Економічні аспекти управління виробничим потенціалом

     4) облік прибутку на капітальні вкладення, які можна здійснити (придбання землі, устаткування), і на нематеріальні активи, за винятком гудвілу;

     5) вилучити із прибутку нараховане зношування й прибуток на інвестиції (результати, отримані на етапах 4,5,6,7 необхідно вилучити з прибутку, отриманого на етапі 3);

     6) визначити вартість гудвілу за величиною надлишкового доходу. Надлишковий доход (отриманий на етапі 8) означає доход, отриманий понад прибуток, необхідний для забезпечення реалістичних амортизаційних витрат, розумного прибутку на ідентифіковані активи підприємства, відсоткових нарахувань на капітал, що може бути інвестований в інші сфери (кошти, рахунки дебіторів, товарно-матеріальні запаси, за винятком заборгованості постачальникам).

     Такий надлишковий доход повинен бути віднесений за рахунок гудвілу й інших не ідентифікованих або що не піддаються кількісній оцінці нематеріальних активів, які підприємство придбало в процесі діяльності;

     7) одержати загальну вартість підприємства шляхом підсумовування вартості гудвілу, власного матеріального капіталу й нематеріальних активів, оцінюваних окремо, оскільки їх не можна віднести до основної діяльності підприємства.

     Таблиця 2

Оцінювання вартості підприємства методом надлишкового доходу, тис. грн.

            В результаті проведеного  аналізу бачимо, що вартість підприємства у заданому періоді стала меншою ніж у базовому на 235,3 тис. грн. Хоча у заданому періоді збільшився прибуток від реалізації продукції (без амортизаційного відрахування) на 155 тис. грн., вартість машин і устаткування – на 55 тис. грн.., вартість офісних меблів – на 20 тис. грн..,прибуток на інвестиції в оборотні активи збільшився на 30 тис. грн.., Зниженню вартості підприємства сприяло збільшення таких показників як: собівартість продукції (за винятком амортизації) на 45 тис. грн., зношування нематеріальних активів, надлишковий доход зменшився на 21.44 тис. грн.,  вартість гудвілу зменшилася 1055,8 тис. грн. до 790,5 тис. грн.,     

     Існує група балансових методів оцінювання вартості підприємства, в основі яких лежать деякі перетворення балансу підприємства.

     Власний капітал підприємства являє собою готовий показник, який можна одержати зі звітності, як різницю між активами й зобов'язаннями підприємства.

     Оскільки  бухгалтерська звітність не відображає ринкової вартості активів, то балансовий власний капітал коригується (табл. 3).

     Стандартні  процедури виправлень, які застосовує оцінювач:

• вилучення нематеріальних активів,
• виключення активів, що не мають відношення до основного виду діяльності.

                                                                                     

       Оцінювання патенту ґрунтується на припущеннях, що патентом володіє третя особа, й підприємство платить за право користування. Насправді, володіючи патентом, витрати такого роду відсутні.

       Список  клієнтів може бути оцінений за можливим внеском клієнта в продажі або за витратами на створення списку.  

 

       Таблиця 3

       Визначення  вартості підприємства методом балансового  власного матеріального капіталу, тис. грн. 

 

       Вартість  підприємства визначена методом балансового власного    матеріального капіталу показує що: балансовий власний капітал за період збільшився на 50 тис.грн., нематеріальні активи – на 30 тис. грн.., патент на винахід – на 20 тис. грн.., списки клієнтів  зросли на 10 тис., балансовий власний матеріальний капітал у заданому періоді у порівнянні з базовим збільшився на 20 тис. грн.,   зміна балансових показників в результаті ринкової оцінки зросли на 100 тис. грн. В цілому у результаті даних розрахунків ринковий власний капітал підприємства зменшився з 715тис. грн. до 635 тис. грн. 

       Метод ринкового власного матеріального  капіталу орієнтований на використання інформації економічного балансу, в якому активи придбали ринкову оцінку.

       Існують і інші модифікації балансових методів  оцінювання, сутність яких зводиться  до найбільш достовірного визначення вартості майна підприємства, не з огляду на при цьому прибутковість бізнесу.

       У вітчизняній практиці доцільно застосовувати методику визначення реальної вартості майна на підставі показника чистих активів (табл.4).

       Чисті активи — це величина, обумовлена шляхом вирахування із суми активів акціонерного товариства, прийнятих до розрахунку, суми його зобов'язань, прийнятих до розрахунку.

       Активи, що беруть участь у розрахунку, —  це грошове й негрошове майно  акціонерного товариства, до складу якого  за балансовою вартістю включаються  такі статті:

• нематеріальні активи;
• основні кошти;
• незавершене будівництво;
• довгострокові фінансові вкладення;
• інші позаоборотні активи;
• запаси;
• дебіторська заборгованість;
• короткострокові фінансові вкладення;
• кошти;
• інші оборотні активи.

       Пасиви, що беруть участь у розрахунках, — це зобов’язання акціонерного товариства, до складу яких включаються статті:

• цільове фінансування й надходження;
• позикові кошти;
• кредиторська заборгованість;
• розрахунки за дивідендами;
• майбутні витрати і платежі.

 
 

       Таблиця 4

       Оцінювання вартості підприємства методом ринкового власного капіталу, тис. грн. 

 

      В результаті проведеного аналізу для визначення вартості підприємства методом ринкового власного капіталу бачимо, що у порівнянні з базовим збільшилися такі показники: балансовий власний матеріальний капітал, сумнівні борги, зменшення вартості товарно-матеріальних цінностей у результаті переоцінки, збільшення вартості основних коштів у результаті переоцінки, рахунки до оплати, необхідність у яких відпала відповідно на 20 тис. грн,30 тис. грн,30 тис. грн, 40 тис. грн. і 10 тис. грн.. в цілому по підприємству ринковий власний матеріальний капітал збільшився на 10т тис. грн.

     В оцінювання вартості підприємства можна  використовувати одночасно кілька методів і обрати оцінку, найбільш прийнятну для даного бізнесу, або встановлений діапазон цін (табл. 5).

     Коефіцієнт ринкової привабливості розраховується як відношення ринкової ціни однієї акції до прибутку на одну акцію.

      
 
 
 
 
 
 

Таблиця 5

 Оцінка  вартості підприємства на основі  показника ринкової привабливості 

 

      Як  бачимо результати даних розрахунків показують, що вартість підприємства у заданому періоді значно зменшилась у порівнянні з базовим періодом, тобто з 7500 тис. грн. знизилась до 5621 тис. грн. Такі зміни виникли у результаті зміни таких показників як: прибуток до оподаткуванн збільшився на 400 тис. грн., податок на прибуток  (зріс на 2%), коефіцієнт ринкової привабливості знизився з 10 до 5,5.