Економічна ефективність виробництва сої і шляхи її підвищення

Рівень рентабельності визначається в цілому по господарству і його називають сукупним рівнем. Дані річного звіту сільськогосподарського підприємства дозволяють також визначити рівень рентабельності виробництва певного виду продукції, окремої культури або галузі.

Рівень рентабельності характеризує ефективність спожитих засобів виробництва, що включать суму річної амортизації основних фондів і вартість використаних у господарстві матеріальних оборотних засобів. На сучасному етапі сільськогосподарські підприємства мають багато різноманітних засобів виробництва, які певною мірою використовуються у господарстві. Для визначення економічної ефективності основних і оборотних фондів використовують такий показник, як норма прибутку.

Норма прибутку визначається як процентне  відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів. Цей показник розраховується по господарству в цілому і показує величину прибутку, що припадає на 1 грн. основних і оборотних фондів.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару; це такий показник, який є основою визначення всіх попередніх показників.Вона збирає в собі результати всього процесу виробництва та реалізації продукції, а також показує ситуацію на ринку.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Рівень виробництва сої та його економічна ефективність

2.1. Виробничі ресурси  господарства та їх використання

ТОВ „Сварог - Дністер” знаходиться в селі Куча Хмельницької області. Господарство має вигідне економіко-географічне положення. Від Києва ТОВ „Сварог - Дністер” розташоване на відстані 570 км; від обласного центра – на відстані 100 км. Недалеко знаходяться переробні підприємства, з якими господарство співпрацює.

Хмельницька область займає вигідне  географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних  територій, багатством рослинного і  тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею  річок.

По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та східну частину Волинсько-Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита.

Земельні угіддя області займають 76,05% її території. Решту території - ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об'єкти та шляхи сполучення.

Землі високопродуктивні. Їх основу складають  чорноземи глибокі, темно-сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно-чорноземні та чорноземно-лучні, під якими зайнято 1085,3 тис.га, або 69,8% угідь області.

Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих рік: Дніпра, Південного Бугу та Дністра  з їх притоками - Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими.

Ліси вкривають понад 13% території  області. Основна частина лісових  масивів зосереджена у її поліській  частині, де вони займають близько 40% лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить: у Придністров'ї - 17%, Хмельницькому Побужжі - 15%, північному Поділлі - 12% від загальної лісовкритої площі.

 

Клімат - помірно-континентальний. За даними обласного центру з гідрометеорології  середня річна температура повітря  за останні 5 років становила +7.7-8.70, мінімальна -24.6-26.40 , максимальна +33.8-36.50 . Середньорічна кількість опадів за цей період склала 658-709 мм.

Отже, можемо зробити висновок, що природньо-кліматичні умови сприятливі для сільськогосподарського виробництва. [6,c.101]

 В землекористуванні  підприємства переважає рілля: у 2008 році – 2914 га, 2009 - 5535 - га, 2010 – 5650 га в свою чергу сінокоси складають 26 га, 20 га, 56 га відповідно; багаторічні насадження – 79 га, 56 га, 117 га .

 Продуктивність виробництва  залежить від величини  земельного  фонду і частки в ньому земель, які використовуються в сільськогосподарському  виробництві. При цьому необхідне  раціональне використання земельних  ресурсів. Потрібно застосовувати  інтенсивний спосіб господарювання  – зменшення розореності  і впровадження комплексної механізації, поглиблення спеціалізації, посилення концентрації виробництва на базі агропромислової інтеграції, дотримуватись оптимального співвідношення ріллі та інших сільськогосподарських угідь. [8,c.201-203]

Структуру земельних угідь ТОВ „Сварог - Дністер” наведено в таблиці 1. 

Таблиця 1.

Сільськогосподарські угіддя та їх структура  в ТОВ „Сварог - Дністер”

 

Угіддя	2008р		2009р		2010 у % до 2008
	га	%	га	%
Сільськогосподарські угіддя, га	4433	100	5815	100	127,53
У тому числі :  рілля	2914	65,7	5535	95,1	193,89
інше	-	35,3	-	4,9	-

 

З таблиці 1 видно, що земля  в сільському господарстві  є головним засобом виробництва, у користуванні ТОВ «Сварог - Дністер» було у 2010р. 5650 га сільськогосподарських угідь в цілому. За досліджуваний період площа сільськогосподарських угідь  збільшилась на 127,53%. У структурі сільськогосподарських угідь у 2010 році найбільшу і єдину частку займає рілля, яка займає 100% сільськогосподарських угідь. Відбулись значні структурні зміни у 2010 році. Порівняно з 2008 р, у 2010 р. сільськогосподарське угіддя були представлене тільки ріллею, хоч у 2008 р. серед  сільськогосподарських угідь були також і сіножаті, і багаторічні насадження. Частка ріллі у   структурі сільськогосподарських угідь у 2010 році, порівняно з 2008 роком, збільшилась на 193,89%.

             Окрім структури сільськогосподарських угідь слід визначити також рівень землезабезпеченості господарства.

