних і не змішуваних звуків, вибір картинки з заданим звуком знижена.

       Правильно визначають місце звука, кількість звуків у словах. Називання послідовності звуків у словах порушено. Слова з заданим звуком не називають.

       Діти з низьким рівнем сформованості фонематичних процесів показали наступні результати: опозиційні склади повторюють з помилками, диференціація змішуваних і не змішуваних звуків, вибір картинки з заданим звуком знижена. Слова, близькі за звучанням, але різні за смислом не розрізняють. Кількість звуків у слові не визначають. Називання слів з заданим звуком відбувається з помилками. Називання послідовності звуків у словах порушено. Не правильно визначають місце звука у словах.

       Результати дослідження фонематичних процесів без порушень будови артикуляційного апарату (контрольна група) доводять, що з завданнями на високому рівні впоралися 6 дітей, на середньому рівні - 13 дітей, на низькому - 1 дитина. 

       Діти з високим рівнем сформованості фонематичних процесів показали такі результати: діти правильно повторювали опозиційні склади, правильно визначали місце звука у словах, складали слово зі звуків, добирали картинки із заданим звуком, знаходили зайві малюнки, називали слова з заданим звуком.

       У дітей с середнім рівнем сформованості фонематичних процесів спостерігалися певні помилки: повторення опозиційних складів в нормі, правильно добирають картинки з заданим звуком.

       Правильно визначають місце звука, кількість звуків у словах. Називання послідовності звуків у словах порушено. Слова із заданим звуком називають з помилками.

       Диференціація змішуваних і не змішуваних звуків порушена.

       Діти з низьким рівнем сформованості фонематичних процесів показали наступні результати: опозиційні склади повторюють з помилками, диференціація змішуваних і не змішуваних звуків, вибір картинки з заданим звуком знижена.

       Кількість звуків у слові не визначають. Називання слів з заданим звуком відбувається з помилками. Називання послідовності звуків у словах порушено. Не правильно визначають місце звука у словах. Слова, близькі за звучанням, але різні за смислом не розрізняють.

       Результати дослідження сформованості фонематичних процесів експериментальної та контрольної груп можна представити у вигляді таблиці.

       Таблиця 7

         

       Як бачимо з таблиці 6 рівень сформованості фонематичних процесів у двох груп різний. У дітей контрольної групи без порушень будови органів артикуляційного апарату більш високі показники, ніж у дітей експериментальної групи з порушеннями будови органів артикуляційного апарату різного характеру та ступеню проявів.

       Таким чином, дослідження рухомості органів будови артикуляційного апарату, звуковимови, фонематичних процесів у дітей з порушеннями будови органів артикуляційного апарату різного характеру та ступеню проявів і у дітей без порушень спостерігаються різні рівні рухомості артикуляційної моторики, звуковимови та сформованості фонематичних процесів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

       У роботі проведено детальний аналіз науково-методичної літератури медичних, психологічних, педагогічних джерел; теоретично обґрунтовано та практично розроблено діагностичні завдання з метою вивчення рівня та характеру звуковимовних порушень у дітей дошкільного віку з дислалією; проаналізовано патологічні механізми формування порушень звуковимови внаслідок вад анатомічної будови органів артикуляційного апарату. 

        У нашому дослідженні встановлено, що зустрічаються діти, які пропускають та замінюють потрібні звуки в словах іншими. Така вимова не відповідає загальноприйнятим літературним нормам, уповільнює формування культури усного мовлення та збіднює і обмежує спілкування.

       У роботі ми розкрили анатомо-фізіологічні механізми формування звуковимовних навичок в нормі та при дислалії та порушення будови органів артикуляційного апарату. 
 
 

         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Додаток А

       Проби перевірки особливостей руху губ, нижньої щелепи, язика і м'якого піднебіння

       З 1 по 11 пробу - рухи губ; з 12 по 17 - рухи нижньої щелепи; з 18 по 29 - рухи язика; 30 - рухи м'якого піднебіння.

       1. Міцно зжати губи - "упертюх". «упрямец»

       2. Скласти губи для свисту.

       3. Широко посміхнутися (губи зімкнуті).

       4. Поперемінно піднімати кути рота (при спокійному стані лівої половини рота піднімається правий кут рота, і навпаки).

       5. Підняти верхню губу (оголити верхній ряд зубів).

       6. Опустити нижню губу (оголити нижній ряд зубів).

       7. Одночасно підняти верхню губу й опустити нижню губу.

       8. "Посмішка". Розтягнути губи в посмішці, оголивши передні зуби верхнього і нижнього ряду.

       9. Витягнути губи "трубочкою" (губи зімкнуті).

       10. Чергувати "посмішку" - "трубочку".

       11. Вимовляти (без голосу) з перебільшеною артикуляцією ланцюжок з голосних звуків: [А] - [У] - [І] - [И].

       12. Широко відкрити рот (рух нижньої щелепи вниз).

       13. Плавно закрити рот, зімкнути зуби і губи (рух нижньої щелепи нагору).

       14. Імітація жування.

       15. Плавні рухи нижньої щелепи вправо - вліво з утриманням щелепи в зміщеному положенні.

       16. Висування нижньої щелепи вперед.

       17. Максимальне відтягування нижньої щелепи назад.

       18. Утримати широко розпластаний язик на нижній губі (2-3 с).

       19. Висунути вузький язик "голочкою" і потягнути його до підборіддя.

       20. Чергувати "голочку" і "лопаточку".

