Звіт з практики по ВАТ "Ковельмолоко"

    2.5. Механізм оплати  праці робітників  та службовців  на ПАТ «Ковельмолоко».

    Важливу роль на ПАТ «Ковельмолоко», як і на будь-якому іншому підприємстві відіграє механізм оплати праці робітників та службовців.

    Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з'єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого — засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

    Обираючи певну форму заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, підприємець або менеджер управляє інтенсивністю і якістю праці конкретного працівника або групи працівників, об'єднаних одним виробничим процесом і спільністю умов праці.

    У світовій практиці найчастіше використовують дві форми заробітної плати: погодинна й відрядна. За погодинної форми оплати праці мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою, посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Тоді як за відрядної форми оплати праці мірою праці є вироблена робітником продукція (виконаний обсяг робіт), тому його заробіток прямо залежить від кількості і якості виробленої продукції і нараховується за кожну одиницю продукції, виходячи із встановленої відрядної розцінки.

    Для визначення заробітної плати основних робітників на ПАТ «Ковельмолоко» використовують погодинну форму оплати праці, в основі якої  

лежить обсяг  виготовленої продукції за зміну.

    Для цього на підприємстві ведуть табелі обліку робочого часу, в яких фіксують П.Б.І. того, хто був на зміні, завдання на виконання та фактичний обсяг виготовленої ним продукції. Для виплати зарплати оформлюються розрахунково – платіжні відомості.

    Організація праці на підприємстві — процес багатогранний і складний, спрямований на оптимальне поєднання інтересів учасників виробництва та створення необхідних умов для ефективного функціонування його засобів. 

2.6. Особливості нормування праці на ПАТ «Ковельмолоко».

    Для забезпечення певної ефективності виробництва дуже важливо оптимізувати витрачання всіх видів ресурсів, що залучаються до цього: живої праці, сировини і матеріалів, палива й енергії, інструментів тощо. Першим кроком на шляху до оптимізації витрачання виробничих ресурсів є нормування, тобто обгрунтоване визначення кількості конкретних ресурсів, яка об'єктивно потрібна для ведення економічно ефективного виробництва за досягнутого рівня розвитку продуктивних сил суспільства.

    Отже, йдеться про певну об'єктивну міру витрачання ресурсів на одиницю вироблюваного продукту. Усякий надлишок у витрачанні ресурсів негайно збільшить собівартість продукції і тим самим зменшить прибуток підприємства. Невиправдана економія ресурсів також невигідна, бо спричинює погіршання якості продукції. А це за умов ринкових відносин для підприємства може обернутися більшими збитками, ніж було заощаджено на економії ресурсів.

    Сутність нормування праці полягає саме в тому, щоб визначити величину затрат живої праці на виконання певного виду роботи в конкретних техніко-організаційних умовах і встановити на їх основі міру праці. Оскільки через нормування визначається міра праці, то його можна розглядати як один з основних елементів організації заробітної плати.

    Отже, за міру праці можна вважати лише таку кількість робочого часу, яка об'єктивно потрібна на виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих організаційно-технічних умов.

    Оптимальне співвідношення між мірою праці та мірою її оплати сприяє позитивній мотивації праці, зростанню її продуктивності, правильному співвідношенню між фондами споживання та нагромадження, отже є необхідною умовою нормального розвитку економічних процесів.

    На підприємстві нормування праці має виконувати цілу низку функцій, а саме: основи планово-економічних розрахунків поточного, перспективного і прогнозного характеру; вихідної бази обліку затрат і результати виробництва; основи раціональної організації праці, виробництва і оперативного управління підприємством; засобу встановлення рівнонапружених норм, забезпечення суспільно необхідної інтенсивності праці; дійового засобу забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці і її оплатою. Таким чином, функції нормування праці досить широкі, вони виходять за межі його використання в ролі елемента організації заробітної плати. Будучи ефективним засобом мотивації праці всіх категорій працюючих, нормування в поєднанні з іншими елементами організації праці сприяє раціоналізації трудових процесів, усуненню втрат робочого часу, оптимальному об'єднанню колективних зусиль на основі прогресивних форм кооперування праці.

    В основі розрахунку норми праці на ПАТ «Ковельмолоко» лежать різного роду нормативи, а саме міжгалузеві, районні, заводські нормативи праці.

    Міжгалузеві нормативи використовують для робітників, вони складені так щоб їх можливо було застосовувати на різних підприємствах, де виконують однотипні роботи.

    Галузеві – нормативи які застосовуються на підприємствах, що розміщені на території одного економічного району(області).

    Заводські нормативи це скориговані норми відповідно до специфіки роботи  конкретного підприємства, умов праці на ньому тощо. 

2.7. Теорії мотивації працівників.

    Для того, щоб ефективно примусити людей виконувати їхню роботу згідно до опрацьованого плану, за-для просування назустріч поставленій меті, керівник має не тільки спланувати і організовувати роботу, але й стимулювати і заохочувати їх. Тут важливу роль відіграє мотивація.

    Мотивація є основою будь-якої поведінки людини і зусиль, спрямованих на підвищення результативності діяльності.

