Стратегія ціноутворення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності”(на матеріалах ХДЗ „Палада”)

Хоча максимальна ціна може визначатися попитом, а мінімальна - витратами, на встановлення фірмою середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів й їхні ринкові реакції. Фірмі необхідно знати ціни і  якість товарів своїх конкурентів. Цього можна домогтися декількома способами. Фірма може доручити своїм представникам зробити порівняльні покупки, щоб зіставити ціни і самі товари між собою.

Знаннями про ціни й товари конкурентів фірма може скористатися як відправною точкою для потреб власного ціноутворення. Якщо її товар аналогічний товарам основного конкурента, вона змушена буде призначити ціну, близьку до ціни товару цього конкурента. У іншому випадку вона може втратити збут. Якщо товар нижче по якості, фірма не зможе запросити за нього ціну таку ж, як у конкурента. Запросити більше, ніж конкурент, фірма може тоді, коли її товар вище по якості.

Розділ 2. Характеристика ТА АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА ХДЗ “ПАЛАДА”

2.1.Характеристика  ХДЗ “Палада” і аналіз господарської  діяльності

Підприємство було створене в липні 1936 року за ініціативою Ради Народних Комісарів СРСР від 04.04.1936 р. На початок 2006 р. на підприємстві працювало вже 536 осіб, на його балансі нараховувалось 7,8 млн. грн., річні обороти досягли відмітки 11,5 млн. грн.

У 1941 році, у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Херсона німецько-фашистськими загарбниками, завод практично припинив свою діяльність і відновив її в 1944 році.

Розпорядженням Ради Народних Комісарів УРСР від 07.07.1944 р. 
№ 12271 підприємство перейменовано в Херсонську суднобудівельну 
верф суднобудівельних і судоремонтних підприємств Народного Комісаріату Морського флоту СРСР і передано у ведення Головного управління 
верфів залізобетонного і дерев'яного суднобудування і лісозаготівель.

Ухвалою Радміну СРСР від 03.09.1954 р. № 1877 і відповідно наказом Міністерства Морфлоту від 07.09.1954 р. № 7-пр підприємство передане у ведення Головного управління судоремонтних і суднобудівельних заводів Міністерства Морфлоту СРСР.

Рішенням Радміну СРСР від 18.07.1957 р. і відповідно розпорядженням Херсонського економічного адміністративного району від 
10.02.1958 р. № 121 підприємство передано у ведення Управління суднобудівельної промисловості СРСР і перейменовано в Херсонську верф 
залізобетонного суднобудування.

У 1963 році наказом Міністра Судпрома СРСР підприємство передане у ведення 7-го Головного управління Мінсудпрома  СРСР і перейменоване в Херсонську судобетонверф.

Наказом Міністра Судпрома СРСР від 17.07.1970 р. № 0390 підприємство перейменоване  в Херсонський суднобудівельний завод «Палада» (ХСЗ «Палада») на честь російського фрегата «Палада». У 2006 році виконується 175 років з часу введення його до складу військового флоту Росії.

Згідно наказу Міністра Судпрома СРСР від 09.08.1977 р. № 0399 ХСЗ «Палада» увійшов до складу Херсонського суднобудівельного виробничого об'єднання (ХСПО), яке наказом Міністерства промполітики України від 04.08.1993 р. № 477 реорганізовано в ГП Херсонський суднобудівельний завод (ГП ХГЗ).

Наказом Міністерства промполітики України від 31.03.1998 р. № 106 створений Херсонський державний завод «Палада» (ХГЗ «Палада») шляхом відділення його від ГП ХСЗ.

У середині 30-х років  минулого сторіччя Радянський Союз узяв курс на будівництво могутнього цивільного і військового флоту під гаслом «Могутній державі - могутній флот». Комплексне рішення поставленої задачі передбачало одночасно з будівництвом судів і кораблів створення розвиненої судоремонтної інфраструктури, оснащеної достатньою кількістю плавучих судоремонтних доків.

Своєю ухвалою від 04.04.1936 року Раднарком СРСР створив спеціальну організацію – «Докстрой» по будівництву найбільших в світі залізобетонних плавучих доків. Південний майданчик цієї організації для будівництва доків Чорноморському пароплавству була вибрана в м. Херсоні в червні 1936 року поряд із заводом ім. Комінтерну, у зв'язку з чим було здійснено відселення житлового селища, що розташовувалося на вибраному місці. Практичні роботи по освоєнню території заводу були початі в липні 1936 року. З того часу почалася історія Херсонського державного заводу «Палада».

