Управління процесом впровадження інновацій на суб’єкті ЗЕД – підприємстві сільгоспмашинобудування

У пошуках коштів на відновлення, стабілізацію і розвиток інноваційних та інвестиційних процесів у сільськогосподарському машинобудуванні, докорінне їх якісне поліпшення на фоні можливостей, що відкриває формування ринкового середовища і ринкових відносин в Україні, звичайно, слід орієнтуватись переважно на власного інвестора — бізнесмена, банкіра, платоспроможного внутрішнього та зовнішнього споживача. Загальне охоплення виключно іноземним інвестором є не тільки помилковим, а й деморалізуюче шкідливим, оскільки іноземці цілком природно прийдуть лише з метою власного збагачення.

Інвестиційна привабливість сільськогосподарського машинобудування багаторівнева. Вона формується привабливістю України, самої галузі і сільськогосподарського машинобудування, конкретного інвестиційного проекту.

Основними складовими частинами інвестиційної привабливості України є перспектива достатньо містких ринків збуту та експорту, географічне положення і місцезнаходження України, рівень загальноекономічного розвитку, розвиток інвестиційної інфраструктури, рівень кваліфікації та оплати робочої сили, ринкові перетворення, комерційна інфраструктура; природно-кліматичні умови і сировинні ресурси; норма прибутку; термін окупності інвестицій; рівні політичного, екологічного, криміногенного ризику тощо.

Інвестиційна привабливість сільськогосподарського машинобудування як галузі визначається достатньо високою наукомісткістю продукції; високим рівнем кваліфікації і порівняно дешевою робочою силою; сталим попитом на машини, обладнання, устаткування для внутрішніх потреб і перспективами експорту; можливістю використання найбільш ефективних джерел інвестування "ноу-хау" і фінансового лізингу, товарних кредитів тощо.

Сільськогосподарське машинобудування, як і вся економіка України, знаходиться в перехідному періоді формування ринкового середовища і ринкових відносин, яке йде шляхом реструктуризації власності, технічної, технологічної, економічної, організаційної, управлінської, правової, податкової, фінансової та соціальної реструктуризації. В основі всіх цих процесів лежить зміна форм і структурування власності як шляхом роздержавлення, приватизації підприємств, так і створення нових приватних, колективних, змішаних чи іноземних підприємств. У цей період найбільш інвестиційне привабливою є участь бізнесменів у приватизації підприємств машинобудування для АПК.

У загальній системі машинобудівної галузі тракторне, сільськогосподарське і продовольче машинобудування об'єднує 103 спеціалізованих організацій і підприємств. Поділ цих підприємств за формами власності включає 4 групи: 11 - це державні підприємства і організації, 87 - відкриті акціонерні товариства, 2 -закриті акціонерні товариства і 3 - колективних підприємства.

Мал. 1.2 Загальна схема приватизації підприємств і організацій сільськогосподарського машинобудування

Із тих підприємств, що перебувають у державній власності й підлягають приватизації у 1998 році, буде приватизовано 4, останні 7 до 2002.

Отже сільськогосподарське машинобудування до 2002 року буде повністю приватизоване. Проте ефективність цього процесу повністю залежить від його привабливості для вітчизняних і зарубіжних інвесторів. Тому механізм приватизації, що включає підготовку та затвердження плану розміщення акцій (ПРА) і здійснення заходів з його реалізації, має бути орієнтованим на тісну співпрацю державних органів приватизації, органів державної виконавчої влади і адміністрації підприємств, широку рекламу та пошук ефективних інвесторів. Загальну уяву про цей механізм 1998 року дає схема 1.

Аналіз приватизаційних процесів у машинобудуванні України показує, що інвестиційна привабливість й інвестиційна прийнятність пропозицій дуже часто залежить від тієї ваги, яку може набрати потенційний інвестор у статутному фонді та у впливі на економічний і фінансовий стан підприємства, що врешті-решт і визначає наявність реального власника.

Моніторинг акціонерів залежно від впливу в статутному фонді й фінансовій стабілізації підприємств сільськогосподарського машинобудування дозволяє класифікувати їх за значимістю власності на п'ять груп, а за ефективністю інвестицій - на дві групи (мал.1. 2.)

