Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 16:31, курсовая работа
Прагнення отримувати максимально можливий прибуток в умовах жорсткої обмеженості ресурсів спонукає підприємства до перегляду наявного виробничо-економічного потенціалу, переоцінки власних можливостей, пошуку додаткових резервів підвищення доходності своєї діяльності. Тому проблема кількісного вимірювання, якісної оцінки та оптимізації управління передусім виробничим потенціалом привертає до себе підвищену увагу як з боку представників усіх без винятку підприємницьких структур, так і з боку вчених-економістів.
Вступ……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І Теоретико – методологічні аспекти управління виробничим потенціалом підприємства
1.1. Сутність виробничого потенціалу підприємства. Основні підходи до оцінки виробничого потенціалу підприємства………………………………….6
1.2. Характеристика основних підходів до управління виробничим потенціалом………………………………………………………………………10
1.3. Сутність діагностики виробничого потенціалу підприємства…………...13
РОЗДІЛ ІІ Управління потенціалом підприємства
2.1. Характеристика ТОВ «Укр – Вереск»……………………………………..27
2.2. SWOT – аналіз ТОВ «Укр – Вереск»………………………………………30
2.3. Характеристика зовнішнього середовища………………………………...31
2.4. Оцінка виробничого потенціалу та бізнесу……………………………….33
РОЗДІЛ ІІІ Стратегічна мета як інструмент управління виробничим потенціалом………………………………………………………………………46
РОЗДІЛ IV Творче завдання…………………………………………………….53
Висновки і пропозиції …………………………………………………………..56
Список літератури ………………………………………………………………58
Для оцінювання потенціалу підприємства за допомогою по елементного підходу використовують наступні показника:
де Wo — сукупна споживча вартість виробничих ресурсів;
L — чисельність промислово-виробничого персоналу;
КL — коефіцієнт оцінки складу і якості трудових ресурсів;
П — коефіцієнт заміщення (еквівалентності) основних виробничих фондів чисельністю ВПП;
β— частка активної частини ОВФ;
F — вартість основних виробничих фондів;
Кw — коефіцієнт оцінки складу і якості ОВФ.
Тут КL і Кw ураховують вплив науково-технічного прогресу на фактори виробництва.
де ВопФ — вартість основних виробничих фондів підприємства;
Вм.ф — витрати на модернізацію основних виробничих фондів.
де Фз.п — фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу підприємства;
Фм.з — фонд матеріального заохочення;
Зн — затрати на навчання кадрів;
Зв.п — затрати, пов'язані з їхньою перепідготовкою;
Зпк — затрати на підвищення кваліфікації промислово-виробничого персоналу.
де Вт — вартість використовуваних виробничих технологій;
Вт.д — вартість технологій, що діють на підприємстві на початок періоду;
Вт.н — вартість знову освоєних технологій;
Вт.л — вартість технологій, використання яких припиняється в даному періоді часу.
Маючи
вартість кожного елемента виробничого
потенціалу підприємства, загальну його
величину можна розрахувати в такий спосіб:
де П — величина виробничого потенціалу підприємства;
Вер — вартість енергетичних ресурсів;
Ві — вартість
елемента «інформація».
Таблиця 6
Показники
розміру виробничого потенціалу
та його елементів, тис. грн.
№ п/п | Показники | Варіанти | |
базовий | заданий | ||
1 | Сукупна споживча вартість виробничих ресурсів | 32.7 | 115.65 |
2 | Вартість основних виробничих фондів | 315 | 375 |
3 | Вартість промислово- |
240 | 380 |
4 | Вартість енергетичних ресурсів | 200 | 280 |
5 | Вартість інформації | 3000 | 3280 |
6 | Вартість використовуваних виробничих технологій | 1600 | 1890 |
7 | Вартість виробничого потенціалу | 5355 | 6205 |
За
даними розрахунками визначено
вартість виробничого потенціалу. Як
бачимо у заданому періоді його
вартість склала 6205 тис. грн., що на відміну
від базового періоду більше на 850
тис. грн. На зростання вартості виробничого
потенціалу впливали такі показники:
вартість основних виробничих фондів
зросла на 60 тис. грн., вартість промислово-виробничого
персоналу зросла на 140 тис. грн., Вартість
енергетичних ресурсів зросла на 80 тис.
грн., вартість інформації зросла на
280 тис. грн., Вартість використовуваних
виробничих технологій зросла н6а 290
тис. грн..
Найпоширенішим показником рівня використання першого елемента виробничого потенціалу, основних фондів, є фондовіддача. Вона визначається за формулою
де В — кінцевий результат функціонування виробничого потенціалу,
Вовф
— вартість основні виробничі
фонди.
Коефіцієнт змінності машинного парку розраховується як відношення числа відпрацьованих машино-змін (або верстатогодин) до загального числа верстатів (машин, агрегатів), закріплених за господарським підрозділом, або до найбільшого числа верстато-годин, які можуть бути відпрацьовані при однозмінній роботі.
Віддачі застосованих основних виробничих фондів іноді необхідно доповнювати показником віддачі споживання основних виробничих фондів.
