Економічна ефективність виробництва сої і шляхи її підвищення

Кожна галузь суспільного виробництва має  свої особливості нарахування оплати праці. Варто розглянути дані особливості  у сільському господарстві.

Окремі  технологічні процеси в рослинництві потребують оптимальних агротехнічних  строків і відповідної якості (обробка грунту, сівба, збирання врожаю), бо це визначатиме долю майбутнього врожаю. Такі особливості умов праці вимагають застосування поточного преміювання, інших заохочень. [8,c.512]

Механізованим роботам належить провідне місце  в усіх сільськогосподарських процесах. У зв'язку з цим приділяється більше уваги удосконаленню оплати праці  трактористів-машиністів.

На сільськогосподарських  механізованих роботах оплата праці  в сільськогосподарських підприємствах  проводиться за виконаний обсяг  робіт або відпрацьований час  за встановленими тарифними ставками. Всім механізаторам залежно від  знань, досвіду роботи, згідно з Положенням про атестацію трактористів-машиністів, надається кваліфікація — тракторист-машиніст І, II, Ш класу з виплатою надбавок: трактористам-машиністам І класу - 20 відсотків, II класу — 10 відсотків  до заробітку на механізованих роботах. Надбавки виплачуються також за збирання врожаю з урахуванням якісних  показників, за економію паливно-мастильних матеріалів, за звання «Майстер», за безперервний стаж роботи, за роботу на тракторі, комбайні упродовж певного часу без капітального ремонту і т. ін. [3]

Праця осіб управлінсько-обслуговуючого персоналу  винагороджується на основі посадових  окладів або відповідно до умов контракту. З метою підвищення зацікавленості керівників і спеціалістів державного і колективного типів підприємств  вважається за доцільне проводити оплату їхньої праці за рахунок фонду  оплати праці, що затверджується власником  підприємства або радою трудового  колективу.

У зв'язку з реструктуризацією сільськогосподарського виробництва виникають нові форми  сільськогосподарських підприємств, які свою роботу будують на госпрозрахункових  і ринкових засадах. Відповідно до цього  і повинні застосовуватися форми  та системи оплати праці в сільському господарстві.[1]

Висновки

 

1. Економічна ефективність сільськогосподарського  виробництва означає одержання певної кількості продукції з гектара земельної площі, від голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Підвищення економічної ефективності означає зростання обсягів виробництва продукції, грошових надходжень, різного виду доходів відносно наявних виробничих ресурсів і витрат виробництва.

2. Економічна ефективність виробництва сої, як і інших галузей, визначається системою показників, серед яких основними є: врожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації, рентабельність; валовий дохід, чистий дохід і прибуток з розрахунку на один га. посіву.

3.ТОВ „Сварог - Дністер” знаходиться в селі Куча, Новоушицького району, Хмельницької області. Господарство має вигідне економіко-географічне положення. Кліматичні умови області сприятливі для сільського господарства.

4. Підприємство має велику земельну площу, яка в 2010 р. становила 5650 га, і рілля в цій структурі займає 100%, що говорить про високу розораність земельних угідь (таблиця 1).

5. Ефективність трудових ресурсів в період з 2008р по 2010р знизилась. Загальна кількість працівників збільшилась на 48,7%. Трудові ресурси використовуються не в повній мірі в даному господарстві.

    6. Показник землезабезпеченості  ТОВ « Сварог - Дністер»2010 році становив: сільськогосподарських угідь –50 га/чол., ріллі – 50 га/чол. У 2009 році відповідно 71,79 та 68,33, у 2008 році 58,33та 38,34 ( таблиця 2).

         7. Фондовіддача зменшилась на 88%, а фондомісткість збільшилась у 8 разів. Це означає, що розмір основних виробничих фондів, необхідних підприємству для виробництва валової продукції вартістю 1 грн., збільшився.

