Управлінські рішення у менеджменті підприємства

     3. Технологія виробництва вершкового масла. Вершкове масло одержують двома способами: збиванням вершків і перетворенням високожирних вершків. Якість масла в першу чергу залежить від якості молока і вершків. Виробництво масла на ПАТ «Бобровицький молокозавод» – це один з головних джерел доходів. Процентна структура витрат на його виробництво наведена в таблиці 2.1. з якої видно, що основну частку – 75,3% становить вартість сировини – молока.

Таблиця 2.1

Калькуляція витрат виробництва масла  на ПАТ «Бобровицький молокозавод»

     4. Спосіб перетворення високожирних вершків в масло супроводжується наступними технологічними процесами:

1. прийом і сортування молока і вершків;
2. пастеризація вершків;
3. одержання високожирних вершків;
4. нормалізація високожирних вершків;
5. перетворення вершків в масло;
6. упакування масла.

     5. Технологія виготовлення кефіру. Молоко нормалізують за масовою часткою жиру таким чином, щоб масова частка жиру у готовому продукті була не менше масової частки жиру, передбаченої стандартом. Для цього до незбираного молока додають знежирене молоко або маслянку. Можна проводити нормалізацію у потоці на сепараторах-нормалізаторах. Нормалізацію молока по масовій частці сухих речовин проводять шляхом додавання сухого знежиреного молока. Отже, виробничий комплекс ПАТ «Бобровицький молокозавод» є складною організаційно-технічною системою взаємопов'язаних елементів, які спільно функціонують для досягнення основної мети і забезпечення отримання максимального прибутку в межах певних витрат на виробництво та обсягів реалізації молочної продукції.

     Розглянемо характеристику структури управління на підприємстві ПАТ «Бобровицький молокозавод». Вищим органом товариства є загальнi збори акцiонерiв. Виконавчим органом товариства є Правлiння, контролюючим – ревiзiйна комiсiя. ПАТ «Бобровицький молокозавод» не мiстить структурних пiдроздлiв та складається з цiлiсного майнового комплексу, що розташований за адресою Чернiгiвська область м. Бобровиця, вул. Чернiгiвська, 50. 

     Організаційна структура управління на досліджуваному підприємстві є лінійно-функціональною Додаток А. У цілому вона відповідає сучасним вимогам і завданням, які стоять перед підприємством і є досить гнучкою. При функціональній підпорядкованості керівник має право віддавати вказівки за конкретною виробничою функцією, незалежно від того, хто її виконує. Функціональними керівниками підприємства є заступники Голови правління за напрямами діяльності, начальники відділів. Кожен працівник функціонального відділу є також лінійним керівником відповідно до працівників даного відділу.

     В апараті управління лінійний керівник одночасно є функціональним керівником відносно структурного підрозділу, який він очолює. Так, головний бухгалтер  ПАТ «Бобровицький молокозавод» виконує роботу з різних ланок бухгалтерського обліку і може дати розпорядження бухгалтеру іншого сектора, наприклад розрахункового, або бухгалтеру іншого структурного підрозділу про негайне виконання певної ділянки роботи. Головний бухгалтер є функціональним керівником, але додаткові функції вирішуються провідними фахівцями, яким підпорядковуються відповідні сектори. Тобто в загальній структурі управління підприємством можна виокремити відділи, сектори і групи, що безпосередньо зайняті виконанням оперативної роботи, а відділи займаються виконанням певних функцій з організації діяльності підприємства та її ефективності.

     Розглянемо виробничий відділ ПАТ «Бобровицький молокозавод» за допомогою рис. 2.1. 

Рис. 2.1. Організаційна структура виробничого відділу підприємства 

     Отже, виробничий відділ має лабораторію, апаратний цех, цільномолочний цех, СЗМ цех та масло цех. Кожний цех  має свій виробничий підрозділ, який складається з декількох дільниць.

     Розглянемо планування та організацію роботи апарату управління на ПАТ «Бобровицький молокозавод». Для аналізу взаємозв'язків між окремими підрозділами і структурними одиницями апарату управління та видами робіт використовується функціональна матриця (табл. 2.2).

     При заповненні матриці використовувались такі символи: – вирішальний голос при колегіальному вирішенні з правом затверджуваного підпису; Р – те саме, без права затверджуваного підпису; Я – одноосібне рішення; П – планування, підготовка питання; О – організація; К – контроль; У – узгодження, візування; В – виконавець; І – одержання інформації; А – активізація; Х – координація; «–« – не беруть участі.

     Таблиця 2.2

     Функціональна матриця взаємозв'язків  функцій і структури  управління ПАТ «Бобровицький  молокозавод»

     Ця  матриця складається присвоєнням  кожному символу таких балів: І – 6, Р – 9, Я – 10, П – 8, О – 7, К – 5, У – 2, В – 1, І – 3, А – 4, Х – 11.

