Шпаргалка по "Менеджменту"

•дослідження  рентабельності підприємства;•дослідження фінансової стійкості підприємства;

•об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспро-можності і фінансової стійкості підприємства;

•дослідження  ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства оборотними коштами;•оцінка конкурентоспроможності підприємства;•аналіз ділової активності підприємства та його стану на рин-ку цінних паперів;•визначення ефективності використання фінансових ресурсів:

¾загальна оцінка фінансового стану і чинників його зміни;¾вивчення співвідношення між джерелами оборотних кош-тів, їх розміщенням і ефективністю використання;¾додержання підприємством фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;¾визначення ліквідності і фінансової стійкості підприємства;¾довго- і короткострокове прогнозування стійкості фінансо-вого стану.

Для того щоб виконати ці завдання, вивчають:

•наявність, склад  і структуру оборотних коштів підприємст-ва, причини та наслідки їх змін;

•наявність, склад  і структуру джерел власних коштів підпри-ємства, причини та наслідки їх змін;

•стан, структуру  і зміни довгострокових активів;

•наявність, структуру  поточних активів у сферах виробницт-ва й обігу, причини та наслідки їх змін;

•платоспроможність  і фінансову гнучкість;

•ефективність використання активів;

•окупність  інвестицій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

134.Сутність та необхідність страхування від нещасних випадків

Страхування  від нещ вип – ризикове С, що передбачає виплату страх суми лише при настанні страх випадку (у  повному розмірі чи певної її частини). Виплати страх суми чи повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору С не передбачається. С від нещ випадків – підгалузь осоистого С, проводиться для надання матер допомоги застрах-х при настанні певних несприятливих наслідків, нещ випадку, що вплеснуло на їх життя і здоров’я. На суч етапі С від нещ випадків розвивається надзвичайно повільно. Тому, щоб захистити громадян від матер збитків, пов’язаних з життям і здоров’ям держава вводить цілий ряд обов’язк видів С від нещ випадків (держ обов’язк С, обов’язк С). Види: індивідуальне і колективне С від нещ вип. Іх удосконалення – це розширення обсягів страх відповід-ті, континченту страх-льників і застрах-х, підвищення рівня страх забезпеч-ня, платоспр-ті страх-ків, спрощення порядку і техніки виплат. Закон що С від нещ вип може мати добровільну і обов’язк форму. Метою обов’язк форми С є захист інтересів не лише окремих страх-льників, а й усього сусп-ва в цілому та його складових зокрема.

 Обов’язкові  види стр. в Україні: суть, значення, перспективи.

Страхування від  нещасних випадків – це ризикове страхування, яке передбачає виплату страх. суми лише при настанні страх. випадку. Обов’язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страх. платежів поділяється на державне обов’язкове та обов’язкове. Метою обов’язкової форми є захист інтересів не лише окремих страхувальників, а і всього суспільства.

Державне обов. страх. охоплює: військовослужбовців, військовозобо-них, призваних на збори, осіб рядового, начальницького та вільнонайманого  складу органів внутрішніх справ  працівники митних органів, прокуратури, державних податкових інспекцій, суддів. Джерелом сплати страх. платежів є держ. бюджет і якщо страховик неплатоспроможний, держава гарантує сплату зобов’язань.

Обовяз. особ. страх-ня від нещасних випадків охоплює страх-ня на транспорті, працівників пожежної охорони, ризикових професій н_г, спеціалістів ветеринарної медицини. До страх випадків належать: загибель або смерть застрахованого в наслідок нещасного випадку, одержання травм, тимчасова втрата працездатності. Розмір виплати страх виплати залежить від ступеню втрати праце-ті чи смерті застрахованого. Щодо видів державного страх, то його проведення покладене на НАСК “Оранту”.