Відразу після звільнення м. Херсона в березні 1944 р. почалося відродження заводу, у той час  його оснащеність була на дуже низькому рівні. Сухий док №1, це виритий  в землі котлован. Головна його частина перед закладкою дока на стапелі обваловувалася ґрунтовою перемичкою, яка розмивалася перед спуском дока на воду. Арматурно-бетонний, опалубний і казановий цехи розміщувалися в дерев'яних сараях. Заводоуправління займало колишній житловий будинок, відділи розташовувалися в пристосованих будовах, що залишилися після відселення жителів селища. Устаткування не вистачало, а те, що перебувало було застарілого типу, зношене. Існуючий спосіб будівництва доків сам по собі зумовлював низький відсоток механізації робіт. Подача бетону і арматури на док проводилася вручну. В період бетонування закладеного в котловані дока, так званий “великий бетон”, роботи проводилися цілодобово. У цій роботі брав участь весь колектив заводу, включаючи інженерно-технічних працівників і службовців, які тачками подавали бетон до місця його укладання.

При існуючій організації  і оснащеності виробництва завод  не міг задовольнити збільшену потребу  країни в доках. Тому впродовж 50-х - 60-х  років на заводі була виконана велика робота по механізації виробництва, впровадженню досконалішої технології, що забезпечило значне підвищення продуктивності праці і поліпшило умови роботи. Саме у цей період були здані в експлуатацію цеху: складально-арматурний, формувальний, сухий док №2, добудовані набережні №1 і №2, а також встановлені крани в докових камерах і на набережних №1 і №2. Ступінь механізації виробництва підвищився до 35%. На заводі були упроваджені нові технології будівництва доків збірно-монолітним способом з коефіцієнтом сборності до 25%.

Нові технологічні і конструкторські рішення дали можливість заводу перейти на серійне будівництво доків за новим проектом 122А. Це були доки нового покоління - автономні з силовими дизель-генераторними установками, а також з можливістю отримання електропостачання з берега. Всі докові операції при зануренні-спливанні проводилися при управлінні з центрального поста управління, на якому, окрім приладів контролю посадки судна на кільблоки, були прилади, що фіксують також деформацію корпусу дока.

Удосконалюючи конструкцію і технологію створення доків, технічні служби заводу одночасно працювали над проблемами подальшого скорочення трудомісткості корпусних, механо-монтажних, добудівних і допоміжних робіт, зокрема за рахунок впровадження у виробництво засобів малої механізації, розроблених і виготовлених самостійно.

При споруді доків монолітним способом 85-90% робіт виконувалося на стапелях. Всі арматурні конструкції були в'язаними, бетон розвозився вручну в тачках і укладався за допомогою  лопат і відер в «вікна»  в опалубці. Все це вимагало великих витрат праці, збільшення кількості що працюють і подовжувало терміни будівництва дока.

У другій половині 60-х  років, в процесі підготовки виробництва  до будівництва доків збірним  методом, були упроваджені у виробництво: пневмонасічка бетонних поверхонь, виготовлення і монтаж трубопроводів по технологічних ескізах, зварка в середовищі вуглекислого газу, формування труб під нагрівом їх струмом високої напруги, різні кондуктора для обробки і збірки вузлів і інші засоби малої механізації. Основні об'єми арматурних і бетонних робіт були перенесені в закриті цехові приміщення і в значній мірі механізовані. В'язані арматурні сітки залізобетонних секцій були замінені зварними, зокрема виготовленими на високопродуктивній зварювальній машині. Були механізовані правка арматури, а також процеси приготування і транспортування бетону до місць його укладання.

В кінці 60-х - початку 70-х  років здійснювалася подальша механізація  арматурних і бетонних робіт, що забезпечило зменшення трудомісткості і скорочення циклу будівництва доків, особливо після введення в експлуатацію єдиного корпусного цеху з арматурно-зварювальною ділянкою, із стендами для виготовлення арматурних сіток і формувальною ділянкою із стендами для бетонування і пропарювання секцій. Значно підвищилася якість доків, що будуються, що забезпечило вперше в історії заводу постачання на експорт до Єгипту двох доків проекту 122А, робота яких отримала високу оцінку покупця.

До 1968 року цеху і відділи  заводу були, в основному, укомплектовані кваліфікованими працівниками за рахунок випускників училищ ФЗО, Судомеханічного технікуму, Миколаївського кораблебудівного і інших Вузів. Це дало можливість приступити до будівництва серії доків підйомною силою 8500 тонн проекту 1760 композитної конструкції, що є пріоритетом вітчизняного докобудування в світовій практиці суднобудування. Всього завод побудував 39 доків цього проекту і його модифікацій по замовленнях міністерств колишнього Радянського Союзу, зокрема Мінморфлоту, Мінрибгоспу, Мінсудпрому, Міноборони, а також по контрактах з Югославією, Фінляндією, Туреччиною, Болгарією та ін. країнами. Група працівників заводу за будівництво серії доків цього проекту удостоєна звання лауреатів Державної премії Української РСР.

Формування комплексу виробничих потужностей заводу, що існують в даний час, в основному, було завершене після введення в експлуатацію блоку цехів БКЦ-3, будівництва збірних набережних №2 і №3 і оснащення їх портальними кранами.

