Концептуальні основи стратегічного управління

 

85.  Головні переваги  страт.пл.-ня:

☻Зв’язок поточн.рішень з майб.резул-ми,організоване осмислення рішень з прогнозуванням їх наслідків;☻орієнтація на пошук альтернат.варіантів досягнення цілей тобто допустимих цілей в межах визнач.цілей та наявн.обмежень;☻визнач.можливостей та загроз, сильних і слабких сторін діял-ті підпр-ва,врахув.їх при встан.цілей та формулюванні стратегій для забезпеч.впливу на ці аспекти одразу;☻свідома підготовка майб-го і до майб-го;☻поділ відповідальності не тільки за напрямами діял-ті,а й між поточною і майб.діял-тю.Переваги стратег.пл-ня не реаліз.самі по собі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

86.   ”Пастки”страт.пл.-ня

Як і кожне явище  стратег.пл-ня має такі характеристики,які у випадку їх невдалого викор-ня можуть зашкодити розробці та впровадж.стратег. планів.Наступні”пастки”:☼ підміна змісту стратег.діял-ті формою,забюрократизованість процедур розробки стратегій і планів;☼ надвитрати часу для розробки стратег.планів,що проявл.в запізненні реакцій на зміни в сер-щі;☼ розрив між стратег.та потчною діял-тю,сподівання,що наявність стратегії вже забезпечує її здійснення;☼ завищеність очікувань, розробка нереаліст.планів,що не враховують специфіки об’єкта пл-ня та можливостей здійсн-ня змін;☼ сподівання на відшукання “панацеї” від негараздів і спрямування на неї всіх сил і ресурсів, а не застос. системного підходу для реалізації стратег.діял-ті. Навіть якщо підпр-во обійшло усі ці пастки воно може не досягти очікуваних результатів, що поясн.помилками в організації планової діяльності.

 

87.  Головні недоліки  практ.застос-ня системи страт.пл.-ня

Головними недоліками є  наступні:♪ відсутність необхідної інфо для прийняття стратег.рішень та розробки стратег.планів(як наслідок – низький рівень обгрунтованості планов.документів);♪ відсутність альтернат.планів;♪ недостатнє викор-ня наук.-метод.арсеналу план-ня:сценаріїв і методів ситуац.пл-ня тощо;♪ слабко розвинена система поточн.аналізу,контролю та коригування стратег.планів;♪ догматичне перебільшення значення цифрових показників;♪ недосконала система стимулювання прац-ків,що беруть участь у розробці та виконанні стратег.заходів;♪ недостатн.рівень організ.,соціал.-психолог.і фінанс.забезпечення стратег.пл-ня.Дослідження переваг і недоліків стратег.пл-ня є основою для його подальш.вдосконалення.

 

88.  Фактори, що перешкоджають застос-ню страт.пл.-ня

Є багато об’єкт.та суб’єкт.факторів,що не дають змоги широко застосовувати систему стратег.пл-ня, досягати високого рівня обгрунтованості планів та забезпечувати необхідний рівень їх виконання.Ці фактори можна згрупувати наст.чином:☺ нерозвиненість теорет.і методолог.засад розробки взаємопов’яз.системи планів;☺ неспрорможність виробничо-управл.системи сприймати вимоги зовн.і внутр.сер-ща та адекватно реагувати на них за допомогою системи стратег.упр-ня;☺ низька кваліф-ція кер-ків і персоналу планов.служб, які не знають сучасн.методів пл-ня або не вміють їх застосовувати. Інші негативні фактори, які визнач.як”бар’єри”стратег.пл-ня:☻негативний досвід;☻недостатн.рівень розвитку теорії і методології пл-ня;☻складність сер-ща функц-ня орг-ції;☻небажання чи невміння кер-ків встановлювати цілі і розробляти стратегії;☻опір змінам;☻наявність обмежень – матеріал.,часових,грошових тощо. Обов’язково потрібно аналізувати причини їх виникнення. На основі цього аналізу розробляються відпов.методи управл.впливу,що признач.для пом’якшення чи подолання різних бар’єрів. Їх взаємозв’язок має підвести до висновку про необхідність комплексн.узгоджених дій, спрямованих на їх подолання.

