Економічна ефективність виробництва сої і шляхи її підвищення

    Отже,проаналізувавши дані таблиці,можна  зробити висновок,що ми маємо  зменшення маси прибутку за  рахунок такого фактора,як значне  зменшення собівартості та ціни реалізації сої. Це відбулося за рахунок збільшення посівних площ та валового збору,так як затрати на 1 ц сої зростали швидшими темпами,а ціна його реалізації знижувалась. Це було не вигідно для підприємства,тому було прийнято рішення підвищення вирощування сої у господарстві.

Охарактеризувавши економічну ефективність виробництва сої в ТОВ „Сварог - Дністер” можемо зробити висновок, що протягом 2008-2010 років спостерігається стрімке підвищення  рівня виробництва сої. Проте у 2009 році сою взагалі не вирощували у господарстві,а  у 2010 році вирощування сої вийшло на збитковий рівень. Головними факторами, які спричинили збитковість виробництва є : збільшення собівартості соняшника, нераціональне використання земельних ресурсів,природний фактор.

 

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності       виробництва сої.

3.1. Інтенсифікація зернового виробництва

Економічна наука розрізняє  дві форми розширеного відтворення у сільському господарстві: екстенсивну та інтенсивну. При першій збільшення виробництва продукції досягається за рахунок розширення посівних площ або збільшення поголів'я тварин при незмінному рівні врожайності культур та продуктивності тварин. При другій зростання виробництва продукції відбувається за рахунок підвищення економічної родючості грунту і продуктивності тварин.

У сільському господарстві об'єктивна необхідність переходу від  екстенсивної форми розширеного відтворення до інтенсивної зумовлена, по-перше, зростанням населення Земної кулі та необхідністю збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, по-друге, обмеженістю орнопридатних земель. Об'єктивна ж можливість ведення інтенсивного виробництва грунтується на: тій особливості землі як засобу виробництва, що вона при правильному обробітку здатна підвищувати свою родючість; наявності у суспільстві достатньої кількості засобів виробництва (капіталу); рівні розвитку науково-технічного прогресу.

Інтенсифікація, що означає  кількісний і якісний розвиток сільськогосподарського виробництва,— основа постійного збільшення обсягу продукції землеробства і тваринництва. Вона передбачає госпрозрахунковий метод господарювання, спрямований на досягнення найвищої ефективності виробництва. [11,c.21-23]

В умовах інтенсифікації виробництва вихід сільськогосподарської продукції збільшується насамперед на основі найефективнішого використання як наявних земельних і трудових ресурсів, так і матеріальних засобів виробництва. А це передбачає вдосконалення сільськогосподарського виробництва, його техніки, технології, біологічних факторів (сортів рослин і порід тварин), форм організації праці та всього механізму господарювання.

Отже, інтенсифікація сільського господарства як особлива форма розширеного відтворення являє собою послідовний процес концентрації на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої та живої праці на одну й ту ж одиницю земельної площі, спрямований на збільшення обсягу високоякісної продукції і підвищення ефективності її виробництва.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва і надалі грунтуватиметься на досягненнях науково-технічного прогресу як головної умови розвитку продуктивних сил суспільства. Вона здійснюватиметься шляхом впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва на основі електрифікації, широкої хімізації землеробства і тваринництва, розвитку сільськогосподарських меліорацій (зрошення, осушення та обводнення земель), а також впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду, різних прогресивних організаційно-економічних заходів.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва неможлива без здійснення комплексної механізації, що передбачає постійне удосконалення техніки, створення систем машин, які повністю відповідали б вимогам агротехніки.

