Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання

8 усунути недоречні повторення 72% 84%

9 вживати емоційно забарвлену і образну лексику 82% 95%

 

 

 

Таблиця 2.3

 

Сформованість умінь самостійно вживати  засвоєні слова у власному мовленні в учнів контрольного та експериментального класів№ п/п УМІННЯ Контрольний клас Експериментальний клас

1 спостерігати за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах 79% 89%

2 пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку 84% 93%

3 складати словосполучень із поданих слів 82% 89%

4 вводити в речення антоніми 76% 84%

5 замінювати одні слова іншими 78% 86%

6 складати словосполучення, речення із потрібним словом 75% 89%

7 складати розповіді за опорними словами 83% 90%

8 складати словосполучення з багатозначними словами 74% 83%

9 складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення 82% 95%

 

 

Отже, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно  вплинула на розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Одержані результати сформованості мовленнєвих умінь і навичок в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подані на діаграмах 1,2.

 

Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 30 учнів експериментального класу 11 школярів продемонстрували високий  рівень аналізованих умінь, 15 - середній і 4 -низький. У контрольному класі (26 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 5 учнів, середній - 14 і низький - 7 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження (вересень 2007 р.), коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості читацьких умінь зросли в обох класах (первинний рівень - 11% і 12%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 91% і 82% - див. діагр. 2) завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Отримані дані представлені на діагр. 2.

 

Діаграма 2.

 

Загальний рівень сформованості мовленнєвих  умінь і навичок учнів в  експериментальному та контрольному класах на початку та у кінці експерименту

 

Експериментальний клас  11 91

 

Контрольний клас 12 82

 

 

На формувальному і особливо на теоретико-узагальнюючому етапі  експериментального дослідження стало  очевидним, що у процесі цілеспрямованого використання системи пропонованих вправ і завдань в учнів  експериментального класу порівняно  з контрольним значно підвищився рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність даного напрямку роботи.

 

Проведення експериментального дослідження  дало змогу оцінити ефективність використання на уроках читання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу розвитку мовленнєвої діяльності школярів порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. Таким чином, цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань на уроках читання здатне забезпечити формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів.

 

 

Висновки

 

Ознайомлення із словниковим багатством, своєрідністю звукової та інтонаційної системи, словотворчими властивостями, особливостями граматичної будови, художньо-зображальними засобами мови розкриває учням духовне багатство  нашого народу. Відповідно програма передбачає формування у молодших школярів чотирьох видів мовленнєвої діяльності — аудіювання, говоріння, читання, письма. Основним завданням таких занять є активне і цілеспрямоване збагачення і удосконалення мовлення учнів; безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів; розвиток логічного мислення; розширення кругозору учнів. Крім цього, в процесі роботи над формуванням власної мовленнєвої діяльності учні оволодівають і контекстовими уміннями.

 

Мовленнєва діяльність дітей особливо бурхливо розвивається в період їх навчання в школі. Найістотнішою зміною в мовному розвитку є ознайомлення зі словом, з мовою як об'єктом пізнання. В учнів початкових класів мають сформуватися уявлення про мову і мовлення найважливіший засіб спілкування між людьми; про звуки, слова, сполучення слів, речення, текст як найважливіші одиниці мови; зв'язок мови з мисленням; особливості застосування знань з мови у практичному мовленні; про допоміжні засоби увиразнення мовлення. Наведені відомості учні повинні засвоювати у процесі навчання.

 

Читання – один з основних компонентів  розвитку мовленнєвої діяльності школярів, один із важливих засобів формування особистості. Тому так важливо в  початкових класах сформувати в учнів  технічну сторону читання, уміння працювати  з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра.

 

На уроках читання мовленнєвий  розвиток учнів є засобом і  результатом читацької діяльності на кожному уроці, незалежно від  жанрових особливостей творів і теми уроку. Усі види завдань, які застосовуються для розвитку читацької навички, аналізу творів, розвитку інших здібностей чи якостей читача, вимагають певного рівня мовленнєвого розвитку, що передбачає і розвиток мислення, бо “мова – це канал розвитку інтелекту” (М.І.Жинкін), хоча між рівнем розвитку мовлення і мислення, відзначають психолінгвісти, прямої залежності немає.

 

Читанню у початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному  вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.

 

У процесі шкільного навчання розширюються функції мовлення, яке виникає  і розвивається як засіб засвоєння  і передачі знань. Мовлення виявляє  себе і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Уроки читання мають величезні можливості для розвитку в учнів грамотного, логічно побудованого і образного мовлення, багатого за своїм структурно-логічним і змістовним складом. Приділяючи спеціальну увагу такому розвитку учнів, учитель готує їх до уважного сприймання художньої літератури. Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби і т. ін. Протягом першого року навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп. У цей період словниковий запас молодших школярів активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, засвоєними під час читання, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими, важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманітною за своїм словниковим складом.

 

Значне місце на уроках читання  відводиться вправам з розвитку мовлення. Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов'язково слід пояснювати, формуючи в учнів  відповідні уявлення й поняття. Також  слід виробляти в учнів уміння добирати ті слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку. З перших днів навчання дитини у школі необхідно повсякденно працювати над словом, пояснювати різні його значення, добирати синоніми, вводити слова в речення, виявляти синоніми в ілюстративному матеріалі і т. ін. Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник. У поясненні значення слова як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя у проведенні даної роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ з читання і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації.

