Емоційний розвиток дітей старшого дошкільного віку засобами природи

Твоє завдання: визначити, які почуття переживає  Коцький на малюнках? Сказати, як ти про це дізнався (Послухай казочку, і коли я буду говорити про почуття Пана Коцького, ти підбирай відповідний малюнок. А тепер розкажи казочку за малюнками, які ти виклав(ла)».

Показники для аналізу.

1. Дитина добирає малюнки Пана Коцького (Додаток А) відповідно до емоціогенної ситуації, що є у казці.

2. Дитина називає слова-ознаки емоції, що зображена на схемі.

3. Дитина розрізняє елементи експресії на схематичному зображенні.

Обробка отриманих даних: підраховується кількість правильно названих

емоцій,    зображених    на    схематичному    малюнку:    визначається    частота впізнавання   емоцій   за   окремими   ознаками   (губи,   очі,   брови)   та   за   їх сукупністю; встановлюється залежність знаку (позитивного чи негативного) та модальності емоції від розуміння емоціогенної ситуації.

Примітка: обробка  отриманих даних допоможе з'ясувати, в якому напрямі навчати дитину сприймання та розуміння експресивних ознак.

Порівняльна кількість  даних емоційного розвитку старших  дошкільників на прикінцевому етапі  подана в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

 

Результати виконання  завдань оцінно-рефлексивний критерій

 

Група	Етапи експериментального дослідження	Завдання
		1			2
		В	Ч	Н	В	Ч	Н
Продовження таблиці 2.7
ЕГ	Констатувальний	20	40	40	10	50	40
	Прикінцевий	30	50	20	25	65	10
КГ	Констатувальний	10	40	50	20	50	30
	Прикінцевий	10	45	45	20	50	30

Результати виконання  завдання у КГ виявилися гіршими, ніж у ЕГ. Порівнюючи прикінцевий і констатувальний етап, у КГ результат покращився на незначний відсоток, так, виконуючи перше завдання відсоток дітей, що виконали завдання повністю не змінився (10%), а тих, хто не виконали, на 5% знизився, відсоток дітей, що виконали завдання частково збільшився на 5%. Виконуючи друге завдання прикінцевого етапу, діти у КГ показали ті ж результати, що й на констатувальному етапі.

Результати в ЕГ помітно відрізняються. Виконуючи перше завдання, прикінцевий результат дітей, що виконали завдання повністю, покращився на відміну від констатувального на 10%, в два рази зменшився відсоток дітей, що не виконали завдання, відсоток дітей, що виконали завдання частково, становить 50%. Відсоток дітей, що виконали друге завдання частково, становить 65%, виконали повністю 25%, не виконали 10%.

За результатами виконання  дітьми серії завдань за кожним показником у межах кожного критерію  було виявлено загальні вихідні рівні  емоційного розвитку дітей на прикінцевому експерименті (Таблиця 2.8) .

Таблиця 2.8

Результати виконання  завдань

(прикінцевий етап  експерименту)

Критерії	Рівень виконання знань	ЕГ	КГ
Когнітивний	В	32,5	25
	Ч	52,5	40
	Н	15	35
Продовження таблиці 2.8
Оцінно-рефлексивний	В	27,5	15
	Ч	57,5	47,5
	Н	15	37,5

З таблиці бачимо, що з  завданнями когнітивного критерію повністю справились більше діти ЕГ (32,5%), а менше КГ (25%), відсоток дітей, що не справились із завданнями, у КГ становить 35%, в ЕГ 15%.

Із завдання оцінно-рефлексивного критерію справились дві групи дітей: у КГ виконали завдання 15% дітей, у ЕГ – 27,5%, частково виконали у КГ 47,5%, в ЕГ 57,5, не виконали завдання 37,5% − КГ, 15% − ЕГ.

Отже, дітей в ЕГ краще, ніж у КГ встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між подіями життя, переживаннями та виразом обличчя, вміють будувати взаємовідносини з однолітками.