       21. Висунути язик і підняти кінчик язика до носа.

       22. Виконати широким язиком по черзі рухи на верхню і на нижню губу - „качели".

       23. Рухи язиком вправо - вліво - "маятник".

       24. Рухи язика від правого до лівого кута рота і назад по нижній губі.

       25. Рухи язика від правого до лівого кута рота і назад по верхній губі.

       26. Висунути язик "човником" (бічні краї язика підняті).

       27. Зробити язик "чашечкой" (язик широкий, передній і бічний краї підняті).

       28. Поцокати язиком - "поганяти коней".

       29. Присмоктати язик до піднебіння - "грибок".

       30. Широко відкрити рот і позіхнути.

       Кожне завдання оцінювалося в 1 бал, тобто виконавши всі завдання, які ми пропонували дитина могла отримати 30 балів.

       Якщо дитина виконала пробу якісно і повністю, то вона отримувала 1 бал; якщо проба була виконана з помилками (неповний обсяг; не яскраво виражені сінкінезії; часткові рухові заміни; переключення штовхообразне, з зайвими рухами; знижена диференціація; легка асиметрія; швидкий або уповільнений темп; тонус знижен або підвищен), то дитина отримувала 0,5 балів; якщо проба не виконана або дитина відмовляється від виконання проби, то вона отримувала 0 балів.

     Оцінка вивчення стану артикуляційної моторики визначалася за такою шкалою: високий рівень визначався дитині, яка отримувала від 20 балів до 30, середній рівень - від 10 балів до 19, низький рівень - від 0 балів до 9. 
 
 
 
 
 

     Додаток Б

     Діагностичні завдання для дослідження звуковимови

       1. Повторити за дорослим склади: са-са-са, со-су-си, се-си-са, ас-ус-ес, ис-ос-ас, сво-ски-спа, слу-ско-сма, ся-сі-сє, сю-сє-сі, сю-сю-сю, яс-юс-іс, юс-єс-яс, сві-слю-скє, смю-свя-скє; за-зе-зи, зу-за-зе, зо-зе-за, ез-аз-из, ез-оз-аз, зво-зки-зпа, злу-зко-зма, зі-зя-зю, зю-зє-зя, зя-зя-зя, азь-зні-злю, ізь-узь-азь; ца-цо-цу, це-ци-ца-це; иц-ац-ец, иц-уц-ец; ця-ці-цє, цю-ці-цє; єц-яц-іц, юц-оць-їц; ша-шу-ше, шо-ши-ша; ош-еш-аш, иш-уш-аш; жи-жа-же, же-жу-жо; ож-иж-еж, чо-чи-ча, ач-оч-уч; ли-ле-лу, ил-ол-ул, ля-лю-лє, ял-іл-юл; ра-ре-ри, ар-ор-ур, рі-рю-рє.

       2. Назвати предмети на малюнках: стакан, лист, кактус, зуб, коза, замок, їжак, жук, ложка, цибуля, яйце, цуцик, шабля, груша, шапка, м'яч, човен, чашка.

       3. Повторити за дорослим слова: сад, сир, сестра, салат, садівник, санаторій, космос, ребус, фокус, тролейбус, квас, коса, турист, носик, крісло, колиска, сметана, свисток, слон, скоромовка, сковорода, спальня, класти, каска, тумбочка, шапочка, розмір, змагання, голос, колос, масло, сонце, каска. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Додаток В

     Діагностичні завдання для дослідження фонематичних процесів

       1. Промовити склади: си-ши, ша-са, си-ши-си, ла-ра-ла, па-та-ка, па-ба-па.

       2. Промовити слова: осел-козел, каска-казка, каша-каса, мишка-миска, їжак-ішак, жабка-шапка, лак-рак, почка-бочка.

       3. Визначити місце звука [С] у словах (на початку, в середині чи в кінці слова): син, сук, совок, паста, навіс, слива, кокос; звука [З] у словах: зуби, газ, розмір; звука [Ш] у словах: шосе, каштан, вірш; звука [Ч] у словах: чашка, річка, піч; звука [Л] у словах: лото, дятел, болото; звука [Р] у словах: корова, комар, рис.

       4. Гра „Знайди зайвий малюнок". Дитина, розглядаючи малюнки, повинна знайти предмет, у назві якого немає звука С. На малюнках зображено предмети, у назвах яких є звук С, і один предмет, у назві якого немає звука С. Наприклад: веселка, собака, телефон, слон, осел.

       5. Назвати слова зі звуком [С], [З], [Ш], [Ж], [Л], [Р].

       6. „Скласти слово зі звуків [К], [О], [С], [А].

       7. „Який звук стоїть на початку слів БУЛКА, СМЕТАНА, ЗООПАРК, ЖОЛУДЬ, ШВАЧКА, ЛЕВ, РУКАВИЧКА ?".

       8. „В якому місці у слові КОЗА ти чуєш звук [З]?".

       9. „Який приголосний звук стоїть в кінці слова ГІМНАСТ?".

       10. „Який звук стоїть перед звуком [Р] у слові СЕСТРА?".

       Кожне завдання оцінювалося в 1 бал, тобто виконавши всі завдання, які ми пропонували дитина могла отримати 10 балів.  
 
 
 
 
 

       СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

       1. Анатомия, физиология и патология органа речи: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений (пробный вариант) / [Боярчук Е. Д., Иванюра И. А., Самчук В. А., Скрыпник Н. Н.]. - Луганск: Альма-мастер, 2007. - 123 с.