Управління процесом впровадження інновацій на суб’єкті ЗЕД – підприємстві сільгоспмашинобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Херсонський економічно-правовий інститут

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності підприємств

Управління процесом впровадження інновацій на суб’єкті ЗЕД – підприємстві сільгоспмашинобудування

(НА ПРИКЛАДІ ВАТ "ЧЕРВОНА ЗІРКА")

ДИПЛОМНА РОБОТА

Розробила: Л.О. Кузьменко

Керівник: Ю.П. Яковлєв

Нормоконтроль: О.М. Соболь

Херсон - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Основні тенденції виробництва сільськогосподарської техніки

1.2 Розвиток техніки для АПК в нових економічних умовах

1.3 Формування зовнішньоекономічної політики в галузі та регулювання імпорту техніки для АПК в Україні

1.4 Інвестиційна привабливість сільськогосподарського машинобудування і шляхи її реалізації в процесі приватизації підприємства

2. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЯМИ ВАТ "ЧЕРВОНА ЗІРКА"

2.1 Аналіз техніко-економічної діяльності підприємства

2.2 Маркетингова діяльність на підприємстві

2.3 Інноваційна політика на підприємстві

2.4 Характеристика ЗЕД суб'єкту

2.5 Тенденція розвитку ВАТ "Червона зірка"

2.6 Розрахунок пропонуємих інвестицій по вдосконаленню господарської діяльності та ЗЕД підприємства

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙ

3.1 Інноваційний процес як чинник економічного зростання ВАТ "Червона зірка"

3.2 Головні аспекти сучасного інноваційного менеджменту

3.3 Визначення необхідних інновацій для успішного експорту продукції

3.4 Розрахунок валового прибутку від експорту продукції

3.5 Розробка комп’ютерної задачі "оптимізація прибутку від експорту продукції на ВАТ "Червона зірка"

4. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ВАТ "ЧЕРВОНА ЗІРКА"

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Реферат

Дипломна робота на тему: "Управління процесом впровадження інновацій на суб'єкті ЗЕД - підприємстві сільгоспмашинобудування (на прикладі ВАТ "Червона зірка")" складається з чотирьох розділів, кожен з яких містить декілька підрозділів. В роботі представлені вісім таблиць, три малюнка, чотири схеми, а також розрахунковий матеріал, який містить відповідні формули. Дані представлених таблиць розраховані з допомогою формул Ехсеl. В роботі використано 35 літературних джерел, з яких 4 Закона України.

В першому розділі дипломної роботи відображається стан існуючого виробництва сільхозтехніки, асортиментна політика, цінова та збутова.

Особливу увагу приділено розвитку внутрішньої конкуренції та ринкам збуту. Сучасне виробництво сільгосптехніки залежить від впровадження новітніх технологій. Тому в підрозділі "Розвиток техніки для АПК в нових економічних умовах" охарактеризовано сучасне обладнання та технології виробництва сільгосптехніки.

Другий розділ "Удосконалення управлінської діяльності інноваціями ВАТ "Червона зірка" розкриває організаційно економічну характеристику суб’єкту та умови його господарювання, дає аналіз маркетингової, фінансової діяльності. Особливу увагу тут звернено на ЗЕД суб'єкту, так як підприємство наполегливо займається нею. Також виявлено сучасні перспективи та проблеми розвитку заводу, розроблені рекомендації щодо вдосконалення його господарської діяльності.

Третій розділ - це розрахункова частина, яка відображає ефективність виробничої діяльності підприємства за рахунок впровадження маркетингових рішень. Підприємство прийняло рішення закупки нової технологічної лінії для виробництва успішного експорту продукції. На основі цього рішення був розрахований термін її окупності.

У розділі "Організація безпеки та охорони праці" відображено стан безпеки життєдіяльності, пожежонебезпеки, охорони навколишнього середовища, а також запропоновані заходи щодо покращення умов праці на підприємстві.

В кінці дипломної роботи зроблені висновки, на основі яких можна зрозуміти характер та напрямок діяльності ВАТ "Червона зірка". Запропоновані в роботі пропозиції по вдосконаленню господарської діяльності заводу можуть бути використані керівництвом в подальшій його роботі. виробництво сільгосптехніка зовнішньоекономічний діяльність

ВСТУП

Розвиток сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі визначається в значній мірі його технічною оснащеністю, яка включає в себе не тільки прогресивні, екологічно безпечні технології, але й системи високопродуктивних машин.