Охарактеризуємо зміст  рівневої характеристики емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Високий рівень – характеризується тим, що дитина яскраво виражає позитивні естетичні емоції (радість, здивування, захоплення) за допомогою виразної міміки, жестів, рухів, мотивованих висловів. Діти цього рівня здатні співпереживати з іншим у реальній або уявній ситуації (у нормі дитина ототожнює себе з персонажами казки і переживає разом з ними усі колізії),  зберігає в пам’яті чуттєво – емоційний образ об’єкта, що справив враження, відчуває потребу у співпереживанні естетичних емоцій з боку дорослих або однолітків, прагне привернути увагу до об’єкта, запросити до розмови за допомогою слів, рухів, жестів. Діти чутливі до емоційного настрою художнього образу, вміють висловлювати емоції за допомогою рухів під музичні твори, емоції, реагують на них. Вони із задоволенням беруть участь у всіх видах діяльності, здатні виконувати головні ролі.

 Середній рівень - діти здатні самостійно виражати позитивні емоції за завданням дорослого, у процесі сприймання об'єкта непомітно виражає позитивні емоції, в окремих випадках відчувають потребу у співпереживанні з боку іншої особи, не висловлюють бажання переживати разом з персонажами казок, але якщо запропонують, не відмовляються, вони краще сприймають ті об'єкти, які справили на них враження, до спілкування вступають тільки після того, як їм запропонують, не висловлюють бажання брати участь у всіх видах діяльності. Іноді ці діти прагнуть привернути увагу батьків до їхнього емоційного стану.

Низький рівень емоційного розвитку характеризується слабкими проявами вираження емоційного стану. Дитина не вміє самостійно відгукуватися на емоційний стан об'єкта. Дітям важко працювати із різними видами художніх творів. Вони відчувають труднощі під час передавання емоційного стану героя, майже не в змозі стримувати свої емоційні прояви, робити їх адекватними ситуації. Їм важко сприймати нову інформацію, вони не виявляють зацікавленості, здатності співпереживати іншим у реальній або уявній ситуації. Позитивні емоції виникають лише після яскравої демонстрації дорослого свого позитивного ставлення до об'єкта.

Порівняльні кількісні дані рівнів емоційного розвитку дітей ЕГ та КГ на – констатувальному та прикінцевому етапі експерименту подано в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Кількісні дані рівнів емоційного розвитку дітей експериментальної  та контрольної гуп

Рівні	ЕГ		КГ
	Констатуючий етап	Прикінцевий етап	Констатуючий етап	Прикінцевий етап
Високий	15	30	20	20
Середній	45	55	40	44
Низький	40	15	40	36

Як свідчить таблиця, на високому рівні емоційний розвиток ЕГ на прикінцевому етапі збільшився в 2 рази, на низькому рівні залишилось 15% дітей, але дітей з середнім рівнем емоційного розвитку збільшилось на 10%.

У КГ відсоток дітей з високим рівнем емоційного розвитку на прикінцевому етапі не змінився, на 4% збільшилась кількість дітей з середнім рівнем розвитку та на 4% зменшилась із низьким рівнем.

Отже, порівняльний аналіз кількісних даних, рівнів емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку на констатувальному і прикінцевому етапах підтвердили правомірність висунутої гіпотези дослідження: засвідчив, що розроблена  й впроваджена нами дидактична модель емоційного розвитку є ефективною і має позитивний вплив на процес емоційного зростання дошкільників.

Рівні емоційного розвитку  у дітей старшого дошкільного  віку в КГ та ЕГ на констатуючому  та прикінцевому етапах представлені діаграмами 2.1, 2.2.

Діаграма 2.1

Рівні емоційного розвитку  у дітей старшого дошкільного віку в КГ

 

 

 

 

Діаграма 2.2

Рівні емоційного розвитку  у дітей старшого дошкільного віку в КГ

Висновки з  розділу ІІ

Дослідження було присвячено актуальній проблемі емоційного розвитку  дітей старшого дошкільного розвитку засобами природи. З метою реалізації поставлених завдань і перевірки гіпотези ми звернулися до розробки дидактичної моделі організації діяльності дітей старшого дошкільного віку, яка спрямована на емоційний розвиток дітей засобами природи.