Отже, при укладанні  договору обов'язкового страхування  ні у   страховика,   ні   у страхувальника   практично не  лишається «свободи маневру», адже всі суттєві моменти будь-якого виду обов'язкового страхування, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчими актами. Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому. Право на здійснення обов'язкових видів страхування   може   отримати   будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію.

Винятки становлять державні види обов'язкового страхування. У Законі України «Про страхування» наведений перелік 27 видів обов'язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в нашій країні, і встановлено, що нові види обов'язкового страхування можуть бути введені лише шляхом внесення змін у цей Закон.

 

135.Сутність  та необхідність фінансового  контролінгу на вітчизняних підприємствах

Поняття “контролінг” походить від англійського “to control”, яке в ек розуміння означає управління, регулювання , спостереження, котроль. Більшість фахівців у галузі управління та фін менеджменту під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутр консалтингу та заг інф забезпечення кер-ва під-вом. Ін словами, контролінг – спец, саморегулівна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту під-ва і включає в себе інф забезпечення, план-ня, координацію, контроль та внутр консалтинг.

Контролінг можна  схар-ти як систему визначення цілей, а також перевірки того, наскільки успішно виконані поставлені цілі. Контролінг є системою спостереження та вивчення ек механізму конкр під-ва і розробки шляхів досягнення мети, яку воно ставить перед собою.

Фін контролінг зорієнтований на функціональну підтримку фін менеджменту, що визначає його зміст та осн завдання. Метою є орієнтація управл процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства. Отже, контролінг – це система, зорієнтована на майбутній розвиток під-тва.

 

136. Сутність, призначення та форми державного  кредиту.

За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного  відтворення кредит є однією з  найскладніших економічних категорій. Тому в економічній теорії протягом кількох століть ведуться дискусії навколо питань, пов'язаних із сутністю та роллю кредиту. Ці дискусії тривають і досі. Найбільш поширеними в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту:

ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб'єктом іншому в позичку. При такому підході увага дослідника зміщується на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;

ототожнення кредиту  з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності його руху. Тому цей підхід у сучасній літературі переважає.

За своєю сутністю кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб 'єктами у зв 'язку з передачею  один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах  зворотності, платності та добровільності. Кредитні відносини мають ряд характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію - кредит.

Можна виділити наступні 5 досить самостійних форм кредиту, кожна з яких в свою чергу розпадається на декілька різновидів по більш деталізованих класифікаційних параметрах:

Банківський кредит.

Одна з найбільш поширених форм кредитних відносин в економіці, об'єктом яких виступає процес передачі в позику безпосередньо грошових коштів. Надається виключно спеціалізованими кредитно-фінансовими організаціями, що мають ліцензію на здійснення подібних операцій від центрального банку. У ролі позичальника можуть виступати тільки юридичні особи, інструментом кредитних відносин є кредитний договір або кредитна угода. Прибуток за цією формою кредиту поступає у вигляді позикового процента або банківського процента, ставки якої визначається по угоді сторін з урахуванням її середньої норми на даний період і конкретних умов кредитування;

Комерційний кредит.

Одна з перших форм кредитних відносин в економіці, що породила вексельне звертання і тим самим активно що сприяла розвитку безготівкового грошового обороту, знаходячи практичне вираження в фінансово-господарських відносинах між юридичними особами в формі реалізації продукції або послуг з відстрочкою платежу. Основна мета цієї форми кредиту прискорення процесу реалізації товарів. а отже, витягання закладеного в них прибутку.

Інструментом  комерційного кредиту традиційно є вексель, що виражає фінансові зобов'язання позичальника по відношенню до кредитора. Найбільше поширення отримали дві форми векселяпростий вексель, що містить пряме зобов'язання позичальника на виплату встановленої суми безпосередньо кредитору, і перекладний (тратта), що являє собою письмовий наказ позичальнику з боку кредитора про виплату встановленої суми третій особі або пред'явнику векселя. У сучасних умовах функції векселя часто приймає на себе стандартний договір між постачальником і споживачем, регламентуючий порядок оплати продукції, що реалізовується на умовах комерційного кредиту;

Споживчий кредит.

