Зовнішнє середовище організації: поняття, елементи, характеристики, методи аналізу, особливості зовнішнього середовища вітчизняних орган

Найбільшу небезпеку для організації становлять загрози, що потрапили на поля ВР, ВК, СР. Загрози, що потрапили на поля НР, СК, ВВ, повинні бути також усунуті  в першу чергу. Уважний підхід потрібний і до загроз, що знаходяться  на полях НК, СВ, ВЛ. Постійна увага  потрібна і до розвитку стану загроз, які потрапили на поля матриці, що залишилися.

Матричний аналіз використовується і при складанні  профілю середовища з метою оцінки відносної значущості для організації  окремих факторів середовища. У таблицю  профілю середовища (рис. 2.11) виписуються  окремі фактори середовища, що оцінюються експертами за такими шкалами:

- важливість для галузі за шкалою: 3 - велика, 2 -помірна, 1 - слабка;

- вплив на організацію за шкалою: 3 - сильний, 2 -помірний, 1 - слабкий, 0 - відсутність  впливу;

- спрямованість впливу за шкалою: +1 - позитивна, -1 -негативна.

Інтегральна оцінка ступеня важливості кожного  фактора зовнішнього середовища для організації, обумовлена шляхом перемножування трьох експертних оцінок (Д = А х В х С), е основою для виділення тих факторів, що мають більш важливе значення для організації і заслуговують на пильну увагу.

Метод використовується для визначення найбільш значущих факторів зовнішнього середовища. Він містить у собі, що опосередковано відбито в назві методу, п'ять  питань про п'ять факторів зовнішнього середовища .

1. Якщо Ви маєте інформацію  про фактори зовнішнього середовища, назвіть хоча б 5 із них.

2. Які 5 факторів зовнішнього  середовища становлять для Вас  найбільшу важливість?

3. Які 5 факторів із планів  Ваших конкурентів Вам відомі?

4. Якщо Ви уже визначили напрямок  стратегії, які 5 факторів могли  б стати найбільш важливими  для досягнення Ваших цілей?

5. Назвіть 5 зовнішніх просторів,  що включають можливість змін, що могли б стати сприятливими  для Вас.

Відповіді на зазначені питання  формуються на основі ретельного аналізу  зібраної інформації про зовнішнє середовище і розроблених прогнозів його зміни.

Метод "Перелік з чотирьох питань" включає основні критерії оцінки впливу кожного значущого фактора  зовнішнього середовища на майбутнє організації [5].

1. Як (позитивно або негативно)  даний фактор може вплинути  на положення організації?

2. Яка ймовірність посилення  цього фактора, чи можна буде  його простежити?

3. Наскільки великий буде вплив  фактора на організацію?

4. Коли вплив цього фактора  на організацію може ослабнути?  Найближчим часом? У середньостроковому  періоді? Через тривалий час?[15]

 

Одним з цікавих методів оцінки зовнішнього середовища, який дає  змогу вибрати відповідний йому вид стратегічного управління, є шкалаІ.Ансоффа: .

 

При встановленні рівня нестабільності спочатку визначають, які з умов діяльності будуть найменше стабільними найближчими роками (5—7 років). На думку більшості дослідників, такими чинниками для українських  організацій є політичні й  економічні умови. Згідно з параметрами  І. Ансоффа, ці умови можна оцінити  на рівні 3,5—4 балів, тобто як несподівані, абсолютно нові, такі, що відбуваються швидше, ніж організації встигають  адаптуватися, часто абсолютно непередбачувані, але, напевно, все ж таки при використанні елементів стратегічного управління їх можна оцінити як частково передбачувані  за слабкими сигналами.

І. Ансофф виділяє  такі види стратегічного управління, що використовуються залежно від  ступеня нестабільності зовнішнього  середовища:

• управління на основі екстраполяції тенденцій (довгострокове планування), що застосовується в умовах порівняно невисокого ступеня  нестабільності (оцінка нестабільності — 2,5—3,0);

• управління на основі передбачення змін (стратегічне  планування, вибір стратегічних позицій), що застосовується за середніх значень  ступеня нестабільності (оцінка — 3,0—3,5);

• управління на основі гнучких експертних рішень (ранжування стратегічних завдань; управління за слабкими сигналами; управління в  умовах стратегічних несподіванок), що застосовується для умов істотної нестабільності зовнішнього середовища (оцінка вище 3,5).

