Економічна ефективність виробництва сої і шляхи її підвищення

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 17:20, курсовая работа

Описание работы

Дана робота базується на працях відомих українських і російських вчених-економістів. Також теоретичною основою курсової роботи є законодавча база зерновиробництва. Дослідження економічної ефективності виробництва сої проводиться за методом порівнянь, економіко-математичним методом.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва сої
1.1.Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва..6
1.2. Показники економічної ефективності виробництва сої і методика їх визначення…………………………………………………………………14
Розділ 2. Рівень виробництва сої та його економічна ефективність
2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання…………….18
2.2. Динаміка посівної площі, урожайності та валового збору сої…...28
2.3.Економічна ефективність виробництва сої………………………….32
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва сої
3.1. Інтенсифікація виробництва сої…………………………………….39
3.2 Нормування праці. ……………………………………………………49
3.3.Організація праці ……………………………………………………59
Висновки…………………………………………………………………...61
Список використаної літератури………………………………………...64

Работа содержит 1 файл

Кабінет Міністрів України.docx

— 159.12 Кб (Скачать)

 

 

З даних  таблиці видно, що ефективність трудових ресурсів в період з 2008р по 2010р підвищилась. Загальна кількість працівників збільшилась на 48,68%.

У результаті розвитку суспільного  поділу праці виробництво окремих  продуктів відбувається в різних галузях народного господарства, у тому числі у сільському господарстві. Однією з форм суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва. Спеціалізація сільського господарства характеризує суспільний поділ праці  між різними галузями сільськогосподарського виробництва, а також всередині  їх.

Спеціалізація – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у  виробництві продукції. Спеціалізацію  можна визначити за структурою грошових надходжень від реалізації продукції (таблиця 5). Вона визначається за головними галузями. Головною називається галузь, частка якої має становити більше 20%. Галузі, частка яких становить від 10% до 20% – такі, що розвиваються. Рівень спеціалізації підприємства визначається сумою головних галузей. [30,c.12-13]

 

 

Визначимо спеціалізацію  підприємства.

Таблиця 5.

Обсяг і структура грошових надходжень від реалізації продукції в ТОВ „Сварог - Дністер”

Продукція

2008

2009

2010

тис. грн

%

тис. грн

%

тис. грн

%

Зернові та зернобобові

2398,4

41,72

3612,6

74,6

-

-

Пшениця

987,8

17,18

-

-

1788,1

7,6

     

Жито

-

-

34,5

0,7

77,7

0,33

     

Кукурудза  на зерно

1233,3

21,46

272,7

5,6

-

-

     

Ячмінь 

171,7

2,98

9,2

0,19

-

-

Гречка

1,9

0,033

-

-

-

-

Овес

3,7

0,064

-

-

-

-

Ріпак

289

5

-

-

-

-

Соняшник

826,4

14,37

-

-

10772

45,9

Соя

518,1

9,01

-

-

10835

46,17

Інша продукція рослинництва

973,3

16,93

275,8

5,7

-

-

Разом по рослинництву

5005,2

87,07

3888,5

80,31

23468,4

100

  Продукція тваринництва

-

-

-

-

-

-

Реалізація іншої продукції, робіт  і послуг

742,7

12,92

953

19,7

-

-

Всього по підприємству

5747,9

100

4841,5

100

23468,4

100


 

Проаналізувавши структуру грошових надходжень підприємства можемо сказати, що головними галузями є такі: виробництво олійних культур: соняшник (45,9% у 2010 році) і соя (46,17% у 2010 році), тобто підприємство спеціалізується на виробництві продукції цих двох культур. До галузей, що розвиваються, відноситься виробництво зерна – 7,6% у 2010 році.

Щодо динаміки структури грошових надходжень, то виручка від реалізації продукції рослинництва становила 100% у 2010 році, а в 2008 році – 87,07%. Зокрема, дохід від реалізації зерна у 2008 році становив 9,01% від всієї величини доходу за цей рік, а у 20 році – 46,17%. Взагалі сума грошових надходжень від реалізації продукції рослинництва (тваринництво відсутнє) в 2010 році в порівнянні з 2008 роком збільшилась.

