Дослідження купівельної поведінки покупців марки Sony

       На загальну статистику дорогі камери впливають мало - частка продажу напівпрофесійних і професійних цифрових фотоапаратів, що входять у ціновий сегмент понад $500, склала за підсумками минулого року лише близько 4,5%.

       Спрогнозувати, коли плівкові апарати остаточно підуть у небуття, не беруться ані фотографи, ані продавці, ані розробники фототехніки. Зрозуміло лише одне: цей час не за горами.

       Спеціалісти не вважають мобільні камерафони (телефон із фотокамерою) конкурентами фотокамерам. Адже камерафони не можуть забезпечити якість, порівняну з фотоапаратами. У них розміщені лінзи малого розміру і низької якості. Мобільні фотоаматори, трохи погравшись із камерою телефона, швидко розуміють, що для нормальної якості знімків необхідний цифровий фотоапарат. Тож обсяги продажу зростатимуть і за їхній рахунок.

       Експерти вважають, що український ринок цифрових фотокамер 
збереже високі темпи розвитку протягом майбутніх двох-трьох років. За цей 
час до фотомистецтва долучаться сотні тисячі нових співгромадян, а ті, хто 
розсмакував його принади, перейдуть на досконаліші моделі.

       [www.zn.kiev.ua/nn/show/615/54575/-12k] [13, с.50]

       Обсяг постачань  в Україну цифрових фотоапаратів в січні - червні 2009 року склав 226 тис. штук, що на 68% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

       Як повідомляє Інтерфакс-Україна  з посиланням на слова Олексія  Гвозденка, аналітика київського представництва компанії IDC, що спеціалізується на дослідженнях IT-ринку, зростання ринку постачань відбулось, в першу чергу, за рахунок п'яти та шести мегапіксельних приладів, при цьому продажі фотоапаратів з розширенням сім та більше мегапікселів зросли по відношенню до першого півріччя в декілька раз.

       За даними IDC, користувачі надають перевагу зараз камерам з більшим розширенням світло чуттєвої матриці. Як відзначає Гвозденко, даний процес стимулюють самі виробники, котрі протягом останнього року випустили       ряд       недорогих       моделей       з       розширенням       п'ять

       та більше мегапікселів: в першому півріччі 2009 року доля камер з розширенням п'ять та більше мегапікселів складала 45%, а в аналогічному періоді 2009 року вона сягнула 88%.

       Окрім цього, за оцінкою  ІВС, швидкими темпами зростає ринок  дзеркальних фотоапаратів, їх поставки в Україну в першому півріччі 2009 року зросли більш чим в два рази в порівнянні з першим півріччям 2008 року.

       В даний момент український  ринок цифрових фотоапаратів займає четверте місце в центральній та східній Європі, після Росії, Польщі та Чехії. За прогнозами експертів до кінця поточного року Україна може піднятись і на третє місце.

       На початку 2009-го основний конкурент Sony - Konica офіційно визнала свою технологічну відсталість і вирішила залишити фоторинок. В епоху аналогового фото така заява Konica Minolta скидалася б на першоквітневий жарт. Позиції японської компанії (по суті, двох, котрі 2000 року злилися в єдину структуру) ще в 90-х роках минулого століття виглядали непохитними. У часи, коли аналогове фото сприймалося як high-tech, в Японії вони не мали рівних. Саме Minolta насаджувала у країні культуру фотографії і приголомшувала споживача то кольоровою плівкою, то першим фотопапером. Компанія залишила слід навіть у космосі: на першому американському космічному кораблі Friendship 7 був встановлений фотоапарат виробництва Minolta.

       Світовий ринок  знає японську компанію ще й як винахідницю  так 
званих міні-лабораторій — компактних систем обробки та друку фотографій, 
що значно спростили і здешевіли роботу студій. Але згодом і ці зручності 
стали ні до чого— у життя увірвалося цифрове фото, і навіть 
найпросунутіші технології обробки плівки почали втрачати ринкову 
привабливість. Якби Konica Minolta свого часу

       не диверсифікувала  бізнес і не налагодила виробництво  офісної техніки, її справи були б  зовсім кепські.

       У професійних колах  не виключають, що компанію невдовзі проковтне Sony — корпорація, котра спритно опанувала цифрову фототехніку. 

       Зараз у Konica Minolta визнають, що не зробили свого часу ставку на технологію CCD — ключову в цифровому фото. Якийсь час компанія ще намагалася конкурувати завдяки інноваціям у галузі оптики, механіки, електроніки. Але невдовзі збагнула марність зусиль. Останні розробки у галузі фото Konica Minolta таки зголосилася передати Sony. Виробництво фотоплівки планували згорнути до квітня 2010 року. До того ж часу триватиме скорочення підрозділів фото — компанія звільнить 3700 працівників.

       Схожі, але менш трагічні події пережила й компанія Kodak, котра досягла успіху завдяки постійному прагненню наблизити мистецтво зйомки для любителя-початківця. Адже саме Kodak наприкінці XIX ст. став батьком першого у світі портативного фотоапарата. Нове тисячоліття компанія зустріла у статусі транснаціональної з дочірніми структурами, створеними у більш ніж 150 країнах світу.

