Ефективність впровадження сучасних методів управління в діяльності підприємства туристичної галузі

«Ефективність впровадження сучасних методів управління в діяльності підприємства туристичної галузі».

Об’єктом дослідження є діяльність туристичної агенції «Курай». Предметом дослідження є сучасні методи управління які забезпечують ефективність діяльності туристичної агенції. У дипломній роботі використані загально – наукові методи: маркетингових досліджень ( при виявленні туристичних послуг в регіоні та шляхи впровадження їх на ринок), метод системного та структурного аналізу (при дослідженні підходів, що використовуються в управлінні на туристичному підприємстві), економіко – статистичні методи (при аналізі виїзного та виїзного туризму в Україні).

Автором запропоновано функціональну схему впровадження сучасних методів управління на підприємстві туристичної галузі на основі адаптації нетипової для туристичного підприємства функції «управління знаннями», практичне значення якої є підвищення ефективності діяльності підприємства туристичної галузі обґрунтований новий підхід до визначення поняття управління знаннями на підприємстві туристичної галузі, удосконалено визначено концептуальний підхід до управління туристичним підприємством як центром, що інтегрує науково-дослідницькі та туристичні функції, що призводить до розробки нових туристичних продуктів та підвищення конкурентоспроможності підприємства та регіону в цілому запропоновано методи для удосконалення бренду туристичної України, та виявлені негативні фактори, які перешкоджають Україні бути привабливою в очах туристів.

Ключові слова: туристична галузь, управління, управління змінами, управління знаннями.

ВСТУП

Україна має величезний туристичний потенціал, що містить у собі неповторний комплекс історико-культурних та архітектурних пам’яток, об’єктів, рекреаційного призначення, природно-кліматичних ресурсів. Туризм є важливим чинником забезпечення економічного зростання всієї країни в цілому і її окремих територій. Роль цієї сфери в структурі економіки постійно зростає. Туризм і індустрія подорожей вже перетворилися на найбільший сектор світової економіки. Передбачається, що і надалі цей сектор активно розширюватиметься і генеруватиме створення нових робочих місць. Більш того, він залишатиметься надійним двигуном регіонального і національного розвитку.

Актуальність теми. Умовою розвитку туризму в Україні є створення сприятливого організаційно-правового і економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентоздатного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на підставі ефективного використання природного і історико-культурного потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні завдання:

-                     впровадити ефективні механізми фінансово-економічного регулювання розвитку туристичної галузі;

-                     визначити шляхи, форми і методи стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері;

-                     створити з врахуванням соціально-економічних інтересів держави, ефективну модель інвестиційної політики в туристичній галузі;

-                     удосконалити організаційну структуру управління туристичною галуззю;

-                     забезпечити раціональне використання і відновлення природного і історико-культурного середовища;

-                     прийняти екологічні регламенти і затвердити допустимі норми освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дії і упровадити в практику управління туристичною галуззю.

На сьогоднішній день в період розвитку економіки України кожне підприємство знаходиться у стані пошуку шляхів та нових методів управління для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення стабільності і ефективності у процесі господарської діяльності.

Актуальність використання нових методів управління полягають у тому, що вони здатні покращити функціонування і розвиток підприємств туристичної галузі, що сприятиме розвитку економіки України.

Питання щодо управління в діяльності туристичними компаніями висвітлені в працях В. Гаворецкого, В. Квартальнова , також у працях таких закордонних вчених: Дж. Кейзера, Ч. Вітковськєго, Г. Голембскєго, Є. Альткорна , російських вчених Г. Папіряна, А. Дуровича та інших. Вагомий внесок у теорію дослідження сфери туризму та управління підприємствами в туризмі зробили такі українські вчені, теоретики і практики, як А. Гайдук, Г. Михайліченко, В. Кравців, Б. Петровський, Т.Сокол та інші.

Дослідження теорії і практики управління організаційними змінами проводили такі вчені О. Віханського, Є Брукінга, П. Друкера, С. Клімова, А. Лузіна, І. Прокопенка, Ю. Ушанова, Б. Твіса та інших.

Значення поняття теорії « управління знаннями» можна знайти у працях В. Р. Буковіца, Р.Л. Уільямса, Веснин В.Р, Виссема Х., Гаврилюк Т.А, Ж. Скирме.

Актуальність даної теми свідчить про те, що недостатньо досліджені на підприємствах туристичної галузі теоретичні та прикладні аспекти «управління змінами» та «управління знаннями». Відсутні методи управління змінами, що зможуть в період нестабільної економічної ситуації в країні забезпечити стабільну роботу підприємству, та покращити фінансові показники в компанії.

Саме тому потрібно дослідити план впровадження нових методів управління на підприємства туристичної галузі, оцінити всі можливі загрози та бар’єри, та оцінити ефективність впровадження нових методів на підприємствах.

Мета і задачі дослідження:

Мета дослідження полягає в дослідженні процесу управління змінами на підприємствах туристичної галузі, та практичне застосування даного методу для підвищення конкурентоспроможності та ефективності в процесі здійснення діяльності компаній.