 

89.  Моделі страт.пл.-ня

Через широку різноманітність  характеристикпідпр-в існ.різні підходи до орг-ції системи стратег.пл-ня.Запропоновано наст.моделі стратег.пл-ня:♫ на основі “стратег.прогалини” (Визначаються нижня межа”стратег.прогалини”на основі економ.аналізу можливостей еволюц.розвитку підпр-ва та верхня межа за встановленими параметрами прибутковості, доходності(що розрах.за принципом “від необхідного”) тощо.Таким чином робиться акцент на приведення у відповідність того, що можливо з тим,що треба досягти. Недоліки:багато часу і грошей на розробку варіантів заповнення “страт.прогалини”)♫ на основі врахування ринкових переваг(використ.рез-ти SWOT-аналізу та враховуються інтереси акціонерів,що прийм.участь у прийн.рішень щодо довгостр.розвитку підпр-ва.Недоліки-складність у визнач.та збалансуванні інтересів великої кількості акціонерів)♫ орієнтована на створення і підтримку конкурентоспроможності підпр-ва (визначення ключових факторів успіху та розробка відпов.заходів щодо їх реалізації, також підвищення інноваційн.рівня підпр-ва загалом)♫ орієнтована на створення позитивного іміджу (аналіз місця підпр-ва на ринку і його конкурентоспр-ті,ставлення до фірми(аналіз сер-ща інтересів), SWOT-аналіз,рівень соц.відповідальності)♫ моделі що враховують розміри підпр-ва (пл-ня на малому підпр-ві: виконавчий директор→вивчення літ-ри,аналіз продаж,аналіз вир-ва,доведення прийн.рішень до персоналу,фінанс.рез-ти, контакт з прац-ми,персональні зовн.контакти;;;;пл-ня на велик.підпр-ві: позиціювання,портфел.пл-ня,страт.аналіз і діагностика,цільове програмування,цільове пл-ня,корпорат.страт.пл-ня,децентр.пл-ня-страт.плани,функц.пл-ня,плани прибутку,проекти,альтернат.плани,пл-ня на основі сценаріїв і досліджень,упр-ня за цілями)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

90.  Відмінності страт.планів  і програм

Їхні спільні властивості  – це цільова спрямованість,доволі велика тривалість виконання,імовірнісний характер результатів. Відмінності між ними випливають з особливостей цілей та розв’язуваних проблем,термінів розробки та виконання,структури відповідного документа,органів управління його розробкою та виконанням, виконавців,механізмів фінанс.та ресурсн.забезпечення.Відмінності:мета ПЛ-багато цілей,ПР-єдина мета,проблеми,що розв’язуютьсяПЛ-комплекс проблем,які можна розв.в план.періоді,ПР-єдність проблеми,що розв’язується,термін розробки та виконання ПЛ-згідно з прийн.системою пл-ня на підпр-ві,ПР-необх.для досягн.мети,етапи виконання визнач.системою пл-ня на підпр-ві,структура планов.док-та ПЛ-єдина для всього об’єкта відносно якого розробл.план, ПР-визнач.характером проблеми,що розв’язується, органи упр-ня(розробки і контролю) ПЛ-наявні,ПР-наявні або спеціально створені,координаційні, виконавці ПЛ-згідно із спеціалізацією окремих підсистем і посад.осіб,ПР-голвиконавець-ініціатор програми із залученням зацікавл.співвиконавців,фін.забезпечення ПЛ-діюча система фінансів підпр-ва,розподіл фін.ресурсів між розділами планів згідно пріоритетів,ПР-залежно від типу програми,ресурсне забезп-ня ПЛ-діюча система мат.-техн.забезп-ня,розподіл наявн.мат.-техн.ресурсів між розділами планів згідно пріоритетів,ПР-залежно від типу програми.