Надзвичайно важливим показником економічної  ефективності господарства є економічна ефективність його виробництва, яка  визначається відношенням одержаних  економічних результатів до понесених  витрат. Для характеристики економічної  ефективності сільськогосподарського підприємства застосовують систему  показників, зазначених в таблиці 6.

Далі  дослідимо загальний стан нашого підприємства на основі таблиці 6.

Таблиця 6.

 Результати господарської діяльності  ТОВ „Сварог- Дністер”

Показники

2008р

2009

2010

2010 у % до 2008

Вартість валової продукції тис. грн.:

1936,13

1093,84

1997,09

103,15

на 1 га с.-г.угідь

0,4367

0,1881

0,3534

80,92

на 1 середньорічного працівника

25,47

13,5

17,67

69,37

на 1 грн. основних виробничих фондів

0,387

0,045

0,047

12,14

на 1 грн. витрат виробництва

0,596

0,15

0,048

8,05

Операційний прибуток, тис. грн.:

585,4

37

643

109,84

на 1 га сільськогосподарських угідь

0,132

0,0063

0,114

86,36

на 1 середньорічного працівника

7,7

0,45

5,69

73,9

на 1 грн. основних виробничих фондів

0,117

0,0015

0,015

0,129

на 1 грн. витрат виробництва

0,18

0,005

0,15

0,8516

Рівень рентабельності (збитковості), %

11,81

1,09

2,63

Х


 

З даних таблиці видно, що вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь зменшилась в 2010 році в порівнянні з 2008 роком на 19,08%, а на 1 працівника –30,63%.  Вартість валової продукції у 2010 році, порівняно з 2008 роком, на 1 грн. основних виробничих фондів зменшилась на 57,6 грн. або 86,87%, на 1 грн. витрат виробництва на 91,5%. За 2008 і 2010 роки в підприємстві спостерігається прибуток: на 1 га сільськогосподарських угідь він збільшився на 9,84%, а на 1 працівника прибуток зменшився – на 26,1%. Рівень рентабельності характеризує прибутковість підприємства. В нашому випадку підприємство прибуткове з низьким рівнем прибутковості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Динаміка посівної площі, урожайності та валового збору сої

 

Одним з основних показників використання орних земель є структура посівних площ. Під нею слід розуміти процентне  співвідношення окремих культур  або їх груп у загальній посівній площі. Залежно від природно-економічних умов, потреб народного господарства в різних видах продукції та економічної ефективності її виробництва в кожній зоні склалася відповідна структура посівних площ. Конкретніше використання ріллі в господарстві можна оцінити за допомогою структури посівних площ.

                                                                                                            Таблиця 7.

Структура посівних площ ТОВ « Сварог - Дністер»

Культура чи група культур

2008р.

2009р.

2010р.

Га 

%

Га

%

Га 

%

Зернові та зернобобові

2398,4

41,72

3612,6

74,6

-

-

Пшениця

987,8

17,8

-

-

1788,1

7,6

Жито

-

-

34,5

0,7

77,7

0,33

 

Соя

518,1

9,01

-

-

10835

46,17

Соняшник 

826,4

14,37

-

-

10772

45,9

Загальна 

посівна

площа

 

4433

 

100

 

5815

 

100

 

5650

 

100


 

Аналізуючи дану таблицю, можна  зробити висновок що загальна земельна площа збільшилась протягом періоду 2008-2010 років з 4433га до 5650га, або на 1217 га. У структурі посівних площ можна зазначити, що найбільшу частку займали посіви зернових та зернобобових у 2008р. він становив 41,72, 2009р.- 76,4, проте в 2010  відбулись зміни і найбільшу частку угідь займають посіви сої(46,17%) та соняшнику(45,9%).

Соя займала незначну частку у структурі посівів у 2008р. 9,1% (140 га) від загальної площі посівів і в 2009 році господарство взагалі не вирощувало сої. У 2010 р. соя становила 46,17% ( 2200 га). І у майбутньому планується відведення посівних площ у господарстві під цю олійну культуру.

       Рівень розвитку соєвого господарства визначається насамперед  обсягами виробленої продукції , що в свою чергу обумовлюється розмірами посівних площ, їх структурою та урожайністю. Вища питома вага високоврожайних культур у структурі посівних площ дає змогу навіть при меншій площі посіву одержувати значно більший валовий збір.