В дійсний час вітчизняний науково-промисловий комплекс використовує передові технологічні розробки для сільськогосподарського виробництва, які не поступаються по своєму рівню світовим аналогам, однак в умовах економічної кризи розвиток виробництва необхідної аграрної техніки ще не досяг необхідних масштабів. Існуючий дефіцит в сільгоспмашинах поповнюється за рахунок їх імпорту з інших держав, що не завжди виправдовується економічно оскільки вимагає додаткових витрат на організацію технічного обслуговування і ремонту. Це призводить до нових витрат, пов'язаних з імпортом запчастин і переоснащеністю СТО. Слід враховувати той факт, що імпортна техніка не завжди задовольняє вітчизняних виробників сільгосппродукції, оскільки створювалася для інших грунто-кліматичних умов. У цьому зв'язку особливу актуальність набуває проблема швидкого нарощування власного виробництва сільгоспмашин, які здатні найкращим чином задовольняти вимоги їх використання, що без сумніву призведе до зростання нашої економіки. Україна, яка володіє великими площами глиноземів давно є одним з ведучих виробників сільгоспмашин, які здатні найкращим чином урахувати усі агротехнічні вимоги. Серед вітчизняних виробників техніки для землеробства, ВАТ "Червона зірка" є одним із кращих підприємств по виробництву сільгосптехніки.

Ціллю дипломної роботи є відображення стану машинобудівної промисловості в цілому, а також розкриття господарської діяльності окремого підприємства на прикладі ВАТ "Червона зірка", а також удосконалення системи управління даного підприємства.

1. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Основні тенденції виробництва сільськогосподарської техніки

Кризовий стан в економіці та низький рівень фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників значно скоротили їх технічну оснащеність. Тому сьогодні нашому селу потрібна значна кількість надійної та недорогої техніки. Слід зазначити, що вітчизняна техніка за рядом показників ще поступається зарубіжним аналогам - за надійністю, довговічністю та енерговитратами. Насамперед це зумовлено відсутністю новітніх матеріалів, сучасного технологічного обладнання, низьким рівнем виробничої кооперації тощо. Але не завжди треба лаяти своє, а порівнювати вітчизняну та імпортну потрібно тільки з погляду на однакові експлуатаційні умови. Адже на полях іноземній техніці доведеться працювати в непередбачених для неї умовах, часто в одних технологічних лініях з вітчизняною, менш надійною, технікою та за низькою організацією праці, що спричиняє неминучі простої. Це підтверджують дослідження, які щороку проводять в кожній області: питома вага втрат робочого часу (простої техніки) однієї тракторної бригади у складі – 10-15 тракторів або 3—7 комбайнів різних виробників на механізованих польових роботах у середньому становить 20,7% (у тому числі на основному обробітку ґрунту — 22,4), із них з технічних причин — 94,9% від їх загальної кількості; на сівбі, садінні та догляді за посівами, відповідно, — 19,0 і 47,8; збиранні сільськогосподарських культур — 24,4 і 64,0; тракторно-транспортних роботах—16,1 і 23,3%. В окремих випадках ці простої сягають 50% робочого часу. Так, наприклад, у господарстві "Новожилівський" Білогородського району АР Крим торік у бригаді, що налічувала 11 комбайнів та 7 тракторів, втрати робочого часу становили 55,9%, причому понад дві третини з них були з технічних причин. Наведені дані стосуються техніки не лише виробництва України, країн СНД та колишнього Радянського Союзу, а й іноземного виробництва. Тут доречно навести ще кілька прикладів. Згідно з спостережними листами, простої трактора МF-8160 ("Массей Фергюсон") в агрегаті з плугом SРВ-9 ("Грегуар Бессон") через технічні неполадки трактора і плуга становлять 11—16.6%, а агрегату МF-8160 ("Массей Фергюсон") з «Європаком" Б622-6000 (БГГ) -14—16% зміни.

Технічна готовність сільськогосподарської техніки здебільшого залежить від коефіцієнта технічної надійності, який характеризується як якістю матеріалів та високим рівнем технічної та організаційної культури, так умовами експлуатації техніки — якісними параметрами палива, оливи та кваліфікацією операторів. Отже, якість і надійність дуже дорогої іноземної техніки може звестися до рівня вітчизняних зразків в існуючих умовах експлуатації та зберігання.