Звичайна приватизаційна стратегія вітчизняного інвестора вибудовується шляхом поступового перетворення акціонера в суттєвого, блокуючого, контролюючого чи навіть виключного. Проте зарубіжний інвестор, як правило, відразу претендує на контрольний пакет акцій.

Отже тут неминуче протистояння, зваження і компромісних інтересів за рахунок ефективності інвестицій. Така ефективність досягається при придбані акцій на умовах конкурсу під інвестиційні проекти. Тому зарубіжний інвестор завжди має бути одночасно і ефективним інвестором.

Мал. 1.3 Класифікація акціонерів сільськогосподарського машинобудування України

В Україні багато прикладів формування звичайних, суттєвих, блокуючих, контролюючих чи навіть виключних акціонерів як з числа зарубіжних, так й вітчизняних. При цьому їм потрібна правова і методична допомога. Так Міжнародний інвестиційний фонд UGF протягом двох останніх років українські підприємства інвестував значні суми і заволодів пакетами акцій близько 70 підприємств таких, як "Херсонські комбайни", "Гідросила" (м. Кіровоград), "Мелітопольський завод тракторних агрегатів", «Першотравневий завод сільгоспмашин" (м.Бердянск) тощо. Від інвестицій в пакети акцій фонд переходить до безпосереднього інвестування виробництва найважливіших видів сільськогосподарської техніки.

Мал. 1.4 Інвестиційне наповнення приватизації сільськогосподарського машинобудування

Всі інвестиційні форми стратегічно важливі й пріоритетність їх використання визначається конкретними умовами діючого підприємства чи новобудови.

У каталозі інвестиційних проектів підприємств Мінпромполітики України, що був представлений на розгляд потенційним інвесторам на зборах акціонерів ЄБРР, своє пропозиції представили 17 підприємств тракторного і сільскогосподарського машинобудування. За пропоновані інвестиційні проекти містять детальну інформацію, яка може вплинути на прийняття рішення про доцільність інвестування підприємства і його надійність, пропозиції щодо можливих джерел та форми інвестиції, які пов'язані практично з усіма бажаними видами інвестування, в тому числі придбання частки володіння (акції підприємства), прямі інвестиції в основні фонди та засоби, кредитування, виробнича кооперація та інші, і представляють істотний інтерес для потенційного інвестора.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1.2 Інвестиційні проекти підприємств тракторного і сільськогосподарського машинобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

2. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЯМИ ВАТ „ЧЕРВОНА ЗІРКА"

2.1 Аналіз техніко-економічна діяльності підприємства

На заснованому в 1821 році англійськими братами Томасом і Робертом Ельворті підприємстві за цей період змінилося п'ять поколінь людей. На протязі 43 років становлення в Царській імперії від виробництва дрібного сільськогосподарського інвентаря до випуску з початку сівалок кінських "Імперія" , а потім "Росія", які неодноразово одержували перші призи на Всеросійських і міжнародних виставках - такий шлях, виробленого сільськогосподарського обладнання.

Роки Жовтневої революції, громадянської війни залишили свій відбиток на заводі. Лише до кінця 1924 року був перекритий дореволюційний рівень виробництва. Якість продукції і організація праці в період перебудови були одним з кращих серед заводів сільгоспмашинобудування в той час.

На протязі 15 років виробництво продукції збільшувалося кожного року вдвоє. В 1929 році завод випустив першу тракторну сівалку. На потік пішли бурякозбиральні комбайни , розсажувальні машини, зерноочисники. В 1940 році обсяг виробництва в 41 раз перевищив рівень 1913 року.

На протязі 74 років правління Радянської Влади завод переорієнтувався в найбільш крупніше підприємство сільгоспмашинобудування, а за післявоєнний період виробив 3,6 млн. різних сільгоспмашин.

