Взаємодія корпоративної культури та зовнішнього середовища на підприємствах України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ, ЕКОНОМІКИ ТА МЕХАНІКИ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ

Кафедра менеджменту та  математичного моделювання ринкових процесів

Напрям підготовки/спеціальність 6.030601 – «Менеджмент організацій» 

Освітньо-кваліфікаційний рівень -  бакалавр 
 

      Кваліфікаційна робота 

Взаємодія корпоративної культури та зовнішнього середовища на підприємствах України 
 

                                                                            Студентки 4 курсу

                                                                            денної форми навчання

                                                                             ____________________________

                                                                            Науковий керівник

                                                                            …………………………………….

                                                                            ____________________________

                                                                                 

                                                                            Рецензент

………………………………………    

                                                                            ____________________________

                                                                                                          
 

Рекомендовано до захисту:                     Захищено на засіданні ДЕК №__

                                                                             

Протокол засідання кафедри                  Протокол №___ від «____»_______2011р.                      

№ від «___» ______2011 р.

Завідуюча кафедрою                                Оцінка  ______________________                  

                                                                                        (за 4-х бальною шкалою)

________      _ Садченко О. В.___

  (підпис)                                                     Голова ДЕК_________  _____________       

                                                                        (підпис)     

Одеса   2011

Вступ.………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Види корпоративної культури……………………………………5

 1.1. Поняття організаційної культури……….…………………………...5

           1.2. Джерела організаційної структури………….………………………7

       1.3. Структура організаційної культури……...…………………………9

       1.4. Типи організаційної культури……………………………………..14

Розділ 2. Середовище й культура …………………………………………19

2.1.Фактори зовнішнього середовища……….…………………………...19

     2.2. Світовий досвід щодо формування корпоративної культури………21

    2.3. Основні особливості японської  корпоративної культури….......……26

    2.4. Взаємодія зовнішнього середовища та корпоративної культури…..31

    Розділ 3. Стан підприємницького сектору України……………………..34

    3.1. Процедури відкриття бізнесу…………………………………………38

    3.2. Умови ведення підприємницької  діяльності………………………...39

    3.3. Інвестиційний клімат………………………………………………….42

    3.4. Технічне регулювання (сертифікація та стандартизація)…………...43

    3.5. Загальний стан підприємницького  середовища……………………..46

    Розділ 4. Формування корпоративної культури на малих підприємствах України  під впливом зовнішнього середовища……………………………….49

Висновок  …………………………………………………………………………55

Список  використаних літературних джерел ……………………………..59 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ  

    Кожна організація стоїть перед необхідністю формування власного образу - визначення своїх цілей і цінностей, стратегії  якості виробленої продукції та послуг, що надаються, цивілізованих правил поведінки і моральних принципів працівників, підтримання високої репутації фірми в діловому світі. Все те, що називається організаційною культурою, є завданням, без вирішення якого не можна домогтися ефективної роботи компанії [15,стр. 4].

    Організація функціонує і розвивається, як складний організм. Постійно піддаючись впливу з боку зовнішнього середовища пристосовуючись  до змін, сучасна організація повинна  мати здатність формувати і накопичувати потенціал, який може забезпечити не тільки своєчасну і адекватну реакцію на дії зовнішнього середовища, але і дасть можливість активно змінювати навколишню дійсність, ефективно управляти функціонуванням і розвитком численних елементів і підсистем організації. Цей "життєвий" потенціал діяльності організації забезпечує організаційна культура: те, заради чого люди стали членами організації; те, як будуються відносини між ними, які принципи і методи виконання робіт використовуються в діяльності організації. Це обумовлює не лише розбіжність між організаціями, а й визначає успіх її функціонування та виживання в конкурентній боротьбі. У будь-якій організації існує діалог між людьми, носіями організаційної культури, з одного боку, і культури, що впливає на поведінку людини, з іншого [16,стр. 7].

    Традиційно в курсах менеджменту основна увага приділяється внутрішнім організаційним чинникам, таким як лідерство, мотивація та контроль (що характерно для класичної та поведінкової шкіл, менеджменту як науки). З нашої точки зору, подібні підходи до проблеми правомірно охарактеризувати як обмежені, закриті. В умовах глобалізації роль зовнішніх чинників різко зростає (навіть для компаній, що поставляють продукцію тільки на внутрішні ринки). Ефективний менеджмент зобов'язаний відстежувати що відбувається в зовнішньому середовищі зміни і адекватно на них реагувати. У цій роботі ми детально розглянемо елементи зовнішнього середовища їх вплив на організацію, а також найважливішу частину внутрішнього середовища компанії - її корпоративну культуру.