Головна відмітна його ознака цільова форма кредитування фізичних осіб. У ролі кредитора можуть виступати як спеціалізовані кредитні організації, так і будь-які юридичні особи, що здійснюють реалізацію товарів або послуг. У грошовій формі надається як банківська позика фізичній особі для придбання нерухомості, оплати лікування, що дорого коштує і т.п., в товарногов процесі роздрібного продажу товарів з відстрочкою платежу;

Державний кредит.

Суб'єктами при  держкредиті виступають юридичні особи, фізичні особи і держава. Держава розміщує свої облігації і інші цінні папери серед державних, кооперативних і поодиноких підприємств, організацій, заснувань, а також населення. Державний кредит ділиться на види: по місцю розміщення – внутрішній і зовнішній; по термінам – короткострокові, до року, довгострокові; по доходності – виграшні або відсоткові.

Міжнародний кредит.

Розглядається як сукупність кредитних відносин, що функціонують на міжнародному рівні, безпосередніми учасниками яких можуть виступати міжнаціональні фінансово-кредитні інститути (МВФ, МБРР і інш.), уряди відповідних держав і окремі юридичні особи, включаючи кредитні організації. У відносинах з участю держав загалом і міжнародних інститутів завжди виступає в грошовій формі, у зовнішньоторгівельній діяльності і в товарній (як різновид комерційного кредиту імпортеру).

Класифікується по декількох базових ознаках:

по характеру кредитів міждержавний, приватний;

за формою державний, банківський, комерційний;

по місцю в  системі зовнішньої торгівлі кредитування експорту, кредитування імпорту.

Характерною ознакою  міжнародного кредиту виступає його додаткова правова або економічна захищеність в формі приватного страхування і державних гарантій.

 

137. Суть  та етапи бюджетного процесу.

Бюджетний процес – це організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету. Він складається з двох частин: бюджетне планування і бюджетне виконання.Бюджетне планування включає складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження. Бюджетне планування починається з визначення можливого обсягу доходів. Збалансування бюджету найбільш складне завдання, тому що в більшості випадків потреби у видатках перевищують реальні можливості у формуванні доходів.Стан бюджету як фінансового плану може характеризуватись трьома показниками:- перевищення доходів над видатками – профіцит; - рівновага доходів і видатків;- переважання видатків над постійними доходами – бюджетний дефіцит. 
Наявність дефіциту вимагає встановлення джерел його покриття – державний кредит або емісія грошей.Методи бюджетного планування: 1) балансовий метод; 2) планування окремих статей – нормативний; 3) прямого рахунку; 4) аналітичний; 5) коефіцієнтів.Складання і розгляд проекту бюджету включає такі стадії: І. Складання проекту бюджету:1) направлення ВРУ Президенту бюджетної резолюції, в якій визначаються основні напрямки бюджетної політики;2) розробка Мін. Фіном на підставі основних прогнозованих макропоказників ек. і соц. розвитку прогнозованого проекту бюджету;3) доведення прогнозованих показників до міністерств, відомств;4) узгодження показників прогнозованого проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та ін. органів;5) розробка Мін. Фіном робочого проекту зведеного та Державного бюджету і подання його в КМУ;6) розгляд проекту бюджету в КМУ, прийняття рішення про схвалення і подання Президенту проект Закону про бюджет;7) розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до ВРУ;ІІ. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:1) розгляд проекту Закону в комісіях та комітетах ВРУ;2) доповідь Міністра фінансів на засіданні ВРУ;3) обговорення проекту Закону на засіданні ВРУ;4) прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону Про Державний бюджет України: затвердити Закон; схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання; відхилити і направити на переробку.Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація виконання бюджету покладається на КМУ, оперативна робота ведеться Мінфіном, ДПА і казначейством.