Організація маркетингової діяльності на ЗАТ «Житомирські ласощі» та розроблення заходів щодо її покращення

Компанію хвилюють і суспільні  проблеми. Наприклад, проблема сирітства. Вже багато років фабрика безкоштовно  постачає цукерки в дитячі будинки, що знаходяться в Житомирській та Київській областях.

 

 

2.2 Організаційна  побудова служби маркетингу на  підприємстві та можливості щодо  її вдосконалення

 

Залежно від виду продукції, обсягів виробництва, ємності ринку  можливі різні варіанти організації  служби маркетингу, яку очолює зазвичай заступник директора або віце-президент  з маркетингу. Кожне підприємство створює відділ (службу) маркетингу з таким розрахунком, щоб він  найкращим чином сприяв досягненню маркетингових цілей (виявлення  незадоволеного попиту, географічне  розширення ринку, виявлення нових  сегментів ринку, збільшення прибутку тощо). Маркетингові служби можуть будуватися відповідно до одного з наступних  принципів: функціональна організація  складається з декількох функціональних підрозділів - реклами, збуту, дослідження ринку тощо; товарної організації (поряд з функціональним поділом співробітників відділу їх диференціюють за видами товарів); ринкова організація (при наявності сегментів ринку); товарно-ринкової (матричної) організації (для фірм з широким асортиментом товарів).

Організація служби за функціональним принципом формується в тих випадках, коли кількість товарів і ринків невелика і вони розглядаються як деякі однорідності. На підприємстві створюються спеціальні відділи, які виконують всі функції маркетингу: дослідження ринку, планування виробництва і маркетингу, управління збутом, його стимулюванням і т.д.

 

 

 

Рис. 2.1. Функціональна організація служби маркетингу

 

Організація служби маркетингу по товарному принципу використовується, коли фірма виробляє розрізняються товари або товарні групи, які потребують особливих виробництва, збуту, обслуговування, що вимагає виділення спеціальних груп фахівців з маркетингу кожного з товарів.

 

 

Рис. 2.2. Організація служби маркетингу по товарному принципу

 

Вона не замінює функціональну схему організації служби маркетингу, а усуває її недоліки, оскільки точніше реагує на зміни ринкової кон'юнктури, є гарною школою для підготовки кадрів. Разом з тим, вона може призвести до протиріччя в повноваженнях керівників різного рівня, збільшуються витрати на управління, вузька товарна спеціалізація не сприяє набуттю співробітниками навичок роботи в інших функціональних областях.

При цьому по кожному товару (товарної групи) є свій керуючий з підрозділом співробітників, що виконують всі функціональні завдання маркетингу по даному товару. Маркетинг конкретного товару більшого значення тому, що диференціація товару стає одним з головних факторів конкурентної боротьби. Основними функціями керуючого по товару є:

- складання плану й бюджету маркетингу свого товару;

- прогнозування можливих  змін на ринку товару;

- збір інформації та  вивчення діяльності конкурентів;

- координація діяльності  всіх підрозділів підприємства, які впливають на маркетинг  конкретного товару;

- контроль над співвідношенням  цін і дотримання статей бюджету;

- введення нових товарів  і зняття з виробництва старих.

Для підприємств, що реалізують свої товари на ринках з різними купівельними перевагами, а самі товари вимагають спеціального обслуговування, доцільна ринкова організація служби маркетингу.

 
Рис. 2.3. Схема організації служби маркетингу за ринковим принципом.

При такій схемі оптимально враховуються потреби покупців на конкретних сегментах ринку. Основні ринки закріплюються за управляючими по ринках, останні співпрацюють з фахівцями функціональних підрозділів в розробці планів з різних напрямків функціональної діяльності.

 

Обмеженість товарної та ринкової організації служб маркетингу долається впровадженням товарно-ринкової або матричної схеми.

Рис. 2.4. Схема товарно-ринкової організації служби маркетингу

У рамках цієї схеми - керуючі по товарах відповідають за планування збуту і прибутку від продажу своїх товарів, а керуючі по ринках - за розвиток ринків для існуючих і потенційних товарів. Така організаційна структура виправдана на підприємствах з широкою номенклатурою товарів і великим числом ринків, на яких воно працює.

Проаналізувавши підприємство ЗАТ «Житомирські ласощі», вважаємо, що ЗАТ «Житомирські ласощі» використовує організацію маркетингу по товарно-ринковому  принципу. Завдяки широкому асортименту  своїх виробів, ЗАТ «Житомирські ласощі» здатне задовольнити різноманітні запити населення з низьким, середнім і високим рівнем прибутків. В зв'язку з тим, що попит на ці продукти завжди високий, керівництво підприємства розраховує на зацікавленість усіх груп споживачів.

Розроблювальна або впроваджувана структура маркетингової служби повинна відповідати наступним вимогам:

- бути максимально простою;

- забезпечувати ефективну  систему зв'язків між підрозділами;

- бути малорівневою;

- мати гарну гнучкість  і пристосованість. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗАТ «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ»

 

3.1. Аналіз маркетингового  середовища

 

Маркетингове середовище підприємства — сукупність активних суб'єктів і сил, що діють у межах і за межами підприємства та впливають на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами відносини успішного співробітництва.

Маркетингове середовище формується на базі мікро- та макросередовища.

Мікросередовище утворюють  сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей  щодо обслуговування споживачів, тобто  постачальники, маркетингові посередники, клієнти, конкуренти та контактні аудиторії.

Вплив цих сил, які становлять безпосереднє оточення підприємства, необхідно постійно прогнозувати та враховувати. Проте важливо також  і в певний спосіб впливати на суб'єкти мікросередовища, регулюючи свої відносини  з партнерами в ринку. Тому фактори  мікросередовища треба вважати  відносно контрольованими.