Таким чином, для середніх і великих  соціально-економічних систем, що працюють в Україні в умовах ринку, можливий вибір виду стратегічного управління на основі слабких сигналів та гнучких  експертних рішень. Саме цей спосіб управління організацією дає змогу  своєчасно запобігти негативним наслідкам до того, як вони стали  необоротними, і спрямувати організацію  на прийнятий і раціональний шлях розвитку.

Поширені  й інші методи аналізу та оцінки зовнішнього середовища. Для наших  умов одним із найприйнятніших є  метод "5 х 5м для визначення найбільш значимих елементів зовнішнього  середовища, який запропонував М.Х. Мескон у 1984 році.

Аналіз зовнішнього  середовища передбачає інтерпретацію  статистичних показників та даних різних зовнішніх або внутрішніх досліджень. Зазвичай інформація розглядається  на двох рівнях. По-перше, аналізуються дані, що характеризують стан макросередовища (чинники зовнішнього середовища непрямої дії, що знаходяться поза контролем  організації, але роблять вагомий  вплив на її діяльність). По-друге, досліджується  інформація про мікросередовище  організації (про операційне зовнішнє середовище прямої дії, споживачів, постачальників і конкурентів). Організації мають  можливість певною мірою контролювати чинники мікросередовища.

Дуже популярним методом дослідження  подій, що відбуваються в макросередовищі, є ПЕСТ-аналіз (політичний/правовий, економічний, соціокультурний та технологічний). Перший його крок — ідентифікація  основних зовнішніх чинників, що впливають  на діяльність організації. Приклади деяких з них представлені на мал. 3.6.

Чинники макросередовища по-різному  впливають (залежно від розміру, форми і стадії зростання організації) на стратегію бізнесу. Причини і  наслідки цих змін необхідно розглядати у зв'язку з їх впливом на конкурентне  позиціонування.

Мета ПЕСТ-аналізу полягає не просто в складанні переліку чинників зовнішнього середовища, але і  у використанні схеми з метою:

• виявлення змін або тенденцій  розвитку чинників зовнішнього середовища;

• концентрації уваги на тенденціях, які мають найбільше значення для організації;

• врахування змін, що відбуваються у  процесі розробки стратегій організації.

ПЕСТ-аналіз покликаний полегшити  менеджерам оцінку впливу чинників зовнішнього  середовища на стратегію. Він привертає  увагу до динамічної природи ділового середовища та підкреслює необхідність періодичного перегляду планів.

Статичний аналіз чинників зовнішнього  середовища необхідно доповнювати  динамічним, що дає змогу виявити  тенденції його розвитку і визначити  рівень можливих змін.

Вивчення економічних, політичних і соціокультурних чинників, що формують операційне середовище організації

[14]

Управлінська значимість методів  аналізу зовнішнього середовища

організації виражається в можливості визначати силу прояву кожного

значимого фактору зовнішнього  середовища, а також ступеня чутливості

стратегії до зовнішніх факторів.

Метод стратегічного аналізу зовнішнього  середовища має бути спрямований на: встановлення й оцінку факторів оточення, щопредставляють загрозу або сприяють розвитку організації; вивчення змін, що впливають на поточну діяльність організації, і встановлення їхніх тенденцій; розробку можливих реакцій на розвиток факторів середовища;відкриття нових способів створення корисності, що має цінність дляспоживачів.

Проведена  порівняльна оцінка найбільш часто використовуванихметодів аналізу зовнішнього середовища засвідчила, що достоїнством всіханалізованих методів стало наочне зображення зовнішніх факторів, при

цьому SWOT-аналіз та карти стратегічних груп конкурентів передбачають

спільне вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів; для аналізу перехресного впливу та для матриці «Єврокіп» характерною є оцінкаймовірності настання декількох подій. Серед недоліків методів аналізузовнішнього середовища відзначається практично для всіх методів:

-статичність методу, неможливість врахування раптових подій,суб'єктивність.

