Організація маркетингової діяльності на ЗАТ «Житомирські ласощі» та розроблення заходів щодо її покращення

Розрахуємо параметричний  індекс для виробничо-комерційної  фірми «Луцьккондитер» ЛТД за параметром «оформлення»:

q_і = 3 / 4*100% = 75%

Для підприємства АТ Львівська  кондитерська фабрика «Світоч»,  АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика», виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» ЛТД він буде 80%.

За нашими даними груповий параметричний індекс шоколаду для  нашого підприємства дорівнюватиме:

І_тп = 0,25*100 + 0,55*100 + 0,2*80 = 96

Для підприємства АТ Львівська  кондитерська фабрика «Світоч»груповий параметричний індекс шоколаду становитиме:

І_тп = 0,25*80 + 0,55*100 + 0,2*80 = 91

Для виробничо-комерційної  фірми «Луцьккондитер» ЛТД груповий параметричний індекс шоколаду становитиме:

І_тп = 0,25*80 + 0,55*80 + 0,2*75 = 79

Для АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» груповий параметричний індекс шоколаду становитиме:

І_тп = 0,25*80 + 0,55*80 + 0,2*80 = 80

 

 

 

Таблиця 3.13

Розрахунок одиничних  і групових параметричних індексів за технічними показниками

Параметри	Ваговий індекс, %	«Світоч»		«Луцьккондитер»		«Рівненська кондитерська фабрика»		«Житомирські ласощі»
		Параметричний індекс	Зважений параметричний  індекс	Параметричний індекс	Зважений параметричний  індекс	Параметричний індекс	Зважений параметричний  індекс	Параметричний індекс	Зважений параметричний  індекс
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.Упаковка	25	80	20	80	20	80	20	100	25
2.Смакові якості	55	100	55	80	44	80	44	100	55
3.Оформлення	20	80	16	75	15	80	16	80	16
Всього	100	87	91	78	79	80	80	93	96

 

Визначимо показник конкурентоспроможності товару для оцінки рівня конкурентоспроможності товару щодо товару-конкурента. Він  визначається, як співвідношення ціни споживання виробу, що оцінюється та ціни споживання товару-конкурента. Проте  у нас лише один економічний показник – ціна, груповий параметричний  індекс за економічними показниками  дорівнюватиме:

І_еп = 8/ 5,80 = 1,379

Висновок: виріб за цією ціною  порівняно з ідеальним шоколадним виробом є дорожчим, отже, неконкурентоспроможним.

Розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності ЗАТ  «Житомирські ласощі» :

K_інт = 0,96 / 1,379 = 0,696

Оскільки значення розрахованого  показника менше 1, шоколадні вироби ЗАТ «Житомирські ласощі» можна  вважати неконкурентоспроможним порівняно  з еталоном.

Оцінка конкурентоспроможності шоколадних виробів ЗАТ «Житомирські ласощі» за інтегральним показником конкурентоспроможності свідчить про те, що його рівень не відповідає вимогам ринку (К<1). Отже, підвищити конкурентоспроможність виробу можна знизивши ціну на виріб до рівня, за якого споживачам буде однаково, який із представлених на ринку шоколаду купувати.

 

 

3.8. Характеристика  стратегій охоплення ринку

 

Приймаючи рішення щодо виходу на ринок, можливостей його сегментації, фірма може застосувати три стратегії  охоплення ринку: масовий маркетинг, диференційований маркетинг та цільовий маркетинг.

Недиференційований маркетинг ( агрегований, масовий) базується на процесі ринкового агрегування, тобто розглядає ринок як єдину  однорідну сукупність споживачів. Тобто  фірма виходить на ринок з одним  товаром і розробляє єдиний комплекс маркетингу, концентруючи увагу на загальних потребах споживачів, залишаючи  поза увагою їхні відмінності.

Стратегія диференційованого  маркетингу, як і стратегія недиференційованого  маркетингу, відтворює бажання фірми-виробника  задовольнити потреби значної ринкової частки й орієнтується на значний  ринковий потенціал. Але на відміну  від недиференційованого маркетингу диференційований маркетинг заснований на розподіленні (сегментації) ринку  за певними ознаками та виході на декілька ринкових сегментів.

Стратегія диференційованого  маркетингу передбачає охоплення декількох  сегментів ринку й розроблення  для кожного з них окремого комплексу маркетингу. Це зменшує  для фірми рівень ризику й негативні  економічні наслідки в разі невдачі  на якомусь сегменті.

Цільовий, чи концентрований маркетинг орієнтований на вузьку специфічну групу споживачів (сегмент ринку) через спеціалізований комплекс маркетингу, спрямований на задоволення  потреб саме цього сегмента. Стратегія  цільового маркетингу ефективна  насамперед для невеликих чи спеціалізованих підприємств, які виробляють продукцію конкретного призначення в обмеженій кількості.

ЗАТ «Житомирські ласощі»  використовує стратегію диференційованого  маркетингу. Підприємство орієнтується на широку групу споживачів, спрямоване на задоволення потреб широкої верстви  населення, займає лідируючі позиції  на українському ринку, оскільки ресурси  й можливості ЗАТ «Житомирські ласощі»  достатні для виробництва та маркетингу двох чи більше марок або товарів. Компанія ретельно підкреслює відмінності  товарів на кожному сегменті й  підтримує їх образ. ЗАТ «Житомирські ласощі» має достатню кількість  ринків збуту, проте не зупиняється  на цьому, завжди крокує вперед і не забуває про якість продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ»

 

4.1.Основні напрями  удосконалення маркетингової діяльності  і розроблення стратегії зростання  підприємства

 

Ефективна діяльність промислових  підприємств в умовах ринку значною  мірою обумовлюється необхідністю створення та наукового обґрунтування  тенденцій та стратегій розвитку, диверсифікації, реструктуризації виробничо-комерційної  та соціальної діяльності. Але в  практиці управління більшості українських  підприємств фактично відсутні адекватні  вимогам ринку та науково-обґрунтовані розробки стратегічних планів, що відрізняються  від поточних не лише періодом планування.