8. Проаналізувавши дані по структурі  грошових надходжень від реалізації  товарної продукції, можна сказати, що спеціалізується господарство на зерновиробництві, частка якого у 2009 році становила 76% і виробництві сої та соняшнику, частка яких становила відповідно  46% і 45% у 2010 році від загальної виручки реалізації (таблиця 4).

9. Вартість валової продукції  на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилась в 2010 році в порівнянні з 2008 роком на 3,15%, а на 1 працівника знизилась на 30,63%. В 2010 році   в підприємстві спостерігається збиток (-3583,8 грн). Отже, для того щоб, забезпечити розширене відтворення, товариству потрібно підвищити рівень рентабельності, який за 2010 рік є збитковим .

10. Посівна  площа під сою збільшилась на 27,4%, і валовий збір збільшився у 2010 році порівняно з 2008 роком на 2471,25% і відповідно врожайність теж збільшилась на 9,01 ц /га (таблиця 6).

11. Собівартість виробництва  1 ц сої у 2010 році зросла , на 13,9 грн. Ціна реалізації у сільському господарстві “Сварог - Дністер” за 20010 рік знизилась 60грн, в порівнянні з 2008 роком. Прибуток на 1 га посіву сої у 2008 році становив 174,9 грн.  Проте у 2010 році прибуток обернувся на збиток (-3583,8 грн). Це можна пояснити перевищення собівартості над ціною реалізації .

12. Інтенсифікація сільського господарства як особлива форма розширеного відтворення - це процес концентрації на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої і живої праці на одну й ту саму земельну площу з метою збільшення виходу продукції з цієї площі при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції.

13. Річні виробничі витрати на 1 га сільськогосподарських угідь знизились на 17,87% (-4148,8 грн.), а затрати праці на 1 га  сільськогосподарських угідь збільшились майже в 7 разів. Зниження виробничих витрат і підвищення затрат праці на 1 га сільськогосподарських угідь свідчить про низький рівень інтенсивності виробництва. Також у 2010 році, порівняно з 2008 роком, відбувається підвищення вартості основних виробничих фондів і середньорічної вартості оборотних і основних фондів більш ніж вдвічі. Ці зміни негативно впливають на процес інтенсифікації. Отже, інтенсифікація в ТОВ „Сварог - Дністер” знаходиться на досить низькому рівні .

     14. Валовий збір сої  знизився. Так як він становив  у   2008 році 1983ц, у 2009 році підприємство взагалі не вирощувало сою , і у 2010 – 50988 ц. Однак слід зазначити, що урожайність значно підвищилась.  Валовий збір соняшнику з 2008 року по 2010 рік  збільшився  за рахунок збільшення посівної площі.( таблиця 8).

