Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання

 

Для розвитку, збагачення і активізації  словника кожний учень вів рукописний словник. У процесі запису слів молодші  школярі краще запам'ятовували  нові слова.

 

Отже, словникова робота на уроках читання  стала одним з найефективніших  засобів розвитку мовлення, збагачення, уточнення й активізації словникового запасу школярів, підвищення їхньої лексичної грамотності.

 

2.2 Перевірка ефективності розвитку  мовленнєвої діяльності молодших  школярів в експериментальному  дослідженні

 

Метою педагогічного експерименту була перевірка ефективності використання пропонованих вправ та завдань для формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Якість сформованих знань, умінь і навичок порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу.

 

Виявлення ефективності дослідження пов'язувалося із діагностикою відповідного рівня читацьких навичок та лексичних умінь, сформованих із допомогою пропонованих вправ, завдань та видів роботи.

 

Ми виходили із припущення, що серед  різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої культури школярів, помітне місце повинні посідати словникові вправи. Такі вправи спрямовані на розширення словника учнів, а також на вироблення у них уміння вибирати із свого словникового запасу для висловлення думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання. У процесі виконання словникових вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого — діти вчаться вживати ці слова у своєму мовленні.

 

Словникові вправи ми класифікували за такими критеріями:

 

І. За дидактичною метою. Вправи, які  використовувалися вчитель під  час роботи над словом, були спрямовані на усвідомлення школярами функції  слова у мовленні. З огляду на це ми розрізняли:

 

а) Вправи, розраховані на пояснення значення слів:

 

— пояснити значення слова клас у  такому тексті:

 

...Класи знають футболісти, і  пілоти, й хокеїсти.

 

Клас каюти визначають, і у  класи діти грають.

 

Значень слова клас багато:

 

Перше — це шкільна кімната,

 

Друге — група школярів, підлітків чи малюків.

 

Клас об'єднує людей...

 

—визначити спочатку слова, вжиті  в прямому, а потім у переносному  значенні:

 

Ще сонно диха тихий сад, Ще сплять навколо квіти. Ще не прокинулась  роса спить чоловік, і діти. (А. Костецький).

 

—прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів: Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра).

 

Голова розпочав шкільні збори.

 

—відгадати загадку, пояснити, які  предмети названі словом-відгадкою:

 

Зрізаю я траву, колосся; в дівчат я сплетена з волосся;

 

А ще я суші довга стрічка, що забігає в море, річку.

 

б) Вправи, розраховані на формування навичок уживання слів у власному мовленні.

 

•    скласти речення з  різними значеннями багатозначного слова (наприклад, машина, голка);

 

•    скласти речення з  кількома словосполученнями (наприклад, срібний голос, срібний іній, срібні ложки);

 

•    описати два предмети, використовуючи, зокрема, антоніми (великий, новий і маленький, старий будинки).

 

II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час  роботи зі словом, слід розрізняти:

 

а) Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення  відтінків значення слів, з'ясування мети вживання того чи іншого слова  тощо). Наприклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись довідкою, пояснити значення виділених слів:

 

Хто кричав?

 

Йшов з лікарні Гнат селом, а  дружки й спитали:

 

Що, брат, боляче було, коли зуби рвали?

 

Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло...

 

А чого ж то ти горлав в лікаря щосили?

 

Так тож: лікар заволав, бо я став брикаться,

 

Йому щипці поламав, і... вкусив за пальця.

 

Довідка: голосно кричати, голосно  покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати словами думки.

 

б) Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання різних творчих вправ). Наприклад:

 

—дібрати синоніми до слова нероба, виправити речення, використовуючи синоніми: Ледар усе життя ледарює. Тільки нероба нічого не робить;

 

— до виділених слів дібрати антоніми і поставити їх у тексті замість  крапок: У великої річки був брат —... струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка.... Струмок швидко мчав з гори, а річка... несла свої води. Та все ж мілководий струмок і... річка були вірними друзями.

 

3. Вправи на порівняння текстів  чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів на інші (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої і образної лексики тощо).

 

III. За ступенем самостійності  у виконанні ми розрізняли  вправи:

 

а) Розраховані на спостереження  за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах:

 

•    з казки «Рукавичка»  виписати синоніми до слова прийти;

 

•    пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку і виписати антоніми парами, зокрема у прислів'ї  Не хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш або в загадці Г.Бойка про віск: У вогні я розмокаю, у воді висихаю.

 

б)Конструктивні вправи (складання  словосполучень із поданих слів, введення в речення антонімів, заміна одних  слів іншими тощо) Наприклад:

 

— прочитати текст, замінити підкреслені  слова антонімами. Яку пору року буде тепер описано?

 

Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні  стали довгими, а ночі короткими. Прилетіли перелітні птахи. У  полях починається гаряча пора.

 

•    скласти можливі словосполучення  з словами багряний, багровий (прапор, рубець);

 

•    доповнити речення  порівняннями (наприклад. Усе було вкрите білим снігом, мов...).