При інтенсифікації сільського господарства передбачається найповніше, високопродуктивне використання всіх засобів виробництва. Для підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку необхідно ліквідувати нерегламентовані простої, правильно агрегатувати і повністю використовувати потужності агрегатів, організовувати двозмінну роботу, особливо в напружені періоди посівної та збиральної кампаній, поліпшувати технічне обслуговування машин з додержанням правил технічного обслуговування. [23,c. 202]

Хімізація сільськогосподарського виробництва — один з основних напрямів його інтенсифікації. Вона забезпечує підвищення врожайності культур, продуктивності тварин та продуктивності праці

Для підвищення ефективності хімізації важливо раціонально використовувати добрива. При цьому слід пам'ятати про те, що мінеральні добрива дають найвищий економічний ефект в поєднанні з органічними, передусім з гноєм. Самі лише мінеральні добрива не можуть замінити гній і компости. Ефективність застосування добрив знижується недостатньою їх забезпеченістю. [9,c.127-129]

При інтенсивних системах землеробства відновлення і підвищення родючості грунту основане головним чином на внесенні органічних і мінеральних добрив. Для того щоб запобігти непотрібним втратам при використанні добрив і одержати максимальний ефект, треба в кожному конкретному випадку мати агрохімічне й економічне їх обгрунтування, ширше застосовувати хімічні засоби для систематичної боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин.

Одним з головних напрямів інтенсифікації сільського господарства, необхідною умовою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь є меліорація земель. Зрошення земель під сільськогосподарськими культурами і багаторічними насадженнями, лук і пасовищ не тільки в посушливій зоні, а й у зоні недостатнього зволоження підвищує їх урожайність в 1,5—2 рази і більше. Воно дозволяє інтенсивніше використовувати землю, адже відпадає потреба у паровому полі і виникає можливість збирати 1,5—2 врожаї на рік шляхом післяжнивних та повторних посівів. [16,20-22]

Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва  передбачає впровадження в усіх галузях інтенсивних технологій. Практика господарств України свідчить, що завдяки їм урожайність зернових подвоюється при дотриманні всіх складаючих елементів.

Інтенсивне ведення  сільського господарства передбачає якнайширше впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду. В рослинництві передові прийоми і методи спрямовані на підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур. Досвід багатьох господарств і навіть цілих районів доводить, що в цій справі у нас є необмежені можливості.

Велике значення для  дальшої інтенсифікації сільського господарства мають виведення та впровадження у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур, а також поліпшення породного складу тварин.

Послідовна інтенсифікація сільського господарства, яка здійснюється на основі науково-технічного прогресу, супроводжується дальшим суспільним поділом праці шляхом поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва, організації таких виробничих одиниць, які розвиватимуться на індустріальній основі. Організація промислових комплексів по відгодівлі великої рогатої худоби, свиней, будівництво птахофабрик свідчать про розвиток індустріального виробництва у сільському господарстві, що забезпечує найвищу продуктивність праці і становить один з найважливіших напрямів розвитку сільського господарства у перспективі.

[26,c.301-302]

Нові форми організації  праці мають забезпечувати якнайефективніше використання землі, засобів виробництва та трудових ресурсів. Практика довела, що у великих виробничих підрозділах найкращою формою внутрішньобригадної кооперації праці є механізовані ланки. Вони сприяють підвищенню рівня керівництва, ліквідації знеосібки у догляді за посівами і на цій основі поліпшенню якості сільськогосподарських робіт, забезпеченню підвищення врожайності та продуктивності праці. [14,c.356]

Серед заходів, спрямованих  на підвищення економічної ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, великого значення набувають добре поставлений первинний облік, господарський та внутрішньогосподарський розрахунок, застосування наукової організації праці в управлінні виробництвом.

Розміщення сільськогосподарського виробництва означає розподіл виробництва  окремих видів сільськогосподарської  продукції по території країни. Розміщення визначається обсягом виробництва  в окремих районах і областях, їх місцем у виробництві цієї продукції  в масштабах держави.

Раціональне розміщення сільського господарства забезпечує виробництво необхідних суспільству продуктів харчування і сільськогосподарської сировини в потрібних розмірах при мінімальних  затратах праці і коштів на виробництво  продукції і доведення її до споживача. Розміщення сільського господарства як одна з форм суспільного поділу праці  вдосконалюється в умовах науково-технічного прогресу.