Під повним контролем підприємства перебуває мікросередовище самого підприємства. Під час розроблення маркетингових планів представники служби маркетингу мають ураховувати інтереси інших функціональних підрозділів у межах підприємства, зокрема вищої ланки керівництва, фінансової служби, матеріально-технічного забезпечення, виробництва та бухгалтерії.

                                                                                                                                                       

 

 

Постачальники — юридичні та фізичні особи, які забезпечують       підприємство та його конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів.

Вибираючи постачальників, слід ураховувати якість запропонованого  товару, надійність поставок, гарантії, ціни придбання та споживання, умови  кредиту тощо.

Маркетингові посередники  — юридичні та фізичні особи, які  допомагають компанії просувати, розподіляти та продавати товари на ринку.

До них належать:

• торговельні посередники;

• фірми-спеціалісти з  питань організації руху товарів;

• агентства, які надають  маркетингові послуги;

• кредитно-фінансові установи.

Торговельні посередники  допомагають підприємству знайти покупців та безпосередньо продавати їм товари. Вони забезпечують зручність місця, часу та процедури придбання товару замовником із меншими витратами, ніж  підприємство-виробник.

Посередниками ЗАТ «Житомирські ласощі» є мережа супермаркетів таких, як «Фора», «Фуршет», «Сільпо», «Еко-маркет», «Велмарт». Також на продовольчих ринках,приватних магазинах.

Фірми-спеціалісти з організації  руху товарів допомагають підприємству створювати запаси своїх виробів та просувати їх від місця виробництва до місця призначення. До них належать склади, які забезпечують накопичення та збереження товарів на шляху до чергового місця призначення, а також транспортні підприємства, зокрема залізниця, вантажний водний транспорт, організації автотранспортних перевезень, авіалінії тощо.

Агентства, які надають  маркетингові послуги, можуть мати різноманітні профілі. До них належать рекламні агентства, маркетингові дослідницькі фірми, видавництва, різні консультативні фірми з питань маркетингу.

До кредитно-фінансових установ  належать посередники, зокрема банки, кредитні та страхові компанії, які спеціалізуються на наданні фінансових послуг. Вони допомагають підприємству фінансувати операції купівлі-продажу товарів, беруть на себе страхування цих угод тощо.

Підприємству необхідно  ретельно вивчати потреби та тісно  співпрацювати із своїми споживачами - клієнтами, адже максимальне задоволення  потреб цільової групи споживачів —  це кінцева мета підприємства з маркетинговою  орієнтацією.

Підприємство може діяти  на клієнтурних ринках таких типів:

• Споживчий ринок —  окремі особи чи сім'ї, що купують  товари для задоволення особистих потреб.

• Ринок виробників —  організації-споживачі, що купують  товари для виробництва іншої  продукції.

• Ринок посередників —  організації, які купують товари для подальшого їх перепродажу, маючи на меті отримання прибутку.

• Ринок державних установ  — урядові організації, які купують  товари для їх подальшого використання у сфері комунальних послуг або  для надання цих товарів тим, хто їх потребує.

Підприємство ЗАТ «Житомирські ласощі» виготовляє продукцію, яка розрахована на різну вікову категорію. Споживачі купуючи продукцію ЗАТ «Житомирські ласощі» задовольняють власні бажання і потреби.

У географічному аспекті  підприємство може працювати як на місцевому ринку, так і на ринку  країни, а також виходити на міжнародний  ринок. Орієнтація на той чи інший  тип ринку потребує урахування особливостей роботи на кожному з них.

Конкуренти — невід'ємний  елемент системи маркетингу. Конкурентне оточення не можна зводити лише до між фірмової конкуренції. Існує багато інших видів конкуренції.

• Бажання-конкуренти —  бажання, які споживач може прагнути задовольнити.

• Товарно-родові конкуренти — різноманітні шляхи задоволення  конкретного бажання.

• Товарно-видові конкуренти — різновиди однієї категорії  товару, які здатні задовольнити конкретне бажання покупця.

• Марки-конкуренти— різноманітні марки одного і того самого товару, що їх виготовляють підприємства-конкуренти.

Підприємству не можна  нехтувати жодним видом конкуренції  і доцільно постійно фіксувати зміни в конкурентному середовищі.

Конкурентами для ЗАТ «Житомирські ласощі» є підприємства, що працюють в галузі харчової промисловості і займаються виробництвом кондитерських виробів. Серед конкурентів Житомирської кондитерської фабрики у Західній Україні можна виділити АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика», АТ Львівська кондитерська фабрика «Світоч», виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» ЛТД.

Контактні аудиторії —  будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до організації або може справити на неї певний вплив.

Підприємство функціонує на ринку в оточенні контактних аудиторій  різних типів, котрі можуть як сприяти, так і перешкоджати діяльності підприємств на ринку.

До них належать:

• Фінансові кола, які  мають вплив на здатність підприємства забезпечити себе капіталом. Це банки, інвестиційні компанії, брокерські фірми  фондової біржі, акціонери підприємства.

• Контактні аудиторії  засобів інформації допомагають  привертати увагу громадськості та споживачів підприємства до його діяльності.

• Контактні аудиторії  державних закладів впливають на діяльність підприємства через державне регулювання підприємницької діяльності, у такий спосіб координуючи маркетингові рішення фірм.

• Громадські організації  належать до небажаних контактних аудиторій, увагу яких підприємство намагається  не привертати, проте змушене з  ними рахуватися.

• Місцеві контактні аудиторії  та широка громадськість хоча й не діють відносно підприємства так  організовано, як це можуть робити громадські організації, проте будь-яке підприємство зацікавлене у формуванні свого  позитивного іміджу серед широкого загалу.