В основу будь-якої стратегії  покладено мету, яка визначає, чого хоче досягнути підприємство у майбутньому, яке місце намагається займати  на ринку тощо. Правильно обрані цілі управління – це майже половина успіху, але й водночас і дуже складна справа. Досвід української  економіки свідчить про достатньо  високий рівень створення цілей  та управління саме виробничою сферою та факторами, що її забезпечують. Але  в умовах ринку треба йти далі і, крім високоякісного виробництва, вже  необхідно створити відповідну реалізацію та просування товарів і послуг на ринку. Оптимальне поєднання цих  основних видів діяльності та ринкової діяльності на основі науково обґрунтованих  маркетингових концепціях, що їх забезпечує, - основа управління сучасним промисловим  підприємством. Головна ж проблема у сучасному створенні цілей  пов’язана саме з маркетингом.

 

 

 

 

Створення цілей у маркетингу фактично значною мірою виходить за рамки саме виробничого процесу, тому підприємствам так важко  зрозуміти той обсяг проблем  та завдань, що з ним пов’язані.

Існує три основні різновиди  маркетингових стратегій зростання:

1. інтенсивне;
2. інтеграційне;
3. диверсифікаційне.

Інтенсивний ріст виправдовує  себе лише в тих випадках, коли фірма  не повністю використовує можливості поточних товарів та ринків. Існує  три основні різновиди інтенсивного росту:

- поглиблення на ринок  – пошук фірмою шляхів збільшення  збуту своїх товарів на існуючих  ринках за допомогою більш  агресивного маркетингу;

- розширення меж ринку  – спроба фірми збільшити збут  захоплюючи нові ринки вже  існуючими товарами;

- розвиток товару –  спроба фірмою збільшити збут  за рахунок створення нових  або удосконалення старих товарів  для вже існуючих ринків.

Інтеграційний ріст виправданий  в тих випадках, коли у сфері  діяльності міцні позиції і коли фірма може отримати додаткові вигоди за рахунок переміщення в рамках галузі назад, вперед або по горизонталі. Регресивна інтеграція – спроба фірми  отримати більш жорсткий контроль над  своїми постачальниками. Прогресивна  інтеграція – спроба фірми отримати більш жорсткий контроль над системою розподілу свого продукту. Горизонтальна  інтеграція – спроба фірми отримати більш жорсткий контроль або отримати у власність своїх конкурентів.

         Диверсифікований ріст виправдовується  в тих випадках, коли галузь  не дає фірмі можливостей для  подальшого зростання або коли  можливості зростання за межами  цієї галузі значно привабливіші. Диверсифікація водночас не означає,  що фірмі необхідно хапатися  за будь-яку можливість. Компанія  має виявити для себе напрямок, в якому вона знайде застосування  для свого досвіду, зможе виправити  свої недоліки.

Види диверсифікації:

1) концентрична диверсифікація - поповнення власної номенклатури  то варів, які з позицій оцінки  технічних та маркетингових характеристик  схожі на вже існуючі товари  компанії;

2) горизонтальна диверсифікація - поповнення власного асортименту  товарами, які ніяким чином не пов'язані з тими, що вже виробляються, але можуть викликати зацікавленість споживачів сектора ринку, який освоєно компанією;

3) конгломератна диверсифікація  — поповнення асортименту товарами, які не мають ніякого відношення  до технології, яку застосовує  компанія, а також до її товарів  та ринків збуту.

Зобразимо стратегії маркетингового зростання, які використовує ЗАТ  «Житомирські ласощі» (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Стратегії маркетингового зростання

Інтенсивне	Інтеграційне	Диверсифікаційне
1	2	3
1. Глибоке впровадження на ринок: - проведення дегустацій шоколаду в супермаркетах «Сільпо», «Фуршет»; - зробити нову упаковку цукерок,зобразивши на ній тварин, мультиплікаційних героїв; - відкрити мережі фірмових магазинів в обласних центрах;	1.Регресивна інтеграція: - проводити контроль постачальників шоколадних фабрик; - встановлення контролю над підприємствами, які постачають молоко, а саме: ВАТ «Житомирський маслозавод», ВАТ «Молочник».	1. Прогресивна диверсифікація: - розширення асортименту новими видами продукції: шоколадні цукерки з білого шоколаду.

Продовж. табл.4.1

1	2	3
- проведення рекламної кампанії для нового виду цукерок; - покращення сировини,яка постачається для виготовлення десертів; - забезпечувати споживачів інформацією про якість продукції (роздавати буклети в супермаркетах) ; - проведення дегустацій печива в супермаркетах «Фора». 2. Розширення меж ринку: - поставка продукції за межі України, завдяки іноземним партнерам; - постачання продукції у різні заклади: кафе, ресторани, бари, кінотеатри; - постачання продукції на бази відпочинку, де найбільший відсоток	2. Прогресивна інтеграція: - контроль роздрібних, оптових точок, які використовують продукцію «Житомирські ласощі» для продажу;	2. Горизонтальна диверсифікація: - розпочати виробництво тортів; - розпочати виробництво морозива; - розпочати виробництво печива з різною начинкою, а саме: горіхова, вишневий джем, мигдальна.