    Мотивація — це використання мотивів поведінки людини в практиці управління її діяльністю. Мова йде про процес, що відбувається усередині людини, направляє його поводження і вибір, тобто змушує його поводитися в якійсь конкретної ситуації певним чином. Розуміючи процес мотивації, ми можемо значно краще зрозуміти як себе, так і поводження людей, з якими спілкуємося, в різних ситуаціях.

    Ефективність господарської діяльності ПАТ «Ковельмолоко» в кінцевому підсумку визначається не тільки цілями, правильно визначеними плановими орієнтирами, якісно розробленими рішеннями та обґрунтованими діями з їх виконанням, а й залежить насамперед від людей, які втілюють у життя цілі соціально-економічної системи, реалізують плани та виконують прийняті рішення.

    Мотивація потрібна для ефективного виконання робіт і реалізації управлінських рішень. Поза мотивацією ніяка цілеспрямована діяльність неможлива. Мотиви проявляються у вигляді реакції людини на фактори її внутрішнього стану або впливу навколишнього середовища, внутрішніх обставин, ситуацій, умов. Кожна людина має власну структуру мотивів, яка формується в процесі її розвитку, реалізації та самооцінки своїх здібностей, досягнення певних результатів.

    До змістовних теорій мотивації відносять:

• теорію потреб А.Маслоу;
• теорію Мак-Грегора;
• теорію двох факторів Ф.Герцберга;
• теорію продуктивності Мак-Клєйланда.

    До процесуальних теорій мотивації відносяться:

• теорія очікувань Врума
• теорія справедливості
• комплексна процесійна теорія Портера-Лоумера.

    Процесуальні теорії мотивації враховують індивідуальну поведінку людей.

    У процесі стимулювання праці доцільно враховувати всі змістовні та процесуальні теорії, віддаючи перевагу тим теоріям, які найбільше задовольняють ті чи інші потреби працівників.

    ПАТ «Ковельмолоко» у своїй діяльності використовує такі методи мотивації працівників.

• Економічні грошові, які проявляються в безпосередній виплаті чи доплаті грошей працівникам (премії за раціоналізацію, відрядна оплата, почасова оплата, участь у прибутках, оплата навчання та відпочинку, пільгове харчування, доплата за стаж, пільгове користування житлом, транспорт та ін.).
• Економічні негрошові (збагачення змісту праці, гнучкі робочі графіки, охорона праці, програми підвищення якості трудового життя, просування по службі, участь у прийнятті рішень на вищому рівні тощо).

    Система мотивації на рівні підприємства має базуватися на певних вимогах. Основні з них:

• надання рівних можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результатів праці;
• узгодження рівня оплати праці з її результатами та визначення особистого внеску працівника в загальний успіх. Це передбачає справедливий розподіл доходів від підвищення продуктивності;
• гарантія зайнятості для тих працівників, що беруть участь у реалізації конкретних схем підвищення продуктивності праці;
• створення відповідних умов щодо захисту здоров'я, безпеки праці     благополуччя всіх працівників;
• забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності, реалізації здібностей працівників, передбачення програм навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації;
• підтримання в колективі атмосфери довіри, зацікавленості у реалізації загальної мети, можливості двосторонньої комунікації між керівниками та робітниками тощо.

    Дотримання менеджерами підприємств вимог системи мотивації до праці, спонукає працівників до активної діяльності для досягнення поставленої мети. 

    2.8 Механізм управління якістю продукції на ПАТ «Ковельмолоко».

    Одним з найважливіших чинників, які  необхідно враховувати при виготовленні будь якої продукції є її якість. На підприємстві ПАТ «Ковельмолоко» проблемою якості займається заступник директора з питань якості, якому підпорядковується цілий відділ, структура якого наведена на рисунку 2.2.

    Рис. 2.2.

    Струкрура відділу технічного контролю якості продукції 

      

    

      

    Основними функціями відділу контролю є  контроль готової продукції, приймально – здавальні випробовування, контроль поступаючої сировини, матеріалів, комплектуючих виробів призначених  для основного виробництва, напівфабрикатів. Відділ технічного контролю займається веденням обліку претензій, щодо невідповідності поставленої продукції установленим вимогам, також проводиться аналіз браку.

    Оскільки  якість продукції, що виготовляється на підприємстві помітно впливає на його діяльність, то системний підхід до управління якістю є головним досягненням у сфері підвищення якості.

    Основні напрямки підвищення якості продукції, які визначені підприємством  ПАТ  „Ковельмолоко ”:

    1) забезпечення відповідності якості  продукції державним і міжнародним  стандартом.

    2) орієнтація на потреби споживача і ринку.

    3) забезпечення стабільності виготовлення  продукції з однорідної якості.

    4) покращення обслуговування.

    5)забезпечення матеріальної відповідальності кожного працівника в області якості виготовленої ним продукції у відповідності з посадовими обов’язками.

    6) залучення всіх працівників підприємства до рішення задач підвищення якості.

    Якість є важливим складником конкурентоспроможності товару.

    Відповідно до визначення Міжнародної організації зі стандартизації під поняттям "якість" розуміють сукупність властивостей і характеристик товару, котрі надають йому здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби.

    Відомо чотири основні рівні якості:

• відповідність стандарту;
• відповідність споживанню (використанню, експлуатації);
• відповідність фактичним вимогам ринку;
• відповідність латентним (неочевидним) вимогам ринку.