Таблиця 2

Рівень землезабезпеченості ТОВ «Сварог - Дністер»

Показники	2008 рік	2009рік	2010 рік	2010% до 2008
Площа сільськогосподарських  угідь, га	4433	5815	5650	127,45
В тому числі: рілля	2914	5535	5650	193,89
Середньорічна чисельність працівників  зайнятих в сільськогосподарському  виробництві, чол.	76	81	113	148,68
Припадає на одного працівника: - с .-г. угідь, га -  ріллі га	58,33   38,34	71,79   68,33	50   50	85,72   294,73

 

Аналізуючи  дані таблиці 2 бачимо що показник землезабезпеченості  ТОВ « Сварог - Дністер» у 2008 році становив: сільськогосподарських угідь –58,33 га/чол., ріллі – 38,34 га/чол. У 2009 році відповідно 71,79 та 68,33, у 2010 році 50 та 50.

Таким чином  помітно, що у 2010 році рівень землезабезпеченості  був найнижчим. Це пов’язано з різким зростанням середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві в 2010 (в порівнянні з 2008 роком вона більша на 48,68%).

Розвиток  сільського господарства вимагає глибоких якісних змін в матеріально-технічній  базі, головною ланкою якої є основні  фонди, їх якісний склад та раціональне  співвідношення.

Основні виробничі фонди – це вартісне вираження засобів праці – будівель, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів і виробничого інвентарю, робочої та продуктивної худоби, багаторічних плодових насаджень і полезахисних лісових смуг, інструменту та інших засобів. Розмір фондів господарств, їх обсяг та динаміку розвитку виявляють за допомогою таких показників  як фондозабезпеченість та фондоозброєність праці.

 

Показники ефективності використання основних фондів:

Фондозабезпеченість – це вартість основних виробничих фондів на 1 га сільськогосподарських угідь.

Фондоозброєність праці – це вартість основних виробничих фондів (ОВФ) на одного середньорічного працівника (СОЧ). Багаторічний досвід ведення сільського господарства свідчить, що вищому показнику фондозабезпеченості та фондоозброєності праці відповідає більший вихід валової продукції рослинництва з кожної одиниці площі земельних угідь і вища продуктивність праці. В таблиці 3 наведені розрахунки використання основних фондів в господарстві.

Ф_о =

 

Рівень  використання основних фондів визначається показниками:

Фондовіддача – вартість валової продукції (ВП), що припадає на 1 грн. основних виробничих фондів (ОВФ):

ФВ=

 

Фондомісткість – середньорічна вартість основних виробничих фондів, що припадає на 1 грн. валової продукції. Обернений показник до фондовіддачі

Ф_м= =

Норма прибутковості – відношення  прибутку (П), одержаного за певний період, до суми середньої вартості основних фондів за той самий період (ОВФ) та середніх залишків оборотних засобів (ОЗ)

Н_пр=        [13,c. 15-19]

Розглянемо  показники використання основних виробничих фондів в господарстві.                                                                                                                                                                           

 

Таблиця 3.

Забезпеченість основними виробничими фондами в ТОВ „Сварог - Дністер”

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 у % до 2008
Вартість основного капіталу, тис. грн.	5	20	42,5	850
на 1 га с/г угідь	1,127	3,44	7,52	667,4
на 1 середньорічного праціника	65,79	246,9	376,1	571,68
Фондовіддача, грн	392,63	54,69	46,99	12
Фондомісткість, грн	0,0025	0,018	0,022	865,94
Норма прибутку (збитку), %	7,43	4,34	5,78	Х

 

Розвиток підприємства залежить від  наявності і використання основних виробничих фондів. Аналізуючи отримані показники, можна відзначити, що вартість основних виробничих фондів збільшилась в п’ятеро  протягом 2008-2010 років. Економічна ефективність їх використання характеризується фондовіддачею, фондомісткістю та нормою прибутку. За три роки фондовіддача зменшилась на 88% порівнюючи 2010рік з 2008 роком, та збільшилась  фондомісткість у 8 разів. Це означає, що розмір основних виробничих фондів, необхідних підприємству для виробництва валової продукції вартістю 1 грн., збільшився. Оптимальний рівень норми прибутку для сільськогосподарських підприємств становить 15-20%, проте в даному підприємстві вона становить всього 7,43 на 2008рік; 5,78% у 2010році, а в 2009 році – 4,34%.

Головною складовою частиною продуктивних сил сільськогосподарського виробництва  є трудові ресурси.

Трудові ресурси – це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві та духовному житті суспільства. До них також належить і та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництві продукції або наданні послуг. Таким чином, повний запас трудових ресурсів складається з двох частин: зайнятих суспільно корисною працею у всіх сферах діяльності та потенційно спроможних до праці людей. У зв¢язку з цим трудові ресурси доцільно класифікувати на потенційні (тобто наявні) та фактичні(реально працюючі).      [35,c. 17-18]      

Розвиток сільського господарства і в подальшому буде супроводжуватись вивільненням робочої сили цієї галузі. Це закономірний процес, в основі якого  лежить науково-технічний прогрес  і підвищення продуктивності праці. За останні роки в господарстві відбулися  зміни в використанні трудових ресурсів, про що свідчить наступна таблиця.

 

 

Дуже важливим показником є наявність і використання трудових ресурсів, яку розглянемо в таблиці 4.

Таблиця 4.

Трудові ресурси та їх використання в в ТОВ „Сварог - Дністер”

 

Показники	2008	2009	2010	2010 у % до 2008
Середньорічна чисельність працівників, чол.	76	81	113	148,68
У тому числі: в рослинництві: в тваринництві:	76 -	81 -	113 -	148,68 -