У зв’язку з цим  виникла необхідність проведення спільного  експерименту, зміст і результат  якого подано в даному розділі. Він  проходив в три етапи. Метою першого  етапу було з’ясування рівнів емоційного розвитку старших дошкільників. Завданнями дослідження на констатувальному етапі виступили: вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями життя в природі, переживаннями та виразом обличчя людини; вміння розрізняти і називати різні емоційні стани (радість, сум, подив, гнів); вміння користуватися будувати взаємодію з однолітками. На другому етапі проводилась розробка і апробація дидактичної моделі емоційного розвитку старших дошкільників засобами природи. На третьому здійснювався порівняльний аналіз отриманих результатів експерименту.

Результати констатувального експерименту показали, що робота над  емоційним розвитком дітей засобами природи за традиційними методами недостатньо  впливає на його розвиток за такими критеріями: когнітивний (показник критерію: вміння будувати взаємовідносини з однолітками), оцінно-рефлексивний критерій (показником є вміння встановлювати причинно − наслідкові зв'язки між подіями життя в природі та виразом обличчя людини).

Результати виконання  завдань засвідчили, що з завданнями когнітивного критерію повністю справилось більше діти КГ (25%), а менше ЕГ (15%), відсоток дітей, що не справились із завданнями рівний у КГ і ЕГ (40%).

Завдання оцінно-рефлексивного  критерію справились однаково дві групи  дітей (ЕГ, КГ): виконали завдання 15% дітей, частково виконали - 45%, не виконали 40%.

На констатувальному етапі дослідження було визначено  вихідні рівні емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку: високий, середній, низкий.  На високому рівні емоційного розвитоку були тільки окремі діти: 15% - ЕГ та 20% КГ. Середнього рівня досягли 45% дітей ЕГ та 40% - КГ. Однакова кількість дітей з низьким рівнем емоційного розвитку виявилось в ЕГ, КГ (40%).

На формувальному етапі  нами була розроблено дидактичну модель емоційного розвитку старших дошкільників засобами природи. Модель складається з трьох етапів, які між  собою  взаємопов’язані: когнітивно – пізнавальний, емоційно – діяльнісний, результативно – виконавчий. Метою першого етапу формування та збагачення в дітей навичок спілкування з дорослими та однолітками через природу, вмінні помічати емоційні стани оточуючих. Метою другого етапу було удосконалення у старших дошкільників вмінь та навичок. Метою наступного етапу було використання театралізованої діяльності з природнім спрямуванням для розвитку емоційності, вміння передавати свій емоційний стан.

Нами було розроблено дидактичну модель емоційного розвитку старших дошкільників засобами природи. Модель складається з трьох етапів, які між собою взаємопов’язані: когнітивно – пізнавальний, емоційно – діяльнісний, результативно – виконавчий. Метою першого етапу формування та збагачення в дітей навичок спілкування з дорослими та однолітками через природу, вмінні помічати емоційні стани оточуючих. Метою другого етапу було удосконалення у старших дошкільників вмінь та навичок. Метою наступного етапу було використання театралізованої діяльності з природнім спрямуванням для розвитку емоційності, вміння передавати свій емоційний стан.

Організація експериментального навчання передбачала систематичне використання психогімнастики, релаксації, психотренінгів; вправ, дидактичних ігор під час занять, індивідуальної роботи, розваг, свят. Організація таким чином роботи сприяла ефективності емоційного розвитку, забезпечила виконання завдань, реалізацію психологічних умов, пітвердила доцільність проведеного дослідження.

За даними прикінцевого етапу високому рівні емоційний розвиток ЕГ збільшився в 2 рази, на низькому рівні залишилось 15% дітей, але дітей з середнім рівнем емоційного розвитку збільшилось на 10%. У КГ відсоток дітей з високим рівнем емоційного розвитку на прикінцевому етапі не змінився, на 4% збільшилась кількість дітей з середнім рівнем розвитку та на 4% зменшилась із низьким рівнем.