Управлінські рішення у менеджменті підприємства

Дипломна  робота 

 

РЕФЕРАТ

     Випускна  робота бакалавра: 96 с., 5 рис., 19 табл., 4 додатки, 50 літературних джерел.

     Мета  роботи – поглиблення теоретичних знань та практичне застосування заходів щодо покращення управлінських рішень у менеджменті підприємства.

     Об’єкт  дослідження – процес управління операційними витратами на ПАТ “Київський маргариновий завод”.

     Предмет дослідження – теоретичні та практичні аспекти процесу прийняття управлінських рішень в менеджменті підприємства.

     Сутність та результати роботи:

• в першому розділі роботи навелено сутність та зміст управлінських рішень в менеджменті підприємства, проаналізовано методи та стилі прийняття управлінських рішень;
• в другому розділі роботи наведена загальна характеристика ПАТ «Бобровицький молокозавод», проаналізовано динаміку техніко-економічних показників діяльності, ефективність використання основних засобів, оборотних активів, трудових ресурсівпроаналізовано зміну фінансових результатів, рентабельності (збитковості), розраховано показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності;
• в третьому розділі роботи здійснено аналіз процесів прийняття управлінських рішень в менеджменті ПАТ «Бобровицький молокозавод», наведено пропозиції з удосконалення їх прийняття, запропоновано та обґрунтовано доцільність створення відділу контролінгу.

     Ключові слова: УПРАВЛІНСЬКЕ РІШЕННЯ, МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, СТИЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ, УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, ВІДДІЛ КОНТРОЛІНГУ.

 

ЗМІСТ 
 

ВСТУП ………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА …………………………………………

1.1. Сутність та зміст управлінських рішень у менеджменті підприємства …………………………………………………………….

1.2. Методи та стилі прийняття управлінських рішень……………………………………………………………………

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «БОБРОВИЦЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» ……………………………………………………………...

2.1. Загальна характеристика ПАТ «Бобровицький молокозавод» …...

2.2. Аналіз основних показників діяльності підприємства ..………….

РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА ………………………………………

3.1. Аналіз управлінських рішень у менеджменті підприємства ……

3.2. Пропозиції з удосконалення діяльності підприємства щодо управлінських рішень у менеджменті підприємства ………………….

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ……………………………………………….

4.1. Організація служби охорони праці на ПАТ «Бобровицький молокозавод» ……………………………………………………………

4.2. Аналіз умов праці на робочому місці ……………………………..

4.3. Пожежна та електробезпека на підприємстві …………………..

ВИСНОВКИ  …………………………………………………………….

Список  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………… 
 
 
 
 

5 

8 

8

16 

29 

29

39

62 

62

67 

74 

74

75

80

84

87

91 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Прийняття рішень є найважливішою функцією управління, успішне здійснення якої забезпечує досягнення організацією її цілей. Через невміння якісно і раціонально здійснювати цей процес, через відсутність в організації механізму його здійснення, технології, страждає більшість фірм і підприємств, державних установ і органів в Україні. Успіх підприємства, у якій би сфері воно не функціонувало, багато в чому залежить від цього, а тим більше в Україні, де більшість організацій проходять перші етапи свого розвитку і дуже важливо яку технологію рішення проблем вони опрацьовують. Тема дипломної роботи охоплює широке коло внутрішньо організаційних процесів, однак, найбільша увага буде приділена поняттям технології, методів та моделей прийняття рішень в менеджменті. Прийняття рішень, поряд з координацією і комунікацією, є одним з найважливіших внутрішньо організаційних процесів, а особливість цього процесу полягає в тому, що він безпосередньо спрямований на досягнення цілей організації. Стійке функціонування економіки України та її майбутнє зростання значною мірою визначаються ефективністю прийняття управлінських рішень щодо динамічного становлення та розвитку вітчизняних підприємств. Цей процес відбувається в умовах формування конкурентного середовища, яке, власне, є вирішальним фактором розвитку і окремих соціально-економічних систем, і національних економік загалом. Управлінські рішення безпосередньо пов’язані, із одного боку, із необхідністю підвищення конкурентоспроможності товарів, підприємства, галузі, країни, а, з іншого, — з розробкою нових механізмів, що забезпечують формування ринкового конкурентного середовища. На сьогодні існує чимала кількість опублікованих робіт, присвячених вивченню процесу прийнятті управлінських рішень, серед яких праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Ф. Ф. Аунапу, В. І. Варфоломєєва, Е. І. Вілкаса, В. В. Глущенка, Л. Г. Євланова, О. І. Ларичева, Б. Г. Литвака, Л. Планкетта та ін.