Велике значення в аналізі зовнішнього середовища відіграють економіко-математичні методи, а саме:

- статистичні методи: множинна  регресія, дискримінантний,

факторний, кластерний, об'єднаний, варіаційний  аналіз, аналіз багатомірних сукупностей;

- методи економіко-математичного  моделювання: моделювання марківських процесів, моделі черги, та ін.;

- методи оптимізації: математичне  програмування, теорія ігор,евристика  й ін.

Поряд з тим, в умовах розвинутої ринкової економіки  більшість підприємств надають перевагу відносно простим і традиційним методамсуб'єктивних оцінок та прогнозуванню на базі екстраполяції трендів.

Серед недоліків застосування методів  економіко-математичного моделювання відзначимо: необхідність серйозних витрат на оргнізацію дослідницької роботи й оплату праці фахівців; неможливість охопити вмоделях усе найбільш істотні тенденції розвитку; високу ймовірність раптових змін, руйнівних подій, що істотно знижують корисний ефект моделі.

Використання  методів аналізу зовнішнього  середовища вимагаєвідповідного інформаційного забезпечення, спеціалізованих базінформації, що мають створюватись як усередині  організації, так і поза

нею. Серед показників, які включають  до баз даних, найважливішими слід

вважати параметри, що мають динамічний характер, а не такі, щовідзначаються  стабільністю або повільно змінюються.

До зовнішніх баз інформації відносяться дані маркетингових, галузевих досліджень, а також дані моніторингу макросередовища.

Окремої ваги набуває така маркетингова інформація, як: частка ринку,

темп росту ринку, рентабельність продажів, обсяг реалізації, прибуток від

реалізації, частка комерційних видатків, оборотність готової продукції, число постійних клієнтів.

У спрощеному вигляді система інформаційних  баз даних повинна включати ведення наступних каталогів:

- каталогу керуючих впливів  на організацію;

- каталогу ситуацій зі станом  зовнішнього середовища організації;

- каталогу діагностичних параметрів, що характеризують зовнішні прояви організації;

- каталогу структурних параметрів, що характеризують внутрішній

стан організації.

Крім того, інформаційне забезпечення має передбачати:

- встановлення взаємозв'язку структурних  і діагностичних параметрів системи організації;

- спостереження діагностичних  параметрів та обробку статистичних  даних;

- оцінку структурних параметрів  організації та визначення інтегральної оцінки її потенціалу;

- складання стратегічного плану  та завдання з розвитку організації.

Висновки. Отже, у зовнішньому середовищі постійно відбуваються процеси, які відкривають нові сприятливі умови для організації, або, навпаки,

створюють додаткові труднощі. Роль зовнішньої діагностики полягає  увизначенні можливостей і загроз організації, які містить віддалене  табезпосереднє її оточення. Можливості трактують як позитивні чинники зовнішнього середовища, які організація намагається використати для

зміцнення своєї позиції. В той  же час, загрози, які виникають у  зовнішньому

середовищі, мають бути під постійним  контролем керівництва з метою

уникнення чи зменшення їхнього  впливу на організацію.

В сучасних економічних умовах, яким властиві швидкі зміни, не

викликає сумніву актуальність подальшого дослідження впливу зовнішнього

середовища на діяльність організації. Отже, особливої гостроти набуває

проблема теоретико-методологічного  базису таких досліджень. На увагу

заслуговує проблема методичного  забезпечення організацій у питанні

оцінювання власного оточення за параметрами  макро- та мікросередовища у їх взаємодії та з врахуванням їх впливу на складові внутрішнього середовища

організації. Забезпечення комплексного аналізу макро- та мікрофакторів

оточення дозволить підвищити  ефективність у досягненні цілей  організації.

Особливості вибору методів аналізу  зовнішнього середовища

підприємства у вітчизняних  умовах обумовлені наступними факторами:

- відсутність необхідного обсягу  достовірної інформації;

- недосконалість методологічної  бази аналізу зовнішнього середовища на підприємствах;

- практична складність і трудомісткість  застосування методів імоделей (складні  математичні, прогностичні процедури);