 

91.  Стратегічна програма

Стратег.програма-це координувальний  адресний док-т, що є економічно та науково обгрунтованою системою пов’яз.між собою і націлених на реалізацію конкр.комплексної мети соц.-економ.,науково-техн.та ограніз.-господарс.заходів,узгоджених за термінами, виконавцями та забезпечених необхідними ресурсами. Програма склад.з певних програмн.заходів, зміст яких залежить від типу і спрямованості програми на виконання певних стратегій. Програми мають різні класифікац.ознаки,можуть бути спрямовані всередину чи за межі підпр-ва,техн.,економічні,соціальні,одно-і багатоцільові,довго-і середньострокові.Також характеризуються різними рівнями, спрямованостю, часовими параметрами тощо.Характеристики страт.програми-це набір визначальних для певної програми кількісних та якісних ознак,особливостей,властивостей,що пов’яз.з процесом досягнення цілей програми та оцінкою результатів її виконання.

 

93-94.   Суть,цілі,правова  основа приватизації

Приватизація – процес перетворення підприємств, що знаходяться  в державній або колективній  власності підприємства, що засновані  на приватній власності, тобто державне майно передається громадянам.Ціль приватизації – створення власника з метою підвищення ефективності виробництва і добробуту.Правова основа приватизації:

☻Законодавчі акти(закони, кодекси):

♪Конституція України

♪Про приватизацію майна  державних підприємств (1992)

♪Про приватизацію невеликих  державних підприємств (1993)

♪Про колективне с/г  підприємство (1992)

♪Земельний кодекс України (2004)

♪Про фермерське господарство (1993)

♪Про господарські товариства (1991)

♪Про особливості  приватизації майна в АПК (жовтень 1996)

♪Про власність(1991)

♪Про форми власності  на землю (1992)

♪Про с/г кооперацію (1997)

♪Про оренду землі

♪Про плату за землю

☻Укази Президента України:

♪Про невідкладні  заходи щодо прискорення земельної  реформи в сфері с/г виробництва (1994)

♪Про порядок паювання земель переданих у колективну власність  с/г підприємствам і організаціям (1995)

♪Про захист прав власників  земельних часток – пенсіонерів

♪Про невідкладні  заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки (1999)

☻Декрети і постанови  Кабінету Міністрів України:

♪Про особливості  приватизації майна в АПК (1993)

♪Про приватизацію земельних  ділянок (1992)

♪Про поетапну передачу в комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду с/г, переробних та обслуговуючих підприємств, установ та організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших недержавних формах власності (1996)

☻Внутрігосподарськіправовідокументи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

