Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання

 

У підручнику наведено 8 загадок, на дошці доцільно записати 4-5 загадок різної структури, а також кілька загадок на окремих смужках паперу. Наприклад:Який овоч ходить у мундирі? (картопля); Хто говорить на всіх мовах? (луна); Яка риба має зброю на носі? (риба-меч); Дуже я потрібна всім-і дорослим і малим, всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу? (книга); По білому полі чорним маком посіяно.( книга) ; Що воно за штука, що день і ніч стука? (серце).

 

Загадки учні читають»ланцюжком». Той, хто читає має право першим назвати відгадку. Якщо він не знає, відповідає клас. У кількох, найбільш цікавих, випадках учитель звертається до відгадувача із запитанням: « Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь». Такі самі запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.

 

Учні мають усвідомити прийоми, що допомагають відгадуванню: пригадування характеристики відомого казкового  образу ( Руденька, хитренька, не велика й не маленька. Вона вовчику сестричка, а зовуть її…); зіставлення предметів  за істотними ознаками ( наприклад, підставити слово каштан у загадку На дереві гойдається, жупан колючий має…).

 

5. Спостереження за структурою  загадок.

 

Учитель звертає увагу учнів  на загадки, записані на дошці.

 

- Які це речення? Як вони  побудовані ( учні також переглядають  загадки, які є у підручнику.) Які характерні особливості загадки? ( Вона може бути складена у формі розповідного або питального речення; має стислу, виразну форму. Дуже часто в ній римуються рядки.)

 

Робота у парах. Проведення гри  « Загадай – я відгадаю». Вчитель роздає на кожну парту по 2 загадки, діти загадують їх один одному.

 

6. Складання учнями загадок.

 

Щоб скласти загадку, потрібно: а ) порівняти предмет або явище  з іншим, подібним за істотною ознакою, скажімо формою, кольором, рухом, звуком тощо; б ) включити цю ознаку в опис предмета так, щоб не можна було відразу здогадатись; в ) сформулювати загадку дуже коротко й чітко.

 

На цьому етапі корисно зіставити  зміст кількох загадок, які мають  одну відгадку. Це дозволяє виявити  повторення суттєвих ознак, які покладено в основу загадки, зрозуміти. що про один предмет можна сказати по –різному. Наприклад, учні відгадують 3 загадки про соняшник:

 

На городі в нас росте На сонечко  я схожий

 

Сонце ясне, золоте. І сонечко люблю.

 

Жовте око, жовті вії, за сонцем повертаю

 

Та чомусь воно не гріє. Голівоньку свою.

 

Золоте решето, а в ньому

 

Чорних хатинок повно.

 

Після цього проводиться порівняння змісту загадок із малюнком соняшника.

 

Які суттєві ознаки відображено  у загадках (колір, форма, спосіб існування.) Чи знаєте ви інші загадки про цю рослину?

 

Придумування загадок організовуємо  у групах. Кожна група розглядає  свій малюнок і складає за ним  загадку. У кінці уроку один учень  читає складену загадку.

 

7. Домашнє завдання: придумати 1-2 загадки на одну з тем ( рослини, тварини, інструмент тощо ); знати кілька прислів’їв.

 

 

ДОДАТОК 3

 

Конспект уроку читання за твором Є. Гуцала « Перебите крило».

 

Т Е М А: Ми відповідаємо за тих, кого ми приручили».

 

М Е Т А: формувати уміння складати характеристики дійових осіб, правильно інтонувати діалоги; розвивати мовлення; висловлювати оцінні судження; виховувати в дітей турботливе ставлення до птахів. Відповідальність за свої вчинки.

 

Х І Д У Р О К У

 

1. Мовна розминка.

 

Гра « Хто що робить?»

 

Зозуля кує, а голуб…? Голуб туркоче, а півень…? Півень кукурікає, а сова…?Сова ухкає, а соловей…? Соловей тьохкає, а ластівка…? Ластівка щебече, а жайворонок…?

 

Гра « Хто зав яже вузлик?»

 

-Назвіть якомога більше назв  ознак до слів: хата, гніздечко,  яєчко, птах.

 

2. Підготовка до сприймання нової теми.

 

У вступній бесіді вчитель пропонує учням пригадати які твори  про ставлення дітей і дорослих до природи вони читали у розділах « Цікава книга Природи», « Вірші  про світ природи і дитинства». Для актуалізації можна прочитати  кілька рядків з творів ( « Журавлик» Н. Забіли, « Птиця» Д, Павличка, « Не хочу» А. Костецького та ін.), щоб діти назвали твір і автора.

 

Вчитель узагальнює відповіді учнів, розповідає, що в Україні є добрий народний звичай зустрічати навесні  птахів, дбати про них. Справедливо вважається, що добра людина не може скривдити птаха. З особливою любов ю з давніх –давен ставляться люди до журавлів та лелек. Лелека сприймається українцями як символ домашнього вогнища, тому для цих птахів роблять на подвір ї спеціально облаштовані гнізда.

 

-Які твори про цих птахів  ви знаєте?.

 

Учитель повідомляє тему уроку, пропонує учням поміркувати, який смисл передає  речення: « Ми відповідаємо за тих, кого приручили» (А. де Сент – Екзюпері).

 

3. Слово про автора твору.

 

Вчитель пропонує знайти в підручнику і прочитати розповідь про автора- Є. Гуцала. Нагадує, що раніше діти читали твори цього автора ( « Без дороги ходить дощ», « Якого кольору слова» ).

 

4. Вправляння у правильному читанні  слів: приставивши, підхарчіватися, умощувався, торжествував, виправдовувався, незграбне, угледів, бовваніти.

 

5. Первинне ознайомлення з твором.

 

На першому уроці можна опрацювати перші три частини твору. Оскільки це чималий за обсягом текст, ознайомлюємо з ним учнів у процесі комбінованого  читання. Вчитель читає текст, а далі учні читають мовчки і готуються відповісти, хто дійові особи цього оповідання, коли і де відбуваються події.

 

Прводиться словникова робота: пояснюється  значення слів, що вказані у підручнику, уточнюється значення маловживаних слів.

 

6. Розгляд малюнка: який епізод тексту відображено? Хто з хлопчиків Дениско, а хто- Олег? Чому ви так думаєте? Який вік у хлопчиків? Чи такими ви їх уявляли?

 

7. Смисловий і структурний аналіз  твору.

 

Запитання для вибіркового читання:

 

З яких рядків тексті ви довідались, що Дениско нетерпляче чекав прильоту птахів? Знайдіть першу розмову Дениска з Олегом. Чиї слова слід прочитати з почуттям радості та образи, а чиї –із зневагою? Чому Дениско і його батько зраділи прильоту птахів? У чому виявлялася їхня турбота про птахів? Простежте за текстом, як по-різному автор називає птахів. А як цих птахів називають у вашій місцевості?

 

Проглядове читання кожної частини  і добір заголовків, запис їх у  вигляді плану оповідання на дошці.

 

8. Читання діалогів.

 

Попередньо визначається відповідна інтонація та ставлення, яке треба передати, зважаючи на авторські вказівки ( « Мовив розсудливо», « глузливо скривився», « сказав радісно», «торжествував», « закричав» та ін.)

 

9. Домашнє завдання ( на вибір) : 1) прочитати 4 частину оповідання; 2) доповнити план; підготувати стислу розповідь про описані події.