Для її визначення можна запропонувати формулу:
де А — амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів.
Основним показником ефективності використання промислово-виробничого персоналу є продуктивність праці.
де В — кінцевий результат функціонування виробничого потенціалу підприємства;
Вп — витрати праці, люд.-год.
Коефіцієнт змінності робочої сили:
де Fд — кількість люд.-год., фактично відпрацьованих робітниками в усіх змінах (або за планом), у даному періоді;
Дн — кількість люд.-год., відпрацьованих у найбільш завантажену зміну.
Віддача повної заробітної плати - показує, яка кількість кінцевого результату підприємства в грошовому вираженні припадає на 1 грн. виплачених промисловому персоналу заробітної плати й премій:
де Впзп - віддача повної заробітної плати;
фзп _ фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу;
Фмз — фонд матеріального заохочення.
Основним показником ефективності використання енергетичних ресурсів є енерговіддача:
де Вер — вартість енергетичних ресурсів, витрачених на одержання кінцевого результату В.
Ефективністю технології виробництва:
де От — ефективність технології виробництва;
Вт — вартість технологічної складової виробничого потенціалу.
Технологічна оснащеність виробництва - є величиною, зворотною ефективності технології виробництва, і показує витрати в розвиток технології, необхідні для забезпечення одиниці кінцевого результату функціонування потенціалу:
Ефективність використання у виробництві інформаційних ресурсів — у вигляді програм управління устаткуванням, математичного забезпечення ЕОМ, даних з вивчення ринку й т. п. Ми пропонуємо оцінювати за допомогою двох показників. Один з них являє собою кінцевий результат, зроблений на 1 грн. вартості спожитих інформаційних ресурсів. Його можна назвати віддачею інформаційних ресурсів і визначати за формулою:
Інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу господарської системи буде визначатися:
де П — величина виробничого потенціалу підприємства (об'єднання);
В — кінцевий результат його функціонування.
Таблиця 7
Показники
ефективності використання виробничого
потенціалу
№ п/п | Показники | Варіанти | |
базовий | заданий | ||
1 | Фондовіддача | 16.6 | 15.9 |
2 | Коефіцієнт змінності | 0.8 | 0.9 |
3 | Віддача застосованих основних виробничих фондів | 71.4 | 43.2 |
4 | Ефективність використання промислово-виробничого персоналу | 250 | 168.5 |
5 | Коефіцієнт змінності робочої сили | 10 | 8 |
6 | Віддача повної заробітної плати | 33.3 | 24.5 |
7 | Енерговіддача | 25 | 19.3 |
8 | Ефективність технології виробництва | 3.1 | 2.8 |
9 | Технологічна оснащеність виробництва | 0.32 | 0.35 |
10 | Ефективність використання у виробництві інформаційних ресурсів | 1.66 | 1.64 |
11 | Інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу | 0.9 | 0.8 |
Так,
в результаті проведених розрахунків
бачимо наявні зміни. Найпоширеніший показник
рівня використання першого елемента
виробничого потенціалу, основних фондів,
фондовіддача у заданому періоді знизилась
з 16,6 до 15,9. Незначно змінився коефіцієнт
змінності – лише на 0,1. Віддача застосованих
основних виробничих фондів значно зменшилося
, так як у базовому періоді складало 71,4,
а у заданому - 43,2.. Ефективність використання
промислово-виробничого персоналу у заданому
періоді у порівнянні з базовим знизилось
з 250 до 168,75. Коефіцієнт змінності робочої
сили у заданому періоді знизився на 2
( тобто з 10 до 8). Показник віддачі повної
заробітної плати також знизився і
склав 24,5. Енерговіддача знизилась з 25,0
до 19,3. Ефективність технології виробництва
змінилася незначною мірою і знизилась
лише на 0,3. Показник технологічної оснащеності
виробництва зросла на 0,2, тобто у базовому
періоді він складав 0,32, а у заданому зріс
до 0,35. Ефективність використання у виробництві
інформаційних ресурсів знизилась у заданому
періоді з 1,66 до 1,64 відповідно. Інтегральний
показник віддачі виробничого потенціалу
змінився незначною мірою і і зменшився
з 0,9 до 0,8, тобто на 0,1.
Для оцінювання привабливості галузі необхідно виконати такі етапи: 1. Оцінити привабливість галузі на основі вибору ключових факторів успіху даного галузевого ринку (табл. 8).
2. Кожен фактор одержує вагу, що відображає його значення для досягнення стратегічних цілей фірми.
Оцінювання ринку по кожному факторі дається експертно: від одиниці — низька привабливість, до п'яти — висока.
Таблиця 8
Оцінювання
привабливості галузі
Фактори | Вага | Оцінювання (бали) | Зважена оцінка |
Ємність ринку | 0.14 | 1 | 0.14 |
Темпи зростання ринку | 0.11 | 1 | 0.14 |
Сила конкуренції | 0.12 | 2 | 0.24 |
Рентабельність продаж | 0.18 | 4 | 0.72 |
Чутливість до інфляції | 0.16 | 3 | 0.48 |
Информация о работе Економічні аспекти управління виробничим потенціалом