Досягнення даної мети зумовлює необхідність у виконанні таких важливих задач:

-                     провести аналіз щодо процесу управління в діяльності підприємств, методів управління та функцій управління;

-                     дослідити значення змін на підприємстві, види змін, та управління змінами;

-                     провести аналіз щодо причини виникнення змін в туристичних компаніях, оцінити готовність компанії до змін;

-                     розробити план впровадження змін та методику впровадження змін;

-                     обґрунтувати необхідність методу «управління знаннями» в процесі здійснення змін;

Об’єктом дослідження є процес проведення змін в управлінні підприємствами туристичної галузі.

Предметом дослідження є теоретико-методичні дослідження  ефективності впровадження сучасних методів управління на підприємствах туристичної галузі.

Методи дослідження: У процесі досліджень були використані такі загально – наукові методи: маркетингових досліджень (при виявленні туристичних послуг в регіоні та шляхи впровадження їх на ринок), метод системного та структурного аналізу (при дослідженні підходів, що використовуються в управлінні на туристичному підприємстві), економіко – статистичні методи (при аналізі виїзного та виїзного туризму в Україні).

Наукова новизна полягає у наступному:

вперше

                 запропоновано функціональну схему впровадження сучасних методів управління на підприємстві туристичної галузі на основі адаптації нетипової для туристичного підприємства функції «управління знаннями», практичне значення якої є підвищення ефективності діяльності підприємства туристичної галузі;

                 обґрунтований новий підхід до визначення поняття управління знаннями на підприємстві туристичної галузі

удосконалено

-                     визначено концептуальний підхід до управління туристичним підприємством як центром, що інтегрує науково-дослідницькі та туристичні функції, що призводить до розробки нових туристичних продуктів та підвищення конкурентоспроможності підприємства та регіону в цілому

-                     запропоновано методи для удосконалення бренду туристичної України, та виявлені негативні фактори, які перешкоджають Україні бути привабливою в очах туристів.

Апробація результатів. Тема дипломної роботи була оприлюднена, обговорена та опублікована на Міжнародній науково – теоретичній конференції молодих учених і студентів м. Донецьк, Міжнародній науково – теоретичній конференції молодих учених і студентів «Політ 2010», та надрукована в

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО – МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

1.1.          Сутність поняття «управління» на підприємствах туристичної галузі

Сучасний стан розвитку економіки зумовлює підприємства запроваджувати нові методики управління, які будуть забезпечувати конкурентоспроможність підприємства, а також підвищувати ефективність діяльності. Перехід до ринкових умов господарювання змушує підприємства пристосовуватися до конкурентного середовища, змінювати стиль керівництва, використовувати ефективні методи управління в своїй діяльності.

Питання щодо управління вивчали вітчизняні та зарубіжні вчені. Слід згадати основні школи які досліджували принципи управління, які зараз застосовують підприємства у своїй праці.

-         школа наукового управління, яка була заснована у 1885 році і проіснувала до 1920 року. Представниками наукової школи були Л. Гілбретт, Ф. Тейлор;

-         класична школа управління, вчені цієї школи це М. Вебер та А. Файоль;

-         школа людських відносин, в якій працювали такі науковці як О. Шелдон, Е. Мейо, та інші.

Термін «менеджмент» поширений у всьому світі, який увійшов в українську та російську мову недавно. В основі цього поняття лежить поняття «to manage» що означає «управляти», «керувати». Цей термін походить від латинського слова «manus», що значить «рука».

Можна сказати, що термін менеджмент - це система управління організацією, щоб досягнути цілей за посередництвом інших людей. По суті, це поняття означає систему управління, яку виробила людина і яка найбільше підходить для ринкових умов розвитку економіки [ 53].

Управління - це є досить динамічний та складний процес, який здійснюється людьми для досягнення поставленої задачі та мети. Також можна сказати, що це цілеспрямована дія на об’єкт, яка спрямована на зміну його стану, або поведінку у зв’язку зі зміною певних обставин. Менеджмент є частиною процесу управління. Його реалізовують лише люди, керівники, тоді як управління можливе і за допомогою технічних засобів[14].

Характеризуючи такі поняття як «управління» і «менеджмент» слід оперувати такими поняттями як суб’єкт, об’єкт, методи, структури, система, тощо. Однак практична реалізація цих категорій суттєво відрізняється змістовним наповненням елементів процесів управління і менеджменту і практичними способами реалізації управлінських відносин, що становлять сутність цих категорій. Українське слово «управління» і слово іноземного походження «менеджмент» є синонімами, але зміст цих понять відрізняється один від одного. Під словом «менеджмент» мається на увазі цілком певне коло явищ і процесів , а поняття «управління» не є заступником поняттю «менеджмент», тому що в останньому випадку мова йде лише про одну з форм управління, а саме управління соціально - економічними процесами в компанії [20].

За твердженнями П. Друкера, слово «менеджмент»- це вміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей. Також слід зазначити, що в деяких англомовних країнах поняття «менеджмент» тлумачать як манеру спілкування з людьми, вміння добре організувати ефективну роботу управлінського апарату. Поняття «менеджмент»- це сукупність управлінських підрозділів, їх функцій, ієрархії та підпорядкування органів управління[24].

Розглянемо основні відмінності менеджменту та управління, що відображені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Відмінності менеджменту та управління