Постійно удосконалюючи  організацію виробництва, конструкцію і технологію будівництва доків, фахівці заводу в співдружності з конструкторськими організаціями і різними інститутами вперше в практиці світового суднобудування розробили і упровадили на заводі у виробництво сучасні високопродуктивні технології, нові високоміцні морозостійкі суднобудівельні бетони. Це дозволило не тільки підвищити якість і довговічність плавучих доків, але і освоїти будівництво доків підйомної сили, багато хто з яких є унікальним в світовій практиці докобудування.

Особливе місце серед  побудованих заводом доків за проектом ЦКБ «Смарагд» займають доки-елінги типу «Північ», які побудовані за замовленням ВМФ Росії. Ці доки в американській пресі свого  часу були названі «дивом XX сторіччя». Особливістю їх було те, що, при температурі зовнішнього повітря 25 градусів морозу, усередині дока-елінгу підтримувалася температура 18 градусів тепла, що забезпечувало виконання ремонту і міжпоходового обслуговування атомних підводних човнів при нормальних температурних режимах в суворих погодних умовах на місці базування доків. За проектування і будівництво серії цих доків група працівників ХГЗ «Палада» і ЦКБ «Смарагд» була удостоєна звання Лауреатів Державної премії СРСР.

Великим досягненням  колективу заводу було освоєння унікальної технології бескессонного зрощення залізобетонних понтонів при будівництві серії доків типу проектів 19371 і 19540 більшої підйомної сили без дорогої реконструкції сухих доків. Габаритні розміри цих гігантських плавучих споруд викликають захоплення. Їх довжина і ширина перевищують розміри футбольного поля. Вони здатні прийняти для ремонту практично будь-які типи судів і кораблів. Запас міцності цих доків дає можливість виконувати операції по їх океанському перегону в будь-яку частину світу, зокрема на Кольський півострів, на Камчатку, на Далекий Схід, де вони зараз з успіхом експлуатуються у складі флотів Росії, Японії і Південної Кореї. На одному з цих доків був піднятий атомний підводний човен «Курськ» після відомої аварії. В даний час у набережній заводу ведуться добудовочні роботи на черговому доку цієї серії (заводський № 01346) підйомною силою 25000 тонн, який будується за замовленням Російської Федерації. Пошук надійних ділових партнерів завжди був і залишається для заводу першочерговим завданням.    Навіть у складний час економічного спаду в кінці 90-х – початку 2000-х років керівництвом заводу були задіяні всі заходи для збереження ділових зв'язків з традиційними російськими і болгарськими партнерами. При цьому одночасно велися переговори з новими партнерами. В результаті на експорт були продані чотири плавучі доки, зокрема поодинці до Японії, Південну Корею, Болгарію і Росію.  Були замовлення і на малі доки – завод виграв тендер на будівництво малого металевого дока підйомною силою 400 тонн і поставив його до Нігерії. Були встановлені контакти з українськими фірмами малого і середнього бізнесу. Для них спроектовані і поставлені більше 20 різних залізобетонних понтонів, на яких замовники будують плавучі готелі, ресторани, офіси та ін. Вивчивши цей ринок, завод вирішив сам виготовляти «під ключ» цю продукцію. В даний час закінчується споруда  чотирьохпалубного плавучого готелю на 428 місць.

Завод зробив все, щоб  у важкі роки загального падіння  виробництва в країні, завод краще  за інші підприємства галузі і Херсонської області зумів зберегти свій виробничий потенціал і основний кістяк спеціалистов-докобудівників.

Зараз завод успішно  виконує виробничі плани, не має  заборгованості перед бюджетами  всіх рівнів і по заробітній платі, приносить  доходи державі. Підтвердженням надійності ХГЗ «Палада», як ділового партнера, є те, що завод пройшов атестацію і отримав міжнародний сертифікат якості ISO-9001 -2000 Німецького Лойда, нагороджений дипломом «Краще підприємство України» в номінації суднобудування, є номінантом «Золотої Книги Української еліти», нагороджений Орденом Шани Міжнародної Кадрової Академії.

В 1977 році завод "Палада" увійшов до складу Херсонського суднобудівного виробничого об'єднання.

Для рішення завдань  впровадження госпрозрахунку в 1992 році на підприємстві було створено бюро нових форм планування.

Починаючи з 1998 року, після  того, як завод "Палада" вийшов зі складу об'єднання, почали відроджуватися всі структурні підрозділи підприємства.  був створений  планово-економічний  відділ.

В процесі зміни структури підприємства були розроблені всі необхідні документи за системою управління якістю, якими визначена роль кожного підрозділу в процесі виробництва, закупівель матеріалів і устаткування, в розвитку і підтримці заводської інфраструктури і тому подібне. Всі посадові інструкції розроблені відповідно до вимог Міжнародної системи 18О-9001, визначені критерії оцінки діяльності керівників всіх рангів.

Херсонський доковий  завод, це підприємство яке знаходиться  в державній власності, і яке  входить до переліку стратегічно важливих для країни об’єктів.

Таблиця 2.1

Перелік зданих Херсонським  державним заводом “Палада” об’єктів