CIF та СІР (перевезення оплачене  до певного місця призначення) - це базисні умови, згідно яких  продавець самостійно укладає  договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного пункту і повідомляє покупця про факт відправлення і можливий час прибуття товару, а також страхує товар. Вони відрізняються одна від одної тим, що при умові СІР доставку і страхування оплачено до певного пункту прибуття товару, а умова CIF включає в себе вартість страхування і фрахт.

    Суттєвим  недоліком ЗAT "Ліктрави" є низька активність у пошуку нових ринкових можливостей, але перевагу підприємству на ринках збуту надає те, що собівартість їх продукції нижча, ніж у виробників аналогічної продукції.

    Розрахунок  ціни реалізації 1 т експортної продукції  та структура її собівартості наведені в таблиці 2.11.

    Таблиця 2.11

    Розрахунок експортної ціни

 

    Для розширення успішної діяльності ЗАТ  „Ліктрави" на зовнішньому ринку  доцільно вжити цілий ряд заходів, спрямованих на покращення якості продукції, активізації маркетингової діяльності тощо.

    Укладаються контракти з країнами близького  і далекого зарубіжжя: Молдовою, Словенією, Таджикистаном, Грузією, Македонією, Індією, Польщею та іншими.

    Основним  споживачем продукції є аптечна  мережа України. Невелика кількість  продукції реалізується комерційними структурами і в аптечну мережу СНД Рис. 2.2. У вигляді діаграми показана структура реалізації продукції.

    Рис. 2.2. Структура реалізації готової продукції. 

    Постачальниками продукції є підприємства, що спеціалізуються  на вирощуванні лікарської сировини і система Укркоопсоюзу, що організує заготівлю дикоростучої лікарської рослинної сировини обласними споживчими коопераціями. На території України заготовлюється лише половина всієї сировини, що використається у виробництві. Друга ж половина імпортується.

    Взагалі, структуру постачальників сировини можна представити наступним  чином (Рис. 2.3.).

    Рис. 2.3. Структура постачань сировини 

    Підприємство  потребує імпорту лікарської рослинної  сировини, що не росте на території  України:

    1. Ортосифон тичиночний (нирковий чай) 50 тон.

    2. Зілля пал-пали 50 тон.

    3. Толокнянка лист 100 тон.

    4. Евкаліпт лист 20 тон.

    5. Сінна (касил) лист 50 тон.

    6. Дев’ясіл корінь 100 тон.

    7. Перець червоний гіркий 100 тон.

    Підприємство  має можливість експортувати готові лікарські засоби з лікарської рослинної сировини, а також лікарську рослинну сировину, що росте на території України на 1 млн. грн. Виробнича потужність щодо фасовки лікарської рослинної сировини 51,2 млн. упаковок на рік.

    Для того, щоб визначити структуру  та обсяги імпорту в динаміці років, необхідно проаналізувати дані таблиці 2.12.

    Таблиця 2.12

    Обсяги  імпорту продукції ЗАТ"Ліктрави "

 

    Дані  таблиці 2.12 свідчать про те, що імпорт продукції збільшується з року в рік: в 2007р. в порівнянні з 2005р. обсяг імпорту продукції зріс на 2297,3 тис.грн. Згідно даних таблиці, в структурі імпорту найбільшу питому вагу займає лікарська рослинна сировина - 76,4% в середньому за три останні роки. В 2007р. її імпорт в порівнянні з 2005р. збільшився на 52,3%, тобто зростання обсягів імпорту відбулося саме за рахунок імпорту лікарської сировини. Крім того, слід зазначити, що імпорт транспортних засобів і обладнання також зростає з кожним роком і в середньому за три роки він склав 14,0%.

    Інакше  здійснюється експорт продукції. При  експорті використовують як залізничний, так і автотранспорт. Автомобільні перевезення за кордон здійснюються за присутності митника, на кожну  машину ставиться пломба, яку можна зривати тільки в присутності митника. Товариство експортує свою продукцію в різні країни: Білорусь, Польщу, Молдавію, інші країни. Продукцію ЗАТ "Ліктрави" купують як фірми, так і приватні підприємці. Найбільшими споживачами (клієнтами) є аптечні мережі цих країн.