Територіальна форма поділу праці  зумовлює спеціалізацію сільськогосподарського виробництва окремих районів  і зон. Розміщення і спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це дві взаємопов’язані форми суспільного поділу праці. Перша характеризує його кількісну сторону, а друга – якісну.Спеціалізація сільського господарства являє собою переважний розвиток однієї або кількох галузей на виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях і регіонах. Піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва нерозривно пов’язано з дальшим поглибленням його спеціалізації. В умовах спеціалазації відкриваються широкі можливості для впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, переведення галузей на індустріальну технологію, застосуавння прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального та ритмічного використання засобів і предметів праці. Отже, у процесі поглиблення спеціалізації значно вдосконалюється сільськогосподарське виробництво, що сприяє підвищенню економічної ефективності окремих галузей і сільського господарства в цілому.

Визначальним фактором розвитку зернового господарства має  бути інтенсифікація галузі на основі досягнень науково-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин. Поряд  з впровадженням інтенсивних  технологій суттєва увага повинна  приділятися поліпшенню насінництва, зменшенню втрат урожаю при вирощуванні, збиранні, доробці, зберіганні та переробці  зерна, впровадженню нових організаційних форм господарювання, посиленню матеріальної зацікавленості працівників.

Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування  на всіх етапах росту і розвитку рослин, розміщенні культур після  кращих попередників вирощуванні інтенсивних  сортів, застосуванні добрив з розрахунку на заплановану врожайність, використанні інтегрованої системи захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, захисті грунтів від ерозії. [27,c.329]

Слід впроваджувати  інтенсивну технологію вирощування сої таку, що враховує особливості конкретної природно-кліматичної зони. Раціональне розміщення і спеціалізація сільського господарства є важливими факторами інтенсифікації виробництва.

 

 

Проведемо аналіз процесу інтенсифікації в ТОВ „Сварог - Дністер”. Дані для аналізу візьмемо з таблиці 14.

Таблиця 14.

Розрахунок показників рівня інтенсивності вирощування сої в ТОВ „Сварог - Дністер”

Показники	2008	2010	2010р у % до 2008р
Площа посіву, га	140	2200	1571,4
Валовий збір сої , ц	1983	50988	2571,3
Витрати виробництва, тис.грн.	23,215	19,06	82,1
Затрати праці,тис. люд.- год.	4,47	35,16	786,58
Реалізовано сої,ц	1943	50988	2624,2
Повна собівартість реалізованої продукції,тис. грн..	343,2	14418,8	Х
Виручено , тис.грн.	518,1	10835	2091,3

 

З даних таблиці 14 можемо зробити висновок, що у 2010 році відбувається збіільшення площі сільськогосподарських угідь, відведених під посіви сої , порівняно з 2008 роком практично в 14 разів. Річні витрати виробництва також зменшились. У 2010 році вони становили 19,06 тис.грн.,а у 2008 році – 23,215 тис. грн.. Затрати праці  збільшились майже в 7 разів. Однак, варто зазначити,що разом з цим ми спостерігаємо значні збільшення площ посіву,що також впливає на потребу у живій та уречевленій праці.

        Основними результативними показниками інтенсифікації сільського господарства, зокрема зернового виробництва, є урожайність зернових і  вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь. Отже, визначимо ці показники у наступній таблиці 15.

 

Таблиця 15.

Розрахунок рівня інтенсивності,результат  та економічну ефективність виробництва  сої у ТОВ «Сварог- Дністер»

Рівень інтенсивності	2008	2010
Виробничі витрати на 1 га посіву,грн.	23215	19066,2
Затрати праці на 1 га посіву,люд.-год.	4,47	35,16
Результат інтенсифікації
Урожайність з 1 га,ц	14,16	23,17
Економічна ефективність
Затрати праці на 1ц , люд. – год.	0,32	1,51
Повна собівартість 1 ц,грн.	176,6	190,5
Ціна реалізації з 1 ц, грн.	270	210
Прибуток,грн.:	174,9	-3583,8
На 1 ц насіння сої На 1 га посіву	0,09 1,249	-0,07 -1,629
Рівень рентабельності,%	99	-1881,3
Окупність додаткових витрат,грн..	Х	-881,74