 

в)Творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо). Наприклад:

 

•    скласти кілька словосполучень з багатозначними словами (за вибором учнів);

 

•    скласти текст, використовуючи дані вчителем слова чи словосполучення: Київ, столиця України, місто-герой.

 

За формою виконання ми використовували  такі словникові вправи: усні і письмові.

 

Дані критерії розпізнавання словникових вправ дали змогу охарактери-зувати не різні вправи, а кожну. Зокрема, вправа «Прочитати твір. Назвати в ньому слова, вжиті в переносному значенні» є за дидактичною метою вправою на пояснення значення слів; за характером розумових операцій — аналітичною; за ступенем самостійності — на спостереження за вживанням і значенням слова в тексті; за формою виконання усною.

 

Відповідно до даних типів вправ  ми побудували систему контрольних  завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості таких якостей словникового запасу учнів, як його уточнення, збагачення та активізацію, тобто специфічних умінь, від сформованості яких залежить сукупно уточнений, активізований та збагачений словниковий запас школярів:

 

1.Уміння усвідомлювати молодшими  школярами функції слова у мовленні - складається із таких мікровмінь:

 

■   пояснити значення слова  у даному тексті;

 

■   визначити спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у  переносному значенні:

 

■   прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів:

 

■   відгадати загадку, пояснити, які предмети названі словом-відгадкою:

 

■   скласти речення з різними  значеннями багатозначного слова;

 

■   скласти речення з кількома словосполученнями;

 

■   описати два предмети, використовуючи антоніми.

 

2. Уміння здійснювати аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом - складається із таких мікровмінь:

 

■   визначити невідомі слова;

 

■   уточнити відтінок значення слова;

 

■   з'ясувати мету вживання того чи іншого слова;

 

■   скласти речення із словом, вжитим у певному значенні;

 

■   дописати речення;

 

■   виконати різні творчі вправи;

 

■   порівняти тексти чи речення, у яких відбулася заміна одних  слів на інші;

 

■   усунути недоречні повторення;

 

■   вживати емоційно забарвлену і образну лексику.

 

3.Уміння самостійно вживати засвоєні слова у власному мовленні - складається із таких мікровмінь:

 

■спостерігати за вживанням і значенням  окремих слів у готових

 реченнях чи текстах;

 

■    пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку;

 

■    складати словосполучень із поданих слів;

 

■    вводити в речення  антоніми;

 

■    замінювати одні слова  іншими;

 

■    складати словосполучення, речення із потрібним словом;

 

■    складати розповіді за опорними словами;

 

■    складати словосполучення  з багатозначними словами;

 

■   складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення. За сформованістю даних умінь визначено три рівні сформованості мовленнєвого розвитку в учнів за ознаками точності, активізації та багатства словникового запасу:

 

1.  Високий - учень правильно вживає слова в усному і письмовому мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції слова у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність підчас роботи зі словом, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні, розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо і припускається, то відразу самостійно їх виправляє.

 

2.  Середній - на відміну від  учня з високим рівнем розвитку  даних умінь, припускається двох-трьох  помилок при опрацюванні словника у невеликому тексті і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або після вказівки вчителя. Не досить самостійно вживає засвоєні слова у власному мовленні, його словник потребує активізації.

 

3.  Низький - учень при використанні  і тлумаченні засвоєних слів у невеликому тексті помиляється більше трьох разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також- неправильно усвідомлює функції слова у мовленні. Словник бідний, потребує активізації та збагачення. Учень не здатний виправити свої помилки навіть з допомогою педагога.

 

Рівні представлені у діаграмі 1.

 

Діаграма 1.

 

 

 

 

 

Експериментальний клас Контрольний  клас

 

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ  і завдань, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 2.1-2.3.

 

 

Таблиця 2.1.

 

Сформованість умінь усвідомлювати  функції слова у мовленні в  учнів контрольного та експериментального класів№ п/п УМІННЯ Контрольний клас Експериментальний клас

1 пояснити значення слова у даному тексті 79% 94%

2 визначити спочатку слова, вжиті впрямому, а потім в переносному значенні 80% 89%

3 прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів 76% 87%

4 відгадати загадку, пояснити, які предмети названі словом-відгадкою 85% 93%

5 скласти речення з різними значеннями багатозначного слова 70% 86%

6 скласти речення з кількома словосполученнями 81% 90%

7 описати два предмети, використовуючи антоніми 84% 92%

 

 

Таблиця 2.2

 

Сформованість умінь здійснювати  аналітико-синтетичну діяльність під  час роботи зі словом в учнів контрольного та експериментального класів№ п/п УМІННЯ Контрольний клас Експериментальний клас

1 визначити невідомі слова 76% 91%

2 уточнити відтінок значення слова 75% 88%

3 з'ясувати мету вживання того чи іншого слова 84% 91%

4 скласти речення із словом, вжитим у певному значенні 80% 86%

5 дописати речення 84% 97%

6 виконати різні творчі вправи 81% 88%

7 порівняти тексти чи речення, у яких відбулася заміна одних слів на інші 77% 81%