 

Ми провели експериментальне дослідження  розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання. Воно здійснювалося  на формуючому та перевірялося на теоретико-узагальнюючому етапах дослідження. Розширення й збагачення запасу слів і використання їх в усному мовленні сприяло розширенню і конкретизації словника молодших школярів, надавало висловлюванням точності та виразності.

 

Робота, яка проводилася в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Таким чином, розвиток мовленнєвої діяльності учнів в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Формування мовленнєвих умінь і навичок учнів розширює знання про мову, є головним джерелом збагачення мовлення дітей.

 

У даній роботі проаналізовано педагогічну  та методичні літературу з проблеми дослідження, виявлено сутність та етапи  розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів, визначено можливості уроків читання у розвитку мовленнєвої діяльності а також експериментально перевірено ефективність запропонованих вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання.

 

Доведено, якщо забезпечити мовленнєву діяльність молодших школярів на уроках читання у початковій школі відповідно до психолого-педагогічних та методичних вимог, то це призведе до уточнення, збагачення і активізації словникового запасу молодших школярів. Система роботи над текстом чи декількома тематично об’єднаними текстами, яка сприятиме розвитку мовних. Мовленнєвих і комунікативних умінь, повинна включати такі етапи:

 

-                ознайомлення з текстом – аудіювання  чи читання. На цьому етапі  учні усвідомлюють загальний  зміст тексту, визначають власне ставлення до прочитаного чи почутого. Відповідають на запитання за змістом.

 

-                Формування мовних умінь-аналіз  змісту тексту, мовних явищ, визначення  теми, формулювання основної думкитексту,  запис ключових слів і словосполучень, обговорення заголовку чи добір свого.

 

-                Лексико-семантичний коментар-збагачення  мовлення учнів комунікативно-значущою  лексикою. Цьому сприятиме така  робота: пояснення значень незнайомих  слів або тих, значення яких  потрібно уточнити, спостереження за функціонуванням слів у тексті, добір синонімів, антонімів.

 

Розглянута проблема не вичерпує всіх питань, які стосуються розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання. У подальшому дослідженні необхідно  зосередити увагу на таких видах  мовленнєвої діяльності, як аудіювання і говоріння у взаємозв’язку, що, на наш погляд, забезпечить належний рівень розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання.

 

 

Список використаної літератури

 

1.   Абрамова Е.В. Подготовка  студентов к работе по формированию языковых понятий у младших школьников // Начальная школа. - 1989.-№11.-С. 65-67.

 

2.   Актуальные проблеми методики  обучению чтению в начальних  классах / Под ред. М.С. Васильевой, М.И. Омороковой, Н.Н. Светловской. - М.: Педагогика, 1977. - 220 с.

 

3.   Багмут А.Й. Інтонація як засіб мовної комунікації. - К.: Освіта, 1980. -112 с.

 

4.   Бадер В. Класифікація  помилок у мовленні молодших  школярів // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 53-55.

 

5.   Бадер В.І. Удосконалення  мовленнєвого розвитку молодших  школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.

 

6.   Бадер В.І., Василина С.В.  Редагування як засіб розвитку  мовлення // Поч. школа. - 1991. - №8. - С. 24-27.

 

7. Барановська Л.В. До теоретичних  засад формування культури мовлення // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С. 33-37.

 

8.   Барвівська Л.В. Уроки  українського читання // Поч. школа. - 1990. - №11.-С. 79.

 

9.   Бархин К.Б. Развитие  речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955. - 83 с.

 

10. Безрукова І. Збагачення українського  мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості // Поч.школа.- 1998.- № 10.- С. 45-48.

 

11. Беспалова Е.Д. Логические  ударения на уроках чтения // Нач.  школа. -1972. - №9.-С. 73-76.

 

12. Блинов И.Я. Вьіразительное  чтение учителя. - М.: Педагогика, 1963. - 208 с.

 

13. Блохина Г.В. Работа с синонимами  в начальних классах //

 

14. Богун М.І. Методика навчання  української мови у дошкільних  закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 328 с.

 

15. Бондаренко А.А. Работа над  ударением в начальних классах  // Нач. школа, 1989. - №2. - С. 18-21.

 

16.Бородич А.М. Методика развития  речи детей. - М.: Просвещение, 1981.-255 с.

 

17. Бурмистрова Л. Сказки про  страну словографию // Семья и  школа. - 1991. - №8. -С. 44-46.

 

18. Бутузова И.Д. Лексическая  работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1992. - №2. -С. 14-19.

 

19. Варзацька Л.О. Активізація  мовленнєвої діяльності учнів  // Поч. школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

 

20. Василевська М.В. Інтегровані  уроки // Поч. школа. - 1996. - №11. - С.11-12.

 

21. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.

 

22. Вашуленко М.С, Скрипченко  Н.Ф. Робота з дитячою книжкою. - К.: Рад. школа, 1982.-240 с.