     Підсумувавши  бали, ми отримали результати (рис. 2.2):

• Генеральний директор – 68;
• Начальник виробництва – 84;
• Начальник відділу збуту - 72;
• Заступник головного бухгалтера – 46;
• Начальник відділу кадрів – 38;
• Начальник відділу маркетингу – 59;
• Начальник планово-економічного – 53.

     Рис. 2.2. Сума балів за функціональною матрицею взаємозв'язків функцій і структури управління ПАТ «Бобровицький молокозавод» 

     Звідси  можна зробити висновок, що найбільшу  кількість балів набрав начальник  виробництва, а найменшу – начальник відділу з кадрів. Виходячи з цих результатів, можна сказати, що найголовніші функції в управлінні підприємством відводяться начальнику виробництва. Організація та вдосконалення економічної діяльності підприємства спрямовані на досягнення найбільших результатів при найменших матеріальних затратах, фінансових і трудових ресурсах, що здійснює начальник виробництва. Частка участі його у вирішенні управлінських завдань надзвичайно висока. Порівняно менше завантажений заступник головного бухгалтера та начальник відділу кадрів. Начальик відділу кадрів має найменший вплив на процес управління підприємством, оскільки він працює, в основному, з людьми при прийомі та звільненні з роботи та в процесі роботи. Але потрібно зауважити, що той мінімум функцій, які виконує інспектор з кадрів, є досить важливим для ПАТ «Бобровицький молокозавод», тому що він є одним із елементів, який входить в систему управління підприємством і без цього елементу система не може ефективно працювати.

     Також порівняно менше завантажений заступник головного бухгалтера, начальник відділу маркетингу й начальник планово-економічного відділу. Тому доцільно провести реорганізацію між ними і об'єднати як споріднені дані відділи. У такому випадку функції начальника планово-економічного відділу перейдуть до компетенції заступника головного бухгалтера.

     Для кількісної характеристики повноти  охоплення функцій управління розраховується коефіцієнт повноти охоплення функцій (Кф) за формулою 2.1: 

     Кф = (Кфакт / Кнеобх) × 100 %,    (2.1) 

     де: Кфакт – фактичне виконання функцій; Кнеобх – необхідне виконання функцій. Отже, Кф = 89 %. Це означає, що функції функціональних керівників підприємства виконуються тільки на 89 %.

     За  характером складності й відповідності  виконуваних функцій управлінський персонал товариства поділяється на три групи: керівники, спеціалісти і інший управлінський персонал. Їх трудові функції і зміст праці істотно відрізняються, перш за все, за такими ознаками, як питома вага творчої праці, ступінь повторюваності окремих елементів робіт, нерівномірність завантаження протягом робочого дня.

     Так, для керівників і спеціалістів характерною  особливістю трудових процесів є значна питома вага елементів творчої праці, відсутність багаторазової повторюваності робіт і операцій. Зміст трудових процесів інших управлінських працівників характеризується регулярною повторюваністю рутинних робіт і таких операцій, наприклад, як прийом і видача документів, робота операторів тощо. Все це вимагає застосування різних методів нормування праці і розрахунку чисельності для різних категорій управлінців ПАТ «Бобровицький молокозавод».

     Для нормування повторюваних робіт, що виконує  інший управлінський персонал (інженери-технологи, техніки, механіки, майстри), і розрахунків потрібної їх чисельності можуть застосовуватися норми часу і норми виробітку. У таких випадках, коли інші управлінські працівники виконують роботи, нестабільні за обсягом, але з наявністю періодично повторюваних елементів, для нормування праці й розрахунку чисельності персоналу товариства потрібно використовувати норми обслуговування. За допомогою норм обслуговування визначається необхідна чисельність охорони, касирів та ін.

     Нормування  праці лінійних і функціональних керівників здійснюється за допомогою норми керованості (це норма кількості працівників чи підрозділів, якими повинен керувати один керівник). Для голови правління підприємства, наприклад, нормою керованості є кількість його заступників, а також кількість структурних підрозділів, які перебувають в його безпосередньому підпорядкуванні; для майстра – кількість робітників. Усередині служб і підрозділів підприємства для раціональної організації праці і розстановки працівників використовуються норми співвідношення, які є різновидом норм керованості. Під нормою співвідношення розуміється кількість працівників тієї чи іншої кваліфікації або посади, яка повинна припадати на одного працівника іншої кваліфікації чи посади. За допомогою норм співвідношення встановлюються, перш за все, оптимальні співвідношення між чисельністю основних категорій працівників.