       15. Щоб підвищити ефективність виробництва сої у ТОВ „Сварог - Дністер”, треба підвищити врожайність сої та ефективність використання трудових ресурсів. Це можливо досягнути лише завдяки запровадженню інтенсивної технології виробництва. Суть якої полягає в оптимізації умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку рослин, розміщенні культури після кращих попередників, вирощуванні інтенсивних сортів, застосуванні добрив з розрахунку на заплановану урожайність, використанні інтегрованої системи захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників, застосуванні ретардантів проти вилягання, захисті грунтів від ерозії. Необхідно також вдосконалити організацію праці та її оплату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про власність" // Основні чинні кодекси України. / Уклад: Ю.П.Єлісовенко. - К.: Махаон, 2003.
2. Закон України "Про господарські товариства" //Основні чинні кодекси України. / Уклад: Ю.П.Єлісовенко. - К.: Махаон, 2003.
3. Закон України "Про охорону праці" // Основні чинні кодекси України. / Уклад: Ю.П.Єлісовенко. - К.: Махаон, 2003.
4. Земельний кодекс України // Основні чинні кодекси України. / Уклад: Ю.П.Єлісовенко. - К.: Махаон, 2003.
5. Закон України "Господарський кодекс України" // Голос України. -2003.- 14 березня.
6. Агрокліматичний довідник по Xмельницькій області. – К.: Державне видавництво с.-г. Літератури. –1951. –132с.1.
7. Агропромисловий комплекс України: Стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно - аналітичний збірник ( випуск 6) / За ред. П.Г. Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 764с.
8. Азізов С.П. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Навч. посібник. -К.:2000.- 160с.
10. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-е вид., доп і перероблене. - К.: КНЕУ, 2002 - 624с.
11. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: 2002. - 624 с.
12. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін П.С. Основи економічних знань: Навчальний посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. -К.: Вища школа, 2002. - 543с.
13. Дацій О.І. Економічна ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві та шляхи її підвищення Дніпропетр. держ. аграр. ун-т; 2000.-20с.
14. Дієспоров В.С. Економіка сільськогосподарської праці. - К.: ІАЕ УААН, 2004. - 488с.
15. Економіка підприємства / П.П. Русак, В.Г. Андрійчук, А.А. Ільєнко та ін.; За ред. П.П. Руснака. - Біла церква, 2003. - 256с.
16. Економіка сільського господарства За ред. В.П. Мартена. - К.: Урожай, 1995.-288с.
17. Економіка сільського господарства: Підручник. / П.П. Руснак,     В.В. Жебка, М.М. Рудий, А.А. Чалий; За ред. П.П. Руснака. - К.: Урожай, 1998.-320с.
18. Економічний аналіз: Навч.посібник / М.А. Болюх, В.З. Борчевський, М.І. Горбатюк; За ред. акад. НАНУ, проф. Чумаченка М.Г. -К..КНЕУ, 2001.-540с.
19. Збарський В.К. Основи підприємництва та бізнесу: Підручник. -Вінниця.: Нова книга, 2004. - 464с.
20. Ковальчук М.І. Стратегічний аналіз у сільському господарстві: Навч. посібник: К.: КНЕУ, 1997. - 224с.
21. Малік М.Ю., Нужа О.А. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми: Монографія. - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - 270с.
22. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. -К.:Вища шк., 1994.-416с.
23. Мацибора В.І., Збарський В.К., Мацибора Т.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2008. - 312с.
24. Мочерний С.В., Устинко О.А., Чоботар С.І. Основи підприємницької діяльності: Посібник. Видавничий центр «Академія» 2001.-280с.
25. Нормативні витрати, ціни, баланс сільськогосподарської продукції в Україні та країнах світу. / За ред. акад. УААН О.М. Шпичака,  к.е.н. Ю.Я. Гопусенка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - 694с.
26. Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. /За ред. П.Т.Саблука., Ін - т аграр. економ. УААН. К.: 2001 - 321 с.
27. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. Навч. посібник. / С.П. Азізов,          П.К. Канінський, В.М. Скупий; За ред. С.П. Азізова. - К.: 2001. - 834 с.
28. Основи аграрної економіки: Підручник./ За ред. В.П.Галушки, Гвідо Ван Хуленбрук. - К.: Вища освіта, 2003. - 399 с.
29. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навчальний посібник, Авторський колектив: Т.Д. Іщенко, П.О. Лайко та ін. За ред.     М.М. Ільчука - К.: Вища освіта, 2002. - 399с.
30. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навч. посібник. / Бідзюра І.П., Збарський В.К, Ільчук М.М. - К.: Вища освіта, 2002. - 388 с.
31. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих аграрних закладів освіти. Бідзюра Т.П., Збарський В.К., Ільчук М.М. К.: - 2001. -320 с.
32. Подлесецкий Г.М. Методические рекомендации по обоснованию нормативов основних производственных фондов сельскохозяйственного назначения на производство продукции в Украинской ССР. Киев, 1974.
33. Розвиток господарських формувань і організація виробництва в аграрній сфері АПК / За ред. Зубця М.В., Саблука П.Т., Месель-Веселяка В.Я. - К.: УААН. Ін - т аграр. економ., 1999. - 296 с.
34. Саблук П.Т. Розвиток земельних відносин в Україні. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - 396с.
35. Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К.: Урожай. 1995. - 328 с.