96. Організація проведення  реформування агр..підпр-в

Реформ-ня АП(агр.підпр-в) розпочалося у 1991р й ще й досі незавершене, оскільки його кінцевою метою є створення ринк.сер-ща в аграрн.секторі і забезпечення виникнення реального власника на селі, спроможного забезпечити високу ефективність вир-ва. Визначено три етапи: ☻найтриваліший і найскладніший-на цьому етапі стояло завдання створити агроформування нового типу заснованих на приватній власності на землю і на майно.Початком етапу стало перетворення колишніх колгоспів в КСП. Це перетворення відбувалося шляхом паювання майна між колгоспниками-залежно від трудового внеску кожен одержував свою часткумайна,згодом відбулося паювання землі. КСП не змогли даптуватися до ринкового середовища, але мали і деяке позитивне значення. Завершився 1-й етап у 2000р через прийняття Указу През-та від 03.12.99.”Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”.Указом ставилось завдання з квітня 2000р всі КСП перетворити на підпр-ва ринкового типу,зокрема господарс.тов-ва (ТОВ,АТ тощо), приватні підпр-ваПСП, СФГ, виробничі с/г кооперативи.☻Основним завданням 2-го етапу стало створення аграрного ринку. Початок-виникнення біржі, масове створення агр.ринку після прийняття Указу През-та в червні 2000р“Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування агр.ринку”,зокрема передбачалося в кожному населеному пункті створити мережі пунктів заготівлі с/г продукції,кредитн.спілок, обслуговуючих кооперативів. Пропонувалося в кожній області створити оптові ринки, аукціони живої худоби, постійні діючі ярмарки-все що стосується інфраструктури агр.ринку. Створювалися землі запасу-7-10%с/г угідь ☻3-й етап має на меті фінансове оздоровлення підпр-в та забезпечення їм економ.підтримки. Наслідки (проблеми): більша частина майна не стоїть на балансі,що викривляє суть ефективності і державну статистичну звітність,процеси відтворення майна не підлягають оцінці та контролю, оскільки майно орендоване і не стоїть здебільшого на балансі, орендовані в більшості випадків майнові паї,значну частину основних засобів знищено,неогрунтованими залишаються строки оренди,не існує спільної і часткової власності на землю, великі витрати на завірення договорів оренди в нотаріуса,картографічні матеріали застарілі,існує загроза порцеляції земель,дефіцит кваліфікованих кадрів на селі.

 

97.   Організація  паювання майна в КСП

Реструктуризація КСП  здійснювалося у формі реорганізації, коли на його базі виникали нові підприємства іншого типу, при чому ці підпр-ва функціонують з приватною власністю на майно, а не рідко і на землю. При здійсненні реструктуризації КСП виникла необхідність в паюванні майна. Методика наступна:♫ визначається пайовий фонд: ПФМ=АК (авансований капітал)-Б(боргові зобов’язання)-МСС(майно соціальної сфери)-МЗК(майно загального користування);♫ визначається коло суб’єктів майнових відносин тобто ті,хто мають право на майновий пай(працюючі члени КСП і пенсіонери);♫ визначається трудовий внесок кожного суб’єкта майнових відносин за якомога довшого періоду часу-за період, за який збереглася звітність про формування зарплати. Цей трудовий внесок індексується і виступає критерієм визначення індивідуального майнового паю. В Україні розпайовано більше 26млн га землі, що відповідно знаходяться у власності селян,які як правило здають свої паї в оренду. При паюванні земель від них було відокремлено землі запасу, землі резерву(15%)

 

98.  Визначення вартості  майна, що підляг.паюванню

Методика наступна:♫  визначається пайовий фонд: ПФМ=АК(авансований капітал)-Б(боргові зобов’язання)-МСС(майно соціальної сфери)-МЗК(майно загального користування). А вартість земельного паю і його розм

 

99.  Методи розрахунку індивід.майнов.паю

Методикою паювання с/г  угідь що розроблена спеціалістами  Держкомзему України передбачається визначення вартості земел.паю та його розміру у кадастрових гектарах.Вартість земел.паю по підпр-ву = грошова оцінка с/г угідь, що підлягають паюванню,грн/ чисельність пайовиків що мають право на земел.пай. Для визначення розміру земел.паю в кадастр.гектарах спочатку потрібно розрахувати середню грошову оцінку гектара с/г угідь переданих у колект.власність = грош.оцінка с/г угідь/ площа передана у колект.власність підпр-ву. Звідси розмір земел.паю = вартість земел.паю по підпр-ву х сер.грошову оцінку 1 га. Цей показник в цілому по підпр-ву співпадає з кількістю фіз.га на 1 пайовика

 

100.   Можливості  розпорядження майн.паєм

Майновий пай є власністю  члена КСП і він може його:

• продати;
• подарувати;
• передати в спадок;
• вилучити з КСП (виділити в натурі).
• внести в статутний фонд нового підприємства в процесі реорганізації

Виділення майнового  паю відбувається при виході із членів КСП. Майновий пай видається майном, грошима або цінними паперами.Проблеми, які існують з майном після  реформування: