Зовнішнє середовище організації: поняття, елементи, характеристики, методи аналізу, особливості зовнішнього середовища вітчизняних орган

 

Ресурсне середовище. Економісти вважають, що ресурси, які споживаються людством, завжди обмежені. Цей принцип можна  вважати правильним, якщо мова йде  про ресурси, які не вимагають  глибокої переробки. У випадку, якщо використовуються високі технології і  ресурсами є квазічастинки та компоненти енергії, то можна стверджувати, що ресурси на Землі необмежені. Проблемою виробництва є інший  аспект: навчитися отримувати необмежену кількість ресурсів, не порушуючи  при цьому стійкості та рівноваги  параметрів навколишнього середовища, які визначають тривалість перебування  людства на землі.

 

Існує межа, що відокремлює організацію  від її оточення. Зміни в організації  впливають на один чи кілька її атрибутів  і, навпаки, зміни в організації  впливають на оточення.

 

  Функціональні сфери зовнішнього  середовища.

Соціальне середовище. Зростання населення, розвиток культури, освіти визначають характер зростаючого потенційного ринку; вимірювання потреби в  кількості та якості благ, які споживаються (продуктів, житла, комфорту), зміна  стилю життя призводить до трансформації  понять зайнятості та відпочинку, здорового  способу життя, комфорту житла, а  все разом - мотивація для зміни  виробництва благ і послуг.

 

Правове середовище. Всі бізнес-організації  працюють в юридичних рамках, норми  права регулюють поведінку бізнес-організацій  і вирішують спори, конфлікти  між ними і суспільством у цілому. Тому розвиваються закони, контрактне право, захист споживачів тощо.

 

Державне середовище. Держава в  економіці може відігравати три  різні ролі: невтручання держави  в процеси економіки (вільний  ринок); радикальне втручання в економіку (соціалізм і комунізм); прагматичне  втручання, тобто узгодження політичних поглядів, індивідуальної ініціативи, прибуткової мотивації, ринкових сил (ринок, що регулюється).

 

Політичне середовище. Внутрішній ринок  знаходиться під впливом політичних подій і рішень, аналогічно цьому  політичні фактори можуть впливати на операції у сфері міжнародного бізнесу.

Технологічне середовище. Динаміка попиту і пропозиції на ринку праці, ресурсів і фінансів впливає на темпи  інноваційних процесів у технології. Сили конкуренції стимулюють процес розвитку технологій.

Економічне середовище. Процеси  виробництва продукції та послуг завжди знаходяться в конкретному  зв´язку з економічним середовищем: рівнем зайнятості, платіжним балансом, темпами економічного росту.

Ресурсне середовище. Економісти вважають, що ресурси, які споживаються людством, завжди обмежені. Цей принцип можна  вважати правильним, якщо мова йде  про ресурси, які не вимагають  глибокої переробки. У випадку, якщо використовуються високі технології і  ресурсами є квазічастинки та компоненти енергії, то можна стверджувати, що ресурси на Землі необмежені. Проблемою виробництва є інший  аспект: навчитися отримувати необмежену кількість ресурсів, не порушуючи  при цьому стійкості та рівноваги  параметрів навколишнього середовища, які визначають тривалість перебування  людства на землі.

Існує межа, що відокремлює організацію від її оточення. Зміни в організації впливають на один чи кілька її атрибутів і, навпаки, зміни в організації впливають на оточення. Зовнішнє середовище організації схематично представлене на малюнку

Мал . 4.3. Зовнішнє середовище організації

 

Організація повинна відбивати  зовнішнє середовище. В основі її будови лежать передумови економічного, науково-технічного, політичного, соціального чи етичного характеру. Організація повинна  створюватися так, щоб вона нормально  функціонувала, всі її члени повинні  робити внесок у загальну роботу і  ефективно допомагати працівникам  досягати поставлених цілей тепер  і в майбутньому. У цьому значенні діюча організація не може бути статичною. Вона повинна швидко дізнаватися  про всі зміни середовища, мати уяву про їхнє значення, вибирати найкращу відповідну реакцію, що сприяє досягненню її цілей, ефективно реагувати на вплив середовища.

 

Ключові фактори успіху організації  знаходяться у двох сферах: у зовнішній (з якої вона одержує всі види ресурсів, включаючи інформацію, тобто  знання) і у внутрішній (сильні та слабкі сторони якої створюють ті чи інші передумови для перетворення ресурсів у продукцію та послуги).

 

Зовнішнє середовище характеризується сукупністю перемінних, котрі перебувають  за межами підприємства і не є сферою безпосереднього впливу з боку його менеджменту. Це, насамперед, усі ті організації, а також люди, що зв´язані з даним підприємством у силу виконуваних ним цілей і завдань: постачальники, споживачі, акціонери, кредитори, конкуренти, професійні союзи, торгові організації, спілки споживачів, урядові органи та ін. Крім того, існує  другий ряд перемінних зовнішнього  середовища - соціальні фактори й  умови, що, не впливаючи прямо на оперативну діяльність організації, визначають стратегічно важливі рішення, які  прийняті її менеджментом. Найважливіша роль тут належить економічним, політичним, правовим, соціально-культурним, технологічним, екологічним, фізико-географічним факторам і змінним.

Організація повинна відбивати  зовнішнє середовище. В основі її будови лежать передумови економічного, науково-технічного, політичного, соціального чи етичного характеру. Організація повинна  створюватися так, щоб вона нормально  функціонувала, всі її члени повинні  робити внесок у загальну роботу і  ефективно допомагати працівникам  досягати поставлених цілей тепер  і в майбутньому. У цьому значенні діюча організація не може бути статичною. Вона повинна швидко дізнаватися  про всі зміни середовища, мати уяву про їхнє значення, вибирати найкращу відповідну реакцію, що сприяє досягненню її цілей, ефективно реагувати на вплив середовища.

 

Ключові фактори успіху організації  знаходяться у двох сферах: у зовнішній (з якої вона одержує всі види ресурсів, включаючи інформацію, тобто  знання) і у внутрішній (сильні та слабкі сторони якої створюють ті чи інші передумови для перетворення ресурсів у продукцію та послуги).

 

Зовнішнє середовище характеризується сукупністю перемінних, котрі перебувають  за межами підприємства і не є сферою безпосереднього впливу з боку його менеджменту. Це, насамперед, усі ті організації, а також люди, що зв´язані з даним підприємством у силу виконуваних ним цілей і завдань: постачальники, споживачі, акціонери, кредитори, конкуренти, професійні союзи, торгові організації, спілки споживачів, урядові органи та ін. Крім того, існує другий ряд перемінних зовнішнього середовища - соціальні фактори й умови, що, не впливаючи прямо на оперативну діяльність організації, визначають стратегічно важливі рішення, які прийняті її менеджментом. Найважливіша роль тут належить економічним, політичним, правовим, соціально-культурним, технологічним, екологічним, фізико-географічним факторам і змінним.[19]

3. Оцінка впливу зовнішнього середовища на ефективність вітчизняних організацій

Зовнішнє середовище фірми постійно змінюється. Тому стратегічне управління цікавить взаємодія фірми із середовищем, що змінюється, і у першу чергу  питання, як повинна вести себе організація  в довгостроковій перспективі, щоб  підтримувати баланс обміну із зовнішнім  середовищем.

Методологічною  основою інструментарію аналізу  зовнішнього середовища є загальнонаукові  методи (системний і ситуаційний  аналіз, комплексний підхід, програмно-цільове  планування тощо), аналітико-прогностичні методи та методичні прийоми, запозичені з різних областей знань (соціології, психології, антропології, екології, естетики тощо).

Наразі  серед методів, підходів, моделей  аналізу зовнішнього середовища на увагу заслуговують:

• для макросередовища: PEST-аналіз, SWOT-аналіз, метод "5х5" А. Х. Мескома, матриця "Ймовірність посилення фактора - вплив фактора на організацію" Дж. Х. Вілсона, аналіз впливів та перехресних впливів, матриця фірми "Єврокіп"; прогностичні, експертні та економіко-статистичні методи, імітаційне моделювання;
• для мікросередовища: SWOT-аналіз, прогностичні та економіко-статистичні методи, імітаційне моделювання, сценарний аналіз, матриця "Ймовірність посилення фактора - вплив фактора на організацію" Дж. Х. Вілсона, матриця можливостей та матриця загроз, аналіз впливів та перехресних впливів, матриця фірми "Єврокіп", експертні методи, метод "поля сил".

-для аналізу конкурентів: побудова карти стратегічних груп,концепція рушійних сил, модель п’яти сил за Портером, побудоваконкурентного профілю.

  Є багато методів оцінки впливу зовнішнього середовища, я коротко навів основні:

Метод SWOT. При зміні факторів зовнішнього середовища перед окремою організацією відкриваються нові можливості чи створюються додаткові труднощі (загрози). Тому організація повинна вміти передбачати можливості і загрози, що виходять із зовнішнього середовища.

Для стратегічного дослідження зовнішнього  середовища застосовується SWOT-аналіз, що проводиться як індивідуально, так  і в групах. SWOT - це абревіатура  чотирьох англійських слів: S - Strengths - сильні сторони, W - weaknesses - слабкі сторони, 0 - Opportunities - можливості, Т -

Threats - загрози. Це відносно легкий  у застосуванні інструмент для  оцінки стратегічного стану фірми.  Метод SWOT дозволяє встановити  лінії зв'язку між зовнішніми  можливостями і загрозами та  сильними і слабкими сторонами  фірми. Така робота спрямована  на те, щоб стратегія фірми  якнайкраще поєднувала зовнішню  ситуацію (можливості і загрози)  з потенціалом фірми (сильними  і слабкими сторонами).

У технічному плані аналіз зводиться  до правильного заповнення таблиці (табл. 2.8). Аналіз здійснюється у два  етапи. На першому етапі спочатку заповнюється квадрант "Можливості", а потім - "Загрози". На другому  етапі спочатку заповнюється квадрант "Сильні сторони*, а потім -"Слабкі сторони".

А. Томпсон і А. Стрікленд  сформували орієнтовний набір характеристик, висновок з яких дозволяє скласти список можливостей і загроз для організації, що виходять із зовнішнього середовища.

Потенційні зовнішні можливості фірми:

- здатність обслуговувати додаткові  групи клієнтів чи вийти на  нові ринки або нові сегменти  ринку;

- шляхи розширення асортименту  продукції, щоб задовольняти більше  потреб клієнтів;

- здатність використовувати навички  і технологічні ноу-хау у випуску  нової продукції чи в нових  видах уже випущеної продукції;

- вертикальна інтеграція (вперед  або назад);

- зниження торгових бар'єрів  на привабливих іноземних ринках;

- послаблення позицій фірм-конкурентів;

- можливість швидкого розвитку  у зв'язку з різким зростанням  попиту на ринку;

- поява нових технологій та  ін. Потенційні зовнішні загрози:

- вихід на ринок іноземних  конкурентів з більш низькими  витратами;

- зростання продажів продуктів-субститутів;

- повільне зростання ринку;

- несприятлива зміна курсів  іноземних валют або торгової  політики іноземних урядів;

- законодавчі вимоги, що дорого  коштують;

- висока залежність від зниження  попиту й етапу життєвого циклу  розвитку бізнесу;

- зростаюча вимогливість покупців  і постачальників;

- зміна потреб і смаків покупців;

- несприятливі демографічні зміни  та ін. Організація може видозмінити  або доповнити список

характеристик зовнішнього середовища, виходячи з  особливостей діагностованої організації  і ситуації, в якій вона перебуває.

Ретельний аналіз наведених вище характеристик  дозволяє скласти список можливостей  і загроз у зовнішньому середовищі та визначити їхній вплив на організацію. У цій роботі беруть участь експерти, що оцінюють силу впливу факторів зовнішнього  середовища в діапазоні від -5 балів (сильна небезпека) через 0 (відсутність  впливу)) до +5 балів (сильна можливість). Експерти визначають також значущість кожного фактора. Факторам однієї природи  й одного рівня притаманна рівна  значущість, тому визначення значущості факторів здійснюють за групами факторів, наприклад :

Перелік можливостей і загроз включає  як зважування факторів (для вимірювання  значущості кожного фактора для  даної організації), так і оцінку впливу фактора на організацію.

Для визначення найбільш впливових факторів фахівець із стратегічного аналізу  середовища Дж. X. Вілсон запропонував матрицю "ймовірність посилення  фактора -вплив фактора на організацію" (рис. 2.8).

Фактори, що потрапили на поля матриці ВВ, ВС, СВ, вимагають найбільш пильної  уваги при розробці стратегії. Хоча для надійності проведення оцінки слід дуже ретельно здійснювати аналіз факторів кожного поля.

На  наступному етапі проводиться оцінка важливості і ступеня впливу на організацію  виявлених можливостей і загроз. Для оцінки можливостей застосовується метод позиціонування кожної конкретної можливості на матриці можливостей (мал. 2.9)

Матриця складається з дев'яти полів  можливостей, що мають різне значення для організації. Обов'язково треба  використовувати можливості, що потрапили  на поля ВС, ВП, СС, а можливості, що потрапили  на поля СН, НП, НН, можна не брати  до уваги при формуванні стратегії. Можливості, зображені на інших полях  матриці, організація може враховувати  за наявності відповідних ресурсів.

У такий же спосіб складається матриця  для оцінки загроз (рис. 2.10).