    Переважна більшість українських підприємств – це малі підприємства. Відповідно, значна кількість найманих працівників зараз працюють саме на таких підприємствах. Водночас, питання впровадження і адаптації організаційної культури на них вивчені недостатньо. Малим бізнесом цікавляться в першу чергу через його соціальне значення та регуляторну політику, в той час як питання управління персоналом і організаційної поведінки вивчається мало.

    Метою дослідження даної теми є визначення шляхів до адаптації корпоративної культури в умовах сучасного зовнішнього середовища.

    Для досягнення поставленої мети необхідно  вирішити наступні завдання:

1. Визначення  сутності організаційної культури.

2. Визначення  факторів зовнішнього середовища.

3. Визначення  взаємодії зовнішнього середовища  і корпоративної культури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Види корпоративної культури 

1.1. Поняття організаційної культури 

    У сучасній літературі, організаційна культура не має єдиного розуміння. Є як дуже вузькі, так і дуже широкі тлумачення того, що ж являє собою внутрішня культура організації [1,стр. 420].

    Більшість авторів сходиться на тому, що внутрішня культура організації являє собою складну композицію важливих припущень (часто не піддаються формулюванню), які бездоказово приймаються і поділяються членами групи чи організації. Організаційна культура - це шаблонний образ думок, відчуттів і реакцій, притаманних організації або її внутрішнім підрозділам. Це унікальна «духовна програма», що відображає «індивідуальність» організації [2, стр.289].

    Організаційна культура - це переконання, норми поведінки, установки і цінності, які є тими не писаними правилами, що визначають як повинні працювати і вести себе люди в даній організації [3,стр. 14].

    Часто організаційна культура трактується  як прийняті більшою частиною організації  філософія і ідеологія управління, ціннісні орієнтації, віра, очікування, ставлення та норми, що лежать в основі відносин і взаємодій як усередині організації, так і за її межами. Організаційна культура проявляється у робочих стосунках між людьми в організації.

    Незважаючи  на очевидне розмаїття означень, всі вони мають спільні моменти. Так, в більшості визначень автори посилаються на наявність певних базових припущень, яких дотримуються члени організації у своїй поведінці і діях. Ці припущення часто пов'язані з баченням індивідом навколишнього середовища (груп, організацій, суспільства, світу) і регулюючих її змінних (природа, простір, час, робота, стосунки і т. д.). Нерідко буває важко сформулювати це бачення стосовно організації.

    Цінності (або ціннісні орієнтації), яких може дотримуватися індивід, є другою загальною категорією, що включається авторами у визначення організаційної культури. Цінності орієнтують індивіда в тому, яку поведінку слід вважати допустимою або неприпустимою. Так, в деяких організаціях вважається, що «клієнт завжди правий», тому в них неприпустимо звинувачувати клієнта за невдачу у роботі членів організації. У інших - може бути все навпаки. Однак і в тому, і в іншому випадку прийнята цінність допомагає індивіду зрозуміти те, як він має діяти в конкретній ситуації.

    Третім загальним атрибутом терміну «організаційної культури» вважається символіка, за допомогою якої ціннісні орієнтації передаються членам організації. Багато фірм мають спеціальні документи, в яких детально описують свої ціннісні орієнтації. Однак зміст і значення останніх найбільш повно розкриваються працівником через корпоративні історії, легенди і міфи, які передаються із вуст у вуста. Ця молва часто справляє більше впливу на індивіда, ніж формалізовані цінності, викладені у відповідних офіційних настановах організації .

    Використовуючи ці три загальних атрибута різноманітних означень, пропонується розуміти організаційну культуру наступним чином.

Організаційна культура - це набір найбільш важливих припущень, прийнятих членами організації, які одержують вираз в заявлених організацією цінностях, які задають людям орієнтири їх поведінки і дій. Ці ціннісні елементи передаються індивідам через вербальні та символічні засоби впливу и оточення.

    Питання про ступінь впливу організаційної культури на успіх організації все ще залишається відкритим. Проте відносини між культурою і результатами роботи організації залежать багато в чому від змісту тих цінностей, які затверджуються конкретною культурою в організації [1,стр. 420-422]. 
 

1.2 Джерела організаційної культури 

    Джерела організаційної культури можна умовно розділити на три групи: зовнішнє середовище, суспільні цінності, внутрішнє  середовище організації.