     Істотний  внесок у розробку проблем результативності й ефективності управлінської праці  внесли дослідження вітчизняних  економістів В. Василенка, М. Долішнього, Б. Кліяненка, А. Колота, І. Крижка,В. Лагутіна, Н. Лук’янченко, Н. Борецької, В. Мамутова, І. Петрової, І. Швець, М. Прокопенка, Г. Задорожнього, О. Турецького, О. Уманського, М. Чумаченка та інших. Найбільш яскравими представниками зарубіжних економістів, які розглядали проблеми організації управлінської праці, є Х. Мінцберг, Л. Дайєр, Ф. Тейлор. Разом із тим окремі сторони процесу підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, особливо з урахуванням формування та розвитку конкурентного середовища в перехідній економіці, у сучасній літературі розглядаються фрагментарно, а запропоновані підходи не враховують повного комплексу завдань з її забезпечення. Це обумовлено низкою об’єктивних причин, зокрема, складністю вирішення цієї проблеми в існуючих умовах, а також відсутністю значної практики прийняття управлінських рішень в умовах ринкової конкуренції у зв’язку з її новизною та незавершеністю процесів реформування планової системи господарювання.

     Предметом дослідження дипломної роботи є процес прийняття управлінських рішень в менеджменті підприємства.

     Об’єктом дослідження дипломної роботи є прийняття управлінських рішень у ПАТ «Бобровицький молокозавод».

     Метою даної роботи є поглиблення теоретичних  знань та практичне застосування заходів щодо покращення управлінських рішень у менеджменті підприємства.

     Комплексний підхід до реалізації поставленої мети обумовив вирішення таких завдань:

     - опрацювати, проаналізувати та узагальнити теоретичні основи управлінських рішень у менеджменті підприємства;

     - провести аналітичне дослідження підприємства;

     - оцінити ефективність управлінських рішень у менеджменті підприємства;

     - визначити пропозиції з удосконалення діяльності підприємства щодо управлінських рішень у менеджменті підприємства.

     Під час проведення досліджень і при  обґрунтуванні їхніх результатів  використовувались методи спостереження, порівняння, абстрагування, аналіз і  синтез системного підходу (при аналізі фінансових показників в діяльності досліджуваного підприємства), логічного узагальнення (при формуванні висновків). Дипломна робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку використаної літератури та додатків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА 

1.1. Сутність та зміст управлінських рішень у менеджменті підприємства. 

     Важливим  резервом підвищення ефективності виробництва послуг і продукції підприємства є підвищення якості рішень, які приймаються керівниками всіх рівнів. Прийняття рішень – це процес, який відбувається впродовж певного часового періоду й здійснюється в кілька етапів [5].

     Рішення – це результат вибору з кількох  альтернатив, який фіксується письмово чи усно й містить програму дій для досягнення поставленої цілі. Рішення є одним із видів розумової діяльності і є виявом волі людини й характеризуються такими ознаками [8]:

     – можливістю вибору з множини альтернативних варіантів (якщо відсутні альтернативи, то й відсутній вибір, а відтак – і рішення);

     – наявністю мети (вибір без мети не визначається як рішення);

     – наявністю вольового акту.

     Важливим  елементом процесу управління є  люди, які беруть у ньому участь і приймають найрізноманітніші  за змістом, за значенням і за характером рішення. Характер основних рішень менеджера залежить від його місця в системі ієрархічних відносин організації, а також від предметного кола функцій, які закріплюються за ним у цій організації. При чому, чим вищим є ієрархічний рівень менеджера, тим більшою мірою в його діяльності наявні функції стратегічного планування, а чим нижчим – тим більше управлінські функції стосуються безпосереднього виконання роботи (рис. 1.1). Зокрема, керівники вищого рівня визначають загальні напрями діяльності підприємства, приймають ключові рішення щодо поточних справ, розробляють стратегію, формують політику організації.

     Керівники середньої ланки розробляють  плани для здійснення загальних  завдань, встановлених вищим керівництвом, вносять пропозиції щодо поліпшення роботи очолюваного ними підрозділу та організації в цілому, координують  роботу керівників нижчої ланки.

 

     Рис. 1.1. Розподіл видів управлінських рішень за рівнями управління [6]. 

     Керівники нижчої ланки (менеджери-контролери) відповідають за виконання виробничих завдань, за безпосереднє використання виділених ресурсів, контролюють роботу виконавців, реалізують плани, розроблені на вищих рівнях управління [6].

     Особи, що приймають рішення, називаються  суб’єктами рішення. Це можуть бути як окремі менеджери, так і групи працівників, які мають відповідні повноваження для прийняття рішень. Відповідно розрізняють індивідуальні та групові методи прийняття рішень. Індивідуальним рішенням притаманний вищий рівень творчості, вони приймаються швидше, оскільки не потребують узгоджень. Але вони частіше виявляються помилковими, більш ризиковими, що пов'язане зі складністю та непередбачуваністю середовища. Саме тому сьогодні віддається перевага груповим рішенням. До груп залучаються фахівці в тих сферах, які стосуються проблеми, що виникла в організації. Групова робота забезпечує різнобічне дослідження проблеми, посилює мотивацію та відповідальність кожного її члена, зменшує відсоток помилок, забезпечує багатоваріантність розробок. Водночас групові рішення мають і свої недоліки – більші витрати часу внаслідок необхідності узгодження різних поглядів на проблему та відсутність чіткої відповідальності за прийняття остаточного рішення.

     Управлінське  рішення – це фіксований управлінський  акт, який спрямовує діяльність трудового  колективу у русло досягнення цілей, поставлених перед організацією або особою [10].

     Процес  прийняття управлінських рішень відбувається циклічно. Він починається  з виявлення невідповідності  параметрів плановим завданням і  закінчується прийняттям і реалізацією  рішень, завдяки яким можна ці відхилення ліквідувати. Управлінський процес – це комплекс взаємопов'язаних операцій, що виконуються в певній послідовності і спрямовані на розв'язання конкретних проблем та досягнення поставлених цілей [18]. Центр цієї діяльності налічує три елементи процесу управління: проблема, її вирішення та люди, що беруть участь у процесі на всіх його етапах. Розглянемо їх детальніше.

     Проблема – це розрив між бажаним станом (насамперед цілями) об'єкта управління і його фактичним станом. Вирішення проблеми – засіб подолання такого розриву, вибір одного з багатьох напрямів дій, що дають змогу перейти від фактичного стану до бажаного [13]. Кожне господарське рішення має спрямовуватися на певну проблему, а правильне її рішення – це таке, що дає максимум вигід для організації. Отже, проблеми виникають, коли в організації складається ситуація, яка відрізняється від запланованої. Ситуація описується сукупністю чинників і умов як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. До внутрішніх чинників, які залежать від самої організації, належать її цілі та стратегія, технологія та ресурси, структура виробництва та управління. Вони формують організацію як систему, тому зміна одного з них зумовить необхідність вживання заходів, які б зберегли організацію як цілісну систему. Внутрішніми чинниками, що можуть викликати проблеми, є і відхилення в запланованих темпах та обсягах робіт, які виникають через неправильні дії персоналу, відсутність у працівників виконавської дисципліни або нечітке розмежування між ними повноважень. Зовнішні чинники є складовими середовища, в якому функціонує організація і можуть бути як прямими, так і опосередкованими, як загрозливими для неї, так і створювати нові можливості. Зокрема, зміна смаків і пріоритетів споживачів може породити суттєві проблеми зі збутом і організація вирішуватиме їх, не просто відмовляючись від випуску звичної продукції, але й думаючи про можливість її модифікації чи про перехід на інші ринки.