Тож стає зрозумілим, що, використовуючи імпортну сільськогосподарську техніку, підприємства не досягають паспортних показників продуктивності. Виходить, що деякі види техніки кращі тільки за коефіцієнтом надійності. Проте за ті самі кошти можна придбати кілька агрегатів вітчизняного виробництва, які могли б виконати такий самий, а то й більший обсяг робіт.

Порівняємо, наприклад, техніко-економічні показники оборотних та звичайних плугів вітчизняного та іноземного виробництва при визначенні вартості одного гектара оранки.

Таблиця 1.1 Порівняльні техніко-економічні показники оборотних та звичайних плугів

Аналіз табличного матеріалу свідчить, що вартість одного гектара оранки вітчизняним оборотним плугом у півтора, а звичайним — у два рази менша, ніж вартість обробітку імпортним плугом. Різниця ж у ціні агрегатів

настільки значна, що, замість одного імпортного (трактор " Джон Дір" з плугом ПО-8), можна придбати, відповідно, 5 або 6,8 агрегату зазначеної вітчизняної техніки. Якщо умовно прийняти, що максимальний коефіцієнт надійності імпортної техніки становить 0,97 та вітчизняної, що склався на практиці, — 0,78, то годинопродуктивність вітчизняних агрегатів, які можна закупити на кошти, буде більшою, відповідно, у 3,8 і 3,5 раза за нижчої у півтора-два рази собівартості обробітку одного гектара оранки. Тут слід врахувати також і наявність запасних частин, і пристосування імпортних агрегатів до нашого палива, і організацію праці в сільському господарстві, яка, на жаль, на сьогодні ще дуже низька. У зв'язку з цим ціна за продуктивність може бути значно нижчою, що підтверджують наведені розрахунки.

Тож слід підтримувати свого вітчизняного товаровиробника, а не вирішувати проблему браку вітчизняних оборотних плугів шляхом ввезення імпортної техніки. Наприклад, на ЗАТ ТПФГ "Інтерагротек" (Київ) спільно з австрійською фірмою "Фогель унд Ноот" було налагоджено складання оборотного навісного 8-корпусного плуга ПО-8 марки "Перманіт-Україна" типу "Геркулес 1000". Позитивні, результати його ефективної роботи відомі у більшості областей України, але чи по кишені така техніка нашому товаровиробникові? Адже вартість її приблизно в десять разів перевищує вартість звичайних плугів вітчизняного виробництва (ВАТ "Одесасільмаш", Шепетівський завод культиваторів, Кам'янець-Подільський завод сільгоспмашин).

На запитання, чому витрачаються кошти на закупівлю дуже дорогої імпортної техніки, яка не завжди навіть адаптована до експлуатації в умовах України, відповідають стандартно: мовляв, вітчизняних аналогів немає. Ця думка дуже часто нав'язується споживачам рекламодавцями та засобами масової інформації. Але це не так. Нині ряд вітчизняних машинобудівних заводів працюють над створенням власних функціонально адаптованих до наших умов, технічно надійних оборотних плугів. Останнім часом доволі непоганий 8-корпусний оборотний плуг розробили на ВАТ "Бахмачполімермаш", який майже нічим не різниться своїми зарубіжними аналогами. Плуг агрегатується з тракторами "Джон Дір", "Кейс", К-700. Майже всі комплектуючі підприємство виготовляє самостійно, частка закуповуваних деталей у собівартості виробу становить лише 3,5% . Вартість плуга ПОПН-8 виробництва ВАТ "Бахмачполімермаш" порівняно з плугами, що їх складають в Україні з імпортних комплектуючих, нижча, майже вдвічі. Проте на підприємствах виробники не мають обігових коштів для втілення в життя своїх розробок, і дослідні зразки залишаються тільки дослідними. На цьому складному етапі держава повинна підтримати свого виробника і надати конкретну підтримку у формі кредитів чи інвестування. Великі сподівання наші підприємства покладають на Державний лізинговий фонд - одну з останніх надій, вижити в цих складних мовах. Проте кошти Лізингового фонду дуже обмежені. Тому він замовляє обмежену кількість машин і механізмів, часто малосерійну або одиничну продукцію вітчизняних товаровиробників.