Система виробничого менеджменту продукції підприємства

 

Продовження таблиці 2.3

 

       Як  бачимо, з даної таблиці основною галуззю на підприємстві є тваринництво. Ця галузь займає в структурі товарної продукції 61,01%, галузь рослинництва в структурі товарної продукції займає 38,99%.

       Серед видів продукції за обсягами реалізації перше місце займає молоко 41,67%, на другому місці – інша продукція  рослинництва 12,44%, на третьому – м’ясо  ВРХ 11,91%, на четвертому - силос – 7,28% і лише на п’ятому місці озима пшениця – 6,70%.

       Коефіцієнт  спеціалізації даного господарства, який обчислюється за наступною формулою:

       К_с=100/(ΣПв_j х (2N_i – 1)),                                          (2.1)

       де  Пв_j – питома вага j-тої галузі в структурі товарної продукції, %;                           

          N_i – порядковий номер і-тої галузі в ранжированому ряду, побудованому за спадаючою ознакою: перше місце має галузь з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє – з найменшою.

       Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації ПП «Агроекологія» К_с=100/(6,70х(2*15 – 1)=0,51

       Коефіцієнт  спеціалізації, який склав 0,51, свідчить про те, що підприємство має середній рівень спеціалізації.

       Специфічною особливістю сільського господарства є те, що окремі види засобів виробництва  можуть докорінно змінювати свою функціональну роль у процесі  виробництва. Тому розглянемо, що являють  собою основні виробничі фонди. Основні виробничі фонди –  це грошовий вираз знарядь праці. Вони тривалий час беруть участь у  процесі виробництва, зберігаючи при  цьому натурально-речову форму. Так  як вони беруть безпосередню участь у  створенні вартості продукції, потрібно згадати про основні фонди  господарства ПП «Агроекологія». Їх склад та структуру відобразимо у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

    Склад і структура основних фондів ПП «Агроекологія»,

    2008-2010 рр.

 

       Аналізуючи  дані таблиці 2.4, бачимо, що найбільшу  частину основних фондів в ПП «Агроекологія» становлять будинки, споруди та передавальні пристрої, питома вага яких становить у 2008 р., 2009 р. та 2010 р. відповідно 40,71 %, 40,3 % та 35,45 %. Також не менш важливу цінність мають машини та обладнання господарства, питома вага яких дорівнює 32,47 % у 2008 році,  38,2 % у 2009 році і 40,46 % у 2010 році. В загальному, структура основних фондів підприємства у 2010 році порівняно з 2008 роком змінилася: їх вартість збільшилась на 58,76 %. Отже, господарство зменшило свої витрати, що в свою чергу вплинуло на собівартість.

       Розмір  галузі рослинництва та тваринництва ПП «Агроекологія»можна відобразити за допомогою таблиці 2.5.

       Таблиця 2.5

Показники розміру галузі рослинництва і тваринництва

ПП  «Агроекологія», 2008-2010 рр.

 

       Аналіз  даних таблиці 2.5 дає змогу зробити  висновки про те, що за досліджуваний  період розмір посівної площі зменшився  на 17.97 %, поголів’я ВРХ збільшилось на 16,37 %, при цьому поголів’я корів майже не змінилося (збільшилось на 8,12%).

       Вартість  товарної продукції як рослинництва, так і тваринництва збільшилась на 48,35 % у 2010 р. порівняно з 2008 р. Прибуток в галузях рослинництва та тваринництва має тенденцію до збільшення і за досліджуваний період його розмір збільшився на 50,46 %. Середньорічна чисельність працівників, що працюють в рослинництві зменшилась на 25,38 %, а в тваринництві чисельність збільшилась на 9,93% в 2010 році порівняно з 2008 роком.

       Отже, як бачимо, ПП «Агроекологія»,за досліджуваний період, було прибутковим. В той же час спостерігається зменшення чисельності робочої сили. Господарству потрібно покращити рівень організації праці та продуктивність праці. 
 

       2.2. Стан управління  виробництвом зерна  озимої пшениці  на підприємстві  та його особливості 

       Найважливішим чинником, що впливає на розмір виручки  та відповідно прибутку є валовий  збір, а він в свою чергу залежить від посівної площі та урожайності. Визначимо тенденції, що склалися при  виробництві озимої пшениці, прослідкувавши за розміром посівних площ, урожайністю  даної культури та відповідно обсягом  її валового збору в ПП «Агроекологія» протягом досліджуваного періоду за допомогою даних таблиці 2.6.

       Як  свідчать розраховані показники табл. 2.6, площа, відведена під вирощування озимої пшениці, за 2008-2010 рр. зменшилась на 822 га., і в середньому складала 758 га. Урожайність з кожним роком зменшувалась з 78,34 ц/га до 45,17 ц/га. Це в свою чергу призвело до зменшеннявалового збору.

    Таблиця 2.6

Динаміка  посівних площ, урожайності  і валових зборів озимої пшениці в  ПП «Агроекологія», 2008-2010 рр.

 

       Вище  наведену динаміку валових зборів озимої пшениці зобразимо графічно на рисунку 2.1.

         

Рис. 2.1 Динаміка валових зборів зерна озимої пшениці в ПП «Агроекологія», 2008-2010 рр. 

       Таке  зменшення обсягів виробництва озимої пшениці спричинене двома основними факторами: розмірами посівної площі та врожайністю. Як саме дані фактори вплинули на зміну валового збору, можна побачити за допомогою даних таблиці 2.7.

       Як  свідчать розраховані показники  таблиці 2.7, виробництво озимої пшениці протягом досліджуваного періоду зменшилось на 71029 ц, у тому числі за рахунок зменшення посівної площі на 6634 ц, а також завдяки зменшенню урожайності – на 64395ц. Отже, можна сказати, що визначальний вплив на зменшення виробництва озимої пшениці мало саме зменшення урожайності даної культури.

    Таблиця 2.7

Визначення  впливу посівної площі  та урожайності на валовий збір озимої пшениці в ПП «Агроекологія», 2008 р. та 2010 р.