       Але надмірна впевненість  у собі розслабила молоде покоління  менеджерів Kodak, і прихід цифрових технологій вони теж проспали. Коли у 2001-2003 роках зменшувався продаж плівки, компанія самовтішалася, розповідаючи, що спалахи терору, атипова пневмонія тощо зменшують туристичну активність, а відтак і попит на плівку. Однак акції Kodak почали знецінюватися — капіталізація знизилася майже на 10%. Ігнорувати «цифру» й надалі було просто небезпечно, і компанія скерувала 70% дивідендів на розробки в галузі цифрового фото.

       Потім почалася зачистка представництв: «плівкові» підрозділи закривали у США та країнах Євросоюзу — там, де попит на аналогову техніку був мізерний. Подальші скорочення відбуваються пропорційно тому, наскільки доступними, а відтак і запитаними є цифрові камери на національних ринках.

       Konica Minolta і Kodak були одними з перших, хто прийшов на український ринок фотопослуг і підкорив його напрочуд зручною плівковою фототехнікою, але сьогодні вже не вони грають перші скрипки на цьому ринку. Україна стрімко оцифровується. За даними досліджень A Ventures Group, ринок цифрових камер в Україні торік зріс на 129%, за підсумками трьох кварталів 2009-го його обсяг становив $57 млн. При цьому нижній

ціновий сегмент цифрових камер вже становить $150—200 за одиницю. 
Лідерами у цій галузі є Canon — 33,4%, Olympus — 30,4%, Sony — 13,8%. «З 
початку цього року ми припинили продавати в Україні аналогову техніку. В 
багатьох інших країнах Canon значно раніше відмовився від торгівлі 
камерами цього типу. Цифрова техніка зручніша, і 
вона доволі активно витісняє плівку з ринку. Аналогові камери ще мають 
попит у невеликих провінційних містах, але її користувачі — переважно 
особи пенсійного та перед пенсійного віку, котрим важко опанувати 
цифрову техніку, які не надто добре знаються на комп'ютерах», — говорить 
Дмитро Букатий, дилер-менеджер представництва   Canon   в  Україні.

[www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/7183/1420067183.html-33k]

В   п'ятірку   найпопулярніших   виробників   цифрових фотокамер попали Sony (39,9%), Panasonic (19,5%), Canon (18%), Samsung   (11,1%)   і   JVC  (10,3%).   На долю інших виробників   прийшлось   всього    1,2%   українського ринку цифрових камер.

       З точки зору носія, найпопулярнішими залишаються камери MiniDV (80% продажів в першому півріччі 2007 року), далі іде формат DVD (12,5%) та HDD (1,5%).

       Таблиця 2.1 Лідери продаж цифрової техніки в Україні (І півріччя 2008р.) 

       [www.rynok.biz/news/trade/1431/print/]

       Попри всі переваги, цифрові фотоапарати мають низку  особливостей, які наразі стримують їх поширення. Безперечно, власник цифровика, який вміє працювати з програмами редагування графіки, має багато можливостей для обробки своїх фотографій - корекції кольору, зміни розміру знімка, монтажу кількох зображень тощо. 

       Водночас фотографія на комп'ютерному моніторі - все ж  не те, чого хоче масовий споживач. Для більшості людей фото - це передусім відбиток на папері. Через це західний бум цифрових фото технологій супроводжується не менш вражаючим прогресом у галузі фото сервісу.

       Більшість виробників уже уклала угоду про сумісність внутрішніх форматів цифрових зображень у своїх камерах - це дасть змогу забезпечити сумісність з будь-якими пристроями, що виводять фотографії на друк. Зростає мережа фотоцентрів, які працюють з цифровими носіями.У США з'явилися кіоски самообслуговування, де власник цифрового апарата може самостійно підготувати та надрукувати свої знімки.

       В Україні прогрес  у цій галузі куди скромніший. З  одного боку, у великих містах уже діють фотолабораторії, які друкують цифрові фото - наразі вони задовольняють існуючий попит. Однак ціни на друк "з цифри" перевищують вартість друку з плівок, гроші також візьмуть за додаткові послуги з редагування зображень (а вони практично неминучі, якщо попередньо не підготувати знімки "під друк").

       Водночас Україну  поступово наздоганяє найголовніша тенденція світового ринку цифрових фотокамер - перехід цифровиків до класу масових товарів. Відповідно, варто очікувати не лише зниження ціни на продукцію, а й зростання функціональних можливостей, появу нових моделей, здешевлення і поширення фотосервісу.

       Стосовно дорожчої техніки, яка використовується професіоналами, то тут плівкові фотоапарати не збираються здаватися так само легко, як в сегменті "мильниць". Річ у тім, що, незважаючи на всі зусилля виробників "цифровиків", досягти якості, яка задовольняє професіоналів "на всі сто", їм поки що не вдається. Фотографи-професіонали не поспішають позбавлятися улюблених плівкових апаратів. Проте, як відзначає Мазепа, все частіше фахівці використовують плівку "для душі", творчих пошуків. А для роботи -"цифру" високого рівня.

Таблиця 2.2

Характеристики деяких моделей цифрових фотоапаратів