    Визначення  структури та обсягів експорту продукції  ЗАТ "Ліктрави." здійснимо за допомогою  аналізу даних таблиці 2.13.

    Таблиця 2.13

      Обсяги експорту продукції на  ЗАТ "Ліктрави " в 2005-2007 роках

 

    Аналіз  даних таблиці 2.13 свідчить про зростання  експорту: в 2007р. в порівнянні з 2005р. обсяги продажу лікарських трав за кордон збільшились на 1448,6 тис.грн., тобто на 18,9 %. Таке збільшення експорту було можливе лише за умови розширення виробництва продукції, насамперед завдяки збільшенню імпорту лікарської рослинної сировини. Слід зазначити, що найбільшим експортером продукції ЗАТ «Ліктрави» є Білорусія: питома вага експорту в цю країну склала в середньому за три роки 42,9%. Крім того, обсяги експорту в цю країну зростають в динаміці років: в 2007р. в порівнянні з 2005р. експорт в Білорусію збільшився на 1325,6 тис. грн. Основною причиною такого зростання є те, що продукція товариства є високо конкурентоспроможною саме на цьому ринку. Розширення обсягів експорту також було зумовлено тим, що ЗАТ здійснюють активний пошук нових ринків в іноземних країнах. Найменшу питому вагу в структурі експорту займає експорт в Польщі, Таджикистаном та Македонії. Але підприємство намагається знайти нових ділових партнерів саме в цій країні. І хоча підприємство зацікавлено у встановленні нових зовнішньоекономічних зв’язків, але при замовленні продукції різними покупцями перевагу мають постійні клієнти, з якими вже існують добре налагоджені стосунки.

    Проаналізуємо ефективність здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства за допомогою  даних таблиці 2.14.

    Таблиця 2.14

    Аналіз  ефективності зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Ліктрави"

 

    Аналізуючи  дані таблиці 2.14, перш за все слід зазначити, що на підприємстві на протязі останніх трьох років спостерігається  активне зовнішньоторговельне сальдо, тобто експорт перевищує імпорт. Проаналізуємо, як цей факт відбивається на ефективності діяльності всього підприємства, питома вага експорту в сумі загального товарообороту становить в середньому за три роки 37,8%. Більше того, вона збільшується, хоча і повільними темпами. Це свідчить про тенденцію збільшення обсягів продажу за кордон в порівнянні з обсягами продажу в Україні, що в свою чергу сигналізує про більшу привабливість закордонних ринків і намагання підприємства залучити більше валютних ресурсів.

    Згідно  даних таблиці, питома вага імпорту  в структурі витрат на виробництво  в середньому за три роки склала 49,1%. Цей показник свідчить про зростаючу  тенденцію в орієнтації підприємства на імпортну сировину. Така політика дозволяє товариству розширити обсяги виробництва, покращати асортимент, знизити витрати на сировину. Крім того, збільшення питомої   ваги    імпорту в  структурі  витрат  зумовлено можливістю ЗАТ «Ліктрави» закупати за кордоном більш ефективну техніку за рахунок накопичення валютних ресурсів в результаті здійснення експорту.

    Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, можна  сказати, що зовнішньоекономічна діяльність здійснюється досить ефективно на підприємстві, тобто вона дозволяє збільшити прибуток, що є головною метою функціонування будь-якого підприємства. Необхідно також зазначити, що за допомогою вправної зовнішньоторговельної політики товариство може покращати свою ЗЕД, тобто дане підприємство здатне досягти ще вищого рівня виробництва, і за умов здійснення ефективного господарювання отримати максимальний прибуток. Тому, для розширення успішної діяльності ЗАТ „Ліктрави" на зовнішньому ринку доцільно вжити цілий ряд заходів, спрямованих на покращення якості продукції, активізації маркетингової діяльності тощо.

    2.3. Цінова стратегія підприємства ЗАТ «Ліктрави»

 

    Ухвалення обґрунтованого рішення про вибір  цінової стратегії, її розробка з  використанням системного підходу необхідна для досягнення поставлених цілей з найменшими витратами й найбільшою ефективністю. Цінова стратегія відповідає цілям підприємства і спрямована на досягнення його довгострокових стратегічних конкурентних переваг з мінімальними витратами.

    Основні види цінових стратегій наведені в додатку Д.