Абсолютний розмір посівних площ сої в Україні та їх питома вага в загальній посівній площі постійно збільшується.

Валове виробництво сої виробництво зерна в Україні змінюється під впливом змін посівних площ та врожайності сої. В окремі роки спостерігається різке зниження валових зборів, так само як і їх суттєве підвищення, що значною мірою пояснюється впливом кліматичних факторів. Україна 2006 року зайняла перше місце в Європі за обсягами виробництва сої, тепер входить до дев’ятки найбільших країн -виробників цієї культури в світі, має велику перспективу розширення її посівів. Сталося це завдяки створенню і впровадженню у виробництво сортів сої нового покоління, розробці та запровадженню сортової технології її вирощування, попиту на неї на ринку. Сьогодні культуру сої адаптовано до грунтово-кліматичних умов помірного клімату. Лише після скрупульозного вивчення наукових основ селекції, було створено вітчизняний цінний вихідний селекційний матеріал, сформувалися великі наукові центри селекції сої, склалися сприятливі економічні умови для прориву в соєвому виробництві.

 

 

 

 

 

 

Визначимо зміну  посівних площ, урожайності, валового збору сої в ТОВ „Сварог - Дністер”.

Таблиця 8.

Динаміка розвитку виробництва сої в ТОВ „Сварог - Дністер” Хмельницької області.

 

Показники

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2010 в  % до 2008

Посівна площа, га

140

-

2200

1571,42

Урожайність, ц/га

14,16

-

23,17

163,6

Валовий збір, ц

1983

-

5098

257,08

Реалізовано продукції, ц

1943

-

50988

2624,19


 

Проаналізувавши таблицю 8, можна сказати, що посівна площа збільшилась на 1471,42% у 2010 році в порівнянні з 2008. У 2010р. посівна площа зернових культур становила 2200 га, що на 2060 га більше ніж у 2008 році. Урожайність збільшилася на 63,6 %, і валовий збір збільшився – на 157,08%. Збільшення валового збору пояснюється збільшенням посівних площ. У 2009 році сою взагалі не вирощували у господарстві.

Враховуючи  динаміку зміни посівних площ та урожайності  культур по господарству, можна проаналізувати динаміку валового збору , який залежить від обох вище згаданих показників.

Валовий збір сої збільшився. Так як він становив у   2008 році 1983 ц, а у 2010 році він становив 5098 ц,тобто збільшився на 3115 ц, та урожайність сої була на 63,6% вищою. У 2009 році сою у господарстві взагалі не вирощували.  Тож валовий збір сої у 2010році збільшився, порівняно з 2008 роком за рахунок збільшення посівних площ.

Проаналізуємо причини зміни валового збору зерна сої .

     Для цього проведемо  факторний аналіз  зміни валового збору сої.

   Складемо мультиплікативну  модель:

Валовий збір = Площа посіву * Урожайність

Валовий збір плановий = Площа посіву планова* Урожайність планова

Валовий збір умовний = Площа посіву умовна* Урожайність умовна

Валовий збір фактичний   = Площа посіву факт. * Урожайність факт.

Δ Валовий збір площа  посіву =Валовий збір фактичний  - Валовий збір плановий

Δ Валовий збір урожайність = Валовий збір фактичний   - Валовий збір умовний

Алгебраїчна сума впливу факторів обов’язково повинна дорівнювати  загальному приросту результативного  показника

Δ Валовий збір площа  посіву  + Δ Валовий збір урожайність   =

 Δ Валовий збір  заг.                                         

                                                                                                              Таблиця 9

Вплив факторів на зміни  валового збору соняшника 

 

Показник

 

2008

 

     2010

Відхилення (+,-)

Площа посіву,га

140

2200

+2060

Урожайність з 1 га,ц

14,2

23,17

+9,01

Валовий збір сої ,ц

1983

50988

+49000

Валовий збір сої  при площі 2010р. і урожайності 2008 р.,ц

 

              31240

 

Х

Зміни валового збору зерна за рахунок,  ц:

площі посіву:

урожайності:

 

 

Х

Х

 

 

+29257

+19735

Информация о работе Економічна ефективність виробництва сої і шляхи її підвищення