З розпадом Радянського Союзу змінився розвиток підприємства. Наступає значне зниження збуту продукції. За короткий період освоюється виробництво вантажопідйомників, бурякових і соєвих сівалок, навісних і причепних культиваторів, малогабаритних сівалок для фермерських господарств, засобів для збирання соняшника. Значно розширюється номенклатура товарів з пластмаси і автомобільних запчастин, в тому числі причепів для легкових автомобілів, здійснюється виробництво пральних машин і побутових пластмас.

Економічна криза, яка настала в країні в 1992 році, відобразилась і на "Червоній зірці". Дирекція, технічні, виробничі, комерційні і економічні служби підприємства починаю орієнтуватися на постійну зміну цін, на вивчення попиту, на пошук поповнення обігових засобів, на відповідність тарифних ставок і посадових окладів, рівню мінімальної заробітної плати. Змінюється структура управління підприємства.

В грудні 1993 року шляхом корпоратизації підприємство згідно з наказом Мінмашпрому перетворюється в Відкрите Акціонерне Товариство (ВАТ). Сьогодні 53,6 % акцій викуплено, 46,4 % поки ще залишається у держави. По мірі перевитрат коштів (грошових) дивіденди за рішенням Ради не нараховуються. В період приватизації в 1993 - 1995 роки керівництво ВАТ прийняло міри по одержанню кредитів від Мінфіну України на розробку бурякової сівалки точного посіву, кредиту Мінмашпрому на розрахунки за використання електроенергії, вводиться бартерна система операцій.

Освоюється гама нових виробів, товарів народного споживання. Консервується обладнання, яке не використовується у виробництві, з ціллю зменшення витрат по амортизаційним відрахуванням.

В грудні 1995 року була розроблена програма по виходу "Червоної зірки" з економічної кризи на 1996 - 1997 рр. На першому плані цієї програми - якість продукції, освоєння нової техніки і нових напрямків діяльності, економіка і фінанси. В рамках цієї програми освоюється виробництво сівалок, які агрегуються з ХТЗ-120.

Але вийти з кризи не вдалося через відсутність обігових засобів, як виробника так і у споживача. Податковий прес ускладнює фінансове положення підприємства. Збільшувалися борги перед бюджетом, пенсійним фондом, з/п.

Керівництво в цій ситуації відшукує шляхи виживання. З допомогою облдержадміністрацією керівництво домоглося виходу розпорядження Кабміну про фінансування виробництва сівалок і іншої техніки. Зусилля структурних підрозділів були мобілізовані на продовження курсу по освоєнню нової сільгосптехніки, її якості. Покращується дизайн машин, введена двокольорова покраска і виготовлення техніки у зібраному вигляді, за що експозиція на виставці "Агро-99" зайняла одне з перших місць.

Великих економічних результатів для "Червоної зірки" приніс 1999 рік - ювілейний рік заводу. Продукція виробляється і реалізується на умовах лізингу. За 6 місяців на розрахункових рахунок поступило майже 7,3 млн. грн., що дало можливість знизити борги по обов'язковим платежам і заробітній платі.

В 2000 році було проведена реструктуризація підприємства, яка дозволила впровадити держрозрахунок служби і підрозділи підприємства. З введенням цієї схеми взаємовідносин завод сподівається "виростити" нові кадри на підприємстві, які дозволяють на високому рівні вирішувати комерційно-виробничі задачі в умовах сучасного ринку.

Важливим напрямком господарської діяльності в 2000 році є економія паливно-енергетичних ресурсів і зниження витрат на одиницю випущеної продукції. Зниження цих витрат - це зменшення собівартості і підвищення конкурентоспроможності продукції.

На заводі "Червона зірка" застосовуються всі види стратегій : ринкова, росту, конкурентна та цінова. Але більшу увагу керівництво приділяє конкурентній стратегії, так як вона направлена на зниження витрат виробництва, індивідуалізацію і підвищення якості продукції і ціновій, яка передбачає гнучке пристосування до ринкових відносин з урахуванням позицій товару на ринку, рівня витрат, комплексу заходів по встановленню ціни, її підвищення і зниження в умовах ринку.

На заводі "Червона зірка" працює 2 544 кваліфікованих робітників і управлінців.